Ухвала суду № 15927390, 05.05.2011, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"05" травня 2011 р.                               м. Київ                                        К-749/09

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого: Маринчак Н.Є.

Суддів: Голубєвої Г.К., Костенка М.І., Степашка О.І., Рибченка А.О.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Пі Ес Ай-Україна»

на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 15 жовтня 2007 року

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 09 грудня 2008 року

у справі №7/46 (22-а-8740/08)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Пі Ес Ай-Україна»

до Державної податкової інспекції у Солом’янському районі м. Києва

про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень, -

встановив:

У серпні 2007 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Пі Ес Ай-Україна»(далі –позивач, підприємство) звернулось до суду з позовом (з урахування уточнень до позову, які подані 18.09.2007 року), в якому просить прийняті 23.07.2007 року Державною податковою інспекцією у Солом’янському районі м. Києва (далі –відповідач, податковий орган) податкові повідомлення-рішення №0005451501/2 та №0005461501/2 визнати нечинними.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачем було подано уточнюючий розрахунок до декларації з податку на прибуток за 1 квартал 2005 року, згідно з яким позивачем збільшено суму валового доходу на 143100,00 грн., валові витрати збільшені на 703400,00 грн., а об’єкт оподаткування збільшений на 727600,00 грн., внаслідок чого відповідачем було нараховано позивачу недоплату з податку на прибуток у розмірі 181900,00 грн., який був сплачений позивачем у повному обсязі, що підтверджується платіжним дорученням №58 від 16.05.2005 р. Також, як зазначає позивач, ним було самостійно сплачено і штрафні санкції в розмірі 9500,00 грн. у зв’язку з виправленням помилки та 3281,22 грн. за прострочення граничного строку с плати податку на прибуток по уточнюючому розрахунку декларації з податку на прибуток за 1 квартал 2005 року.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 15 жовтня 2007 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 09 грудня 2008 року, в задоволені позовних вимог відмовлено.

Мотивуючи свої висновки, суди попередніх інстанції виходили з того, що матеріалами справи підтверджено обґрунтованість нарахування податковим органом позивачу штрафних (фінансових) санкції у розмірі 27854,93 грн. та 2892,71 грн., у зв’язку з порушення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов’язання за платежем з податку на прибуток за 1 квартал 2005 року.

Не погоджуючись з зазначеними рішеннями, Товариство з обмеженою відповідальністю «Пі Ес Ай-Україна»звернулось до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати судові рішення та постановити нове –про задоволенні позовних вимог посилаючись на неповне з’ясування судами всіх обставин справи, що призвело до неправильного застосування норм матеріального та порушення норм процесуального права.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як встановлено судами попередніх інстанції, ДПІ у Солом’янському районі м. Києва здійснено документальну невиїзну перевірку своєчасності сплати податку на прибуток до бюджету Товариством з обмеженою відповідальністю «Пі Ес Ай-Україна»за 2005 рік, 1 квартал 2006 року, 1 півріччя 2006 року, 9 місяців 2006 року, по уточненим розрахункам №79158 від 18.05.2005 року та № 84223 від 26.05.2005 року, за результатами якої складено акт №2658-1086/15-01-32664569 від 05.02.2007 року.

Згідно вказаного акту перевірки:

- позивачем за звітний період: 1 квартал 2005 року було подано уточнюючий розрахунок №79158 від 18.05.2005 року, відповідно до якого за даними декларацій на прибуток сума узгодженого самостійно платником податку податкового зобов’язання склала 181900,00 грн. з граничним термом сплати 13.11.2005 року. Недоїмка була погашена 17.11.2005 року платіжним дорученням №449 –в сумі 751,22 грн. (кількість днів затримки платежу –4 дні), а 18.11.2007 р. відбулось зменшення податкового зобов’язання по уточненому розрахунку №232781 від 18.11.2006 р. (кількість днів затримки платежу –5);

- позивачем за звітний період: 1 квартал 2005 року було подано уточнюючий розрахунок №84233 від 26.05.2005, відповідно до якого за даними декларацій на прибуток сума узгодженого самостійно платником податку податкового зобов’язання склала 181900,00 грн. з граничним терміном сплати 16.08.2005 року. Недоїмка була погашена 11.11.2005 року платіжним дорученням №428 (кількість днів затримки платежу – 87).

На підставі акта перевірки відповідачем 07.02.2007 року були прийняті податкові повідомлення-рішення:

- №0005451501/0, яким за порушення п.п.5.3.1 п.5.3 ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»та на підставі п.п.17.1.7 п.17.1 ст.17 вказаного Закону за 1 півріччя 2005 року за затримку на 27 календарних днів граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов’язання за платежем: податок на прибуток в розмірі 143297,65 грн., ТОВ «Пі Ес Ай-Україна»зобов’язано сплатити штраф в розмірі 10%, тобто в сумі 14329,77 грн.;

- №0005461501/0, яким за порушення п.п.5.3.1 п.5.3 ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»та на підставі п.п.17.1.7 п.17.1 ст.17 вказаного Закону за 1 півріччя 2005 року за затримку на 87 календарних днів граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов’язання за платежем: податок на прибуток в розмірі 366806,25 грн., ТОВ «Пі Ес Ай-Україна»зобов’язано сплатити штраф в розмірі 20%), тобто в сумі 73361,25 грн.

За результатами адміністративного оскарження, ДПІ у Солом’янському районі м. Києва 23.07.2007 року були прийняті податкові повідомлення-рішення:

- №0005451501/2, яким за затримку на 87 календарних днів граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов’язання за платежем: податок на прибуток в розмірі 139274,65 грн., позивача зобов’язано сплатити штраф в розмірі 20%, тобто в сумі 27854,93 грн.;

- №0005451501/2, яким за затримку на 5 календарних днів граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов’язання за платежем: податок на прибуток в розмірі 28927,10 грн., позивача зобов’язано сплатити штраф в розмірі 10%, тобто в сумі 2892,71 грн.

Також встановлено, що позивачем подано податкову декларацію з податку на прибуток підприємства за 1 квартал 2005 року №63553 від 05.05.2005 року, в якій задекларовано до сплати податок на прибуток в сумі 4,8 тис. грн.

18.05.2005 року позивачем подано уточнюючий розрахунок податкових зобов’язань з податку на прибуток у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок, згідно з яким було скоригована податкова декларація з податку на прибуток підприємства за 1 квартал 2005 року №63553 від 05.05.2005 року у зв’язку з допущеною помилкою. Сума помилки, допущеної при зменшенні податкових зобов’язань, склала 181,9 тис. грн.

26.05.2005 року позивачем подано уточнюючий розрахунок податкових зобов’язань з податку на прибуток у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок, згідно з яким було скоригована податкова декларація з податку на прибуток підприємства за 1 квартал 2005 року №63553 від 05.05.2005 року у зв’язку з допущеною помилкою. Сума помилки допущеної при зменшенні податкових зобов’язань, склала 181,9 тис. грн.

18.11.2005 року позивачем повторно було подано уточнюючий розрахунок податкових зобов’язань з податку на прибуток за 1 квартал 2005 року у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок, згідно якого зменшив податкове зобов’язання на 200,2 тис. грн.

Відповідно до преамбули Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»цей Закон є спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), включаючи збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення.

Пунктом 1.11 статті 1 цього Закону передбачено, що податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків до контролюючого органу у строки, встановлені законодавством, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податку, збору (обов'язкового платежу).

Згідно з п.5.1 ст.5 даного Закону податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації. Якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 15 цього Закону) платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок.

У відповідності до п.п.5.3.1 п.5.3 ст.5 зазначеного Закону платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

Узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків (п.5.4.1 п.5.4 ст.5 вищевказаного Закону).

Підпункт 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»встановлює, що податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює, зокрема, календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі при сплаті квартальних або піврічних авансових внесків), - протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя).

Згідно з п.п.17.1.7 п.17.1 ст.17 згаданого Закону у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф у таких розмірах:

- при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу;

- при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі двадцяти відсотків погашеної суми податкового боргу;

- при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі п'ятдесяти відсотків погашеної суми податкового боргу.

Як вірно зазначено судами попередніх інстанції, позивачем 18.05.2005 року та 26.05.2005 року до ДПІ у Солом’янському районі міста Києва подавались уточнюючі декларації з розрахунком зобов’язань з податку на прибуток за 1 квартал 2005 року, згідно яких сума податку на прибуток зазначена позивачем в сумі 181.9 тис. грн.

Але оскільки 18.11.2005 року позивач повторно подав уточнюючий розрахунок за 1 квартал 2005 року згідно якого зменшив податкове зобов’язання з податку на прибуток на 200,2 тис. грн. і податковим органом уточнюючий розрахунок від 18.11.2005 року було прийнято та проведено по програмі обліку платежів, таким чином, в період з 26.05.2005 року по 18.11.2005 року позивачем помилково було збільшено податкове зобов’язання з податку на прибуток на суму 181,9 тис. грн., але у цей же період у позивача існувала і недоїмка з відповідного зобов’язання на суму 181,9 тис. грн.., визначена ним самостійно в уточнюючій декларації від 18.05.2005 р., і яка сплачена ним у визначені законом строк –не була.

Таким чином, прийняті відповідачем 23.07.2007 року податкові повідомлення-рішення №№0005461501/2, 0005451501/2, якими до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірах 27854,93 грн. та 2892,71 грн. за порушення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов’язання за платежем з податку на прибуток за 1 квартал 2005 року, є цілком обґрунтовані та законні.

Враховуючи викладене, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що висновки судів відповідають вимогам законодавства, чинного на момент спірних правовідносин, підтверджуються встановленими по справі обставинами та не спростовуються доводами касаційної скарги.

Керуючись статтями 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ухвалив:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Пі Ес Ай-Україна»–залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 15 жовтня 2007 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 09 грудня 2008 року –залишити без змін.

Ухвала вступає в законну силу з моменту проголошення. Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним Судом України може бути подана з підстав, в порядку та у строки встановлені ст.ст.236-238 КАС України.