Ухвала суду № 15925920, 26.05.2011, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-17759/10/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Кармазин О.А.

Суддя-доповідач: Усенко В.Г.

У Х В А Л А

Іменем України

"26" травня 2011 р. м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого суддіУсенка В.Г,

суддів:Бистрик Г.М., Собківа Я.М.,

при секретаріСабадін О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний банк «Київ»та Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 27 січня 2011 року у справі за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний банк «Київ»до Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень,-

ВСТАНОВИЛА:

Публічне акціонерне товариств «Акціонерний комерційний банк «Київ»(далі Позивач) звернувся до суду із адміністративним позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків (далі Відповідача) у якому просив визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення:

- від 14.09.2010р. №0000704320/0; від 14.09.2010р. №0000684320/0; від 14.09.2010р. №0000694320/0; від 14.09.2010р. №0000724320/0; від 14.09.2010р. №0000714320/0; від 14.09.2010р. №0000624320/0;

- від 26.11.2010р. № №0000704320/1; від 26.11.2010р. №0000714320/1; від 26.11.2010р. №0000624320/1; від 26.11.2010р. №0000914320/1; від 26.11.2010р. № 0000924320/1; від 26.11.2010р. №0000694320/1; від 26.11.2010р. №0000724320/1.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 27 січня 2011 року вимоги адміністративного позову задоволено частково. Суд першої інстанції визнав протиправними та скасував податкові повідомлення-рішення СДПІ у м. Києві по роботі з великими платниками податків: № 0000684320/0 від 14.09.2010 року, № 0000624320/0 від 14.09.2010 року, № 0000704320/0 від 14.09.2010 року, № 0000914320/1 від 26.11.2010 року, № 0000624320/1 від 26.11.2010 року, № 0000704320/1 від 26.11.2010 року, № 0000924320/1 від 26.11.2010 року. Визнав протиправними та скасував податкові повідомлення-рішення СДПІ у м. Києві по роботі з великими платниками податків: № 0000694320/0 від 14.09.2010 року та № 0000694320/1 від 26.11.2010 року в частині нарахування штрафу у розмірі 34 108,24 грн.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, позивач та відповідач подали апеляційні скарги в яких просять скасувати в частині, на їх думку не законне рішення та прийняти нову постанову на користь відповідної сторони.

Свої вимоги апелянти обґрунтовують тим, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Заслухавши представника позивача та представника відповідача, що прибули у судове засідання, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржувану постанову - без змін виходячи із наступного.

Згідно зі ч. 1 п. 1 ст. 198, ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, не може бути скасовано правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, посадовими особами СДПІ по роботі з ВПП проведено невиїзну документальну перевірку позивача щодо дотримання вимог податкового законодавства в частині своєчасності перерахування податків, зборів (обовязкових платежів) до бюджетів цільових фондів про що складено Акт № 416/43-20/14371869 від 31.08.2010р., на підставі якого ухвалено податкові повідомлення рішення: від 14.09.2010р. №0000704320/0; від 14.09.2010р. №0000684320/0; від 14.09.2010р. №0000694320/0; від 14.09.2010р. №0000724320/0; від 14.09.2010р. №0000714320/0; від 14.09.2010р. №0000624320/0.

В результаті адміністративного оскарження позивачем зазначених повідомлень рішень, відповідачем прийнято наступні повідомлення рішення: від 26.11.2010р. №0000704320/1; від 26.11.2010р. №0000714320/1; від 26.11.2010р. №0000624320/1; від 26.11.2010р. №0000914320/1; від 26.11.2010р. №0000924320/1; від 26.11.2010р. №0000694320/1; від 26.11.2010р. №0000724320/1.

Оскаржувані повідомлення-рішення винесено податковим органом на підставі фактів порушення позивачем строків виконання платіжних доручень клієнтів щодо перерахування податків, встановлених (строків) п. 8.2 ст. 8 Закону про платіжні системи, а саме - перевіркою було встановлено, що позивачем не своєчасно виконані доручення клієнтів про перерахування податкових платежів, які містяться в документах на переказ готівки, тобто протягом операційного часу в день надходження цього документа до банку, як це визначено у наведеному Законі.

Апеляційна інстанція погоджується з висновком суду першої інстанції щодо часткового задоволення вимог адміністративного позову, зважаючи на наступне.

Постановою Національного банку України від 06.02.2009р. № в ПАТ АКБ «Київ»призначено тимчасову адміністрацію строком на один рік з 09.02.2009р. по 09.02.2010р. та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів строком на шість місяців з 09.02.2009р. по 09.08.2009р.

Відповідно до ст.. 2 Закону України «Про банки і банківську діяльність», мораторій, це зупиненнявиконання банком зобов'язань перед кредиторами та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) та зупинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань.

Після закінчення дії мораторію в банку відлік термінів зарахування податків, зборів (обов'язкових платежів) за платіжними дорученнями клієнтів на сплату таких податків, наданими під час дії мораторію, розпочинається з дати, наступної за днем закінчення дії мораторію.

