Ухвала суду № 15927432, 28.04.2011, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"28" квітня 2011 р.                               м. Київ                                        К-8595/08

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого: Маринчак Н.Є.

Суддів: Карася О.В., Костенка М.І., Островича С.Е., Степашка О.І.

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Чернівці

на постанову господарського суду Чернівецької області від 04 вересня 2006 року та ухвалу Львівського апеляційного господарського суду від 05 травня 2008 року

у справі №3/12

за позовом Відкритого акціонерного товариства «Чернівецький радіотехнічний завод»(надалі –ВАТ «Чернівецький радіотехнічний завод»)

до Державної податкової інспекції у м.Чернівці (надалі –ДПІ у м.Чернівці)

про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень, -

встановив:

У лютому 2007 року позивач звернувся до господарського суду Чернівецької області з позовом, в якому поставлено питання про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень: №0000011500/3, №0000031500/3, №0000041500/3, №0004631500/3, №0004641500/3, №0004651500/3, №0004661500/3, №0004671500/3, №0004681500/3, №0004691500/0, №0004701500/3, №0004711500/3, №0004731500/3, №0009471500/3, №0009481500/3, №0009491500/3 від 13.01.2006 року про стягнення штрафних санкцій на суму 113058,72грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що в листопаді та грудні 2004 року податковим органом було проведено перевірки, за результатами яких були виявлені порушення податкового законодавства та прийнято відповідні податкові повідомлення-рішення. Про проведення перевірок в 2005 році підприємству не відомо і, на думку позивача, якщо податкові повідомлення-рішення прийняті з метою стягнення штрафів за порушення, які були зафіксовані в актах перевірки за 2004 рік, то такі дії податкового органу є цілком неправомірними, оскільки стягнення за ці порушення вже застосовано і штрафні санкції товариством сплачено.

Постановою господарського суду Чернівецької області від 04 вересня 2006 року, залишеною без змін ухвалою Київського Львівського апеляційного господарського суду від 05 травня 2008 року, позовні вимоги задоволено частково. Визнано частково недійсними податкові повідомлення-рішення №0000041500/3 від 13.01.2006 року в частині донарахування позивачу 11272,90 грн. штрафу, №0004731500/3 від 13.01.2006 року в частині донарахування позивачу 4509,16 грн. штрафу. В решті позовних вимог відмовлено.

Приймаючи рішення про часткове задоволення позовних вимог суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, на підставі наявних у справі матеріалів дійшли висновку, що відповідачем правомірно застосовано до позивача штрафні санкції за несвоєчасну сплату узгодженого податкового зобов’язання з податку на додану вартість, комунального податку, податку з власників транспортних засобів. Поряд з цим, відповідач, при застосуванні штрафу за несвоєчасну сплату позивачем земельного податку, визначеного у податкових деклараціях, донарахував його по тих сумах, по яких закінчився строк давності.

Не погоджуючись із рішеннями судів попередніх інстанцій ДПІ у м.Чернівці звернулась із касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, ставить питання про скасування рішення судів першої та апеляційної інстанцій та просить прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

В письмових запереченнях на касаційну скаргу позивач, посилаючись на законність та обґрунтованість рішень суду першої та апеляційної інстанцій просить касаційну скаргу відповідача залишити без задоволення, а судові рішення без змін.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено наступне.

Контролюючим органом було проведено перевірку своєчасності сплати узгодженого податкового зобов’язання ВАТ «Чернівецький радіотехнічний завод», про складено акт від 15.06.2005 року.

Проведеною перевіркою встановлено порушення п.п.5.3.1 п.5.3 ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»та п.п.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», Рішення Міської Ради №433 від 30.08.2001 року, та п.10 «Порядку встановлення нормативів збору за забруднення»№303 від 01.03.1999 року та ст.5 Закону України «Про податок з власників транспортних засобів».

У зв’язку з надходженням скарги до ДПІ у м.Чернівці, останньої було проведено перевірку. Яка підтвердила попередні висновки податного органу про несвоєчасну сплату товариством узгодженого податкового боргу про що було складено акт №2427/1033/15-1/14314682 від 11.07.2005 року.

При проведенні перевірок скарг позивача, ДПА Чернівецької області 10.10.2005 року здійснила додаткову перевірку, про що складено відповідний акт про несвоєчасну сплату узгодженого зобов’язання ВАТ «Чернівецький радіотехнічний завод», в якому відображено аналогічні висновки, викладені в попередніх актах перевірки.

За результатами адміністративного оскарження ВАТ «Чернівецький радіотехнічний завод» до ДПА у Чернівецькій області та ДПА України, 13.01.2006 року ДПІ у м Чернівці за порушення граничного строку сплати суми узгодженого податкового зобов’язання на підставі п.п.17.1.7 п.17.1 ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»прийнято наступні податкові повідомлення-рішення про застосування штрафу:

- №0000041500/3, №0004731500/3, №0000031500/3, №0000011500/3 на суму 30260,52 грн. за платежем податок на землю;

- №0004612500/3, №0004641500/3, №0004651500/3, №0009471500/3, №00009481500/3 на суму 82197,56 грн. за платежем податок на додану вартість;

- №00046618500/3, №000467500, №0009481500/3, №0009491500/3 на суму 370,89 грн. за платежем комунальний податок;

- №0004711500/3, №0004701500/3, №0004691500/3 на суму 229,75 грн. за платежем податок на власників транспортних засобів.

Як вбачається з матеріалів касаційної скарги, рішення судів попередніх інстанцій оскаржуються суб’єктом владних повноважень в частині задоволення позовних вимог.

Податковим повідомленням-рішення №0000041500/3 від 13.01.2006 року позивача зобов’язано сплатити штраф у розмірі 50% в сумі 19526,10грн. за платежем плата за землю за затримку більше 90 календарних днів граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов’язання.

Податковим повідомленням-рішення №0004731500/3 від 13.01.2006 року позивача зобов’язано сплатити штраф у розмірі 20% в сумі 8093,99грн. за платежем плата за землю за затримку від 30 до 90 календарних днів граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов’язання.

Відповідно до п.п.5.3.1 п.5.3 ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

При розгляді справи судами попередніх інстанцій було встановлено, що 31.01.2001 року позивач подав до ДПІ м.Чернівці декларації по земельному податку №11315 та №11315 в сумі 11272,90грн. та 11272,00грн., граничний строк сплати по яких було 02 квітня та 31 травня 2001 року, в ой час як фактично були сплачені 30 липня-30серпня 2001 року.

Згідно до п.п.17.1.7 п.17.1 ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі двадцяти відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі п'ятдесяти відсотків погашеної суми податкового боргу. Платник податків сплачує один із зазначених у цьому підпункті штрафів відповідно до загального строку затримки незалежно від того, чи були застосовані штрафи, визначені у підпунктах 17.1.1 - 17.1.6 цього пункту, чи ні.

Разом з тим, п.п.15.1.1 п.15.1 ст.15 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»передбачено, що за винятком випадків, визначених підпунктом 15.1.2 цього пункту, податковий орган має право самостійно визначити суму податкових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Законом, не пізніше закінчення 1095 дня, наступного за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, а у разі, коли така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку податковий орган не визначає суму податкових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого податкового зобов'язання, а спір стосовно такої декларації не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

Як вбачається з матеріалів справи, вищезазначені податкові повідомлення-рішення були прийняті відповідачем 13.01.2006 року, тобто, після сплину строку, встановленого п.п.15.1.1 п.15.1 ст.15 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Доводами касаційної скарги зазначені висновки не спростовуються.

Отже, суд апеляційної інстанції, виконавши всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевіривши обставини справи, вирішив справу у відповідності з нормами процесуального права, постановив обґрунтоване рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими у судовому засіданні, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі не вбачається.

Керуючись статтями 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ухвалив:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Чернівці - залишити без задоволення.

Постанову господарського суду Чернівецької області від 04 вересня 2006 року, в частині задоволення позовних вимог, та ухвалу Львівського апеляційного господарського суду від 05 травня 2008 року - залишити без змін.

Ухвала вступає в законну силу з моменту проголошення. Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним Судом України може бути подана з підстав, в порядку та у строки встановлені ст.ст.236-238 КАС України.