Ухвала суду № 15929321, 02.06.2011, Господарський суд м. Севастополя

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

УХВАЛА

02 червня 2011 року справа № 5020-530/2011

За позовомЗаступника прокурора м. Севастополя

(99011, м. Севастополь, вул. Павліченко, 1)

в інтересах Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради,

державиідентифікаційний код 25750044

в особі (99011, м. Севастополь, вул. Луначарського, 5)

доФізичної особи-підприємця ОСОБА_1,

ідентифікаційний номер НОМЕР_1

(АДРЕСА_1)

про стягнення 12562,82 грн та зобовязання звільнити приміщення,

Суддя Головко В.О.,

Представники учасників судового процесу:

прокурор (Прокурор м. Севастополя) Радулов А.Д., прокурор відділу, посвідчення № 684 від 09.03.2011;

позивач (Фонд комунального майна Севастопольської міської Ради) явку уповноваженого представника не забезпечив;

відповідач (фізична особа-підприємець ОСОБА_1) ОСОБА_1, паспорт серії НОМЕР_2, виданий Нахімовським РВ УМС України в м. Севастополі 31.10.1997.

ВСТАНОВИВ:

07.04.2011 Заступник прокурора м. Севастополя звернувся до господарського суду м. Севастополя в інтересах держави в особі Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення плати за фактичне користування майном в сумі 12562,82 грн та зобовязання звільнити приміщення.

Прокурор обґрунтовує позовні вимоги тим, що відповідач користувалась нежитловим приміщенням загальною площею 22,10 м2, що розташоване на 1 поверсі житлового будинку за адресою: АДРЕСА_2, без достатньої правової підстави та повинна сплатити вартість фактичного користування майном в сумі 12562,82 грн.

Ухвалою від 11.04.2011 порушено провадження у справі.

У судове засідання 02.06.2011 позивач явку уповноваженого представника не забезпечив, хоча про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно.

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобовязує сторони добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін це право, а не обовязок, справа може розглядатись без їх участі, якщо незявлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Зважаючи на викладене, суд вирішив розглянути справу за відсутності представника позивача.

Представник відповідача надала додаткові документи для долучення до матеріалів справи.

Прокурор надав заяву про припинення провадження у справі на підставі пункту 11 частини першої статті 80 Господарського процесуального кодексу України.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

Між Фондом комунального майна Севастопольської міської Ради та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 05.03.2010 був укладений договір оренди нерухомого майна № 9-10 (далі Договір), відповідно до якого Орендарю передавалося в оренду приміщення, загальною площею 22,10 м2, що розташоване на 1 поверсі житлового будинку за адресою: АДРЕСА_2.

Сторони погодилися, що вказаний Договір діє до 09.02.2015, тобто укладений на строк понад 3 роки.

За змістом статей 793, 794 Цивільного кодексу України договір найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) строком на три роки і більше підлягає нотаріальному посвідченню. Договір найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини), укладений на строк не менше ніж на три роки, підлягає державній реєстрації. Невиконання цих вимог, на думку прокурора та позивача, свідчать про неукладеність договору оренди нерухомого майна № 9-10 від 05.03.2010. Водночас, враховуючи те, що відповідач за актом приймання-передачі фактично отримала майно у користування, вона має сплатити вартість такого користування.

Сума заборгованості ФОП ОСОБА_1 перед Фондом комунального майна СМР за фактичне користування приміщенням за період з березня 2010 року по березень 2011 року складає 12562,82 грн, з яких 97% 12169,57 грн та 3% 393,25 грн.

У звязку з наведеним, прокурор в інтересах позивача вимагав стягнути з відповідача вартість фактичного користування майном в розмірі 12562,82 грн та зобовязати її звільнити займане приміщення, передавши його позивачеві.

У засіданні суду 02.06.2011 відповідач надала суду докази погашення заборгованості в сумі 12562,82 грн, а саме: копії квитанцій № 48-54 від 05.05.2011 на суму 370,39 грн (3%) та № 48-53 від 05.05.2011 на суму 11425,49 грн (97%) /арк. с. 73/ та квитанції № 48-47 від 02.06.2011 на суму 744,08 грн (97%) та № 48-53 від 02.06.2011 на суму 22,86 грн (3%) /арк.с.74/, а разом на суму 12562,82 грн, з яких 97% 12169,57 грн, 3% 393,25 грн.

Крім того, відповідач надала копію договору оренди нерухомого майна № 9-10 від 31.05.2011, який посвідчено нотаріально приватним нотаріусом Севастопольського міського нотаріального округу Т.Т. Усенко (реєстровий № 866) /арк. с. 65-69/, а також копію витягу з Державного реєстру правочинів від 31.05.2011 /арк. с. 70/ та копію Витягу з Єдиного реєстру заборон відчуження обєктів нерухомого майна № 31607050 від 31.05.2011 /арк. с. 71/.

Таким чином, відповідач надала суду докази сплати заборгованості за фактичне користування майном та нотаріального посвідчення Договору оренди, що виключає його неукладеність, на якій наполягав прокурор.

Пунктом 11 частини першої статті 80 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Відсутність предмета спору означає відсутність спірного матеріального правовідношення між сторонами.

На підставі наданих доказів суд дійшов висновку про те, що у даній справі щодо стягнення з відповідача вартості фактичного користування майном в сумі 12562,82 грн, а також щодо звільнення нежитлового приміщення через неукладеність Договору у звязку з відсутністю його нотаріального посвідчення, відсутній предмет спору, тобто спір у справі врегульовано самими сторонами шляхом оплати відповідачем суми заборгованості та нотаріального посвідчення Договору оренди.

За викладених обставин, провадження у справі підлягає припиненню у звязку з відсутністю предмета спору.

Відповідно до частини третьої статті 80 Господарського процесуального кодексу України про припинення провадження у справі виноситься ухвала, в якій мають бути вирішені питання про розподіл між сторонами господарських витрат, про повернення державного мита з бюджету, а також можуть бути розвязані питання про стягнення штрафів, передбачених у пунктах 4 і 5 частини другої статті 83 цього Кодексу.

Оскільки спір в частині майнової вимоги виник внаслідок неправильних дій відповідача, а погашення боргу відбулося після порушення провадження у справі, судові витрати у відповідній сумі (1% від 12562,82 грн = 125,63 грн державне мито та 236,00 грн витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу) підлягають стягненню з відповідача в доход Державного бюджету.

Враховуючи зазначене, керуючись пунктом 11 частини першої статті 80, частиною третьою статті 80, статтею 86, Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1.Провадження у справі № 5020-530/2011 за позовом Заступника прокурора м. Севастополя в інтересах держави в особі Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення плати за фактичне користування майном в сумі 12562,82 грн та зобовязання звільнити приміщення припинити.

2.Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1; АДРЕСА_1; відомості про наявність рахунків в установах банку в матеріалах справи відсутні) в доход державного бюджету (Ленінський район міста Севастополя, п/р 31113095700007 в ГУ ДКУ у м.Севастополі, ОКПО 24035598, МФО 824509, код платежу 22090200) державне мито в розмірі 125,63 грн (сто двадцять пять грн 63 коп.).

Видати наказ.

3.Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1; АДРЕСА_1; відомості про наявність рахунків в установах банку в матеріалах справи відсутні) в доход державного бюджету (Ленінський район міста Севастополя, п/р 31212264700007 в ГУ ДКУ у м.Севастополі, ОКПО 24035598, МФО 824509, код платежу 22050003) витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 236,00 грн (двісті тридцять шість грн 00 коп.).

Видати наказ.

Суддя В.О. Головко