Ухвала суду № 15928609, 27.05.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 УХВАЛА Справа № 39/20727.05.11 Скаржник (боржник) Закрите акціонерне товариство «Транспроект» Субєкт оскарження Відділ державної виконавчої служби Подільського районного управління юстиції у місті Києві

Стягувач Закрите акціонерне товариство «Транспроект»

Про скарга відповідно до ст. 121-2 ГПК України

У справі № 39/207

За позовом Відкритого акціонерного товариства «Укрхімпроект»

до Закритого акціонерного товариства «Транспроект»

про стягнення 180000,00 грн.

Суддя Гумега О.В.

Представники:

Від позивача (стягувача): не з»явились

Від відповідача (боржника): ОСОБА_1 довіреність № б/н від 01.09.2010 р., Демиденко О.В. Голова правління

Від суб»єкта оскарження: не з»явились

Обставини справи:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 25.10.2010 року по справі № 39/207 позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства «Укрхімпроект»до Закритого акціонерного товариства «Транспроект»задоволені повністю, стягнуто з останнього 180000,00 грн. основного боргу, 1800,00 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

11.11.2010 р. на виконання рішення Господарського суду міста Києва від 25.10.2010 року, яке набрало законної сили 09.11.2010 р., видано наказ Господарського суду міста Києва № 39/207.

12.05.2011 р. Закрите акціонерне товариство «Транспроект»(скаржник) звернулося до Господарського суду міста Києва на підставі ст. 121-2 ГПК України зі скаргою № б/н від 11.05.2011 р. на постанову № 937/7 про арешт коштів боржника, відповідно до якої просить скасувати постанову № 937/7 про арешт коштів боржника від 04.05.2011 р., винесену головним державним виконавцем Відділу Державної виконавчої служби Подільського районного управління юстиції у місті Києві Хачатуровою В.О. при примусовому виконанні наказу № 39/207 від 11.11.2010 р., виданого Господарським судом міста Києва про стягнення з ЗАТ «Транспроект»боргу на користь ВАТ «Укрхімпроект» в загальній сумі 182036,00 грн.

У вищенаведеній скарзі скаржник (боржник) зазначив, що державний виконавець в порушення ч. 5 ст. 25 Закону України «Про виконавче провадження»не надіслав йому копію постанови про відкриття виконавчого провадження. Крім того, скаржник вважає, що в порушення п. 4.1.1 Інструкції про проведення виконавчих дій, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 15.12.1999 р. № 74/5 з наступними змінами та доповненнями, державний виконавець не пересвідчився, чи отримана боржником копія постанови про відкриття виконавчого провадження і чи здійснені ним дії, спрямовані на добровільне виконання рішення у встановлений постановою строк.

Скаржник стверджує, що постанову про відкриття виконавчого провадження його службові особи під розпис не отримували, а тому він був позбавлений можливості добровільно виконати рішення суду у встановлений постановою строк. За наведених обставин, висновок державного виконавця про те, що боржник борг в термін, наданий на добровільне виконання, не сплатив, рішення суду не виконав, є необгрунтованим і безпідставним. При цьому, постанову № 937/7 про арешт коштів боржника від 04.05.2011 р. скаржник отримав 10.05.2011 р. від обслуговуючого банку. Отже, на думку скаржника, постанова № 937/7 про арешт коштів боржника від 04.05.2011 р., винесена головним державним виконавцем відділу Державної виконавчої служби Подільського районного управління юстиції у місті Києві Хачатуровою В.О. при примусовому виконанні наказу Господарського суда міста Києва № 39/207 від 11.11.2010 р., підлягає скасуванню.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.05.2011 р. розгляд скарги на дії Відділу державної виконавчої служби Подільського районного управління юстиції у місті Києві при примусовому виконанні наказу Господарського суду міста Києва № 39/207 від 11.11.2010 р. призначений на 27.05.11 р. о 10:20 год.

Представник скаржника (боржника) в судовому засіданні, призначеному на 27.05.2010 р., підтримав скаргу № б/н від 11.05.2011 р. на постанову № 937/7 про арешт коштів боржника.

Представник стягувача в судове засідання 27.05.2011 р. не з»явився, вимоги ухвали суду від 16.05.2011 р. не виконав.

Представник Відділу Державної виконавчої служби Подільського районного управління юстиції у місті Києві в судове засідання 27.05.2011 р. не з»явився, вимоги ухвали суду від 16.05.2011 р. не виконав.

Приписами ч. 2 ст. 121-2 ГПК України встановлено, що скарги на дії органів Державної виконавчої служби розглядаються господарським судом, про час і місце якого повідомляються ухвалою стягувач, боржник чи прокурор та орган виконання судових рішень. Неявка боржника, стягувача, прокурора чи представника органу Державної виконавчої служби в судове засідання не є перешкодою для розгляду скарги.

Тому розгляд скарги здійснюється за відсутності представників стягувача та Відділу Державної виконавчої служби Подільського районного управління юстиції у місті Києві.

При розгляді даної скарги Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

Частиною 1 статті 121-2 Господарського процесуального кодексу України (надалі ГПК України) передбачено, що скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена.

