Постанова № 15929530, 24.05.2011, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.05.2011 року Справа № Б26/18-10-6

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Джихур О.В. (доповідач)

суддів: Виноградник О.М., Швеця В.В.

при секретарі судового засідання: Ковзикові В.Ю.

за участю представників сторін:

від скаржника:ОСОБА_1, представник, довіреність №13-58/11д від 11.01.11;

від боржника:ОСОБА_2, представник, довіреність № б/н від 01.03.11,

розпорядник майна Лукашук М.В. та представник кредитора у судове засідання не зявилися, про час та місце судового засідання повідомлені належним чином.

розглянувши матеріали апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства “МЕГАБАНК”, м. Харків

на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 21 квітня 2011 року у справі № Б26/18-10-6

за заявою Комунального підприємства матеріально технічного постачання “Дніпрохім”, м. Дніпропетровськ

до Товариства з обмеженою відповідальністю “Дніпропетровський завод кранів та засобів механізації “Дніпрокран”, мДніпропетровськ

про визнання грошових вимог,-

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 21 квітня 2011 року (суддя Примак С.А.) визнано грошові вимоги Комунального підприємства матеріально технічного постачання “Дніпрохім”, м. Дніпропетровськ до Товариства з обмеженою відповідальністю “Дніпропетровський завод кранів та засобів механізації “Дніпрокран” на суму 5 127 295, 8 грн. IV черга задоволення, 399 000, 09 грн. VI черга задоволення, 125, 00 грн. І черга задоволення, зобовязано розпорядника майна Лукашука М.В. включити до реєстру вимог кредиторів визнані господарським судом вимоги кредитора.

Господарський суд дійшов висновку, що вимоги кредитора виникли на підставі договору купівлі продажу цінних паперів №Б-309-146 від 25 серпня 2009 року, згідно якого боржник придбав у кредитора акції Відкритого акціонерного товариства “Борисфен” в кількості 2000 000 шт. на загальну суму 4 800 100 грн., однак вчасно за акції не розрахувався, у звязку з чим боржнику, крім основного боргу нараховано 399 000,09 грн. пені, 58 390,26 грн. 3% річних та 268 805,60 грн. інфляційних втрат.

Не погодившись з вказаною ухвалою, кредитор Публічне акціонерне товариство “МЕГАБАНК” її оскаржує на предмет невідповідності нормам матеріального та процесуального права.

Скаржник зазначає, що незважаючи на рекомендації Вищого господарського суду України, суд першої інстанції не проаналізував обставини справи стосовно накладення арешту на грошові кошти боржника на суму 20 059 926, 16 грн. у контексті укладеного договору купівлі продажу та подальшого порушення провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю “Дніпропетровський завод кранів та засобів механізації “Дніпрокран”, а також обставини та норми законодавства щодо підстав та порядку виникнення права власності на цінні папери іменні акції.

Також скаржник посилається на те, що оскаржувана ухвала прийнята лише на підставі словесних пояснень боржника стосовно правомочності генерального директора на підписання договору купівлі продажу, підтверджуючих документів боржником не надано.

Публічне акціонерне товариство “МЕГАБАНК” просить скасувати ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 21 квітня 2011 року про визнання грошових вимог Комунального підприємства матеріально технічного постачання “Дніпрохім” на суму 5 127 295,86 грн.

Боржник в судовому засіданні доводи апеляційної скарги заперечує, вважає ухвалу господарського суду Дніпропетровської області законною, просить залишити її без змін, апеляційну скаргу без задоволення.

24 травня 2011 року представником Публічного акціонерного товариства “МЕГАБАНК” заявлено клопотання про зупинення провадження у справі № Б26/18-10-6 до прийняття рішення по справі № 5005/5349/2011 за позовом Публічного акціонерного товариства “МЕГАБАНК” до Товариства з обмеженою відповідальністю “Дніпропетровський завод кранів та засобів механізації “Дніпрокран” про визнання недійсним договору купівлі продажу цінних паперів №Б-309-146 від 25 серпня 2009 року.

В судове засідання розпорядник майна арбітражний керуючий Лукашук М.В. та представник кредитора не зявились, про час та місце судового засідання повідомлені належним чином.

Перевіривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, заслухавши представників скаржника, боржника, судова колегія вважає, що апеляційна скарга Публічного акціонерного товариства “МЕГАБАНК” задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю “Дніпропетровський завод кранів та засобів механізації “Дніпрокран” порушено господарським судом Дніпропетровської області 04 березня 2010 року за заявою Публічного акціонерного товариства “МЕГАБАНК” за загальними підставами Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” (далі Закон про банкрутство).

Процедура розпорядження майном боржника введена 27 квітня 2010 року строком на шість місяців, до 27 жовтня 2010 року, розпорядником майна боржника призначено арбітражного керуючого Лукашука М.В.

Оголошення про порушення відносно боржнику справи про банкрутство опубліковано в газеті “Голос України” від 18 травня 2010 року №89.

03 червня 2010 року з заявою про визнання грошових вимог в розмірі 5 526 295, 95 грн. звернувся кредитор боржника Комунальне підприємство матеріально технічного постачання “Дніпрохім”.

Матеріали справи свідчать, що грошові вимоги Комунального підприємства матеріально технічного постачання “Дніпрохім” до Товариства з обмеженою відповідальністю “Дніпропетровський завод кранів та засобів механізації “Дніпрокран” виникли в результаті невиконання боржником умов договору купівлі продажу цінних паперів №Б-309-146 від 25 серпня 2009 року (т.2 а.с.26).

На підставі вказаного договору боржник придбав у власність у кредитора знерухомлені прості акції Відкритого акціонерного товариства “Борисфен” в кількості 2000 000 шт. на загальну суму 4 800 100 грн.

Вказану суму боржник повинен був сплатити кредитору на протязі 3-х банківських днів з дати підписання договору.

Згідно п.1.3 договору право власності на цінні папери переходить до покупця з моменту зарахування цінних паперів на рахунок у цінних паперах покупця у зберігача.

Документом, що підтверджує факт здійснення переходу права власності на цінні папери на користь покупця, є виписка з рахунку у цінних паперах покупця у зберігача (п.1.4 договору).

За актом прийому передачі від 27 серпня 2009 року прості акції Відкритого акціонерного товариства “Борисфен” у кількості 3 041 650 шт. номінальною вартістю 0, 25 грн. на загальну суму 4 800 100 грн. передані продавцем покупцю (т.2 а.с.29).

В той же день боржник став власником вказаних цінних паперів, що підтверджується копією виписки про операції з цінними паперами на рахунку у цінних паперах №077317, засвідченою зберігачем Товариством з обмеженою відповідальністю “ДФК “Славутич Капітал” (т.2 а.с.30).

Боржник придбані акції кредитора Комунального підприємства матеріально технічного постачання “Дніпрохім” не оплатив, внаслідок чого утворилася заборгованість в розмірі 4 800 100 грн.

На підставі п.4.3 договору кредитор нарахував боржнику пеню за прострочку виконання грошового зобовязання в розмірі 399 000, 09 грн., 3% річних в розмірі 58 390, 26 грн., та інфляційні втрати в розмірі 268 805, 60 грн.

Вказана заборгованість стягнена з боржника на користь кредитора на підставі рішення третейського суду від 01 лютого 2010 року №25/01/10-02-К (т.1 а.с.8).

Заявлені грошові вимоги розпорядником майна визнані у повному обсязі.

Скаржник Публічне акціонерне товариство “МЕГАБАНК” вважає договір купівлі продажу цінних паперів від 25 серпня 2009 року недійсним. При цьому стверджує, що генеральний директор боржника ОСОБА_8 не підписував вказаний договір, посилаючись на протокол допиту ОСОБА_8, який був складений в рамках розслідування кримінальної справи №10100027 порушеної за ст.190 ч.4 Кримінального кодексу України за фактом заволодіння шахрайським шляхом грошима Акціонерного товариства “Банк “Золоті Ворота”, скоєного службовими особами Товариства з обмеженою відповідальністю “Дніпропетровський завод кранів та засобів механізації “Дніпрокран”. Банк вказує, що учасник Товариства з обмеженою відповідальністю “Дніпропетровський завод кранів та засобів механізації “Дніпрокран” ОСОБА_10 призначив генеральним директором підставну особу.

