Рішення № 15928883, 24.05.2011, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.05.11                                                                                           Справа№ 5015/1971/11

За позовом: ПП «Вест Імпекс», м. Львів

до відповідача: ТзОВ «Буртехпостач», м. Львів

про стягнення 129727, 13 грн.

Суддя Н.Мороз

Представники:

Від позивача – Телішевський І.Д.

Від відповідача –н/з

Суть спору:

Позов заявлено приватним підприємством «Вест Імпекс», м. Львів до товариства з обмеженою відповідальністю «Буртехпостач», м. Львів про стягнення 129727, 13 грн.

Ухвалою суду від 11.04.2011 р. порушено провадження у справі та призначено її до розгляду в засіданні на 05.05.2011 р.

Для об”єктивного та всестороннього вирішення спору та у зв”язку з неявкою відповідача в судове засідання, розгляд справи відкладався ухвалою суду.

Представник позивача в судове засідання з”явився, позовні вимоги підтримав повністю, позов просить задоволити.

Відповідач в судове засідання не з”явився, вимог ухвал суду від 11.04.2011р., 05.05.2011р. не виконав, подав клопотання про відкладення розгляду справи у зв»язку з неможливістю забезпечити явку повноважного представника. Проте, дане клопотання судом до уваги не приймається, оскільки не подано доказів в підтвердження обставин викладених у клопотанні, а в матеріалах справи достатньо належних та обґрунтованих доказів для встановлення всіх обставин справи та вирішення спору по суті.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення повноважного представника позивача, оцінивши подані докази в їх сукупності, суд встановив:

Згідно ст. 509 ЦК України, зобов”язанням є правовідношення, в якому одна сторона зобов”язання вчинити на користь другої сторони певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов”язку. Однією з підстав виникнення зобов”язань, згідно ст.11 ЦК України, зокрема є договори та інші правочини.

У відповідності до ч.1,2 ст.639 ЦК України, договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Форма договору сторонами визначається на власний розсуд (усна, письмова), недотримання письмової форми не тягне недійсності такого договору.

Відповідно до укладеного договору (усних домовленостей, які досягнуті сторонами) відповідач зобов”язався здійснити поставку позивачу товару- паливні гранули та брикети з лузги соняшника. Оплата за товар здійснювалась авансом, згідно рахунків, які надавались відповідачем.

Належне виконання позивачем зобов”язання щодо попередньої оплати підтверджується матеріалами справи, зокрема, платіжними дорученнями та банківськими виписками на суму 704000,00 грн. (в матеріалах справи).

Позивач зазначає, що відповідачем належним чином зобов"язання не виконано, поставку товару здійснено частково, в сумі 580964,80 грн., у зв”язку з чим непокритий товаром аванс складає 123035,20 грн. Дана сума підтверджена актом звірки розрахунків від 22.03.2011р., підписаним сторонами.

Стаття 598 ЦК України, вказує на те, що зобов”язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст.526 ЦК України в контексті з вимогами ст.193 ГК України, зобов”язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог- відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст.530 ЦК України, якщо у зобов”язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 2 ст. 693 ЦК України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Позивачем, на підставі ст. 1212 ЦК України, у разі безпідставного збереження грошей нараховано відповідачу проценти в розмірі 3369,98 грн.

Проте, суд вважає такі нарахування безпідставними та такими, що не підлягають до задоволення, оскільки в матеріалах справи відсутні докази, які вказують на прострочення відповідачем виконання грошового зобов”язання, оскільки строк виконання зобов”язання щодо поставки товару сторонами не визначено.

Крім того, за прострочення виконання грошового зобов’язання, відповідно до ст.625 ЦК України, нараховано інфляційні втрати в сумі 3321,95 грн. Дана вимога судом до уваги не приймається, оскільки позивачем не доведено наявність у відповідача перед ним грошового зобов»язання, повернення попередньої оплати не є грошовим зобов»язанням, а є правовим наслідком порушення умов зобов»язання.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач своїм правом на захист не скористався, підставність позовних вимог не спростував. Враховуючи наведене, суд дійшов висновку позов задоволити частково.

Судові витрати слід покласти на відповідача, у відповідності до вимог ст.49 ГПК України.

Керуючись ст.ст.11, 509, 526, 530, 598, 625, 639 ЦК України, ст.193 ГК України, ст.33, 43, 49, 82, 84, 85 ГПК України, суд, –

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задоволити частково.

2.          Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Буртехпостач, м.Львів, вул. Наукова, 39/4 (код ЄДРПОУ 31659118) на користь приватного підприємства «Вест Імпекс», м.Львів, вул. Гетьмана Мазепи,5/26 (код ЄДРПОУ 36500753) - 123035,20 грн. заборгованості, 1230,33 грн. держмита та 223,82 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          В решті позовних вимог-відмовити.

4.          Наказ видати згідно ст.116 ГПК України.

Суддя                                                                                           

Рішення складено 31.05.2011р.