Ухвала суду № 15928394, 27.05.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 УХВАЛА Справа № 39/12927.05.11 Скаржник (боржник) Національна телекомпанія України Субєкт оскарження Відділ державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві Стягувач Концерн радіомовлення, радіозвязку та телебачення в особі Івано-Франківської філії Концерну радіомовлення, радіозвязку та телебачення

про скарга відповідно до ст. 121-2 ГПК України

По справі № 39/129

За позовом Концерну радіомовлення, радіозвязку та телебачення в особі Івано-Франківської філії Концерну радіомовлення, радіозвязку та телебачення

до Національної телекомпанії України

про стягнення 275747,35 грн.

Суддя Гумега О.В.

Представники:

Від позивача (стягувача): ОСОБА_1, довіреність № 28 від 12.01.2011 р.

Від відповідача (боржника): ОСОБА_2, довіреність № 8-01-19/702 від 05.04.2011 р.

Від суб»єкта оскарження: не з»явились

Обставини справи:

18.05.2009 р. Господарським судом міста Києва винесено рішення по справі № 39/129 за позовом Концерну радіомовлення, радіозвязку та телебачення в особі Івано-Франківської філії Концерну радіомовлення, радіозвязку та телебачення до Національної телекомпанії України про стягнення заборгованості в розмірі 275747,35 грн.

Вищезазначеним рішенням по справі № 39/129 Господарський суд міста Києва позовні вимоги Концерну радіомовлення, радіозвязку та телебачення в особі Івано-Франківської філії Концерну радіомовлення, радіозвязку та телебачення задоволено повністю, стягнуто з Національної телекомпанії України на користь Концерну радіомовлення, радіозвязку та телебачення в особі Івано - Франківської філії Концерну радіомовлення, радіозвязку та телебачення 275747,35 грн. основного боргу та стягнуто з Національної телекомпанії України в доход Державного бюджету України 2757,47 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 03.08.2009 р. апеляційну скаргу Національної телекомпанії України залишено без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 18.05.2009 р. по справі № 39/129 - без змін.

19.08.2009 р. Господарським судом міста Києва на виконання рішення Господарського суду міста Києва від 18.05.2009 р. по справі № 39/129, залишеного без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 03.08.2009 р. видано накази на стягнення вищенаведених сум.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 03.11.2009 р. клопотання Національної телекомпанії України про відновлення строку подання касаційної скарги у справі № 39/129 відхилено, касаційну скаргу повернуто Національній телекомпанії України, доручено Господарському суду міста Києва повернути Національній телекомпанії України державне мито в сумі 1378,74 грн.

28.10.2010 р. Національна телекомпанія України (відповідач) звернулася до Господарського суду міста Києва з заявою про відстрочку виконання судового рішення від 18.05.2009 р. по справі № 39/129.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.11.2010 р. Заяву Національної телекомпанії України про відстрочку виконання рішення суду по справі № 39/129 від 18.05.2009 р. відхилено.

06.12.2010 р. Національна телекомпанія України (заявник) звернулась до Господарського суду міста Києва із заявою № 8-01-19/2908 від 30.11.2010 р. про перегляд рішення Господарського суду міста Києва від 18.05.2009 року по справі № 39/129 за нововиявленими обставинами.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.01.2011 р. заяву Національної телекомпанії України про перегляд рішення Господарського суду міста Києва від 18.05.2009 року по справі № 39/129 за нововиявленими обставинами залишено без задоволення, рішення Господарського суду міста Києва від 18.05.2009 року по справі № 39/129 залишено без змін.

02.02.2011 р. Національна телекомпанія України (скаржник) звернулась до Господарського суду міста Києва зі скаргою № 8-16/51-40 від 31.01.2011 р. на дії Відділу Державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у місті Києві, оскільки останнім було порушено встановлений чинним законодавством порядок здійснення виконавчих дій та неправомірно винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 21.02.2011 р. апеляційну скаргу Національної телекомпанії України на ухвалу Господарського суду міста Києва від 17.01.2011 р. про перегляд рішення Господарського суду міста Києва від 18.05.2009 року по справі № 39/129 за нововиявленими обставинами повернуто, а матеріали справи № 39/129 повернуто до Господарського суду міста Києва.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.03.2011 р., на підставі ст. ст. 86, 121-2 ГПК України, розгляд скарги № 8-16/51-40 від 31.01.2011 р. на дії Відділу Державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у місті Києві призначено на 11.04.2011 р. о 11:20 год.

Розгляд скарги № 8-16/51-40 від 31.01.2011 р. на дії Відділу Державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у місті Києві, призначений на 11.04.2011 р., не відбувся у звязку із оскарженням Національної телекомпанією України в касаційному порядку ухвали Київського апеляційного господарського суду від 21.02.2011 р.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 28.04.2011 р. касаційну скаргу на ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 21.02.2011 р. повернуто Національній телекомпанії України.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.05.2011 р. розгляд скарги на дії Відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у місті Києві призначений на 27.05.11 р. о 09:50 год.

Представник скаржника (боржника) в судове засідання, призначене на 27.05.2010 р. з»явився, подав Уточнення до скарги на дії Відділу Державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у місті Києві, відповідно до яких просить: 1) визнати недійсною Постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 23.11.2010 року, винесену Відділом Державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у місті Києві; 2) зобов'язати Відділ Державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у місті Києві закінчити виконавче провадження № 17796262, відкрите за наказом Господарського суду міста Києва по справі № 39/129 від 19.08.2009 року.

Представник стягувача в судове засідання 27.05.2011 р. з»явився, подав Заперечення по справі № 39/129, відповідно до яких просить скаргу боржника залишити без задоволення.

Представник Відділу Державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у місті Києві в судове засідання 27.05.2011 р. не з»явився, вимоги ухвали суду від 12.05.2011 р. не виконав.

Приписами ч. 2 ст. 121-2 ГПК України встановлено, що скарги на дії органів Державної виконавчої служби розглядаються господарським судом, про час і місце якого повідомляються ухвалою стягувач, боржник чи прокурор та орган виконання судових рішень. Неявка боржника, стягувача, прокурора чи представника органу Державної виконавчої служби в судове засідання не є перешкодою для розгляду скарги.

Тому розгляд скарги здійснюється за відсутності представника Відділу Державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у місті Києві.

При розгляді даної скарги Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

Частиною 1 статті 121-2 Господарського процесуального кодексу України (надалі ГПК України) передбачено, що скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена.

13.02.2010 р. заступником начальника Відділу Державної виконавчої служби Шевченківського району м. Києва Гоцій Богданом Ігоровичем було винесено Постанову про відкриття виконавчого провадження щодо примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва № 39/129, виданого 19.08.2009 р., про стягнення з Національної телекомпанії України на користь Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення в особі Івано-Франківської філії Концерну радіомовлення, радіозвязку та телебачення боргу в розмірі 275747,35 гривень.

Зокрема, наведеною постановою боржника (Національну телекомпанію України) зобов»язано добровільно виконати: сплатити на р/р 37316001004457, МФО 820019, ЗКПО 34967593, одержувач ВДВС Шевченківського РУЮ міста Києва в семиденний строк з дня отримання постанови про відкриття виконавчого провадження та надати до ВДВС Шевченківського РУЮ міста Києва (м. Київ, вул. Саксаганського, 11, каб. 4) підтвердження про сплату боргу.

Боржник (скаржник) підтверджує, що у зв'язку з відсутністю грошових коштів на його рахунках, зазначена постанова не була виконана боржником.

23.11.2010 р. державним виконавцем Відділу Державної виконавчої служби Шевченківського району м. Києва Харківською Інною Ігорівною було винесено Постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, якою накладено арешт на все майно, що належить Національній телекомпанії України, в межах суми звернення стягнення: 275747,35 гривень; заборонено здійснювати відчуження будь - якого майна, яке належить боржнику лише в межах суми боргу (далі - Постанова).