Публічне акціонерне товариство “МЕГАБАНК” вважає, що боржник не мав права укладати договір купівлі продажу, оскільки 18 червня 2009 року, тобто за 2 місяці до підписання договору, господарським судом Харківської області порушено провадження у справі за позовом Публічного акціонерного товариства “МЕГАБАНК” до Товариства з обмеженою відповідальністю “Дніпропетровський завод кранів та засобів механізації “Дніпрокран”, Товариства з обмеженою відповідальністю “Конекс” про стягнення заборгованості та частково задоволено клопотання позивача про забезпечення позову, в тому числі про накладення арешту на грошові кошти боржника в розмірі 20 059 926, 16 грн.

Публічне акціонерне товариство “МЕГАБАНК” вказує, що підписуючи договір боржнику було відомо про арешт його коштів та підстави, що стали причиною його накладення багатомільйонна заборгованість перед Банком. Крім того, 16 вересня 2009 року старшим державним виконавцем Красногвардійського відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції винесено постанову про арешт коштів боржника, відповідно до якої накладено арешт на грошові кошти у розмірі 671 907, 92 грн. на всі розрахункові рахунки, що належать боржнику, в тому числі в договорі купівлі продажу цінних паперів.

Судова колегія не погоджується з доводами скаржника.

Відповідно до ст.5 Закону України “Про Національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні” у разі відчуження знерухомлених іменних цінних паперів право власності переходить до нового власника з моменту зарахування їх на рахунок власника у зберігача, підтвердженням права власності на цінні папери в разі знерухомлення цінних паперів є виписка з рахунку у цінних паперах.

З виписки з рахунку у цінних паперах вбачається, що боржник набув право власності на акції Відкритого акціонерного товариства “Борисфен” 27 серпня 2009 року (т.2 а.с.30) в кількості 2 000 000 шт., у строк встановлений договором, боржник з кредитором не розрахувався, доказів оплати придбаних цінних паперів суду не надав.

Оскільки боржником допущено невиконання основного зобовязання, то є правомірним нарахування пені за прострочку виконання грошового зобовязання, 3% річних та інфляційних втрат.

З матеріалів справи вбачається, що договір купівлі продажу цінних паперів №Б-309-146 від 25 серпня 2009 року підписаний з боку Товариства з обмеженою відповідальністю “Дніпропетровський завод кранів та засобів механізації “Дніпрокран” генеральним директором ОСОБА_8

Відповідно до ст.97 Цивільного кодексу України управління товариством здійснюють його органи. Органами управління товариством є загальні збори його учасників і виконавчий орган, якщо інше не встановлено законом.

Статтею 99 Цивільного кодексу України передбачено, що загальні збори товариства своїм рішенням створюють виконавчий орган та встановлюють його компетенцію і склад.

Згідно п.11. Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю “Дніпропетровський завод кранів та засобів механізації “Дніпрокран” станом на 13 серпня 2009 року у товаристві створюється виконавчий орган дирекція, яку очолює генеральний директор. Генеральний директор має право без довіреності виконувати дії від імені товариства. Генеральний директор вирішує усі питання діяльності товариства, за винятком тих, що належать виключної компетенції загальних зборів учасників (п.11.2 Статуту). Пунктом 11.3 Статуту встановлено, що генеральний директор підзвітний загальним зборам учасників і організовує виконання їх рішень.

03 липня 2009 року єдиним учасником боржника на загальних зборах учасників Товариства з обмеженою відповідальністю “Дніпропетровський завод кранів та засобів механізації “Дніпрокран” було прийнято рішення про придбання акцій українських товариств, в тому числі акцій Відкритого акціонерного товариства “Борисфен” за ціною 2, 40 грн. за акцію з метою їх продажу за більшою вартістю у звязку з необхідністю поповнення обігових коштів Товариства з обмеженою відповідальністю “Дніпропетровський завод кранів та засобів механізації “Дніпрокран” з метою направлення їх на дострокове повернення кредитів за зобовязаннями перед банківськими установами (т.2 а.с.50).

