Постанова № 15929522, 26.05.2011, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.05.2011 року Справа № 5005/683/2011

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді : Бахмат Р. М. (доповідача),

суддів: Лотоцької Л.О., Чус О.В.

при секретарі: Соловйової О.І.

за участю прокурора: у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

за участю представників сторін:

від позивача: представник у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

від відповідача:ОСОБА_1.(дов. б/н від 02.02.11 р.)

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю зовнішньоторгової фірми “МіКомпм” м. Дніпродзержинськ на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 17.02.2011 р. у справі № 5005/683/2011

за позовом Прокурора Дніпровського району м. Дніпродзержинська в інтересах держави в особі Дніпродзержинської міської ради м. Дніпродзержинськ

до Товариства з обмеженою відповідальністю зовнішньоторгової фірми “МіКомпм” м.Дніпродзержинськ

про внесення змін до договору оренди земельної ділянки

В С Т А Н О В И В :

Рішенням господарського суду Дніпропетровської обл. від 17.02.2011 р. у справі № 5005/683/2011, яке підписано 21.02.2011 р. і оформлено відповідно до вимог ст. 84 ГПК України (суддя Манько Г.В..), задоволено позов прокурора Дніпровського району м.Дніпродзержинська, предявленого в інтересах держави в особі Дніпродзержинської міської ради м. Дніпродзержинськ до Товариства з обмеженою відповідальністю зовнішньоторгової фірми “МіКомпм” м. Дніпродзержинськ про внесення змін до договору оренди земельної ділянки від 10.05.2005 р. № 02259.

Вказаним рішенням змінено п.4.1 договору оренди земельної ділянки від 10.05.2005 р. № 02259, укладеного між Дніпродзержинською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю зовнішньоторговою фірмою “МіКомпм” м. Дніпродзержинськ, викладено його в наступній редакції:

“п.4.1 Річна орендна плата вноситься “Орендарем” виключно у грошовій формі у трикратному розмірі земельного податку, що встановлюється Податковим кодексом України, на підставі довідки про визначення грошової оцінки земельної ділянки, виконаної Дніпродзержинським міським управлінням земельних ресурсів, на рахунок місцевого бюджету”.

Стягнуто з відповідача в доход державного бюджету 85 грн. державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

22.03.2011 р. на примусове виконання видано накази.

Товариство з обмеженою відповідальністю зовнішньоторгова фірма “МіКомпм” м.Дніпродзержинськ не погодилося з вказаним рішенням, подало апеляційну скаргу, в якій просить відновити строк на подання апеляційної скарги, скасувати рішення по даній справі та закрити провадження по справі.

Скаржник вважає рішення необґрунтованим, прийнятим з порушенням норм матеріального права.

Скаржник вказує у скарзі, що позивач не звертався до нього будь з якими пропозиціями, що до внесення змін в існуючий договір оренди земельної ділянки. Тобто будь-якого спору на цей час між сторонами по договору оренди земельної ділянки не існує.

Крім того, відповідач вважає, що прокурор м. Дніпродзержинська не має права на звернення до суду в інтересах Дніпродзержинської міської ради.

Розпорядженням секретаря судової палати № 717 від 25.05.2011 р. змінено склад колегії суддів у звязку з черговою відпусткою судді Євстигнеєва О.С. та на підставі наказів голови суду № 5,7 від 17.01.11 р.

Позивач відзив на апеляційну скаргу не надав.

Прокурор та представник позивача в судове засідання не зявилися, про час і місце розгляду справи повідомлені належним чином, про поважні причини неявки суд не повідомили, не скористалися своїм правом на участь у судовому засіданні. Неявка прокурора та позивача не перешкоджає перегляду справи за наявними ній доказами.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Заслухавши суддю-доповідача та пояснення представника відповідача, розглянувши та обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів встановила, що між Дніпродзержинською міською радою (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю зовнішньоторговою фірмою “МіКомпм” м.Дніпродзержинськ (орендар) укладено договір оренди земельної ділянки від 10.05.2005 р.

Згідно з пунктом п.1.1 договору орендодавець надав, а орендар прийняв у строкове платне користування земельну ділянку, несільськогосподарського призначення, що знаходиться за адресою: м. Дніпродзержинськ, пр. 50 років СРСР,8, згідно з планом земельної ділянки, що додається.

Підставою для надання земельної ділянки в оренду є рішення Дніпродзержинської міської ради від 25.03.2005 р. № 516-18/ІУ.

Нормативна грошова оцінка земельної ділянки на момент укладання цього договору становила 445731,75 грн.

В оренду передається земельна ділянка загальною площею 0,3063 га.

Договір укладено строком на десять років.

Пунктом 4.1 договору сторони встановили, що орендна плата вноситься орендарем виключно у грошовій формі в розмірі 5794,56 грн., без ПДВ, на рік, що становить 482,88 грн., без ПДВ, на місяць і вноситься на рахунок місцевого бюджету.

Сторони дійшли згоди, що розмір орендної плати щорічно переглядається у випадках і з моменту: зміни умов господарювання, передбачених договором; підвищення цін, тарифів тощо, у тому числі внаслідок інфляційних процесів; збільшення розміру ставки земельного податку; інших випадках передбачених законодавчими актами України (п.4.4).

За умовами договору орендодавець має право вимагати від орендаря збільшення розмірів орендної плати у разі збільшення відповідно до законодавства розмірів земельного податку та інших мотивів, визначених у пункті 4.4 цього договору (п. 9.2.3).

