Рішення № 15927797, 31.05.2011, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

31.05.11 р. Справа № 7/95пд

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Е.В. Сгара

При секретарі судового засідання Х.Р. Тайлієвій.

Розглянув у відкритому судовому засіданні справу:

За позовом: Публічного акціонерного товариства „Донецькобленерго” м.Горлівка в особі Краматорських електричних мереж м.Краматорськ

До відповідача: Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 м.Словянськ

Предмет спору: викладення пункту 3 додатку №5 до Договору № 2593 від 13.04.2011р. в редакції позивача.

За участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_2

від відповідача: не зявився

СУТЬ СПОРУ:

Публічне акціонерне товариство „Донецькобленерго” м.Горлівка в особі Краматорських електричних мереж м.Краматорськ звернулося до Господарського суду Донецької області з позовом до Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 м.Словянськ про викладення пункту 3 додатку №5 в редакції позивача.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на листи №7931 від 04.04.2011р., №2593 від 13.04.2011р.; договір №2593 від 13.04.2011р. з протоколом розбіжностей та протоколом погодження розбіжностей; договір оренди №74/06 від 28.12.206р.

Позивач надав пояснення по справі від 31.05.2011р., в яких зазначив, що при укладанні договору № 2593 від 13.04.2011р. неврегульованим залишився лише пункт 3 додатку №5 до цього договору, який позивач просить укласти в його редакції.

Відповідач у жодне судове засідання не прибув, у відзиві проти позову заперечив, посилаючись на те, що попередня оплата (за 2 місяці, що передують розрахунковому) не передбачена приписами діючого законодавства. Телеграмою від 30.05.2011р. просить розглянути справу без його участі.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд ВСТАНОВИВ:

Згідно ст. 26 Закону України „Про електроенергетику” та п.1.3 Правил користування електричною енергією (далі по тексту ПКЕЕ), споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником. Правила регулюють взаємовідносини, які виникають в процесі продажу і купівлі електричної енергії між виробниками або постачальниками електричної енергії та споживачами (на роздрібному ринку електричної енергії). Дія Правил поширюється на всіх юридичних осіб та фізичних осіб (крім населення).

Статтею 277 Господарського кодексу України визначено, що абоненти користуються енергією з додержанням правил користування енергією відповідного виду, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Правила користування електричною енергією регулюють взаємовідносини, які виникають в процесі продажу і купівлі електричної енергії між виробниками або постачальниками електричної енергії та споживачами (на роздрібному ринку електричної енергії). Дія Правил поширюється на всіх юридичних осіб та фізичних осіб (крім населення).

Відповідно до п. 7 ст. 179 Господарського кодексу України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом та іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до ст.67 Господарського кодексу України, відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів; підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов'язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України.

Пунктом 2 ст.275 Господарського кодексу України передбачено, що відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається.

Позивач направив відповідачу проект договору на постачання електричної енергії №2593. (далі по тексту Договір), в підтвердження чого у справі наявна копія супровідного листа від 04.04.2011р. №2931 із відповідною відміткою про його отримання (дата отримання - 07.04.2011р.).

Відповідач разом з листом №2593 від 13.04.2011р. повернуло позивачу проект договору, підписаний зі свого боку разом із протоколом розбіжностей до нього, в підтвердження отримання якого свідчить наявна у справі копія вказаного супровідного листа із відповідною відміткою про отримання (дата отримання 14.04.2011р.).

Відповідно до протоколу розбіжностей до Договору, відповідач не погодився, у тому числі, із п.3 додатку №5 до Договору та просить викласти цей пункт у своїй редакції.

04.05.2011р. відповідачу було направлено протокол погодження розбіжностей, в підтвердження чого у справі міститься копія поштової квитанції №2379 від 04.05.2011р.

Відповідно до протоколу узгодження розбіжностей до Договору, позивач пропонує залишити спірний п.3 додатку №5 до Договору редакції ПАТ „Донецькобленерго”.

В результаті вжитих сторонами заходів редакція п.3 додатку №5 до Договору залишилася неврегульованою.

Укладення даного виду договору є обовязковим для сторін відповідно до п.3 ст.179 Господарського кодексу України.

Пунктом 7 ст.179 Господарського кодексу України передбачено, що господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Порядок укладення господарських договорів передбачено статтею 181 Господарського кодексу України, зокрема, господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів. Проект договору може бути запропонований будь-якою з сторін. У разі якщо проект договору викладено як єдиний документ, він надається другій стороні у двох примірниках. Сторона, яка одержала проект договору, у разі згоди з його умовами оформляє договір відповідно до вимог частини першої цієї статті і повертає один примірник договору другій стороні або надсилає відповідь на лист, факсограму тощо у двадцятиденний строк після одержання договору. За наявності заперечень щодо окремих умов договору сторона, яка одержала проект договору, складає протокол розбіжностей, про що робиться застереження у договорі, та у двадцятиденний строк надсилає другій стороні два примірники протоколу розбіжностей разом з підписаним договором. Сторона, яка одержала протокол розбіжностей до договору, зобов'язана протягом двадцяти днів розглянути його, в цей же строк вжити заходів для врегулювання розбіжностей з другою стороною та включити до договору всі прийняті пропозиції, а ті розбіжності, що залишились неврегульованими, передати в цей же строк до суду, якщо на це є згода другої сторони. У разі досягнення сторонами згоди щодо всіх або окремих умов, зазначених у протоколі розбіжностей, така згода повинна бути підтверджена у письмовій формі (протоколом узгодження розбіжностей, листами, телеграмами, телетайпограмами тощо). Якщо сторона, яка одержала протокол розбіжностей щодо умов договору, заснованого на державному замовленні або такого, укладення якого є обов'язковим для сторін на підставі закону, або сторона - виконавець за договором, що в установленому порядку визнаний монополістом на певному ринку товарів (робіт, послуг), яка одержала протокол розбіжностей, не передасть у зазначений двадцятиденний строк до суду розбіжності, що залишилися неврегульованими, то пропозиції другої сторони вважаються прийнятими (п.п.1-7 ст.181 ГК України).

Як вбачається з наведеного, п.7 ст.181 ГК України стосується тільки певного колу осіб та певних відношень та не містить положення стосовно того, що для передачі розбіжностей на розгляд суду необхідна згода іншої сторони.

На виконання вказаних вище приписів, позивач звернувся до суду для врегулювання спору у судовому порядку, у встановлений двадцятиденний строк (04.05.2011р.) після отримання протоколу розбіжностей та у звязку з неотриманням від відповідача відповіді або погодженого протоколу узгодження розбіжностей.

Позивач наполягає на викладенні спірного пункту у його редакції, а саме:

Пункт 3 додатку №5 „Порядок розрахунків” до Договору: „Споживач до 20 числа календарного місяця в поточному розрахунковому періоді на підставі виставленого постачальником рахунку здійснює попередню оплату за активну електричну енергію, яка буде спожита в наступному розрахунковому періоді. Розмір суми попередньої оплати розраховується постачальником як сума добутків, визначених на наступний розрахунковий період рівнів тарифів відповідного класу, на обсяг споживання електричної енергії, обумовлений у додатку №8 „Договірні величини споживання електричної енергії” до Договору. У разі відсутності інформації про рівень тарифів на наступний розрахунковий період до дня здійснення попередньої оплати, постачальник розраховує суму платежу за тарифами, що діють у поточному розрахунковому періоді. Рахунок для здійснення попередньої оплати постачальник надає споживачу разом із остаточним рахунком за період, що на 2 місяці передує розрахунковому.”.

Відповідач, як вказано у відзиві та у протоколі розбіжностей, вважає за необхідне викласти спірний пункт в редакції протоколу розбіжностей, зокрема:

Пункт 3 додатку №5 „Порядок розрахунків” до Договору: „споживач до 30 числа поточного місяця зобовязаний оплатити згідно виставленого розрахунку та показників електролічильника, за поставлену електроенергію.”.

При розгляді спору, суд дійшов висновку щодо необхідності викладення спірного в редакції позивача, виходячи з нижчевикладеного.

Відповідно до п.1.1 ПКЕЕ ці Правила регулюють взаємовідносини, які виникають в процесі продажу і купівлі електричної енергії між виробниками або постачальниками електричної енергії та споживачами (на роздрібному ринку електричної енергії). Дія цих Правил поширюється на всіх юридичних осіб та фізичних осіб (крім населення).

Позивач, у протоколі погодження розбіжностей та в обґрунтування своїх вимог посилається на той факт, що спірний пункт, який він просить викласти у його редакції, відповідає приписам п.6.6 ПКЕЕ.

Пунктом 6.6 ПКЕЕ передбачено, що оплата електричної енергії, яка відпускається споживачу, здійснюється споживачем, як правило, у формі попередньої оплати у розмірі вартості заявленого обсягу споживання електричної енергії на відповідний розрахунковий або плановий період. Споживачі за взаємною згодою сторін (постачальника електричної енергії та споживача) можуть здійснювати оплату вартості обсягу електричної енергії плановими платежами з наступним перерахунком або оплатою, що провадиться за фактично відпущену електричну енергію. Підприємства житлово-комунального господарства та підприємства, які надають послуги щодо забезпечення комунально-побутових потреб населення, в межах наданих населенню послуг, установи та організації, які фінансуються з державного та/або місцевого бюджету, здійснюють повну оплату вартості обсягу спожитої електричної енергії один раз за фактичними показами засобів обліку електричної енергії на початку періоду, наступного за розрахунковим, відповідно до договору про постачання або купівлю-продаж електричної енергії. За наявності фінансової можливості та за погодженням з постачальником електричної енергії зазначені підприємства, установи та організації можуть здійснювати попередню оплату вартості заявленого обсягу споживання електричної енергії. Споживачі, які користуються об'єктами (електроустановками) на підставі договорів оренди, здійснюють повну попередню оплату прогнозованого обсягу споживання електричної енергії на розрахунковий період. Початок та тривалість розрахункового та/або планового періоду для розрахунку плати за спожиту електричну енергію, форма та порядок оплати, терміни здійснення планових платежів та остаточного розрахунку зазначаються у договорі між постачальником електричної енергії та споживачем.

Як вбачається з матеріалів справи, споживач відповідач по справі користується обєктом, на електропостачання до якого між сторонами і укладається договір №2593 від 13.04.2011р., на праві оренди на підставі договору оренди №74/06 від 28.12.2006р. (а.с.18-23).

Пунктом 1.2 ПКЕЕ передбачено, що попередня оплата - оплата до початку розрахункового або планового періоду повної вартості прогнозованого обсягу споживання електричної енергії у найближчому наступному періоді.

За приписами статті 276 Господарського кодексу України, оплата енергії, що відпускається, здійснюється, як правило, у формі попередньої оплати. За погодженням сторін можуть застосовуватися планові платежі з наступним перерахунком або оплата, що провадиться за фактично відпущену енергію.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що позивач є монополістом у сфері послуг з електропостачання (ліцензія №323823) та укладає типові договори із споживачами електричної енергії, із зазначенням умов щодо здійснення розрахунків за електроенергію (шляхом попередньої оплати).

Відповідно до ст.29 Господарського кодексу України, зловживанням монопольним становищем вважаються: нав'язування таких умов договору, які ставлять контрагентів у нерівне становище, або додаткових умов, що не стосуються предмета договору, включаючи нав'язування товару, не потрібного контрагенту; обмеження або припинення виробництва, а також вилучення товарів з обороту з метою створення або підтримки дефіциту на ринку чи встановлення монопольних цін; інші дії, вчинені з метою створення перешкод доступу на ринок (виходу з ринку) суб'єктів господарювання; встановлення монопольно високих або дискримінаційних цін (тарифів) на свої товари, що призводить до порушення прав споживачів або обмежує права окремих споживачів; встановлення монопольно низьких цін (тарифів) на свої товари, що призводить до обмеження конкуренції.

Згідно ст.2 Закону України „Про захист економічної конкуренції”, цим Законом регулюються відносини органів державної влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю із суб'єктами господарювання; суб'єктів господарювання з іншими суб'єктами господарювання, із споживачами, іншими юридичними та фізичними особами у зв'язку з економічною конкуренцією. Цей Закон застосовується до відносин, які впливають чи можуть вплинути на економічну конкуренцію на території України.

Статтею 13 Закону України „Про захист економічної конкуренції” передбачено, що зловживанням монопольним (домінуючим) становищем на ринку є дії чи бездіяльність суб'єкта господарювання, який займає монопольне (домінуюче) становище на ринку, що призвели або можуть призвести до недопущення, усунення чи обмеження конкуренції, або ущемлення інтересів інших суб'єктів господарювання чи споживачів, які були б неможливими за умов існування значної конкуренції на ринку. Зловживанням монопольним (домінуючим) становищем на ринку, зокрема, визнається: встановлення таких цін чи інших умов придбання або реалізації товару, які неможливо було б встановити за умов існування значної конкуренції на ринку; застосування різних цін чи різних інших умов до рівнозначних угод з суб'єктами господарювання, продавцями чи покупцями без об'єктивно виправданих на те причин; обумовлення укладання угод прийняттям суб'єктом господарювання додаткових зобов'язань, які за своєю природою або згідно з торговими та іншими чесними звичаями у підприємницькій діяльності не стосуються предмета договору; обмеження виробництва, ринків або технічного розвитку, що завдало чи може завдати шкоди іншим суб'єктам господарювання, покупцям, продавцям; часткова або повна відмова від придбання або реалізації товару за відсутності альтернативних джерел реалізації чи придбання; суттєве обмеження конкурентоспроможності інших суб'єктів господарювання на ринку без об'єктивно виправданих на те причин; створення перешкод доступу на ринок (виходу з ринку) чи усунення з ринку продавців, покупців, інших суб'єктів господарювання. Зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку забороняється і тягне за собою відповідальність згідно з законом.

Отже, застосування по відношенню до ФОП ОСОБА_1 інших, у порівнянні з іншими споживачами, умов оплати електроенергії поставить відповідача у більш вигідні умови перед іншими споживачами, що є зловживанням монопольного стану позивача та порушенням приписів чинного законодавства.

З огляду на вищевикладене, дослідивши матеріали справи, а також враховуючи той факт, що відповідач користується спірним приміщенням на підставі договору оренди, суд дійшов висновку, що заперечення відповідача стосовно викладення п.3 додатку №5 до Договору є недоведеними та необґрунтованими, тоді як позивач довів ті обставини, на які посилається в частині вимог щодо викладення п.3 додатку №5 до Договору в його редакції.

Враховуючи наведене, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Судові витрати розподіляються відповідно до ст. 49 Господарського процесуального Кодексу України.

На підставі ст.ст. 549, 627 Цивільного кодексу України, ст.ст.29, 67, 179, 180, 181, 187, 193, 216-218 Господарського кодексу України, Закону України „Про захист економічної конкуренції” №2210-ІІІ від 11.01.2001р., Закону України „Про електроенергетику” №575/97-ВР від 16.10.1997р., Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 31.07.1996р. N28,керуючись ст.ст. 4-2, 4-3, 4-6, 30, 33, 34, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального Кодексу України, господарський суд

В И Р I Ш И В :

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства „Донецькобленерго” м.Горлівка в особі Краматорських електричних мереж м.Краматорськ задовольнити.

Викласти пункт 3 додатку „Порядок розрахунків” №5 до Договору №2593 від 13.04.2011р. в редакції позивача: „Споживач до 20 числа календарного місяця в поточному розрахунковому періоді на підставі виставленого постачальником рахунку здійснює попередню оплату за активну електричну енергію, яка буде спожита в наступному розрахунковому періоді. Розмір суми попередньої оплати розраховується постачальником як сума добутків, визначених на наступний розрахунковий період рівнів тарифів відповідного класу, на обсяг споживання електричної енергії, обумовлений у додатку №8 „Договірні величини споживання електричної енергії” до Договору. У разі відсутності інформації про рівень тарифів на наступний розрахунковий період до дня здійснення попередньої оплати, постачальник розраховує суму платежу за тарифами, що діють у поточному розрахунковому періоді. Рахунок для здійснення попередньої оплати постачальник надає споживачу разом із остаточним рахунком за період, що на 2 місяці передує розрахунковому”.

Стягнути з Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ІНН НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства „Донецькобленерго” в особі Краматорських електричних мереж (84601, Донецька обл.., м.Горлівка, пр.Леніна, 11, ЄДРПОУ 00131268, р/р 26004301510104 в АК ПІБ м.Краматорська, МФО 334141, ЄДРПОУ Краматорських електричних мереж 00131127) державне мито у сумі 85,00 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням чинності.

День набрання рішенням чинності вважається днем укладення договору згідно ч.2 ст.187 Господарського кодексу України.

Рішення може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду в порядку передбаченому розділом ХІІ Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Повний текст рішення підписаний 01.06.2011р.

Суддя Сгара Е.В.