Постанова № 15929528, 24.05.2011, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.05.2011 року Справа № 5005/146/2011

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Сизько І.А. (доповідач)

суддів: Герасименко І.М., Прудніков В.В.,

секретар судового засідання Заболотна О.В.

представники сторін:

від позивача:ОСОБА_1 представник, довіреність №36 від 20.12.2010р.;

від відповідача:ОСОБА_2 представник, довіреність №133 від 12.04.2011р.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу приватного акціонерного товариства “ЮНІКОН” на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 21.03.2011р. у справі №5005/146/2011

за позовом приватного акціонерного товариства “ЮНІКОН”, м.Дніпропетровськ

до відкритого акціонерного товариства “Енергопостачальна компанія “Дніпрообленерго”, м. Дніпропетровськ

про зобовязання видати податкові накладні на суму 1609, 24 грн.

за зустрічним позовом відкритого акціонерного товариства “Енергопостачальна компанія “Дніпрообленерго”, м. Дніпропетровськ

до приватного акціонерного товариства “ЮНІКОН”, м. Дніпропетровськ

про визнання договору про користування електричною енергією для побутових споживачів Дніпропетровської області недійсним

В С Т А Н О В И В:

У січні 2011 року приватне акціонерне товариство “ЮНІКОН” (далі ПАТ “ЮНІКОН”) звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до відкритого акціонерного товариства “Енергопостачальна компанія “Дніпрообленерго” (далі ВАТ “ЕК “Дніпрообленерго”) про зобовязання ВАТ “ЕК “Дніпрообленерго” видати ПАТ “ЮНІКОН” податкові накладні на суму 1406, 30 грн. в т. ч. ПДВ 20% 234, 38 грн. та на суму 202, 94 грн. в т. ч. ПДВ 20% 33, 82 грн. (з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 17.03.2011р. №535 (а.с.55-56).

02.03.2011р. ВАТ “ЕК “Дніпрообленерго” звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з зустрічною позовною заявою про визнання недійсним укладеного між ВАТ “ЕК “Дніпрообленерго” та ПАТ “ЮНІКОН” договору про користування електричною енергією №1776002 від 17.02.2009р.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 03.03.2011р. зустрічний позов прийнято для спільного розгляду з первісним позовом.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 21.03.2011р. первісний позов задоволено: зобов'язано ВАТ “ЕК “Дніпрообленерго” видати ПАТ “ЮНІКОН” податкові накладні на суму 1 406, 30 грн. в т.ч. ПДВ 20% 234,38 грн. та на суму 202, 94 грн. в т.ч. ПДВ 20% 33, 82 грн.; стягнуто з ВАТ “ЕК “Дніпрообленерго” на користь ПАТ “ЮНІКОН” 85, 00 грн. витрат по сплаті державного мита, 236, 00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Зустрічний позов задоволено: визнано недійсним договір про користування електричною енергією для побутових споживачів Дніпропетровської області від 17.02.2009р. №1776002, укладений між ВАТ “ЕК “Дніпрообленерго” та ПАТ “ЮНІКОН”; стягнуто з ПАТ “ЮНІКОН” на користь ВАТ “ЕК “Дніпрообленерго” 85, 00 грн. витрат по сплаті державного мита, 236, 00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Задовольняючи первісний позов, господарський суд виходив з того, що позовні вимоги є обґрунтованими, доведеними матеріалами справи. Стосовно зустрічного позову господарський суд дійшов висновку, що під час укладення договору №1776002 від 17.02.2009р. сторони в порушення вимог ч. 4 ст. 179 Господарського кодексу України відступили від змісту типового договору, на основі якого такий договір мав укладатися (п. 1.6. ПКЕЕ), в звязку з чим зазначений договір суперечить вимогам законодавства.

Не погодившись з рішенням господарського суду, ПАТ “ЮНІКОН” подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення господарського суду Дніпропетровської області від 21.03.2011р. у справі №5005/146/2011 в частині визнання договору про користування електричною енергією для побутових споживачів Дніпропетровської області №1776002 від 17.02.2009р. недійсним та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог за зустрічним позовом відмовити.

В апеляційній скарзі ПАТ “ЮНІКОН” посилається на те, що в розумінні ч.4. ст.179 Господарського кодексу України, типові договори затверджені НКРЕ, в якого відповідно до закону відсутні повноваження на їх затвердження, не є такими типовими договорами, коли сторони не можуть відступити від змісту типових договорів; відсутні підстави для визнання укладеного договору про користування електричною енергією для побутових споживачів №1776002 від 17.02.2009р. недійсним на підставі недодержання сторонами встановленої типової форми договору, затвердженої НКРЕ.

В відзиві на апеляційну скаргу ВАТ “ЕК “Дніпрообленерго” просить рішення господарського суду Дніпропетровської області від 21.03.2011р. у справі №5005/146/2011 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

17.02.2009р. між ЗАТ “Юнікон”, правонаступником якого є ПАТ “Юнікон”, та ВАТ “ЕК “Дніпрообленерго” був укладений договір про користування електричною енергією для побутових споживачів Дніпропетровської області №1776002.

За актами здачі-приймання наданих послуг №1776002/07-2009 від 31.07.2009р. та №1776002/02-2010 від 23.02.2010р., в період з 24.06.2008р. по 01.06.2009р. та в період з 21.07.2009р. по 22.01.2010р. на обєкт споживача за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Чкалова, 1, кв. 3, постачальником електроенергії було поставлено, а споживачем спожито електричну енергії в кількості 5 773 кВт/г. на суму 1 406, 30 грн. в т.ч. ПДВ 234, 38 грн. та 833 кВт/г на суму 202, 94 грн. в т.ч. ПДВ 33, 82 грн. Акти підписані повноваженими представниками постачальника та споживача, скріплені печатками підприємств.

Зазначена кількість спожитої електричної енергії сплачена позивачем в повному обсязі за платіжними дорученнями №3146 від 21.07.2009р. та №600 від 09.02.2010р.

Згідно з п.п. 7.2.1., п.п. 7.2.3. та ч. 1 п.п. 7.2.6. Закону України “Про податок на додану вартість” платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, яка складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Таким чином, в момент виникнення податкового зобовязання, відповідач зобовязаний був видати позивачу податкові накладні, проте, не видав. Доказів щодо відсутності у відповідача статусу платника ПДВ або звільнення зазначеної вище операції від оподаткування ПДВ відповідачем суду не надано.

Відповідно до ст. 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав та інтересів, зокрема, може бути примусове виконання обов'язку в натурі.

Господарський суд першої інстанції дійшов вірного висновку за первісним позовом щодо обовязку відповідача, як платника податку, надати покупцеві електричної енергії податкові накладні.

За зустрічною позовною заявою відповідач просив суд визнати недійсним укладений між сторонами договір про користування електричною енергією для побутових споживачів Дніпропетровської області №1776002 від 17.02.2009 року.

Згідно вимог Правил користування електричною енергією, затверджених постановою НКРЕ України №28 від 31.07.96р. в редакції постанови НКРЕ України №910 від 17.10.05р. (далі - ПКЕЕ), постачання електричної енергії для забезпечення потреб електроустановки здійснюється на підставі договору про постачання електричної енергії, що укладається між власником цієї електроустановки (уповноваженою власником особою) та постачальником електричної енергії за регульованим тарифом, або договору про купівлю-продаж електричної енергії, що укладається між власником цієї електроустановки (уповноваженою власником особою) та постачальником електричної енергії за нерегульованим тарифом.

За змістом ч. 4 ст. 179 Господарського кодексу України, при укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі: типового договору, затвердженого Кабінетом Міністрів України, чи у випадках, передбачених законом, іншим органом державної влади, коли сторони не можуть відступати від змісту типового договору, але мають право конкретизувати його умови.

Згідно з абзацом 1 ч. 1 ст. 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Як убачається зі змісту спірного договору №1776002 від 17.02.2009р., в договорі сторони погодили необхідні істотні умови, такі як: предмет договору, права та обовязки споживача, права та обовязки енергопостачальника, умови та порядок оплати, відповідальність енергопостачальника, відповідальність споживача, термін дії договору, дія обставин непереборної сили, інші умови.

