Рішення № 15928322, 27.05.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 41/16027.05.11 За позовомПублічного акціонерного товариства «Київенерго»

ДоУправління освіти Дарницької районної у м. Києві державної адміністрації

Простягнення 33221, 42 грн.

Суддя Спичак О.М.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1. дов. № Д07/2011/04/22-10 від 22.04.2011 року;

від відповідача: ОСОБА_2. дов. № 444 від 11.03.2011 року ;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство «Київенерго»звернулася до Господарського суду міста Києва з позовом до Управління освіти Дарницької районної у м. Києві державної адміністрації про стягнення 30642, 89 грн. основного боргу, 929, 01 грн. пені, 1238, 04 грн. інфляційних втрат та 411, 48 грн. 3% річних.

Крім того позивач просить суд покласти на відповідача судові витрати, повязані з розглядом даної справи.

Позовні вимоги мотивовані тим, що на виконання вимог договору № 1810003 від 25.12.2002 року позивач поставив відповідачу теплову енергію, проте відповідач зобовязання щодо повноти та своєчасності внесення оплати за поставлену енергію в повному обсязі не виконав.

Ухвалою від 10.05.2011 року було порушено провадження по справі та призначено її розгляд на 27.05.2011 року.

В судовому засіданні 27.05.2011 року представник позивача подав документи на вимогу ухвали суду про порушення провадження у справі та надав усні пояснення по суті спору, відповідно до яких просив суд позов задовольнити повністю.

Представник відповідача в судовому засіданні 27.05.2010 року надав відзив на позовну заяву, відповідно до якого просив суд відмовити з задоволені позовних вимог в частині стягнення пені.

Відповідно до положень статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 27.05.2011р. на підставі ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

25.12.2002 року між Акціонерною енергопостачальною компанією “Київенерго”, яка у відповідності до Закону України «Про акціонерні товариства»№ 514-VI від 17.09.2008 року перейменована в Публічне акціонерне товариства «Київенерго», що підтверджується статутом Публічного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київенерго», свідоцтвом про його державну реєстрацію та витягом з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (далі постачальник, позивач) та Управлінням освіти Дарницької районної у м. Києві державної адміністрації було укладено договір № 1810003 на постачання теплової енергії у гарячій воді (далі - Договір).

Частина 1 ст. 275 Господарського кодексу України визначає, що за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Згідно частини 1 статті 714 Цивільного кодексу України, за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Відповідно до п. п. 2.2.1, 2.2.2, 2.3.1, 2.3.2, 2.3.3 позивач зобовязувався постачати теплову енергію у вигляді гарячої води на потреби: опалення та вентиляцію в період опалювального сезону: гарячого водопостачання протягом року; в кількості та в обсягах згідно з Додатком № 1 до цього Договору.

Підтримувати середньодобову температуру теплоносія в подавальному трубопроводі згідно з температурним графіком, затвердженим Київською міською держадміністрацією, крім випадків, зазначених у п. 3.1.7. Договору.

Відповідач в свою чергу, зобовязувався додержуватись кількості споживання теплової енергії по кожному параметру в обсягах, які визначенні у Додатку № 1 до Договору, не допускаючи їх перевищення, та своєчасно сплачувати вартість спожитої теплової енергії. Виконувати умови та порядок оплати, в обсягах і в терміни, які передбаченні в Додатку № 4 до Договору. Додержуватись умов та порядку припинення подачі теплової енергії, які передбаченні в Додатку № 7 до Договору.

Порядок розрахунків сторони погодили Додатком 4 Б до Договору, в п.п. 1, 2, 3 цього додатку передбачено, що розрахунки за теплову енергію, що споживається проводяться виключно у грошовій формі.

Абонент щомісяця з 12 по 15 число самостійно отримує в Районному відділі теплозбуту № 7 за адресою: вул. Драгоманова, буд. 40-в табуляграму фактичного споживання теплової енергії за попередній період, акт звірки на початок розрахункового періоду (один примірник оформленого акту звірки «Абонент»повертає в РВТ) та платіжну вимогу доручення, куди включені вартість теплової енергії на поточний місяць, з урахуванням остаточного сальдо розрахунків на початок розрахункового періоду.

Сплату за вказаними в п. 2 цього Додатку документами, «Абонент» виконує не пізніше 25 числа поточного місяця, при цьому:

В разі, якщо абонент, розраховується за показниками приладів обліку: при перевищенні фактичного використання теплової енергії понад заявленого та сплаченого до початку розрахункового періоду, ця кількість перевищення самостійно сплачується абонентом не пізніше 28 числа поточного місяця.

