Єдиний державний реєстр судових рішень КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
01025, м.Київ, пров. Рильський, 8т. (044) 278-46-14
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18.05.2011 № 16/2226
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого:Новікова М.М.
суддів:
при секретарі:
за участю представників
від позивача: ОСОБА_1 дов. б/н від 28.02.2011
від відповідача: ОСОБА_2 дов. №2 від 01.03.2011
від третьої особи: не зявились
розглянувши у відкритому судовому засіданні
апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Автолайт”
на Рішення Господарського суду Черкаської області
від 17.12.2010
у справі № 16/2226 (суддя Спаських Н.М.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Автолайт”
до Відкритого акціонерного товариства „Буцьке ремонтно-транспортне
підприємство”
третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю „Автомобільна група
„Авто-Рось”
про стягнення 10000,00 грн.
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю „Автолайт” (надалі - ТОВ „Автолайт”, позивач) звернулося до господарського суду Черкаської області з позовом про стягнення із Відкритого акціонерного товариства „Буцьке ремонтно-транспортне підприємство” (надалі ВАТ „Буцьке ремонтно-транспортне підприємство”, відповідач) частини основного боргу у розмірі 10000,00 грн. як безпідставно набутих відповідачем коштів.
Рішенням господарського суду Черкаської області у задоволенні позову відмовлено повністю.
Не погоджуючись з вказаним рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю „Автолайт” звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Черкаської області від 17.12.2010 у справі № 16/2226 та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю.
Доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що суд першої інстанції неправильно застосував норми матеріального та процесуального права, а саме не надав належної оцінки тому факту, що між сторонами не було укладено договору позики в письмовій формі та неправильно зазначено, що надані позивачем платіжні доручення є доказами укладення зазначеного договору, оскільки, на думку позивача, платіжне доручення є лише одностороннім розпорядженням ТОВ „Автолайт”, направленим не відповідачу, а банківській установі з метою перерахунку грошових коштів.
Відповідач проти задоволення апеляційної скарги заперечують, важають рішення господарського суду м. Києва законним та обґрунтованим і просять залишити його без змін.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія встановила наступне.
Постановою господарського суду Черкаської області від 17.09.2009 по справі № 14/2082 товариство з обмеженою відповідальністю „Автолайт” визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру та ухвалою господарського суду Черкаської області від 10.12.2009 призначено ліквідатором Носань Н.С.
В ході ліквідаційної процедури було виявлено, що згідно з платіжними дорученнями від 29.04.2008 №121, від 15.05.2008 №136, від 16.05.2008 №142, від 29.05.2008 №156, від 06.06.2008 №165, від 20.06.2008 №175, від 21.07.2008 №197, від 29.07.2008 №210, від 29.07.2008 №208, від 27.08.2008 №247, від 27.08.2008 №248, від 29.08.2008 №261, від 29.08.2008 №258, від 01.09.2008 №267, від 12.09.2008 №280 позивач перерахував відповідачеві кошти у загальній сумі 298293,25 грн. як зворотну фінансову допомогу.
Всі призначення платежів у вищевказаних платіжних дорученнях містять вказівку про те, що кошти перераховуються як зворотна фінансова допомога, а також є посилання на договори з різними номерами та датами.
Проте, як встановлено судом першої інстанції жоден з представників сторін не зміг надати суду пояснення з приводу того, чи існують між сторонами договори, на які є посилання в платіжних дорученнях чи платником було вказано на них лише формально для проведення платежу через банківську установу.
Представник відповідача в засіданні повністю підтвердив отримання від позивача коштів в розмірі 298293,25 грн. як поворотної фінансової допомоги.
Строк виконання зобов'язання по поверненню поворотної фінансової допомоги сторонами визначено не було.
Позивач направив на адресу відповідача вимогу №82/9 від 24.06.2010 в порядку ст. 530 ЦК України про повернення фінансової позики, в якій запропонував йому в 7-ми денний термін з моменту одержання вимоги добровільно перерахувати заборгованість по отриманій фінансовій допомозі, відповіді на яку відповідач не надіслав, і зобовязання не виконав, у звязку з чим виник спір.
За своєю правовою природою поротна фінансова допомога є різновидом договору позики.
Згідно із ст. 1046 та 1047 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками. Договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.
Як вбачається із ст. 208 ЦК України правочини між юридичними особами слід виняти у письмовій формі.
Частиною 5 ст. 203 ЦК України передбачено, що правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Зважаючи на те, що і позивач, і відповідач є юридичними особами, договір про надання поворотної фінансової допомоги повинен укладатися у письмовій формі незалежно від суми позики.
Відповідно до ст. 181 ГК України, між господарюючими суб'єктами договори можуть укладатися у спрощений спосіб - обміном листами, телеграмами, тощо, а також шляхом підтвердження до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальної форми та порядку укладення даного виду договорів.
До матеріалів справи не долучено жодних листів, телеграм або інших письмових повідомлень, які б підтверджували укладення сторонами договору позики у спрощений спосіб. Платіжні доручення колегія суддів розцінює лише як письмові докази передачі позивачем відповідачеві грошових коштів, проте даними доказами не може бути підтверджено факту укладння договору позики між сторонами у письмовій формі.