На час укладання договору купівлі продажу цінних паперів №Б-309-146 генеральним директором боржника був ОСОБА_8, який на посаду генерального директора Товариства з обмеженою відповідальністю “Дніпропетровський завод кранів та засобів механізації “Дніпрокран” був призначений з 10 серпня 2009 року на підставі протоколу загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю “Дніпропетровський завод кранів та засобів механізації “Дніпрокран” №1 від 10 серпня 2009 року. Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців АБ №692576 керівником Товариства з обмеженою відповідальністю “Дніпропетровський завод кранів та засобів механізації “Дніпрокран” є ОСОБА_8, який діє без обмежень (запис 2) (т.2 а.с.33-34).

На загальних зборах учасників Товариства з обмеженою відповідальністю “Дніпропетровський завод кранів та засобів механізації “Дніпрокран”, які відбулися 01 лютого 2010 року договір купівлі продажу цінних паперів, укладений протягом 2009 року був схвалений та затверджений учасником на підставі п.п.”з” п.9.2 Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю “Дніпропетровський завод кранів та засобів механізації “Дніпрокран” (в редакції від 13 серпня 2009 року) (т.2 а.с.35-50).

Зазначене спростовує твердження Публічного акціонерного товариства “МЕГАБАНК”, що договір купівлі продажу цінних паперів підписаний неповноважною особою.

Крім того, відповідно до листа старшого слідчого в ОВС СУ ГУМВС України в Харківській області від 30 березня 2011 року № 47/5879 допитаний в якості свідка ОСОБА_8 пояснив, що 10 серпня 2009 року він був призначений на посаду генерального директора товариства з обмеженою відповідальністю “Дніпропетровський завод кранів та засобів механізації “Дніпрокран”, яку займав до 30 вересня 2009 року.

Також боржником до матеріалів справи надано засвідчену належним чином копії пояснень ОСОБА_8, які зареєстровано приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_7 в реєстрі за № 703, згідно до яких ОСОБА_8 обіймав посаду генерального директора товариства з обмеженою відповідальністю “Дніпропетровський завод кранів та засобів механізації “Дніпрокран” у період з 10 серпня 2009 року по 30 вересня 2009 року; на посаду був призначений згідно з протоколом №1 загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю “Дніпропетровський завод кранів та засобів механізації “Дніпрокран” від 10 серпня 2009 року; за період перебування на посаді ОСОБА_8 були укладені ряд договорів, в тому числі договори про придбання цінних паперів, зокрема акції Відкритого акціонерного товариства “Борисфен”.

Щодо доводів скаржника про те, що судом першої інстанції не проаналізовано обставини справи стосовно накладення арешту на грошові кошти боржника на суму 20 059 926, 16 грн. у контексті укладеного договору купівлі-продажу та подальшого порушення провадження у справі про банкрутство відносно товариства з обмеженою відповідальністю “Дніпропетровський завод кранів та засобів механізації “Дніпрокран” судова колегія зазначає наступне.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 18 червня 2009 року порушено провадження у справі №29/272-09 за позовом Відкритого акціонерного товариства “МЕГАБАНК”, м.Харків до Відкритого акціонерного товариства “Дніпровський дослідний завод засобів механізації” та до Товариства з обмеженою відповідальністю “Конекс” про стягнення 20 059 926, 16 грн., якою також частково задоволено клопотання позивача про забезпечення позову, а саме: накладено арешт на грошові кошти відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю “Дніпропетровський завод кранів та засобів механізації “Дніпрокран” в розмірі 20 059 926, 16 грн., що знаходяться на всіх рахунках у всіх банківських установах, окрім рахунків, відкритих у Відкритого акціонерного товариства “Мегабанк”.

Укладення договору купівлі продажу при наявності накладеного арешту на грошові кошти не перешкоджало боржнику здійснювати господарську діяльність, в тому числі через укладення будь-яких господарських договорів, оскільки відповідно до ст.ст.43, 44 Господарського кодексу України підприємці мають право без обмежень самостійно здійснювати будь-яку підприємницьку діяльність, яку не заборонено законом. Підприємництво здійснюється на основі в тому числі комерційного розрахунку та власного комерційного ризику. Ця обставина може бути предметом дослідження при вирішенні спору про визнання правочину недійсним при доведені умислу на укладення фіктивного право чину.