Скаржник стверджує, що отримав Постанову 19 січня 2011 року, що підтверджується штампом реєстрації вхідної кореспонденції Національної телекомпанії України, копію якого долучив до поданої Господарському суду міста Києва 02.02.2011 р. скарги № 8-16/51-40 від 31.01.2011 р. на дії Відділу Державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у місті Києві.

Скаржник з посиланням на ст.ст. 25, 56, 64 Закону України «Про виконавче провадження»та п. 6.2 Інструкції про проведення виконавчих дій, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України 15.12.1999 р. № 74/5 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 15.12.1999 р. № 865/4158, вважає, що Постановою порушено встановлений чинним законодавством України порядок здійснення виконавчих дій, що, у свою чергу, призвело до порушення його законних прав та інтересів, а тому (з урахуванням Уточнення до скарги на дії Відділу Державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у місті Києві) просить суд:

1) визнати недійсною Постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 23.11.2010 року, винесену Відділом Державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у місті Києві;

2) зобов'язати Відділ Державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у місті Києві закінчити виконавче провадження № 17796262, відкрите за наказом Господарського суду міста Києва по справі № 39/129 від 19.08.2009 року.

Дослідивши подану скаргу, додані до неї документи, заслухавши у судовому засіданні представників скаржника (боржника) та стягувача, Господарський суд міста Києва визнає доводи скаржника неправомірними, у зв»язку з чим відхиляє скаргу № 8-16/51-40 від 31.01.2011 р. на дії Відділу Державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у місті Києві, з огляду на наступне:

Відповідно до статті 115 Господарського процесуального кодексу України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Статтею 1 Закону України від 21.04.1999 року № 606-XIV «Про виконавче провадження»(в новій редакції відповідно до Закону України від 04.11.2010 року N 2677-VI) (надалі Закон України «Про виконавче провадження») визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

Відповідно до ч.ч. 1, 2 статті 17 Закону України «Про виконавче провадження»примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом, зокрема, на підставі наказів господарських судів.

Статтею 5 Закону України «Про виконавче провадження»(зараз і надалі - в редакції, яка була чинною станом на час винесення оскаржуваної Постанови) визначено обов»язок державного виконавця вживати заходів примусового виконання рішень, встановлених цим Законом, неупереджено, своєчасно, повно вчиняти виконавчі дії, здійснювати необхідні заходи щодо своєчасного і повного виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб і порядок, визначені виконавчим документом.

Також, приписи вищенаведеної статті Закону України «Про виконавче провадження»містять перелік прав державного виконавця при здійсненні ним виконавчого провадження, в т.ч.:

- накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в порядку, встановленому законодавством;

- на виконання рішення суду про стягнення коштів або накладення арешту в порядку, встановленому цим Законом, накладати арешт на грошові кошти та інші цінності боржника, в тому числі на кошти, які знаходяться на рахунках та вкладах в установах банків, інших кредитних установах, на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей.

Статтею 24 Закону України «Про виконавче провадження»передбачено, що державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення виконавчого документа до виконання і цей документ відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, та пред'явлений до виконання до органу державної виконавчої служби за належним місцем виконання рішення.

Згідно статті 25 Закону України «Про виконавче провадження»визначено, що державний виконавець здійснює виконавчі дії по виконанню рішення до завершення виконавчого провадження у встановленому цим Законом порядку, а саме: закінчення виконавчого провадження згідно із статтею 37 цього Закону.

Державний виконавець зобов'язаний провести виконавчі дії по виконанню рішення протягом шести місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, а по виконанню рішення немайнового характеру - у двомісячний строк. Строки здійснення виконавчого провадження не поширюються на час відкладення провадження виконавчих дій або зупинення виконавчого провадження та на період реалізації арештованого майна боржника (ч. 2 ст. 25 Закону України «Про виконавче провадження»).

Відповідно до ч. 6 ст. 30 Закону України «Про виконавче провадження»якщо боржник у встановлений строк добровільно не виконав рішення, державний виконавець невідкладно розпочинає його примусове виконання.

