Єдиний державний реєстр судових рішень
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 35/3723.05.11 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АД-ШИНА" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Продкомплекс"
про стягнення 8644,65грн.
Суддя М.Є. Літвінова
Представники:
від позивача: ОСОБА_1 представник за довіреністю;
від відповідача: Цюпко І.О. директор.
У судовому засіданні 23.05.2011, на підставі ч.2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Обставини справи:
На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "АД-ШИНА" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Продкомплекс" про стягнення з відповідача на користь позивача 22464,52 грн., з яких: 12 768,00 грн. сума основного боргу, 794,20 грн. інфляційні втрати, 391,57 грн. проценти річні, 2126,75 грн. пеня, 6384,00 грн. штраф, та стягнення судових витрат.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.03.2011 порушено провадження у справі №35/37, розгляд справи призначено на 28.03.2011.
22.03.2011 через відділ діловодства Господарського суду м. Києва від позивача надійшли документи на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження у справі №35/37 від 10.03.2011.
У судове засідання 28.03.2011 відповідач свого представника не направив, про причини неможливості його явки суд не повідомив, вимоги ухвали суду про порушення провадження у справі від 10.03.2011 не виконав та не надав витребувані судом документи.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.03.2011, на підставі ст.77 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи відкладено на 20.04.2011.
У судовому засіданні 20.04.2011 відповідно до ст.77 Господарського процесуального кодексу України оголошувалась перерва до 11.05.2011.
У звязку з перебуванням судді Літвінової М.Є. у відпустці, справу №35/37 знято зі складу справ призначених до розгляду на 11.05.2011.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.05.2011 розгляд справи призначено на 23.05.2011.
Представник позивача у судовому засіданні 23.05.2011 подав заяву про уточнення позовних вимог, якою повідомив суд про сплату відповідачем суми основного боргу, та просив стягнути з відповідача 8644,65 грн., з яких: 794,20 грн. інфляційні втрати, 391,57 грн. проценти річні, 1074,88 грн. пеня, 6384,00 грн. штраф.
У наданих поясненнях представник позивача підтримав позовні вимоги та просив задовольнити позов з урахуванням уточнених позовних вимог.
Представник відповідача в судовому засіданні 23.05.2011 заперечував проти уточнених позовних вимог.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, Господарський суд міста Києва, -
ВСТАНОВИВ:
05.06.2009 між Товариством з обмеженою відповідальністю "АД-ШИНА" (далі - позивач, постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Продкомплекс" (далі відповідач, покупець) було укладено Договір довгострокового постачання №121109 (надалі договір).
Відповідно до п. 1.1 договору, постачальник зобовязується на протязі дії договору поставляти покупцю товар за його замовленнями окремими партіями за цінами, в асортименті (за номенклатурою) та кількості, що остаточно погоджується сторонами в накладних, які є невідємною частиною договору, та, також, виконувати шиномонтажні послуги, а покупець зобовязується приймати товар та оплачувати на встановлених Договором умовах.
Відповідно до п. 1.2 договору, загальний обсяг та асортимент (номенклатура) товару, що поставляється за цим Договором, визначається кількістю та асортиментом (номенклатурою) товару, поставленого окремими партіями за всіма видатковими накладними відповідно до умов Договору на протязі його дії.
Згідно з п.4.1. договору ціни товару вважаються остаточно визначеними сторонами в видатковій накладній на момент постачання (передавання) партії товару.
Покупець зобовязаний провести повний розрахунок за отриману по накладній партію товару в термін 14 (чотирнадцять) днів від дати зазначеної у видатковій товарній накладній (п. 4.2. Договору).
Як свідчать матеріали справи та пояснив представник позивача, за період з 28.10.2009 по 05.02.2010 позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 30397,75грн. Відповідач частково оплатив поставлений товар, перерахувавши позивачеві 17629,75 грн.
Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, позивач зазначає, що відповідач не виконав у повному обсязі зобов'язання по оплаті поставленого товару, у зв'язку із чим у відповідача виникла заборгованість у розмірі 12768,00 грн.
