Рішення № 15928676, 27.05.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 61/17427.05.11 За позовом:Товариства з обмеженою відповідальністю «Гепард»

до:Приватного підприємства «С-А-Д»

про: стягнення 55 492 грн. 39 коп.

Суддя Івченко А.М.

Представники Позивача:ОСОБА_1., довіреність №31-03/11 від 31.03.2011 Відповідача:не зявились

В судовому засіданні 27.05.2011 оголошено вступну та резолютивну частини рішення

Обставини справи:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Гепард»до Приватного підприємства «С-А-Д»про стягнення 55492 грн. 39 коп. заборгованості за договором поставки від 02.10.2007 № 0210/07.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.04.2011 розгляд справи № 61/174 було призначено на 13.05.2011.

Сторони в судове засідання 13.05.2011 не зявилися, вимог ухвали Господарського суду міста Києва від 10.12.2010 у справі № 61/174 не виконали. Але через канцелярію суду від позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.05.2011 розгляд справи було відкладено на 27.05.2011.

Представник позивача в судове засідання 27.05.2011, підтримав позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідач в судове засідання 27.05.2011 не зявився, своїх представників не направив, про поважність причин незявлення суд не повідомив, вимог ухвали суду не виконав, витребуваних судом документів не надав, заяв, клопотань не подав.

Відповідно до ст. 64 Господарського процесуального кодексу України ухвала про порушення провадження у справі надсилається сторонам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвали суду, якими сторін повідомлялось про розгляд справи надсилались судом належним чином, однак відповідач своїм правом не скористався.

У судовому засіданні 27.05.2011 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі обставини справи, які мають значення для вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

02.10.2007 року між позивачем (продавець) та відповідачем (покупець) було укладено договір поставки №0210/07 (надалі - Договір).

Згідно п.2.1 Договору, продавець протягом строку дії цього Договору зобов'язується за замовленнями покупця, за умови їх підтвердження, поставляти та передавати через мережу АЗС у власність (господарське відання) покупця смарт-картки та нафтопродукти (надалі - товар) в асортименті: дизельне пальне, ДП-Євро, неетильовані бензини Аі98, Аі98-Super, Аі95, А-95 Premium, А-92 та А-76, належної якості (підтвердженої сертифікатом якості), Газ-пропан, Газ-метан, що відповідає державним стандартам, в кількості, визначеній відповідно до накладних, які є невід'ємними частинами цього Договору, а покупець зобов'язується приймати товар на АЗС та оплачувати його на умовах цього Договору.

Відповідно до п.2.2 Договору, продавець зобов'язується на вимогу покупця надавати останньому послуги з оформлення та видачі документальних довідок щодо використання смарт-карток. Такі послуги надаються покупцю за умов надання ним (його довіреною особою) в операційному центрі продавця (м. Київ, вул. Вадима Гетьмана, 30) будь-якої з переданих покупцю смарт-карток, або дані передаються по факсу за письмовим запитом чи в усній формі по телефону.

01.02.2008 між сторонами було укладено Додаток до Договору.

На виконання умов Договору та Додатку до Договору, позивач поставляв відповідачу товар, та згідно з видатковою накладною від 31.07.08 №90161659 поставив відповідачу нафтопродуктів на загальну суму 44238 грн. 03 коп.

Згідно з пунктом 1.1 Додатку до Договору відповідач зобов'язаний був сплатити позивачу вартість поставлених нафтопродуктів протягом 3-х днів з моменту отримання, тобто до 03 серпня 2010 року включно.

Фактично в рахунок сплати поставлених нафтопродуктів від відповідача згідно з даними банку надійшло грошових коштів в сумі 5 000 грн. 00 коп. 08.08.2008 року.

В порушення умов договору відповідач оплату за поставлений позивачем товар у встановлені строки не здійснив, внаслідок чого у відповідача перед позивачем виникла заборгованість в розмірі 39238 грн. 03 коп. (44238 грн. 03 коп.- 5 000 грн. 00 коп.).

Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно ст. 173 Господарського кодексу України один субєкт господарського зобовязання повинен вчинити певну дію на користь іншого субєкта, а інший субєкт має право вимагати від зобовязаної сторони виконання її обовязку.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Відповідно до частини сьомої зазначеної статті не допускаються одностороння відмова від виконання зобовязань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобовязання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до положень ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

Факт поставки позивачем відповідачеві товару підтверджується матеріалами справи, зокрема підписом уповноваженої особи відповідача на товаророзпорядчих документах.

Відповідно до ст.34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає доведеним факт поставки товару позивачем та прийняття його відповідачем на умовах, встановлених договором.

Матеріалами підтверджено, що станом на дату винесення рішення відповідач не розрахувався повністю з позивачем за поставлений товар, а тому має заборгованість перед позивачем в розмірі 39238 грн. 03 коп.

За таких обставин, вимоги позивача про стягнення з відповідача суми заборгованості в розмірі 39238 грн. 03 коп. обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача відсотки за комерційний (товарний) кредит у розмірі 208 грн. 90 коп., інфляційні збитки у розмірі 12 911 грн. 89 коп., 3% річних у розмірі 3 133 грн. 57 коп.

Судом встановлено, що відповідач у встановлений Договором строк свого обовязку по перерахуванню коштів в повному обсязі не виконав, допустивши прострочення виконання грошового зобовязання (в т.ч. у період, який вказано позивачем), тому дії відповідача є порушенням договірних зобовязань (ст. 610 Цивільного кодексу України), і він вважається таким, що прострочив (ст. 612 Цивільного кодексу України), відповідно є підстави для застосування встановленої законом відповідальності.

Пунктом 1.4 Додатку до Договору, за користування товарним (комерційним) кредитом покупець зобовязаний сплатити продавцю проценти в розмірі 0,2% річних, нарахованих на суму такого товарного (комерційного) кредиту.

Оскільки матеріалами справи підтверджується порушення відповідачем строків оплати вартості поставленого товару, а доказів на спростування наведеного не надано, то стягнення з відповідача процентів за користування товарним (комерційним) кредитом у розмірі 208 грн. 90 коп. є правомірним.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд погоджується з наданими позивачем розрахунками інфляційних збитків та 3% річних, а тому вимога позивача про стягнення інфляційних збитків у розмірі 12 911 грн. 89 коп., 3% річних у розмірі 3 133 грн. 57 коп. підлягають задоволенню.

За таких обставин, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно розміру задоволених вимог.

На підставі викладеного, керуючись Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, ст.ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, договором сторін, суд, -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного підприємства «С-А-Д»(04108, м. Київ, просп. Правди, буд.12-В; код 33348262) з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Гепард»(03058, м. Київ, вул. Вадима Гетьмана, буд.30; код 31455586) 39238 (тридцять девять тисяч двісті тридцять вісім) грн. 03 коп. основного боргу, 12 911 (дванадцять тисяч девятсот одинадцять) грн. 89 коп. інфляційних збитків, 3 133 (три тисячі сто тридцять три) грн. 57 коп. трьох відсотків річних, 208 (двісті вісім) грн. 90 коп. процентів за користування товарним (комерційним) кредитом, 554 (пятсот пятдесят чотири) грн. 92 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно технічне забезпечення судового процесу.

3. Видати наказ після набрання рішення законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

СуддяА.М. Івченко Дата підписання рішення: 01.06.2011