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України»№309-VI від 03.06.2008 року в Закон України «Про оренду землі»були внесені зміни, зокрема, ч. ч. 4 та 5 ст. 21 викладені в наступній редакції: «Річна орендна плата за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності, надходить до відповідних бюджетів розподіляється і використовується відповідно до закону і не може бути меншою: для земель сільськогосподарського призначення розміру земельного податку, що встановлюється Законом України «Про плату за землю»; для інших категорій земель трикратного розміру земельного податку, що встановлюється Законом України «Про плату за землю». Річна орендна плата за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності, не може перевищувати 12 відсотків їх нормативної грошової оцінки. При цьому у разі визначення орендаря на конкурентних засадах може бути встановлений більший розмір орендної плати, ніж зазначений у цій частині». Вказаний закон набрав чинності з моменту опублікування з 04.06.2008 р.

В звязку із введенням в дію Податкового кодексу України з 01.01.2011р. (від 02.12.2010 N 2755-VI), Закон України „Про плату за землю” втратив чинність згідно ч. 2 Прикінцевих положень Кодексу. Питання сплати податку на землю та оплати орендної плати за користування земельною ділянкою з 01.01.2011 р. регулюється виключно Податковим кодексом України.

Згідно із статтею 287 Податкового кодексу власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

Згідно з вимогами ст.21 Закону України "Про оренду землі" орендна плата за землю це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України). Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

Розмір орендної плати за земельні ділянки встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою для земель сільськогосподарського призначення - розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом; для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом, а також не може перевищувати для земельних ділянок, наданих для розміщення, будівництва, обслуговування та експлуатації об'єктів енергетики, які виробляють електричну енергію з відновлюваних джерел енергії, включаючи технологічну інфраструктуру таких об'єктів (виробничі приміщення, бази, розподільчі пункти (пристрої), електричні підстанції, електричні мережі), - 3 відсотки нормативної грошової оцінки; для інших земельних ділянок, наданих в оренду, - 12 відсотків нормативної грошової оцінки ( ст.ст. 288.5-288.5.2 Податкового кодексу України).

З метою вдосконалення земельних відносин у сфері оренди землі, встановлення економічно обґрунтованої орендної плати, приведення діючих договорів оренди землі у відповідність до вимог чинного законодавства, міською радою було прийнято рішення №60-04/VІ від 28.01.2011р. «Про внесення змін до договорів оренди землі», яким доручено управлінню земельних відносин міської ради проводити роботу з орендарями земельних ділянок щодо приведення діючих договорів оренди землі у відповідність до вимог статті 288 Податкового кодексу України (п.1.1.).

Позивач звертався до відповідача із пропозицією внесення змін до договору.

Згідно зі статтею 632 Цивільного кодексу України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.

Статтею 30 Закону України «Про оренду землі»та п.п.12.1 договору передбачено, що зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.

Отже, нормами чинного законодавства передбачено можливість зміни умов договору за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у випадках встановлених договором або законом. Оскільки сторонами в договорі оренди передбачена можливість збільшення розміру орендної плати, а орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є регульованою ціною, тому законодавча зміна граничного розміру цієї плати є підставою для перегляду розміру орендної плати, встановленої умовами договору (Постанова Верховного Суду України від 06.12.2010 р. по справі № 2-1/10068-2008).

Згідно з п.3.4.7 Рекомендації Президії ВГСУ від 02.02.2010 № 04-06/15 “Про практику застосування господарськими судами земельного законодавства” у разі прийняття уповноваженим органом рішення про внесення змін щодо ставок орендної плати за землю та затвердженням нових коефіцієнтів, що використовуються для розрахунку орендної плати за земельні ділянки, такі обставини можуть бути не взяті до уваги лише у разі скасування такого рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування в установленому законом порядку

Відповідно ст. 13 Конституції України, земля є об'єктом права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією. Держава забезпечує захист прав усіх суб'єктів права власності та господарювання, соціальну спрямованість економіки. Усі суб'єкти права власності рівні перед законом. До розмежування земель державної і комунальної власності, повноваженнями з розпорядження ними в межах населених пунктів, тобто функціями виконавчої влади, наділені міські ради (Розділ Х Перехідні положення, п.12 Земельного кодексу України).

Частина 2 ст. 19 Конституції України зобовязує органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно приписів статті 144 Конституції України органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території, а тому у разі прийняття відповідним органом рішення про внесення змін щодо ставок орендної плати за земельні ділянки та затвердження нових коефіцієнтів, що використовуються для розрахунку орендної плати за земельні ділянки, такі обставини можуть бути не взяті судом до уваги лише у разі скасування такого рішення органу місцевого самоврядування в установленому законом порядку. п.3.4.7 Рекомендації Президії ВГСУ від 02.02.2010 р. № 04-06/15 “Про практику застосування господарськими судами земельного законодавства”.

Статтею 68 Конституції України встановлено, що кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України.

За таких обставин рішення місцевого господарського суду відповідає вимогам чинного законодавства і повинно бути залишено без зміни, а апеляційна скарга без задоволення.

Керуючись статями 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Дніпропетровський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю зовнішньоторгової фірми “МіКомпм” м. Дніпродзержинськ залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 17.02.2011 р. у справі № 5005/683/2011 залишити без змін.

Головуючий Р.М. Бахмат

Судді: Л.О.Лотоцька

О.В.Чус

Постанова виготовлена в повному обсязі 27.05.2011 р.

З оригіналом згідно:

Пом. судді І.Г.Логвиненко