Після закінчення дії мораторію органи податкової служби мають право заявити до сплати суми податків, зборів (обов'язкових платежів), штрафних санкцій та пені, нарахованих згідно з п.п. 16.5.1 п. 16.5 ст. 16 Закону N 2181-III на дату введення мораторію за платіжними дорученнями клієнтів на сплату таких податків.

А відповідно до п.п. 16.5.3. Закону N 2181-III до банку на період дії введеного Національним банком України мораторію на задоволення вимог кредиторів не застосовуються фінансові санкції у вигляді пені та штрафів, які передбачені цим Законом:

- за порушення строків зарахування податків і зборів (обов'язкових платежів) з вини банку;

- за невиконання чи неналежне виконання банком власних зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) на момент введення мораторію та під час його дії.

З моменту закінчення дії мораторію на задоволення вимог кредиторів: розпочинається відлік термінів зарахування податків, зборів (обов'язкових платежів) у розмірах, які обліковуються на дату закінчення дії мораторію; фінансові санкції у вигляді пені та штрафів, які передбачені цим Законом, за невиконання чи неналежне виконання банком власних зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) нараховуються на суми заборгованостей, які обліковуються на дату закінчення дії мораторію.

Отже, порушення строків зарахування податків і зборів (обов'язкових платежів) за платіжними дорученнями клієнтів банкув період діїв банку мораторію на задоволення вимог кредиторів, не вважається порушенням з вини банку, внаслідок чого пеня та штрафні санкції, передбачені п.п. 16.5.1 Закону № 2181, не застосовуються.

Таким чином колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що відповідач, всупереч вимогам чинного законодавства, фактично керувався не строками прострочки виконання платежів, допущеними банком поза межами строку дії мораторію, а строками виникнення у клієнтів банку податкових зобовязань та фактичного виконання платіжних доручень вжепід час дії мораторію, нараховуючи таким чином поза межами дії мораторію штрафи у розмірі 10% (за прострочку до 30 днів), 20 % (за прострочку від 31 дня до 90 днів) та 50% (за прострочку більше 90 днів), при цьому відповідач взагалі не враховував дату подачі платіжного доручення до банку, керуючись при здійсненні розрахунку штрафних санкцій лише податковими деклараціями клієнтів банку.

Оскільки позивачне допустивпрострочки виконаннядоручень більше ніж на 30 днів,за порушення якого розмір штрафу складає 10% від суми несвоєчасно виконаного платежу, то податкові повідомлення-рішення, якими нарахований штраф виходячи із ставок 20% та 50% є протиправними, а отже підлягають скасуванню повністю податкові повідомлення-рішення: №0000684320/0 від 14.09.2010р.; №0000624320/0 від 14.09.2010р.; №0000704320/0 від 14.09.2010р.; №0000914320/1 від 26.11.2010р.; №0000624320/1 від 26.11.2010р.; №0000704320/1 від 26.11.2010р.

Крім того перевіряючи правомірність нарахування відповідачем штрафу у розмірі 10% від суми простроченого платежу до 30 днів, апеляційна інстанція також погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно того, що, виходячи з розрахунків, відповідачем в окремих випадках завищено суму штрафу, а правомірно нарахованими є штрафи у розмірі 10%з ПДВ, а отже підлягають скасуванню податкові повідомлення-рішення щодо нарахування штрафів у розмірі 10% за прострочку платежів з ПДВ у сумі, що перевищує вищенаведену, а саме: №0000694320/0 від 14.09.2010р. та №0000694320/1 від 26.11.2010р. (в частині нарахування штрафу у розмірі 34108,24 грн.), №0000924320/1 від 26.11.2010р. (повністю).

Щодо правомірності податкових повідомлень - рішень №0000714320/0 від 14.09.2010р. та № 0000714320/1 від 26.11.2010р.; №0000724320/0 від 14.09.2010р. та №0000724320/1 від 26.11.2010р., то колегія суддів вважає, що при їх ухваленні посадові особи СПДІ діяли правомірно, в межах повноважень, відповідно чинного законодавства та підстав для їх скасування не вбачається.

Обґрунтування апеляційної скарги відповідача, що перевірка проводилась за раніше взятий період, а значить до моменту введення мараторію, а вищезгадані податкові повідомлення рішення після закінчення дії мараторію не спростовують рішення суду першої інстанції та не спростовують факт порушення податковим органом п.п. 16.5.3. Закону N 2181-III.

Відповідно до частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

За таких обставин судом першої інстанції було вірно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам. В звязку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційні скарги Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний банк «Київ»та Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 27 січня 2011 року без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційні скарги Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний банк «Київ»та Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 27 січня 2011 року без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення.

Касаційну скаргу може бути подано безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення в повному обсязі відповідно до ст. 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.

Головуючий суддяВ.Г. Усенко

судді:Г.М. Бистрик

Я.М. Собків