Рішення № 15928886, 30.05.2011, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.05.11 Справа№ 5015/1747/11

За позовом: Приватного підприємства "Болеро Сервіс", м. Львів

до відповідача: Фізичної особи підприємця ОСОБА_1, м. Мостиська,

про: стягнення 9119,40 грн.

Суддя М. М. Синчук

За участю представників:

позивача: ОСОБА_2 дов. від 22.03.2011 р.,

відповідача: не зявився.

На розгляд Господарського суду Львівської області подано позов Приватного підприємства "Болеро Сервіс" до Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 про стягнення 9119,40 грн. Ухвалою від 31.03.2011 р. провадження у справі порушено, позовну заяву прийнято до розгляду, розгляд справи призначено на 19.04.2011 р. Рух справи відображено у відповідних ухвалах суду.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що відповідач у порушення умов Договору №8506 від 27.08.2010р. не здійснив оплати у повному обсязі за отриманий товар, внаслідок чого виникла заборгованість у сумі 7275,92 грн. Крім того, відповідачу нарахована пеня в розмірі 582,10 грн., 794,95 грн. 20% річних, 466,43 грн. інфляційні втрати.

В судове засідання 19.04.2011 р. представник позивача зявився, вимоги ухвали суду від 31.03.2011 р. виконав, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

В судове засідання 19.04.2011 р. представник відповідача зявився, подав клопотання, в якому зазначив, що заборгованість визнає повністю, просить відкласти розгляд справи для врегулювання спору в добровільному порядку.

В судове засідання 24.05.2011 р. представник позивача не зявився, причин неприбуття в судове засідання не повідомив.

В судове засідання 24.05.2011 р. представник відповідача не зявився, причин неприбуття в судове засідання не повідомив, вимоги ухвали суду від 31.03.2011 р. не виконав.

В судове засідання 30.05.2011 р. представник позивача зявився, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

В судове засідання 30.05.2011 р. представник відповідача повторно не зявився, причин неприбуття в судове засідання не повідомив, доказів погашення заборгованості в добровільному порядку суду не представлено.

Суд, керуючись ст. 75 ГПК України, вважає за можливе розглянути справу за наявними у справі матеріалами, яких достатньо для встановлення обставин і вирішення спору по суті.

Вислухавши представників сторін, проаналізувавши матеріали справи, суд встановив наступне.

Між сторонами по справі укладено Договір №8506 від 27.08.2010р. За умовами цього договору продавець (позивач у справі) зобовязується передати у власність покупця (відповідач у справі), продукти харчування в асортименті відповідно до переданої продавцем комерційної пропозиції та/або прайс-листа (надалі товар), а покупець зобовязується прийняти і оплатити товар.

На виконання умов Договору позивачем поставлено товар, а відповідачем товар отримано, про що свідчить підпис відповідача, на загальну суму 7675,92 грн., що підтверджується накладною № С04459 від 27.08.2010 р. (є в матеріалах справи).

Відповідно до п. 1.7.1. Договору покупець зобовязаний оплатити продавцю прийнятий від останнього товар протягом семи календарних днів з моменту прийняття цього Товару.

В судовому засіданні 19.04.2011 р. представник відповідача подав клопотання, в якому зазначив, що заборгованість визнає повністю, просить відкласти розгляд справи для врегулювання спору в добровільному порядку.

Станом на день розгляду справи відповідач визнав заборгованість у сумі 7275,92 грн., проте, спір в добровільному порядку не врегулював, доказів погашення заборгованості суду не представив.

При винесенні рішення суд виходив з наступного.

Відповідно до ч. 1 п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно ст. ст. 525, 526 ЦК України зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від виконання зобовязань не допускається.

Відповідно до ч. 1 ст. 691 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Відповідно до п. 3.5. Договору п. 1.7.1. Договору покупець зобовязаний оплатити продавцю прийнятий від останнього товар протягом семи календарних днів з моменту прийняття цього Товару.

Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як встановлено в судовому засіданні, відповідач товар отримав на суму 7675,92 грн., про що свідчать підписи відповідача на накладній № С04459 від 27.08.2010 р., заборгованість в сумі 7275,92 грн. визнав, проте доказів оплати товару в повному розмірі суду не представив. Таким чином, вимоги позивача про стягнення 7275,92 грн. заборгованості є обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання.

Відповідно до п. 4.2. Договору за порушення (прострочення виконання) зобовязань за п. 1.7.1. Договору, покупець повинен сплатити продавцеві неустойку (пеню) в розмірі 5% від несплаченої суми (суми заборгованості) за кожен день порушення (прострочення).

Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГП України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобовязання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобовязання мало бути виконано. Тому вимоги позивача про стягнення 582,10 грн. пені є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Згідно з положеннями ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Тому вимоги позивача про стягнення 466,43 грн. інфляційних збитків, є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до п. 1.7.1. Договору у випадку прострочення оплати продавець має право вимагати оплати товару і сплати покупцем 20% річних за користування чужими грошовими коштами від простроченої оплати за кожен день прострочення. Таким чином, вимоги позивача про стягнення з відповідача 794,43 грн. 20% річних за користування чужими грошовими коштами, є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 49 ГПК України державне мито покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених вимог. При задоволенні позову витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача. Таким чином, оскільки судове рішення прийнято на користь позивача, державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу потрібно покласти на відповідача.

Враховуючи наведене, керуючись ст. ст. 193, 232 ГК України, ст. ст. 530, 549, 625, 691 ЦК України, ст. ст. 49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 ( адреса: АДРЕСА_1 ідент. код 00952054 ) на користь Приватного підприємства "Болеро Сервіс" ( адреса: с. Підгірці, Стрийський район, 82440; ідент. код 3058708630 ) 7275,92 грн. заборгованості, 582,10 грн. пені, 466,43 грн. інфляційних збитків, 794,43 грн. 20% річних за користування чужими грошовими коштами, 102,00 грн. відшкодування витрат на оплату державного мита, 236,00 грн. відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Наказ видати відповідно до ст. 116 ГПК України.

Суддя