Рішення № 15927964, 24.05.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 57/11324.05.11 За позовомПриватного акціонерного товариства "ІНВЕСТХОЛДІНГ"

доДочірнього підприємства "Фірма "Дайленко"

простягнення 476 517,58 грн.

Суддя Гулевець О.В.

Представники сторін:

Від позивача:ОСОБА_1 (Дов.)

Від відповідача:ОСОБА_2 (Дов.)

У судовому засіданні 24.05.2011р. судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі відповідно до положень ч. 2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач - Приватне акціонерне товариство "ІНВЕСТХОЛДІНГ" звернувся до Господарського суду міста Києва з вимогою про стягнення з Відповідача - Дочірнього підприємства "Фірма "Дайленко" 476517,58 грн. (460018,56 грн. основного боргу, 14003,42 грн. пені, 2495,60 грн. 3% річних) заборгованості за Договором № 4 від 11.01.2008 року про надання послуг з застосуванням спеціальної техніки, 4765,18 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням Відповідачем зобовязань щодо оплати наданих Позивачем послуг відповідно до Договору № 4 від 11.01.2008 року про надання послуг з застосуванням спеціальної техніки.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.10.2010р. порушено провадження у справі № 57/113 та призначено її до розгляду у судовому засіданні на 22.10.2010р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.10.2010р. в звязку неявкою в судове засідання представника відповідача розгляд справи № 57/113 відкладено на 23.11.2010р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.11.2010р. у справі № 57/113 було призначено судову будівельно-технічну експертизу, проведення якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз та зупинено провадження у справі № 57/113 до отримання висновку експерта.

27.12.2011р. до Господарського суду міста Києва разом з матеріалами справи № 57/113 надійшло повідомлення № 11624/10-15 від 20.12.2010р. Київського науково-дослідного інституту судових експертиз про неможливість проведення будівельно-технічної експертизи по справі № 57/113 в звязку з відсутністю в інституті фахівців з відповідною кваліфікацією та досвідом проектування, влаштування і обслуговування дорожніх споруд, зокрема шляхопроводів, а також відсутністю відповідної проектно-лабораторної бази з виконання замірів та випробувань, необхідних для визначення відповідності зведених конструкцій проектно-технічній документації та вимогам нормативних документів.

В звязку з вищевикладеними обставинами, ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.01.2011р. було поновлено провадження у справі № 57/113 та призначено її до розгляду в судовому засіданні на 18.02.2011р., про що належним чином повідомлено сторін по справі.

В судовому засіданні 18.02.2011р. на підставі ст. 77 ГПК України оголошено перерву до 25.02.2011р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.02.2011р. у справі № 57/113 було повторно призначено судову будівельно-технічну експертизу, проведення якої було доручено Луганському відділенню Донецького науково-дослідного інституту судових експертиз та зупинено провадження у справі № 57/113 до отримання висновку експерта.

04.04.2011р. до Господарського суду міста Києва разом з матеріалами справи № 57/113 надійшло повідомлення № 453 від 30.03.2011р. Луганського відділення Донецького науково-дослідного інституту судових експертиз про неможливість проведення будівельно-технічної експертизи по справі № 57/113 в звязку з відсутністю в інституті фахівців з відповідною кваліфікацією та відсутністю відповідної лабораторної бази з виконання замірів та випробувань, необхідних для визначення відповідності зведених конструкцій проектно-технічній документації та вимогам нормативних документів.

В звязку з чим, ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.04.2011р. було поновлено провадження у справі № 57/113 та призначено до її до розгляду в судовому засіданні на 22.04.2011р., про що належним чином повідомлено сторін по справі.

В судовому засіданні 22.04.2011р. на підставі ст. 77 ГПК України оголошено перерву до 24.05.2011р.

24.05.2011р. у судовому засіданні представник Відповідача - Дочірнього підприємства "Фірма "Дайленко" письмового відзиву на позовну заяву не надав, проти задоволення позовних вимог заперечував посилаючись на неякісне надання послуг Позивачем, в звязку з чим просив суд повторно призначити будівельно-технічну експертизу для встановлення якості та вартості виконаних Позивачем робіт.

Розглянувши клопотання Відповідача про повторне призначення будівельно-технічної експертизи суд вважає, що воно не підлягає задоволенню з огляду на те, що по справі № 57/113 вже двічі призначалась судова будівельно-технічна експертиза, проте, обидва рази експертні установи повертали ухвали суду про призначення експертизи без виконання в звязку з відсутністю фахівців з відповідною кваліфікацією та відповідної лабораторної бази.

Крім того, під час розгляду справи судом було встановлено, що у Договорі № 4 від 11.01.2008 року про надання послуг з застосуванням спеціальної техніки предметом є сам процес надання послуг, а не досягнення матеріалізованого результату, в звязку з чим суд прийшов до висновку про відсутність необхідності у повторному призначенні судової будівельно-технічної експертизи.