Статтею 55 Закону України «Про виконавче провадження»визначено, що арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем, зокрема, шляхом винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження.

Частиною 2 вищенаведеної статті Закону України «Про виконавче провадження»передбачено, що державним виконавцем за постановою про відкриття виконавчого провадження або за постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження може бути накладений арешт у межах суми стягнення за виконавчими документами з урахуванням витрат, пов'язаних з проведенням виконавчих дій на виконання на все майно боржника або на окремо визначене майно боржника.

Пунктом 6.2 Інструкції про проведення виконавчих дій, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України 15.12.1999 р. № 74/5 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 15.12.1999 р. № 865/4158 (в редакції, яка була чинна станом на час винесення оскаржуваної Постанови) у разі відсутності в боржника - юридичної особи коштів, достатніх для покриття заборгованості стягнення звертається на інше майно, належне боржникові - юридичній особі на праві власності, або закріплене за ним, у тому числі на майно, яке обліковується на окремому балансі філії, представництва та іншого відокремленого підрозділу боржника - юридичної особи (за винятком майна, виключеного з обороту або обмеженого в обороті), незалежно від того, хто фактично використовує це майно.

Постанова державного виконавця про арешт коштів чи майна боржника може бути оскаржена боржником начальнику відповідного органу державної виконавчої служби, якому він безпосередньо підпорядкований, або до суду у 10-денний строк (ч. 3 ст. 55 Закону України «Про виконавче провадження»).

Зокрема, арешт застосовується для забезпечення збереження майна боржника, що підлягає наступній передачі стягувачеві або реалізації (ч. 6 ст. 55 Закону України «Про виконавче провадження»).

Враховуючи вищенаведені приписи Закону України «Про виконавче провадження»судом встановлено, що Постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 23.11.10 р., винесена державним виконавцем Відділу Державної виконавчої служби Шевченківського району м. Києва Харківською Інною Ігорівною у відповідності до вимог Закону України «Про виконавче провадження»та з дотриманням приписів Інструкції про проведення виконавчих дій, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України 15.12.1999 р. № 74/5 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 15.12.1999 р. № 865/4158, а саме:

- боржник (скаржник) не заперечує, що у встановлений Постановою про відкриття виконавчого провадження від 13.02.2010 р. щодо примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва № 39/129 строк добровільно не виконав рішення Господарського суду міста Києва від 18.05.2009 р. по справі № 39/129, а тому у державного виконавця у відповідності до ч. 6 ст. 30 Закону України «Про виконавче провадження»були наявні підстави невідкладно розпочати його примусове виконання;

- 23.11.2010 р. державним виконавцем Відділу Державної виконавчої служби Шевченківського району м. Києва Харківською Інною Ігорівною з дотриманням приписів ч. 1 ст. 55 Закону України «Про виконавче провадження» була винесена Постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження (оскаржувана Постанова);

- оскаржуваною Постановою у відповідності до вимог ст. 55 Закону України «Про виконавче провадження»накладено «арешт на все майно, що належить Національній телекомпанії України, в межах суми звернення стягнення: 275747,35 гривень»; заборонено «здійснювати відчуження будь - якого майна, яке належить боржнику лише в межах суми боргу».

З урахуванням наведених зазначень в оскаржуваній Постанові спростовуються доводи скаржника про те, що під арештом знаходиться усе його майно, у зв»язку з чим скаржник позбавлений можливості виконувати з цим майном господарські операції, оскільки на нього накладено арешт.

Суд також не приймає до уваги доводи скаржника стосовно порушення Відділом Державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у місті Києві вимог ч. 5 ст. 64 Закону України «Про виконавче провадження», так як державним виконавцем не було повідомлено Фонд державного майна України, чим порушено порядок виконавчого провадження.

