Рішення № 15928916, 24.05.2011, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.05.11 Справа№ 27/115 (10)

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “ПАКПРОФІЛЬ”, м. Колоновське, Польща

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “ПРОФІЛЬ-ПАК”, м. Львів

про стягнення 88572,78 грн. доларів США (701425,56 грн.)

Суддя Кітаєва С.Б.

Секретар Стасів І.І.

Представники сторін:

від позивача Яремчук О.О.- представник

від відповідача не з»явився

Права та обов”язки, передбачені ст.ст.20,22 ГПК України представнику позивача судом роз»яснено. Заяви про відвід судді від сторін не надходили.

Суть спору: Позов заявлено Товариством з обмеженою відповідальністю “ПАКПРОФІЛЬ”, м. Колоновське (Польща), до Товариства з обмеженою відповідальністю “ПРОФІЛЬ-ПАК”, м. Львів, про стягнення заборгованості в сумі 88572,78 доларів США , в тому числі :75 630,11 доларів США основного боргу, 7265,67 доларів США пені, 3 % річних в сумі 5677,00 доларів США. Позивач просить також відшкодувати судові витрати по справі : 886 доларів США витрат по сплаті державного мита, 236,00 грн витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, 900 доларів США оплати послуг представника.

Ухвалою господарського суду Львівської області від 14.12.2010 року (суддею Судовою-Хомюк Н.М.) залишено без розгляду позов Товариства з обмеженою відповідальністю “ПАКПРОФІЛЬ”, м. Колоновське (польща) до Товариства з обмеженою відповідальністю “ПРОФІЛЬ-ПАК”, м. Львів, про стягнення заборгованості в сумі 88572,78 грн. доларів США, що згідно з курсом НБУ станом на 20.09.2010 року становить 701 425 (701425,56 грн.).

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 07 лютого 2011 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “ПАКПРОФІЛЬ”задоволено. Ухвалу господарського суду Львівської області від 14.12.2010р. скасовано, справу передано на новий розгляд до господарського суду Львівської області.

Відповідно до Постанови Верховної Ради України №3049-VI від 17.02.2011 року суддю Судову-Хомюк Наталію Михайлівну обрано суддею Львівського апеляційного адміністративного суду, у зв”язку з чим було призначено повторний автоматизований розподіл справи № 27/115.

Внаслідок автоматизованого розподілу справу № 27/115 розподілено судді Кітаєвій С.Б.

Ухвалою суду від 11.03.2011р. прийнято справу 27/115 до розгляду та призначено на 13.04.11р.

Судове засідання 13.04.11р. відбулось за участю лише представника позивача, в якому він позовні вимоги підтримує.

Відповідач явку повноважного представника в судове засідання не забезпечив, причини неявки суду не повідомив, витребуванні судом документи до суду від відповідача не поступали.

З метою повного та всебічного з”ясування обставин справи, надання можливості учасникам судового процесу подати докази в обґрунтування обставин, враховуючи неявку в судове засідання відповідача та невиконання ним вимог суду, суд вбачав за доцільне відкласти розгляд справи.

Ухвалою суду від 13.04.11р. розгляд справи відкладався на 04.05.2011р.

28.04.11р. в канцелярію суду за вх. № 9658/11 поступив лист з додатками, а саме: копія вимог про сплату коштів за відвантажений товар від 9 квітня 2009 р. та 9 червня 2009р. та витяг з державного судового реєстру підприємств Республіки Польща від 14.04.11р.( з нотаріально посвідченим перекладом) з відомостями про позивача.

В судове засідання 04.05.11р. представник позивача з”явився, вимоги ухвал суду по справі виконав частково, у зв”язку з чим подав у судовому засіданні клопотання про продовження строків вирішення спору терміном на 15 календарних днів після закінчення двохмісячного терміну розгляду справи для надання можливості подати належні та допустимі докази про сплату судових витрат у встановленому порядку та витребуваних документів.

Відповідача повторно явку повноважного представника в судове засідання не забезпечив, причини неявки суду не повідомив, відзив та витребувані судом документи до суду не поступали.

Клопотання представника позивача в судовому засіданні розглянуто та задоволено.

Ухвалою суду від 04.05.11р. строки вирішення спору продовжувались на 15 календарних днів та розгляд справи відкладався на 20.05.11р.

В канцелярію суду за вих. № 1605 від 16.05.11р.за вх. 10906/11 від відповідача поступив лист, в якому відповідач повторно повідомляє, що позовна заява на адресу ТОВ “Профіль-Пак“не поступала. Однак, станом на момент подання даного листа працівниками канцелярії суду встановлено, що не передавалось судді будь-якого листа чи клопотання від ТзОВ “Профіль-ПАК”з інформацією про те, що позовна заява на його (товариства) адресу не поступала, оскільки на адресу суду поступив лише зазначений листа, про що засвідчено підписами.