Жодних інших доказів існування договорів, на які є посилання в платіжних дорученнях у графі „призначення платежу”, як і доказів, що між сторонами був укладений право чин, спрямований на настання реальних наслідків, ні позивачем, ні відповідачем не надано.
З наведеного виплаває висновок, що договір про надання поворотної фінансової допомоги (позики) між позивачем та відповідачем не укладений.
Відповідно до ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно.
Враховуючи обовязковість укладання договору позики між юридичними особами у письмовій формі, та відсутність такого договору між сторонами у справі, колегія суддів дійшла висновку, що кошти у розмірі 298293,25 грн. були отрмані відповідачем без достатньої правової підстави.
На заперечення проти позову відповідачем надано суду договір про переведення боргу від 22.12.2008 року, відповідно до якого боргові зобов'язання відповідача по справі перед позивачем по поверненню поворотної фінансової допомоги були переведені за згодою самого позивача на ТОВ „Автомобільна група „Авто-Рось”. Даний договір укладено його учасниками у відповідності до ст. 520 ЦК України, згідно з якою заміна боржника у зобов'язанні іншою особою (переведення боргу) проводиться лише за згодою кредитора, якщо інше не передбачено законом.
Як вбачається з п. 2.3 вказаного договору новий боржник не вважається зобовязаним перед кредитором, якщо передане на нього зобовязання виявиться погашеним, недійсним тощо.
Оскільки договір про надання безповоротної фінансової допомоги є неукладеним, відсутнє первісне зобовязання. Отже, відсутнє і зобовязання, похідне від первісного.
Таким чином, третя особа - ТОВ „Автомобільна група „Авто-Рось” не є зобовязаною перед позивачем.
З огляду на вищенаведене, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення господарського суду Черкаської області від 17.12.2010 у справі № 16/2226 має бути скасоване повністю, з прийняттям нового рішення про стягненя з відповідача на користь позивача частини основного боргу у розмірі 10000,00 грн. як безпідставно набутих відповідачем коштів.
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, державне мито за розгляд апеляційної скарги покладається на відповідача.
До апеляційної скарги на підтвердження факту оплати державного мита ТОВ „Автолайт” додано квитанцію №2389.591.9 від 29.12.2010 року на суму 102,00 грн. У відповідності до п.2 ст.3 Декрету Кабінету Міністрів “Про державне мито” із апеляційних і касаційних скарг на рішення ставка державного мита складає 50 відсотків ставки, що підлягає сплаті у разі подання заяви для розгляду спору в першій інстанції, а із спорів майнового характеру - 50 відсотків ставки, обчисленої виходячи з оспорюваної суми. Згідно з ст.8 Декрету Кабінету Міністрів “Про державне мито” сплачене державне мито підлягає поверненню частково у випадку його внесення в більшому розмірі, ніж передбачено чинним законодавством. Приймаючи до уваги, що апеляційна скарга задоволена повністю на суму 10000,00 грн., мінімальний розмір державного мита, який підлягає сплаті до суду першої інстанції складає 102,00 грн., відповідачу підлягає поверненню з Державного бюджету України державне мито в сумі 51,00 грн. (50% ставки, обчисленої виходячи з оспорюваної суми), яке сплачене квитанцією №2389.591.9 від 29.12.2010.
Керуючись ст. ст. 33, 49, 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Автолайт” задовольнити повністю.
Рішення Господарського суду Черкаської області від 17.12.2010 у справі № 16/2226 скасувати.
Прийняти нове рішення.
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Відкритого акціонерного товариства „Буцьке ремонтно-транспортне підприємство” (20114, Черкаська обл., Маньківський р-н., смт. Буки, вул. Пушкіна, 43, ідентифікаційний код 00908685) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Автолайт” (19646, Черкаська обл. с. Черняка, вул. Садова, 4 кв. 4, код ЄДРПОУ 33173439) 10 000 (десять тисяч) грн. 00 коп. частину боргу як безпідставно отриманих коштів, 102 (сто дві) грн. 00 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Стягнути з Відкритого акціонерного товариства „Буцьке ремонтно-транспортне підприємство” (20114, Черкаська обл., Маньківський р-н., смт. Буки, вул. Пушкіна, 43, ідентифікаційний код 00908685) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Автолайт” (19646, Черкаська обл. с. Черняка, вул. Садова, 4 кв. 4, код ЄДРПОУ 33173439) 51,00 грн. державного мита за розгляд апеляційної скарги.
Видачу наказів доручити господарському суду Черкаської області.
Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю „Автолайт” (19646, Черкаська обл. с. Черняка, вул. Садова, 4 кв. 4, код ЄДРПОУ 33173439) з Державного бюджету України державне мито у сумі 51,00 грн., надмірно сплачене за подачу апеляційної скарги згідно квитанції №2389.591.9 від 29.12.2010, оригінал якої знаходиться в матеріалах господарської справи №16/2226.
Матеріали справи №16/2226 повернути до господарського суду Черкаської області.
Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до касаційного суду у встановленому законом порядку.
Головуючий суддя
Судді
Судове рішення № 15929624, Київський апеляційний господарський суд було прийнято 18.05.2011. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 16/2226. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: