Рішення № 15928632, 27.05.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 14/9027.05.11 за позовомфізичної особи-підприємця ОСОБА_1

до Дочірнього підприємства «Автобан-Україна»

простягнення заборгованості в розмірі 268180,14 грн.

Суддя: Мельник С.М.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_2 представник за довіреністю

від відповідача: не зявились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

ФОП ОСОБА_1 звернувся до господарського суду міста Києва з позовом до ДП «Автобан-Україна»про стягнення 268180,14 грн., з яких: 231250,00 грн. основний борг по орендній платі за період з 01.01.2009 по 15.06.2010, 16105,48 грн. пеня, 4254,66 грн. три відсотки річних, 16300,00 грн. інфляційні втрати.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав доводи та вимоги позовної заяви.

Відповідач не направив в судове засідання своїх представників, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив.

Суд вважає за можливе розгляд справи за наявними в ній матеріалами у відповідності до ст. 75 ГПК України.

В судовому засіданні від 27.05.2011 судом було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши наявні в справі матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно зясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позовні вимоги, обєктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, 23.08.2006 між сторонами було укладено договір оренди нежитлового приміщення (далі договір), у відповідності до умов якого з урахуванням додаткових угод від 20.07.2007, від 10.11.2007, від 01.11.2008 позивач (орендодавець) передав відповідачу (орендар) в строкове платне користування нежитлове приміщення загальною площею 125,8 кв.м. для розміщення в ньому офісного приміщення за адресою: АДРЕСА_1.

У відповідності до п. 3.4. договору, орендар зобовязаний своєчасно і в повному обсязі проводити платежі згідно розділу № 2 цього договору.

Зобовязанням, згідно ст. 509 ЦК України, є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

Договір є обовязковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

В силу положень ст.ст. 525, 526 ЦК України, ст. 193 ГК України передбачено, що зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Порушенням зобовязання, згідно ст. 610 ЦК, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Строк дії договору, у відповідності до додаткової угоди від 01.11.2008 до договору, був встановлений до 01.10.2009.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач свої зобовязання по сплаті орендної плати за період з 01.01.2009 по 01.10.2009 не виконав в повному обсязі, у звязку з чим у нього виникла заборгованість в розмірі 112500,00 грн., що не спростовано належним чином відповідачем.

Враховуючи викладене, суд вважає, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 112500,00 грн. заборгованості по орендній платі за період з 01.01.2009 по 01.10.2009, обґрунтовані, законні, підтверджені наявними в матеріалах справи доказами та не спростовані належним чином відповідачем, а відтак підлягають задоволенню у вказаному розмірі.

В свою чергу, в частині стягнення заборгованості по орендній платі за період з 02.10.2009 по 15.06.2010 судом відмовляється, у звязку з тим, що нарахування позивачем орендної плати за вказаний період є безпідставним, оскільки строк договору закінчився 01.10.2009.

Згідно ст. 549 ЦК, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання.

У відповідності до ч. 6 ст. 231 ГК України, штрафні санкції за порушення грошових зобовязань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Статтею 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань»передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня (ст. 3).

Відповідно до статті 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Здійснивши перерахунок заявлених до стягнення позивачем сум пені, трьох процентів річних та інфляційних втрат, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню частково, зокрема, стягненню з відповідача підлягають пеня в розмірі 986,30 грн., три проценти річних в розмірі 246,58 грн., інфляційні втрати в розмірі 900,00 грн.

Згідно ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

За таких обставин, позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

У відповідності до ст. 49 ГПК України, судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 43, 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Дочірнього підприємства «Автобан-Україна»(04080, м. Київ, вул. Новокостянтинівська, 4-А, код 32593472) на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (03179, АДРЕСА_2, код НОМЕР_1) 112500,00 грн. (сто дванадцять тисяч пятсот грн.) основного боргу, 986,30 грн. (девятсот вісімдесят шість грн. 30 коп.) пені, 246,58 грн. (двісті сорок шість грн. 58 коп.) трьох процентів річних, 900,00 грн. (девятсот грн.) інфляційних втрат, 1153,26 грн. (одну тисячу сто пятдесят три грн. 26 коп.) державного мита, 101,48 грн. (сто одну грн. 48 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В задоволенні іншої частині позовних вимог відмовити.

4. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Суддя С.М. Мельник

Дата складання та підписання повного тексту рішення: 01.06.2011