Так, ч. 5 ст. 64 Закону України «Про виконавче провадження»визначено, що у разі накладення арешту на майно підприємств-боржників, які мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави, державний виконавець у 3-денний строк повідомляє Фонд державного майна України про накладення арешту на майно підприємств-боржників, а також дані про склад і вартість майна, на яке накладено арешт, і про розмір вимог стягувача.

Натомість, фактично скаржником не доведено суду належними засобами доказування, що його підприємство є таким, що має стратегічне значення для економіки і безпеки держави.

За наведених обставин, у суду відсутні підстави для визнання недійсною Постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 23.11.2010 року, яка винесена Відділом Державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у місті Києві.

Також, у суду відсутні і підстави для зобов'язання Відділу Державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у місті Києві закінчити виконавче провадження № 17796262, відкрите за наказом Господарського суду міста Києва по справі № 39/129 від 19.08.2009 року, оскільки:

Відповідно до статті 25 Закону України «Про виконавче провадження»державний виконавець здійснює виконавчі дії по виконанню рішення до завершення виконавчого провадження у встановленому цим Законом порядку, а саме: закінчення виконавчого провадження згідно із статтею 37 цього Закону.

Статтею 37 Закону України «Про виконавче провадження»наведений перелік випадків, за наявності яких виконавче провадження підлягає закінченню, в т.ч. у разі закінчення передбаченого законом строку для даного виду стягнення.

При цьому скаржник необгрунтовано у даному випадку посилається на приписи ч. 2 ст. 25 Закону України «Про виконавче провадження», якими визначений обов»язок державного виконавця провести виконавчі дії по виконанню рішення протягом шести місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження. Проте, у наведеній ч. 2 ст. 25 Закону України «Про виконавче провадження»також передбачено, що строки здійснення виконавчого провадження не поширюються на час відкладення провадження виконавчих дій або зупинення виконавчого провадження та на період реалізації арештованого майна боржника.

Фактично, скаржником не надані суду матеріали спірного виконавчого провадження, які б однозначно підтверджували, що у даному виконавчому провадженні не відкладалося провадження виконавчих дій у відповідності до ст. 32 Закону України «Про виконавче провадження», рівно як і не зупинялось дане виконавчого провадження згідно зі ст.ст. 34, 35 Закону України «Про виконавче провадження», а також які б свідчили, що період реалізації арештованого майна боржника закінчився.

Отже, за наявних в матеріалах справи доказів та станом на час розгляду даної скарги, підстави для закінчення виконавчого провадження № 17796262, що відкрите за наказом Господарського суду міста Києва по справі № 39/129 від 19.08.2009 року, відсутні.

З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку про необґрунтованість тверджень скаржника щодо допущених Відділом Державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві порушень норм Закону України "Про виконавче провадження", Інструкції про проведення виконавчих дій, затвердженої наказом Міністерства юстиції України № 74/5 від 15.12.1999 р. при винесенні Постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 23.11.2010 р. та з огляду на не закінчення спірного виконавчого провадження, а тому відхиляє скаргу Національної телекомпанії України № 8-16/51-40 від 31.01.2011 р. на дії Відділу Державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у місті Києві повністю.

До того ж, суд звертає увагу, у у відповідності до частини 1 статті 121-2 ГПК України скарга на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів може бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена.

Фактично скарга № 8-16/51-40 від 31.01.2011 р. на дії Відділу Державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у місті Києві подана до Господарського суду міста Києва 02.02.2011 р. (згідно реєстраційного штампу суду), тоді як сам скаржник у наведеній скарзі зазначає, що отримав оскаржувану Постанову 19.01.2011 р., а тому суд прийшов до висновку, що скаржник звернувся до суду з порушенням строку, встановленого вищенаведеними приписами ч. 1 ст. 121-2 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 86, 115, 121-2 ГПК України, -

У Х В А Л И В:

Скаргу Національної телекомпанії України № 8-16/51-40 від 31.01.2011 р. на дії Відділу Державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у місті Києві відхилити.

Копію ухвали направити скаржнику (боржнику), стягувачу та Відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у місті Києві.

Суддя О. В. Гумега