Відповідно до п. 5.1 Договору, облік споживання абонентом теплової енергії проводиться по приладах обліку.

Як вбачається з матеріалів справи, за період з 01.09.2009 р. по 01.04.2011 р. позивачем поставлено, а відповідачем спожито теплової енергії на суму 35964, 14 грн., проте, відповідач за поставлену енергію розрахувався частково на 5321, 25 грн., у звязку з чим у нього виникла заборгованість перед позивачем в розмірі 30642, 89 грн., що підтверджується доданими до позовної заяви табуляграмами, обліковими картками за спірний період, належним чином завірені копії долучені до матеріалів справи та розрахунком позивача.

Як визначено частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до частини 2 статті 193 Господарського кодексу України зазначено, що кожна сторона повинна вжити заходів, необхідних для належного виконання нею зобовязання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно статті 629 Цивільного кодексу України договір є обовязковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частинами 6, 7 статті 276 Господарського кодексу України встановлено, що розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється, як правило, у формі попередньої оплати. За погодженням сторін можуть застосовуватися планові платежі з наступним перерахунком або оплата, що провадиться за фактично відпущену енергію.

Зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених правових норм, а також враховуючи, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив, господарський суд приходить до висновку, що позов в частині стягнення основного боргу в розмірі 30642, 89 грн. нормативно та документально доведений, а тому підлягає задоволенню.

Статтею 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобовязань може забезпечуватись згідно з договором неустойкою, яку боржник повинен сплатити в разі неналежного виконання зобовязань.

Відповідно до частин 1, 3 статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно частини 2 статті 551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до п. 3.5 Додатку 4 Б Договору, у випадку несплати теплової енергії до кінця розрахункового періоду (п. 3 цього Додатку), «Енергопостачальна організація» нараховує «Абоненту»пеню на суму фактичного боргу в розмірі 0, 5 % за кожний день прострочення платежу по день фактичної оплати, але не більше суми обумовленої чинним законодавством України.

Позивач керуючись п. 3.5 Додатку, нарахував та просить стягнути з відповідача 929, 01 грн. пені.

Відповідно до ст. 233 ГК України, у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

П. 3 ч. 1 ст. 83 ГПК України, передбачено, що господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягаю стягненню зі сторони, що порушила зобовязання.

Як вбачається з наданих відповідачем документів, Управління освіти Дарницької районної в м. Києві державної адміністрації є неприбутковою, бюджетною установою, розрахунки за спожиту відповідачем теплову енергію здійснюється через управління Державного казначейства Дарницького району ГУДКУ у м. Києві за умови фінансування витрат головним розпорядником та наявності кошів на рахунку.

Зважаючи на викладене, суд вважає за необхідне використати надане йому право та зменшити розмір пені до 464, 51 грн.

Крім того позивач, посилаючись на статтю 625 Цивільного кодексу України, просить суд стягнути на свою користь інфляційні втрати в розмірі 1238, 04 грн. та 3 % річних в розмірі 411, 48 грн.

Згідно статті 614 Цивільного кодексу України, особа, яка порушила зобовязання несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлене договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобовязання.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобовязання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.

Здійснивши перерахунок 3 % річних та індексу інфляції, зважаючи на прострочення відповідачем грошового зобовязання, з останнього, на думку господарського суду на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України, підлягають до стягнення 3 % річних в розмірі 411, 48 грн. та індекс інфляції в розмірі 1238, 04 грн. за весь час прострочення розмір яких визначений за обґрунтованим розрахунком позивача.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до статті 49 ГПК України, покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 32, 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Управління освіти Дарницької районної у м. Києві державної адміністрації (02091, м. Київ, Харківське шосе 168-К, код ЄДРПОУ 26078028) на користь Публічного акціонерного товариства “Київенерго” (01001, м. Київ, пл. І.Франка, 5, код ЄДРПОУ 00131305) 30642 (тридцять тисяч шістсот сорок дві) грн. 89 коп. основного боргу, 464 (чотириста шістдесят чотири) грн. 51 коп. пені, 1238 (одна тисяча двісті тридцять вісім) грн. 04 коп. інфляційних втрат, 411 (чотириста одинадцять) грн. 48 коп. 3 % річних, 332 (триста тридцять дві) грн. 21 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом (стаття 85 Господарського процесуального кодексу України).

СуддяО.М. Спичак Дата підписання рішення: 31.05.2011 р.