Також 24.05.2011р. в судовому засіданні представником Відповідача було надано суду копію пояснювальної записки Позивача - ПАТ "ІНВЕСТХОЛДІНГ" від 11.04.2011р. на імя начальника Лепинської МДПІ в м. Луганську.

Проте, суд не приймає до уваги вищевказаний документ в якості доказу по справі, оскільки суду була надана копія пояснювальної записки не завірена належним чином та представник Позивача в судовому засіданні взагалі заперечив існування вищезазначеного документа.

Розглянувши документи і матеріали, додані до позову, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для вирішення спору, вислухавши представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

11 січня 2008 року між Закритим акціонерним товариством "Інвестиційна група "Імперія", правонаступником якого є Позивач - Приватне акціонерне товариство "ІНВЕСТХОЛДІНГ" та Відповідачем - Дочірнім підприємством "Фірма "Дайленко" був укладений Договір № 4 про надання послуг з застосуванням спеціальної техніки (далі - Договір).

Відповідно до умов п. 1.2. Договору Виконавець (Позивач) зобов'язувався надавати Замовнику (Відповідачу) послуги з виконання окремих видів робіт, які здійснюються з використання спеціальної техніки, а Замовник (Відповідач) зобов'язується оплатити надані послуги відповідно до умов даного Договору. Надання послуг Виконавцем (Позивачем) здійснюється систематично, на постійній основі, протягом дії даного Договору. При наданні послуг Виконавцем (Позивачем), керування спеціальною технікою здійснюється робітниками Виконавця (Позивача), які мають необхідну кваліфікацію.

В Додатку № 1 до Договору сторони погодили вартість надання послуг з використанням спецтехніки.

На виконання умов Договору Позивач - Приватне акціонерне товариство "ІНВЕСТХОЛДІНГ" надав, а Відповідач - Дочірнє підприємство "Фірма "Дайленко" прийняв послуги на загальну суму 460018,56 грн., що підтверджується підписаним уповноваженими представниками та скріпленим печатками сторін Актом надання послуг № РН-051009002 від 05.10.2009р., копія якого знаходиться в матеріалах справи.

Згідно п. 3.3. Договору Відповідач (Замовник) зобовязувався здійснювати оплату послуг протягом 15 днів з моменту виставлення рахунка Позивачем (Виконавцем).

17 червня 2010 року Позивач надіслав на адресу Відповідача рахунок-фактуру № СФ-150610001 від 15.06.2010р. на суму 460018,56 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи касовим чеком та описом вкладення.

В порушення умов Договору Відповідач - Дочірнє підприємство "Фірма "Дайленко" не виконав зобовязання по оплаті вартості наданих Позивачем послуг.

У звязку з наведеним, Позивач просить суд стягнути з Відповідача заборгованість за надані послуги в розмірі 460018,56 грн.

Відповідач - Дочірнє підприємство "Фірма "Дайленко" заперечує проти задоволення позовних вимог посилаючись на неякісне надання послуг Позивачем. На підтвердження викладених обставин Відповідач надав суду дефектний акт про виявлення дефектів наданих послуг (виконаних робіт) від 15.04.2010р. З вищевказаного акту вбачається, що комісією Відповідача - ДП "Фірма "Дайленко" в результаті огляду монолітної залізобетонної споруди шляхопроводу на дільниці IV черги будівництва а/дороги М-04 (Знамянка-Луганськ-Ізваріно) від кв. Південний до смт. Хрящевате в обхід м. Луганська км 8-800 км 16+00, ПК 146+60, роботи на якому виконувались з використанням спецтехніки Позивача, встановлено:

- трищінуватість поверхні бетону пролітної будови конструкції під проїжджу частину;

- нерівність бетонного покриття згори пролітної будови монолітної конструкції шляхопроводу;

- порушення і відшарування захисного шару бетону на правому ригелі і лівій стороні нижньої частини пролітної будови моста;

- присутність затікання цементного молочка між бетоном конструкції і поверхнею опалубки.

Дослідивши вищевказаний дефектний акт від 15.04.2010р. суд встановив, що він складений та підписаний лише представниками Відповідача та є одностороннім документом. Доказів повідомлення Позивача про виявлення недоліків щодо наданих Позивачем послуг та складання відповідного дефектного акту Відповідачем не надано. Крім того, в судовому засіданні представник Позивача пояснив, що про існування вищевказаного дефектного акту йому стало відомо лише під час судового розгляду справи, до цього будь-яких зауважень стосовно якості наданих послуг від Відповідача на адресу Позивача - ПАТ "ІНВЕСТХОЛДІНГ" не надходило.

Також суд звертає увагу на те, що для зясування всіх обставин справи та перевірки вказаних Відповідачем фактів судом двічі призначалась судова будівельно-технічна експертиза, проте, встановити вищевказані факти за допомогою проведення відповідної експертизи не виявилося можливим.

Враховуючи вищевикладене, дефектний акт про виявлення дефектів наданих послуг (виконаних робіт) від 15.04.2010р. не приймається судом в якості доказу неякісного надання послуг Позивачем за Договором № 4 від 11.01.2008 року.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обовязковим до виконання сторонами.

Згідно із ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст. 173 Господарського кодексу України один субєкт господарського зобовязання повинен вчинити певну дію на користь іншого субєкта, а інший субєкт має право вимагати від зобовязаної сторони виконання її обовязку.

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Під час судового розгляду справи судом було встановлено, що зобовязання щодо оплати заборгованості у розмірі 460018,56 грн. Відповідач - Дочірнє підприємство "Фірма "Дайленко" у встановлений Договором строк не виконав.

З урахуванням викладеного, суд дійшов до висновку, що Відповідачем було порушено вимоги ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України.

Таким чином вимоги Позивача про стягнення з Відповідача заборгованості за Договором № 4 від 11.01.2008 року про надання послуг з застосуванням спеціальної техніки в розмірі 460018,56 грн. визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, згідно з позовними вимогами, за порушення виконання грошового зобовязання Позивач просить стягнути з Відповідача пеню та три проценти річних від простроченої суми відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (п. 1 ст. 612 ЦК України).

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобовязання.

Відповідно до п. 4.2. Договору за порушення строків оплати послуг Замовник (Відповідач) сплачує Виконавцю (Позивачу) пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми простроченого платежу за кожен день прострочки.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобовязання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняться через шість місяців від дня, коли зобовязання мало бути виконано.

Відповідно до п. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань" розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Як визначено частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно з розрахунком Позивача розмір пені становить - 14003,42 грн., 3% річних - 2495,60 грн. Як вбачається з вищевказаного розрахунку Позивачем здійснено нарахування пені та 3% річних за період з 27.06.2010р. по 09.08.2010р.

Проте, як вбачається з наявних в матеріалах справи касового чеку та опису вкладення, рахунок-фактуру № СФ-150610001 від 15.06.2010р. для оплати наданих послуг Позивачем на адресу Відповідача було направлено 17.06.2010р., а тому згідно умов п. 3.3. Договору Відповідач зобовязаний був оплатити надані послуги протягом 15 днів з моменту виставлення рахунка Позивачем, тобто у строк до 02.07.2010р. Таким чином, суд дійшов до висновку, що Відповідач прострочив виконання зобовязання щодо оплати послуг з 03.07.2010р., а не з 27.06.2010р. як зазначено Позивачем.

В звязку з тим, що при здійсненні розрахунку пені та 3% річних Позивачем було невірно визначено період їх нарахування, вимоги Позивача про стягнення з Відповідача пені та 3% річних підлягають частковому задоволенню. За розрахунком суду сума пені за період з 03.07.2010р. по 31.08.2010р. складає 12565,44 грн., а 3% річних за відповідний період - 2268,58 грн., які підлягають стягненню з Відповідача

Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Суд, всебічно і ґрунтовно дослідивши всі обставини справи з врахуванням наданих доказів прийшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати, повязані з розглядом справи, зокрема витрати на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу та сплату державного мита, при частковому задоволенні позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Дочірнього підприємства "Фірма "Дайленко" (03065, м. Київ, просп. Космонавта Комарова, буд. 42; ідентифікаційний код 22939338; р/р 26000081723401 в АТ "Сведбанк" м. Київ, МФО 300164; або з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення) на користь Приватного акціонерного товариства "ІНВЕСТХОЛДІНГ" (юридична адреса: 91055, м. Луганськ, вул. Т.Г. Шевченко, буд. 7; поштова адреса: 91022, Луганська обл., м. Лутугино, вул. Чехова, 1-а/61; ідентифікаційний код 33846041; р/р 26000230089000 в ЗАТ "Донгорбанк" м. Донецька, МФО 334970) 460018 (чотириста шістдесят тисяч вісімнадцять) грн. 56 коп. основного боргу, 12565 (дванадцять тисяч пятсот шістдесят пять) грн. 44 коп. пені, 2268 (дві тисячі двісті шістдесят вісім) грн. 58 коп. 3% річних, 4748 (чотири тисячі сімсот сорок вісім) грн. 53 коп. державного мита та 235 (двісті тридцять пять) грн. 18 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

4.В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя О.В. Гулевець

Дата підписання рішення: 30.05.2011р.