04.05.2011 р. головним державним виконавцем Відділу Державної виконавчої служби Подільського районного управління юстиції у місті Києві Хачатуровою В.О. на підставі ст.ст. 5, 11, 52, 57 Закону України «Про виконавче провадження», ст. 59 Закону України «Про банки і банківську діяльність», Інструкції НБУ № 22, листа НБУ від 08.08.2005 р. № 18-311/3482-7852 винесено постанову № 937/7 про арешт коштів боржника (надалі Постанова).

Відповідно до вищенаведеної Постанови накладено арешт на кошти на всіх відкритих рахунках, які належать ЗАТ «Транспроект»- код 25274595 в межах суми боргу 200267,42 грн.

Скаржник просить скасувати постанову № 937/7 про арешт коштів боржника від 04.05.2011 р., оскільки при її винесенні державним виконавцем не дотримані вимоги ст.ст. 20, 25 Закону України «Про виконавче провадження»та приписи п. 4.1.1 Інструкції про проведення виконавчих дій, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 15.12.1999 р. № 74/5 з наступними змінами та доповненнями.

Дослідивши подану скаргу, додані до неї документи, заслухавши у судовому засіданні представників скаржника (боржника), Господарський суд міста Києва визнає доводи скаржника неправомірними, у зв»язку з чим відхиляє скаргу № б/н від 11.05.2011 р. на постанову № 937/7 про арешт коштів боржника від 04.05.2011 р. з огляду на наступне:

Відповідно до статті 115 ГПК України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Статтею 1 Закону України від 21.04.1999 року № 606-XIV «Про виконавче провадження»(в новій редакції відповідно до Закону України від 04.11.2010 року N 2677-VI, яка діє з 09.03.2011 р.) (надалі Закон України «Про виконавче провадження») визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

У відповідності до ч. 1 ст. 20 Закону України «Про виконавче провадження»виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна. У разі якщо боржник є юридичною особою, то виконання провадиться за місцезнаходженням його постійно діючого органу або майна.

Відповідно до ч. 1 ст. 25 Закону України «Про виконавче провадження»державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.

Частиною 5 ст. 25 Закону України «Про виконавче провадження»визначено, що копії постанови про відкриття виконавчого провадження надсилаються не пізніше наступного робочого дня стягувачу та боржникові.

У разі ненадання боржником у строки, встановлені частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення, документального підтвердження повного виконання рішення державний виконавець на наступний день після закінчення відповідних строків розпочинає примусове виконання рішення (ч. 1 ст. 27 Закону України «Про виконавче провадження»).

У відповідності до ч. 1 ст. 52 Закону України «Про виконавче провадження»звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації.

Стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у гривнях та іноземній валюті, інші цінності, у тому числі кошти на рахунках і вкладах боржника у банках та інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах у депозитаріях цінних паперів (ч. 2 ст. 52 Закону України «Про виконавче провадження»).

Враховуючи вищенаведені приписи Закону України «Про виконавче провадження»суд прийшов до висновку, що оскаржувана постанова № 937/7 про арешт коштів боржника від 04.05.2011 р. винесена головним державним виконавцем Відділу Державної виконавчої служби Подільського районного управління юстиції у місті Києві Хачатуровою В.О. у відповідності до вимог Закону України «Про виконавче провадження»та з дотриманням приписів Інструкції про проведення виконавчих дій, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України 15.12.1999 р. № 74/5 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 15.12.1999 р. № 865/4158.

При цьому судом встановлено, що відповідно до наявних в матеріалах справи доказів адресою місцезнаходження Закритого акціонерного товариства «Транспроект»(скаржника) є саме адреса: 04071, м. Київ, вул. Нижній вал, буд. 61.

В той же час, як зазначає скаржник у скарзі, його фактичною адресою є інша адреса, а саме: 01032, м. Київ, вул. Старовокзальна, 24. При цьому скаржником не надані суду докази на підтвердження повідомлення ним Відділу Державної виконавчої служби Подільського районного управління юстиції у місті Києві про наведену фактичну адресу.

Також судом враховано, що до скарги скаржником не додані та в судовому засіданні до справи не залучені докази, відповідно до яких скаржник повідомив державного виконавця про повне виконання рішення Господарського суду по справі № 39/207 станом на час винесення оскаржуваної постанови № 937/7 про арешт коштів боржника від 04.05.2011 р.

За наведених обставин, суд визнає доводи скаржника, викладені у скарзі № б/н від 11.05.2011 р. на постанову № 937/7 про арешт коштів боржника, неправомірними та відхиляє вказану скаргу.

Керуючись ст.ст. 86, 115, 121-2 ГПК України, -

У Х В А Л И В:

Скаргу № б/н від 11.05.2011 р. Закритого акціонерного товариства «Транспроект»на постанову № 937/7 про арешт коштів боржника відхилити.

Копію ухвали направити скаржнику (боржнику), стягувачу та Відділу державної виконавчої служби Подільського районного управління юстиції у місті Києві.

Суддя О. В. Гумега