В матеріалах справи є довідка від державного реєстратора з підтвердженням місцезнаходження ТзОВ “Профіль-ПАК”за адресою: вулиця Шевченка, будинок, 313Б у місті Львові. На зазначену адресу позивач скерував відповідачу копію позовної заяви з додатками, про що у справі є докази.

Відповідач не підтвердив, що змінив місцезнаходження і, відповідно Єдиний державний реєстр містить інші відомості про місцезнаходження відповідача, а саме ті, які вказав позивач у позовній заяві.

Окрім того, жодного доказу відзиву, заперечень на позов відповідач не подав, явки повноважного представника в судові засідання не забезпечив, позовні вимоги ,зокрема суму основного боргу , не спростував. Ухвали суду відповідач отримав.

В судове засідання 20.05.11р. представник позивача з”явився, вимоги ухвал суду по справі виконано частково. Подано в судовому засіданні за вх. № 73/11 від 20.05.11р. довідку про зарахування коштів в сумі 1785,00 доларів США ( в т.ч. 900 доларів США за послуги представника) на розрахунковий рахунок ФОП ОСОБА_1..

Відповідач явку повноважного представника в судове засідання не забезпечив, причини неявки суду не повідомив, відзив та витребувані судом документи до суду від відповідача не поступали.

В судовому засіданні 20.05.11р розгляд справи відкладено на 24.05.11р. , для надання можливості позивачу подати докази сплати державного мита у встановленому розмірі та порядку та зарахування їх в доход Державного бюджету України за подання даного позову на розгляд до господарського суду Львівської області.

В судове засідання 24.05.11 року представник позивача з»явився, заявлені вимоги підтримав з підстав наведених у позовній заяві. Доказів сплати державного мита у встановлених порядку та розмірі (в т.ч. зарахування їх в доход державного бюджету України) не подав.

Відповідач явку повноважного представника в судове засідання не забезпечив, відзиву на витребовуваних документів не подав. З клопотаннями чи заявами до суду не звертався.

Відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні у справі докази, господарський суд Львівської області встановив наступне.

На бездоговірній основі, відповідно до поданих відповідачем замовлень на поставку картонних тубів, позивач відвантажив відповідачу товар на загальну суму 80630,11 доларів США. Поставка товару здійснювалась позивачем шляхом передачі його перевізнику для доставки відповідачу, що посвідчується міжнародними товарно-транспортними накладними (CMR) №0285052, №71317, №984751, №0358351, №984755, №984755, №984757, №984758, а також виписаними позивачем фактурами №297 від 19.08.2008 р, №308 від 26.08.2008 р, №316 від 2.09.2008р, №322 від 9.09.2008 р, №330 від 18.09.2008 р, №363 від 13.10.2008 р, №371 від 21.10.2008 р зі специфікаціями товару, що поставлявся. ( копії замовлень міжнародних товарно-транспортних накладних, фактур долучено позивачем до матеріалів справи).

Товар у повному обсязі був прийнятий відповідачем по кількості та якості.

Як вбачається з матеріалів справи, 09 квітня 2009 року, 09 червня 2009 року відповідачу від імені позивача були надіслані вимоги про сплату коштів за відвантажений товар у розмірі 80630,11 доларів США. (копії вимог в матеріалах справи). Відповідач надіслані позивачем вимоги отримав, оскільки листами №24/04-1 від 24.04.2009 р, №2/01-2 від 5.01.2010 р, листом від 6.05.2009 р відповідач визнав заборгованість перед позивачем у повному обсязі ( копії листів у матеріалах справи). Окрім того, 03.08.2009 року відповідач здійснив часткову оплату поставленого йому позивачем товару в розмірі 5000 доларів США, що підтверджується доданою до матеріалів справи банківською випискою з рахунку позивача.

Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем , станом на момент звернення з позовом до суду склала 75630,11 доларів США (80630,11 5000 =75630,11).

75630,11 доларів США основного боргу залишається непогашеними відповідачем і станом на час розгляду спору по суті. Належних і допустимих доказів в спростування цих обставин відповідач суду не надав. Позивач просить задоволити вимогу про стягнення основного боргу в сумі 75630,11 доларів США.

Позивач заявив також вимогу про стягнення 7265,67 доларів США нарахованої (у відповідності до ч.2 ст.343, ч.6 ст.232 ГК України) пені за порушення строків розрахунків за отриманий товар.

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України позивач нарахував та просить стягнути з відповідача (про що заявив відповідну вимогу) 5677,00 доларів США 3 % річних.

Просить відшкодувати судові витрати за рахунок відповідача : 886 доларів США держмита, 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, оплату послуг представника в сумі 900 доларів США. В частині відшкодування судових витрат , як вбачається зі змісту позовної заяви, позивач покликається на ст.ст.44,49 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши наявні у справі докази, при прийнятті рішення суд виходив з наступного.

У відповідності до ст.509 ЦК України (ст.173 ГК України) зобов»язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов»язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов»язку.

У відповідності до ст.11 ЦК України, цивільні права та обов»язки виникають, зокрема , із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов»язки.

Відповідно до ч.1 ст.181 ГК України господарський договір за загальними правилами викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто, шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Статтею 174 ГК України визначено, що господарські зобов»язання виникають, зокрема, безпосередньо з господарського договору, інших угод, передбачених законом, а також з угод не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать, а також внаслідок подій, з якими закон пов»язує настання правових наслідків у сфері господарювання.

Згідно ст.175 ГК України майнові зобов»язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Згідно ст.525 ЦК України, одностороння відмова від зобов»язання або одностороння зміна його умов не допускаються, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до вимог ст.526 ЦК України ( ст.193 ГК України) зобов»язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.2 ст.530 ЦК України якщо строк (термін ) виконання боржником обов»язку не встановлений або визначений моментом пред»явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов»язок у семидений строк від дня пред»явлення вимоги, якщо обов»язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Як встановлено судом ( про що зазначено вище в рішенні) позивач надсилав відповідачу письмові звернення, у яких заявляв вимогу про оплату отриманого товару у визначені позивачем строки , відповідач заборгованість визнав, однак, частково ( на суму 5000 доларів США) розрахувався з позивачем за отриманий товар.

Порушенням зобов»язання, відповідно до ст.610 ЦК України , є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов»язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст.ст.33,34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести і підтвердити належними доказами ті обставини, на яких грунтуються її вимоги чи заперечення на позов.

Письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. До обставин, на яких позивач обґрунтовує свої вимоги, відносять обставини, які становлять предмет доказування у справі. Предмет доказування це сукупність обставин, які необхідно встановити для правильного вирішення справи. У предмет доказування включаються факти матеріально-правового характеру, що є підставою вимог позивача та заперечень відповідача. У предмет доказування включається також факт приводу до позову, який являє собою обставини, що підтверджують право на звернення до суду, тобто факти порушення суб”єктивного права чи охоронюваного законом інтересу позивача.

Відповідач обставин, на яких грунтується заявлена позивачем вимога про стягнення 75630,11 доларів США основного боргу не заперечив та не спростував належними і допустимими доказами. Вимога позивача про стягнення 75630,11 доларів США основного боргу, за поставлений позивачем і отриманий відповідачем , однак не оплачений товар, підлягає задоволенню.

Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов»язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов»язання (неналежне виконання). Згідно із ст.612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов»язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч.2 ст.193 ГК України , кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов»язання, враховуючи інтереси другої сторони.

Зобов»язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст.611 ЦК України у разі порушення зобов»язання настають правові наслідки , встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно з ст.549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов»язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов»язання за кожен день прострочення виконання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов»язання.

Відповідно до ч.2 ст.551 ЦК України, якщо предметом неустойки (штрафу, пені) є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Згідно з ч.1 ст.230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визначаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов»язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов»язання.

Як встановлено, між сторонами мали місце бездоговірні господарські операції по поставці та частковій оплаті товару. В письмовій формі ( у вигляді єдиного документа) договір не укладався, відповідальність за протермінування оплати поставленого товару ( в т.ч. у формі пені) , її розмір та порядок нарахування, сторонами не встановлена. Відтак, вимога позивача про стягнення 7265,67 доларів США пені , нарахованої за протермінування оплати отриманого товару, задоволенню не підлягає.

Відповідно до ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов»язання, на вимогу кредитора зобов»язаний, зокрема, сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. 3% річних підлягають до стягнення в сумі 5677 ,00 доларів США, згідно розрахунку позивача. Відповідач вимоги позивача про стягнення 3 % річних не заперечив, зауважень до розрахунків не висловив.

Відповідно до ст.55 Господарського процесуального кодексу України ціна позову визначається у позовах про стягнення грошей стягуваною сумою або сумою, оспорюванню за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення проводиться у безспірному (безакцептному) порядку.

В ціну позову включаються також вказані в позовній заяві суми неустойки (штрафу, пені,), а якщо вони не вказані,- суми їх, визначені суддею.

Ціна позову про стягнення іноземної валюти визначається в іноземній валюті та національній валюті України відповідно до офіційного курсу, встановленого Національним банком України на день подання позову.

При визначенні ціни позову, поданого в іноземній валюті, необхідно виходити з тієї валюти, в якій провадились чи повинні бути проведені розрахунки між сторонами.

Відповідно до статті 7 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито»та пункту 1 Інструкції «Про порядок обчислення та справляння державного мита», затвердженої наказом Головної державної податкової інспекції України від 22 квітня 1993 року №15, з позовів , що подаються до господарського суду в іноземній валюті, державне мито сплачується в іноземній валюті.

У разі задоволення позовних вимог про стягнення іноземної валюти та відшкодування судових витрат в іноземній валюті видається єдиний наказ. Накази про стягнення сум в іноземній валюті і у гривнях видаються окремо.

Позивач просить задоволити заявлені ним вимоги в іноземній валюті. Станом на момент звернення з позовом до суду належних і допустимих доказів сплати в державного мита у встановлених розмірі та порядку позивач не подав, в т.ч. і доказів зарахування в доход державного бюджету України державного мита сплаченого за подання даного позову до суду. Відповідно , оскільки спір виник з вини відповідача за результатами розгляду справи судові витрати, відповідно до ст.49 ГПК України покладаються на відповідача і підлягають стягненню: по державному миту - не на користь позивача, а в доход державного бюджету України, а саме 813,07 доларів США державного мита ( виходячи із задоволеної суми); 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу на користь позивача.

900,00 доларів США - оплати послуг представника, стягненню з відповідача на користь позивача не підлягає. При цьому суд виходив з наступного.

Позивачем в обґрунтування витрат на послуги представника в розмірі 900,00 доларів США долучено до справи Договір від 19 травня 2010 року №19/05-10 про надання правових послуг, укладений між позивачем та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1, який діє на підставі Свідоцтва про державну реєстрацію НОМЕР_1.

За умовами зазначеного договору ( п.1.1) Замовник доручає, а Виконавець приймає на себе зобов»язання надати Замовнику правові, юридичні послуги та допомогу в обсягах і порядку, визначених у цьому Договорі. Замовник зобов»язується прийняти запропоноване Виконавцем виконання та оплатити надані йому послуги. Правові, юридичні послуги і допомога, що є предметом цього Договору, включають підготовку і подання позовної заяви в господарський суд Львівської області про стягнення коштів на користь Замовника з ТОВ «Профіль-ПАак» (м.Львів) , в т.ч. оплату державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу, участь в судових засіданнях, подання заяв, клопотань, пояснень, доказів, вчинення інших дій, необхідних для підготовки та успішного вирішення спору. Відповідно до п.3.1 Договору за надані Виконавцем правові послуги відповідно до цього Договору Замовник сплачує йому винагороду у розмірі 900 (дев»ятсот) доларів США та додаткові 2 % від задоволеної суми позову, відповідно до виставлених Виконавцем рахунків.

До договору долучено, зокрема, виписку від 04.08.2010 року по особових рахунках ФОП ОСОБА_1 в ПАТ «Укргазпромбанк»; Довідку вих..№73/11 від 20.05.2011 р ПАТ «Укргазпромбанк», м.Київ, в особі Відділення №2 ПАТ «Укргазпромбанк», якою підтверджується, що клієнту Банку , ФОП ОСОБА_1 03 серпня 2010 року було здійснено зарахування коштів в сумі 1785,00 доларів США на розподільний рахунок , які поступили від банку посередника (найменування) фірми Пакпрофіль (Польща) , а 04 серпня 2010 року працівниками ПАТ «Укргазпромбанк» було здійснено зарахування коштів в сумі 1785,00 доларів США на р/р ФОП ОСОБА_1 з наступним призначенням : «зарахування коштів як аванс за правові, юридичні послуги зг.договору №19/05-10 від 19.05.10р від фірми Пакпрофіль».

Статтею 44 Господарського процесуального кодексу України визначено, що судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплата послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

В контексті цієї норми, судові витрати за участю адвоката при розгляді справи підлягають сплаті лише в такому випадку, якщо вони сплачені адвокату стороною, котрій такі послуги надавались, та їх сплата підтверджується відповідними фінансовими документами.

Відповідно до частини 3 статті 48 Господарського процесуального кодексу України витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку встановленому Законом України "Про адвокатуру" . Дія вказаного закону поширюється тільки на осіб, які є адвокатами.

Поняття особи, котра є адвокатом наводиться в статті 2 Закону України "Про адвокатуру" , яка зазначає, що адвокатом може бути громадянин України, який має вищу юридичну освіту, стаж роботи за спеціальністю юриста або помічника адвоката не менше двох років, склав кваліфікаційні іспити, одержав свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю та прийняв присягу адвоката України.

Таким чином, стаття 44 Господарського процесуального кодексу України передбачає відшкодування сум в якості судових витрат, які були сплачені стороною за отримання послуг, лише адвокатам, а не будь-яким представникам.

Адвокат не є підприємцем, а розглядається як фізична особа в господарських правовідносинах.

Не відносяться витрати по наданню юридичних послуг і до інших витрат, передбачених ст.44 ГПК України, оскільки до інших витрат, пов'язаних з розглядом господарських спорів, відносяться суми, що підлягають виплаті особам, викликаним до господарського суду відповідно до статті 30 ГПК України, а також витрати понесені сторонніми підприємствами і організаціями у зв'язку з наданням документів або матеріалів, необхідних для вирішення господарського спору в порядку статті 38 зазначеного кодексу, витрати на проведення огляду і дослідження письмових та речових доказів у місці їх знаходження, а також витрати пов'язані з розглядом справи безпосередньо на підприємстві або організації, яка є стороною по справі.

Окрім того, схвалені Вищою кваліфкомісією адвокатури при КМУ 1 жовтня 1999 р. Правила

адвокатської етики поділяють оплату за послуги адвоката на гонорар і фактичні видатки, повязані з виконанням доручення. У складі витрат, які підлягають сплаті за послуги адвоката, відшкодовується лише гонорар, а фактичні видатки, повязані з виконання адвокатом доручення, не відшкодовуються.

Оцінивши зазначені вище документи, умови договору, платіжні документи суд дійшов висновку , що послуги представника в сумі 900,00 доларів США за договором №19/05-10 від 19.05.2010 р про надання правових послуг відшкодуванню не підлягають .

Слід також зазначити, що за приписом частини третьої статті 48 ГПК витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України "Про адвокатуру". Дія цього Закону поширюється тільки на осіб, які є адвокатами.

Відповідно до статті 2 Закону України "Про адвокатуру" адвокатом може бути громадянин України, який має вищу юридичну освіту, стаж роботи за спеціальністю юриста або помічника адвоката не менше двох років, склав кваліфікаційні іспити, одержав свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю та прийняв Присягу адвоката України.

Таким чином, стаття 44 ГПК передбачає відшкодування як судових витрат сум, що були сплачені стороною за отримання лише послуг адвокатів, а не будь-яких представників.

В контексті ст.44 ГПК України судові витрати за участь адвоката при розгляді справи підлягають сплаті лише в тому випадку, якщо вони сплачені адвокату стороною, котрій такі послуги надавались, та їх сплата підтверджується відповідними фінансовими документами.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст..1, 2, 21,32,33,34,36,43,49,75, 82,84,85, 116 ГПК України

В И Р І Ш И В:

1.Заявлені позивачем вимоги задоволити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОФІЛЬ-ПАК»( код ЄДРПОУ 33170071; юридична адреса: 79069, м. Львів, вул. Шевченка, 313Б; фактична адреса: 79000, м. Львів, вул. Генерала Курмановича, 9):

а) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ПАКПРОФІЛЬ»(“Packprofil” Spolka z ograniczona odpowiedziainoscia), юридична адреса : 47-110, Польща, воєв. Опольське, повіт Стшелецкі, м.Колоновське, вул. Закладова, № 3 ( 47-110, Kolonowskie, 1, ul.Zakladowa,3, NIP 756-000-37-99) 75630,11 доларів США основного боргу, 5677,00 доларів США 3% річних.

Наказ видати відповідно до ст.116 ГПК України.

б) в доход державного бюджету України 813,07 доларів США державного мита.

Наказ видати відповідно до ст.116 ГПК України.

в) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ПАКПРОФІЛЬ»(“Packprofil” Spolka z ograniczona odpowiedziainoscia), юридична адреса : 47-110, Польща, воєв. Опольське, повіт Стшелецкі, м.Колоновське, вул. Закладова, № 3 ( 47-110, Kolonowskie, 1, ul.Zakladowa,3, NIP 756-000-37-99) 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати відповідно до ст.116 ГПК України.

3.В задоволенні вимоги про стягнення 7265,67 доларів США пені та в стягненні 900 доларів США - оплати послуг представника , відшкодуванні державного мита за подання позову до суду - відмовити.

В судовому засіданні 24.05.11 р оголошено вступну та резолютивну частини прийнятого по справі рішення. Повний текст рішення, із врахуванням вихідних днів 28.05.11 р та 29.05.11 р., складено 31.05.11 р.

Суддя