Рішення № 15928768, 04.02.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 12/1904.02.11

За позовомВідкритого акціонерного товариства "Укртелеком" в особі філії "Дирекція первинної мережі ВАТ "Укртелеком"

До1) Військової частини А3990

2) Міністерства оборони України

Простягнення 505,55 грн.

Суддя Прокопенко Л.В.

Представники:

Від позивачаОСОБА_1. предст. (дов. б/н від 21.01.2008 р.)

Від відповідача не з'явився

Суть спору:

02.11.2010 р. Відкрите акціонерне товариство "Укртелеком" в особі філії "Дирекція первинної мережі ВАТ "Укртелеком" звернулось до Господарського суду Полтавської області з позовом до Військової частини А 3990 про стягнення грошових коштів у розмірі 505,55 грн. ( 427,75 грн. основний борг, 59,00 грн. збитки від інфляції, 18,80 грн. 3% річних) внаслідок неналежного виконання відповідачем умов договору № 238-8 на технічне обслуговування обладнання зв'язку від 21.03.2008 р.

Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 02.11.2010 р. прийнято зазначену вище позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі № 21/248 та призначено розгляд справи на 18.11.2010 р.

Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 18.11.2010 р. передано матеріали справи № 21/248 за підсудністю до Господарського суду міста Києва, оскільки залучено до участі у справі іншого відповідача, а саме: Міністерство оборони України (м. Київ, проспект Повітрофлотський, 6).

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.12.2010 р. прийнято до розгляду справу Господарського суду Полтавської області № 21/248, присвоєно № 12/19, призначено розгляд справи на 14.01.2011 р.

В судове засідання 14.01.2011 р. представник позивача не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.

В судовому засіданні 14.01.2011 р. представником відповідача було подано клопотання про заміну неналежного відповідача на первісного відповідача, оскільки, згідно Закону України "Про господарську діяльність у Збройних Силах України" - суб'єктами господарської діяльності у Збройних Силах України є військові частини, заклади, установи та організації Збройних Сил України, які утримуються за рахунок коштів Державного бюджету України, ведуть відокремлене господарство, мають кошторис надходжень та видатків, рахунки в установах банків, печатку із зображенням Державного Герба України і своїм найменуванням.

Клопотання не задоволено, так як Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 18.11.2010 р. передано матеріали справи № 21/248 за підсудністю до Господарського суду міста Києва, оскільки залучено до участі у справі іншого відповідача, а саме Міністерство оборони України.

Ухвалою суду від 14.01.2011 р. відкладено розгляд справи на 04.02.2011 р.

Представник відповідача в судове засідання 04.02.2011 р. не з'явився, про причини неявки в судове засідання уповноваженого представника відповідача суд не повідомлений. Клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними матеріалами.

В судовому засіданні 04.02.2011 р. оголошено повний текст рішення.

Ознайомившись з матеріалами справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд, -

ВСТАНОВИВ:

21.03.2008 р. між позивачем та Військовою частиною А-3990 було укладено договір № 238-8 на технічне обслуговування обладнання звязку.

Відповідно до п. 1.1. предметом договору є те, що відповідач доручає, а позивач приймає на технічне обслуговування, згідно додатку № 1, обладнання, яке встановлене у приміщенні Цеху цифрових систем передачі Центру технічної експлуатації первинної мережі № 1 філії «Дирекція первинної мережі ВАТ «Укртелеком».

Станом на день подачі позову заборгованість за договором № 238-8 на технічне обслуговування обладнання звязку від 21.03.2008 р. становить 427,75 грн.

Крім суми основного боргу позивач ставить вимоги про стягнення збитків від інфляції в розмірі 59,00 грн. та 3% річних у розмірі 18,80 грн.

Проаналізувавши матеріали справи та пояснення представників сторін, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Внаслідок укладення договору між сторонами згідно ст. 11 Цивільного кодексу України, виникли цивільні права та обовязки.

Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення Господарського кодексу України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.

Відповідно до абз. 2 п. 1 ст. 193 ГК України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно ст. 173 ГК України один субєкт господарського зобовязання повинен вчинити певну дію на користь іншого субєкта, а інший субєкт має право вимагати від зобовязаної сторони виконання її обовязку.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 ст. 193 ГК України встановлено, що субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Відповідно до частини сьомої зазначеної статті не допускаються одностороння відмова від виконання зобовязань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобовязання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно ст. 527 ЦК України боржник зобовязаний виконати всій обовязок, а кредитор прийняти виконання особисто, якщо інше встановлено договором або законом, не випливає із суті зобовязання чи звичаїв ділового обороту.

У відповідності ст. 610 ЦК України порушенням зобовязанням є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст.612 Цивільного кодексу України).

Отже, факт порушення відповідачем договірних зобовязань судом встановлено.

Оскільки Господарський суд Полтавської області залучив до участі у справі іншого відповідача, а саме: Міністерство оборони України як розпорядника коштів військової частини, то відповідальність за неналежне виконання умов договору покладається на відповідача - Міністерство оборони України.

Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, не надав.

Таким чином, вимоги позивача в частині стягнення суми боргу в розмірі 427,75 грн. грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню в повному обсязі.

У відповідності до вимог ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно розрахунку позивача сума 3% річних складає 18,80 грн., збитків від інфляції 587,59 грн. (розрахунок в матеріалах справи). Контррозрахунку суми 3% річних та збитків від інфляції відповідачем суду не надано. Розрахунки 3% річних та збитків від інфляції відповідають матеріалам справи та чинному законодавству.

Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення 3% річних у розмірі 361,47 грн. та збитків від інфляції у розмірі 59,00 грн. підлягають задоволенню.

Згідно приписів ст. 49 ГПК України, при задоволенні позовних вимог повністю судові витрати покладаються на відповідача.

За таких обставин та керуючись ст. ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.Позовні вимоги задовольнити повністю.

2.Стягнути з Військової частини А3990 (36009, м. Полтава, вул. Зіньківська, 44, ЄДРПОУ 07602570) на користь Відкритого акціонерного товариства "Укртелеком" в особі філії "Дирекція первинної мережі ВАТ "Укртелеком" (03110, м. Київ, вул. Солом'янська, 3, код ЄДРПОУ 16479714) 427 (чотириста двадцять сім) грн. 75 коп. основного боргу, 59 (пятдесят дев'ять) грн. 00 коп. збитків від інфляції, 18 (вісімнадцять) грн. 80 коп. 3% річних, 102 (сто дві) грн. 00 коп. державного мита, 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

4.Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

СуддяЛ.В.Прокопенко