Згідно з абзацом 4 ч. 4 ст. 179 Господарського кодексу України сторони не можуть відступати від змісту типового договору, але і мають право конкретизувати його умови. При цьому слід враховувати, що укладення договору спрямоване на набуття, зміну або припинення прав та обов'язків. Тому викладення умов договору у спосіб, відмінний від застосованого у типовому договорі (приміром, викладення умов договору іншими словами), не є відступом від змісту типового договору. Під таким відступом слід розуміти включення сторонами до господарського договору умов, які створюють регулювання, що за змістом прав і обов'язків сторін суперечить відповідному регулюванню, передбаченому типовим договором (п. 38 листа Вищого господарського суду від 2008.04.07р. “Про деякі питання практики застосування норм Цивільного і Господарського кодексів України”).

Статтею 217 Цивільного кодексу України передбачено, що недійсність окремої частини правочину не має наслідком недійсності інших його частин і правочину в цілому, якщо можна припустити, що правочин був би вчинений і без включення до нього недійсної частини.

Договір укладено без зауважень та розбіжностей, він виконується сторонами, про що свідчать акти здачі-приймання наданих послуг, оплата споживачем електроенергії за договором.

Спірний договір укладено на три роки. Протягом двох років виконання спірного договору у ВАТ “ЕК “Дніпрообленерго” не виникало будь-яких заперечень щодо умов договору.

При укладенні договору ВАТ “ЕК “Дніпрообленерго” не було введене в оману, оскільки в договорі чітко визначено, що споживачем є ЗАТ “ЮНІКОН”. ОСОБА_3, який від імені підприємства підписав договір, відповідно до наданої та завіреної самим ВАТ “ЕК “Дніпрообленерго” копії паспорту проживає за іншою адресою, ніж та, що зазначена в договорі як адреса споживача по договору.

ВАТ “ЕК “Дніпрообленерго” вказує на невідповідність оспорюваного договору типовому договору, однак не надає для співставлення такий договір, не наводить конкретні пункти невідповідного положення договору, не здійснює дій щодо врегулювання договірних відносин сторін.

Слід також зазначити, що ВАТ “ЕК “Дніпрообленерго” не позбавлене права конкретизувати, змінити чи доповнити умови діючого між сторонами договору, шляхом укладання додаткової угоди, тощо.

Таким чином, враховуючи, що сторони виконують умови договору, визнання договору недійсним призведе до користування електроенергією без договору, що є порушенням ст. 26 Закону України “Про електроенергетику”, де встановлено, що споживання енергії можливо лише на підставі договору з енергопостачальником, в задоволенні зустрічного позову слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 99, 101, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу приватного акціонерного товариства “ЮНІКОН”, м.Дніпропетровськ задовольнити.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 21.03.2011р. у справі №5005/146/2011 в частині задоволення зустрічного позову скасувати, в звязку з чим абзаци 4, 5, 6 резолютивної частини рішення замінити абзацом 4 наступного змісту:

“В задоволенні зустрічного позову відмовити. ”

Абзац 7 резолютивної частини рішення господарського суду Дніпропетровської області від 21.03.2011р. у справі №5005/146/2011 вважати відповідно абзацом 5 резолютивної частини рішення.

В іншій частині рішення господарського суду Дніпропетровської області від 21.03.2011р. у справі №5005/146/2011 залишити без змін.

Стягнути з відкритого акціонерного товариства “Енергопостачальна компанія “Дніпрообленерго”, м. Дніпропетровськ на користь приватного акціонерного товариства “ЮНІКОН”, м. Дніпропетровськ 42, 50 грн. витрат по сплаті державного мита за апеляційною скаргою.

Виконання постанови доручити господарському суду Дніпропетровської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України через апеляційний господарський суд.

Головуючий суддя І.А. Сизько

Суддя І.М. Герасименко

Суддя В.В. Прудніков

(Повний текст постанови складено 30.05.2011р.)