Боржником не доведено, що ухвала господарського суду Харківської області від 18 червня 2009 року у справі №29/272-09 боржником не виконана.

Проте матеріали справи свідчать, що саме в цей період боржник не здійснював будь-яких платежів своїм контрагентам.

Що стосується постанови про арешт коштів боржника від 16 вересня 2009 року (т.1 а.с.110), яка прийнята Красногвардійським відділом державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції, то вона прийнята після укладення договору купівлі продажу цінних паперів.

Скаржником не доведено належними доказами в розумінні ст.ст.32, 34, 36 Господарського процесуального кодексу України відсутність у боржника станом на 25 серпня 2009 року грошових коштів в розмірі 4 800 100 грн. для забезпечення виконання зобовязань за договором та те, що арешт на грошові кошти боржника у сумі 20 059 926 грн. 16 коп. перешкоджав боржнику здійснити оплату за договором.

Стаття 204 Цивільного кодексу України презумує правомірність правочину.

Договір купівлі продажу цінних паперів №Б-309-146 від 25 серпня 2009 року недійсним у встановленому порядку не визнаний.

Стаття 41 Господарського процесуального кодексу України визначає два порядки розгляду господарських справ, а саме: в порядку позовного провадження та провадження з розгляду справ про банкрутство, відповідно до норм Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.

Отже, у справі про банкрутство угода може бути визнана недійсною відповідно до цивільного законодавства на підставах, передбачених Законом України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, зокрема ст.17 Закону. Інші угоди, в тому числі спірні договори купівлі продажу цінних паперів підлягають визнанню недійсними в порядку позовного провадження.

Судова колегія зазначає, що наявність кримінальної справи в стадії розслідування не може впливати на рух справи про банкрутство.

Отже, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правомірно відхилив клопотання кредитора про отримання судом інформації щодо розгляду кримінальної справи відносно ОСОБА_8, витребування з слідчого відділу УБОЗ ГУ МВС України Харківської області протоколу допиту ОСОБА_8, призначення судової почеркознавчої експертизи.

Судова колегія не задовольняє клопотання Публічного акціонерного товариства “МЕГАБАНК” про зупинення провадження у справі № Б26/18-10-6 до прийняття рішення по справі №5005/5349/2011 за позовом Публічного акціонерного товариства “МЕГАБАНК” до Товариства з обмеженою відповідальністю “Дніпропетровський завод кранів та засобів механізації “Дніпрокран” про визнання недійсним договору купівлі продажу цінних паперів №Б-309-146 від 25 серпня 2009 року.

Відповідно до ч.1 ст.79 Господарського процесуального кодексу України зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення повязаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом.

Згідно з ч.2 ст.101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не звязаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

З матеріалів справи вбачається, що оскаржувана ухвала прийнята 21 квітня 2011 року, провадження у справі про визнання недійсним договору купівлі продажу цінних паперів №Б-309-146 від 25 серпня 2009 року порушено після вказаної дати.

Судова колегія зазначає, що у разі задоволення позову в справі про визнання недійсним договору купівлі продажу цінних паперів Публічне акціонерне товариство “МЕГАБАНК” не позбавлений права звернутися із заявою про перегляд ухвали у даній справі за нововиявленими обставинами.

Зазначене підтверджується судовою практикою з цього питання (постанова Вищого господарського суду України від 12 жовтня 2010 року у справі №5/147-10(9/346-08).

З врахуванням викладеного, ухвала господарського суду Дніпропетровської області від 21 квітня 2011 року про визнання грошових вимог Комунального підприємства матеріально технічного постачання “Дніпрохім” до Товариства з обмеженою відповідальністю “Дніпропетровський завод кранів та засобів механізації “Дніпрокран” відповідає діючому законодавству, підстави для її скасування відсутні.

Керуючись ст.ст.103 106 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 21 квітня 2011 року у справі № Б26/18-10-6 залишити без змін.

Апеляційну скаргу Комунального підприємства матеріально технічного постачання “Дніпрохім”, м. Дніпропетровськ залишити без задоволення.

Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку у двадцятиденний строк до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя О.В.Джихур

Суддя О.М. Виноградник

Суддя В.В. Швець

(Дата підписання постанови в повному обсязі 27.05.11р.)