Станом на 05.05.2011 відповідач погасив заборгованість по сплаті основного боргу за договором довгострокового постачання №121109 від 05.06.2009, що підтверджується Актом звірки розрахунків станом на 05.05.2011.
У зв'язку із сплатою відповідачем суми заборгованості, позивач уточнив позовні вимоги та просив стягнути з відповідача інфляційні нарахування у розмірі 794,20 грн., 3% річних у розмірі 391,57 грн., пеню у розмірі 1074,88 грн. та штраф у розмірі 6384,00 грн. Дана заява прийнята судом.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.
Згідно ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав та обовязків.
Статтею 712 Цивільного кодексу України визначено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобовязується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не повязаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобовязується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Частиною 1 статті 692 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобовязаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Згідно із ч. 2 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобовязаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.
Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обовязковим для виконання сторонами.
У відповідності до ст. 193 Господарського кодексу України, субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, договору.
Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до статті 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушення зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).
Судом встановлено, що відповідачем були порушені договірні зобов'язання в частині повної та своєчасної оплати поставленого товару.
Як передбачено ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Згідно з приписами ст. 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Статтею 230 Господарського кодексу України визначено, що порушення зобовязання є підставою для застосування господарських санкцій (неустойка, штраф, пеня). Штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобовязання.
Неустойкою відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання. Відповідно до ч. 2 ст. 551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобовязання (ч.ч. 1-2 ст. 549 Цивільного кодексу України).
Відповідно до п. 8.3 договору, при простроченні оплати товару Покупець зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за кожен календарний день періоду прострочення платежу, а також пеню, нараховану на суму заборгованості за кожен календарний день періоду прострочення платежу у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період прострочення.
Відповідно до п. 8.6 Договору, при простроченні оплати більше одного місяця, Постачальник має право, крім стягнення передбачених п 9.3. суми боргу та пені, додатково стягнути з Покупця штраф у розмірі 50 (пятдесят) відсотків від суми заборгованості.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Враховуючи вищевикладені норми закону та умови договору, позивач просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 1074,88 грн., штраф у розмірі 6384,00 грн., інфляційні втрати у розмірі 794,20 грн. та проценти річні у розмірі 391,57 грн. відповідно до наданих розрахунків, які відповідають вимогам закону та правильність яких перевірена судом.
Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Всупереч зазначеним вимогам відповідач не надав доказів своєчасної оплати поставленого, не спростував обставини, зазначені позивачем у позові, та не надав контррозрахунку суми штрафних санкцій, заявлених до стягнення позивачем .
З урахуванням викладених вище обставин, наявних у матеріалах справи письмових доказів, наданих представником позивача пояснень, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у загальній сумі 8 644,65грн.
Витрати по сплаті державного мита, інформаційно-технічного забезпечення судового процесу згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 32, 33, 43, 49, 75, 77, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
В И Р І Ш И В:
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Продкомплекс" (03151, м. Київ, проспект Повітрофлотський, буд. 54, офіс 4, ідентифікаційний код 25413536) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АД-ШИНА" (02217, м. Київ, вул. Закревського, буд. 16, ідентифікаційний код 35974863) 794,20 грн. (сімсот девяносто чотири гривні 20 коп.) - інфляційних нарахувань, 391,57 грн. (триста девяносто одну гривню 57 коп.) - 3% річних, 1074,88 грн.(одну тисячу сімдесят чотири гривні 88 коп.) пені, 6384,00 грн. (шість тисяч триста вісімдесят чотири гривні 00 коп.) штрафу, 102,00 грн. (сто дві гривні) державного мита та 236,00 грн. (двісті тридцять шість гривень 00 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Суддя М.Є. Літвінова
Дата підписання
повного тексту рішення: 30.05.2011.
Судове рішення № 15928420, Господарський суд м. Києва було прийнято 23.05.2011. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 35/37. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: