Вирок № 1592576, 05.03.2008, Монастирищенський районний суд Черкаської області

Справа № 1-21/08

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

 5 березня 2008 року м. Монастирище

Монастирищенський районний суд  Черкаської області

в складі: головуючої - судді:  Мазай Н.В.

при секретарі:  Возній В.В.

з участю прокурора: Бебешка М.М.

адвоката : ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Монастирище кримінальну справу про обвинувачення:

 ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Монастирище Черкаської області, українця, громадянина України, з середньо-технічною освітою, не одруженого, не працюючого, раніше не судимого, раніше притягуваного до кримінальної відповідальності 28.04.1994 року Уманським міжрайонним судом за ч. 2 ст. 215, ч. 1 ст. 111 КК України до 6 років позбавлення волі з позбавлення права керувати транспортним засобом на 3 роки; 30.09.1994 року звільненого від відбуття покарання в зв'язку з Актом амністії від 18.08.1994 року за ст. 1 п „3”; жителя АДРЕСА_1;

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця с. Щуровці Гайсинського району Вінницької області, українця, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, пенсіонера, інваліда 2 групи, не одруженого, раніше не судимого, проживаючого по АДРЕСА_2;

у вчиненні злочину, передбаченого  ч. 3 ст. 185 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2 за попередньою змовою з ОСОБА_3 11 серпня 2006 року біля 23 години, з метою крадіжки чужого майна та використання його в особистих цілях, умисно, шляхом зривання навісного замка на вхідних дверях, ОСОБА_2 таємно проник в приміщення майстерні, яка розташована на території ТОВ „Райагробуд”, що по вул. Чапаєва, 36 м. Монастирище Черкаської області, яка належить приватному підприємцю ОСОБА_4, а ОСОБА_3 в цей час перебував на дорозі поблизу майстерні та слідкував за безпекою проникнення, таємно викрали з майстерні електричну фрезу марки DWT моделі WS-230SL вартістю 304 гривні, електричну фрезу марки DWT моделі WS-130SL вартістю 288 гривень та електричну фрезу марки STERN моделі ER-850 вартістю 220 грн. 80 коп., після чого з місця вчинення злочину зникли, спричинивши потерпілому ОСОБА_4 матеріальні збитки на загальну суму 812 гривень 80 копійок.

ОСОБА_2 на стадії досудового та судового слідства свою вину в інкримінованому злочині визнав повністю, у вчиненому щиро розкаявся і пояснив, що в середині серпня місяця 2006 року десь біля 23 години, коли він знаходився в себе дома до нього прийшов ОСОБА_3. ОСОБА_3 сказав, що йому потрібна болгарка, щоб порізати кузов свого автомобіля на металобрухт. Він повідомив ОСОБА_3, що в ОСОБА_4 в майстерні, яка розташована на території ТОВ „Райагробуд” є електроборгарки, і він їх там бачив коли працював у ОСОБА_4. Крім того, ОСОБА_4 з ним не розрахувався , за той час який він у нього працював. Під час розмови він запропонував ОСОБА_3 піти до майстерні і викрасти звідти болгарки. ОСОБА_3 погодився. Переодягнувшись, ОСОБА_3 взяв якийсь металевий прут і вони разом пішли до майстерні ОСОБА_4, що на території „Райагробуду” в м. Монастирище. Підійшовши до території, обдивившись, що немає охоронника, він за допомогою металевого прута зірвав навісний замок на вхідних дверях в приміщенні майстерні. Після чого зайшов в майстерню і побачив там три електроболгарки, які лежали біля робочого столу. Болгарки він поклав в сумку і потім винісши їх з майстерні вони разом пішли до ОСОБА_3 додому. Прийшовши до ОСОБА_3 додому, в гаражі залишили дані болгарки, після чого він пішов до себе додому. Приблизно через тиждень, він забрав в ОСОБА_3 дві болгарки, залишивши йому одну. В жовтні місяці 2006 року до нього додому приїхали працівники міліції яким він все розповів про вчинений злочин, і добровільно видав дві викрадені у ОСОБА_4 болгарки. Цивільний позов потерпілого в частині матеріальних та моральних збитків він визнає в повному об»ємі, просить суворо його не карати.

ОСОБА_3 на стадії досудового та судового слідства свою вину у вчиненому злочині визнав повністю та пояснив, що в середині серпня місяця 2006 року, точної дати він не пам'ятає, ввечері до нього додому прийшов ОСОБА_2. Під час розмови він розповів ОСОБА_2, що в нього немає інструментів щоб розібрати свій автомобіль на металобрухт. ОСОБА_2 розповів, що раніше працюючи у приватного підприємця ОСОБА_4, який орендує приміщення майстерні на території ТОВ „Райагробуд” в м. Монастирище, він бачив там електроприлади, а саме болгарки, які можна викрасти. Він запропонував йому викрасти звідти електроприлади. На пропозицію ОСОБА_2 викрасти болгарки він погодився і взявши металевого прута він разом з ОСОБА_2 пішов до приміщення майстерні, що на території ТОВ „Райагробуд” в м. Монастирище. Підійшовши до території ОСОБА_2 взяв прута і пішов до приміщення майстерні, а він залишився дивитися чи ніхто не йде по вулиці, і в разі коли хтось буде йти, то він повинен був про це повідомити ОСОБА_2 Приблизно через 10 хвилин ОСОБА_2 повернувся в руках він тримав три електроболгарки і металевий прут. Він взяв одну з болгарок в руки, а Дудник взяв дві інші і вони пішли до нього додому. Прийшовши додому вони залишили болгарки в гаражі, після чого ОСОБА_2 пішов до себе додому, а він ліг відпочивати. Наступного дня ОСОБА_2 прийшов до нього додому і забрав дві болгарки, залишивши одну йому. Болгаркою він порізав кузов свого автомобіля на металобрухт. 13 жовтня 2006 року коли він був дома до нього приїхали працівники міліції і повідомили, що в нього зберігається електроболгарка, викрадена з приміщення майстерні ОСОБА_4 і запропонували видати її добровільно. На вимогу працівників міліції він видав болгарку і розповів про події які відбулися. Позов потерпілого він визнає в повному об»ємі та просить суворо його не карати.

Згідно висновку експерта № 52 від 19.10.2006 року загальна залишкова вартість представлених на експертизу електричних інструментів ( електричної фрези марки DWT моделі WS-230 SL, електричної фрези марки DWT моделі WS-130 SL, електричної фрези марки STERN моделі ER-850 ) на час вчинення злочину (вересень 2006 року), виходячи з режиму вільного ціноутворення на території України, складала 812 гривень 80 коп. ( а.с. 16-20).

Згідно протоколу судового засідання у кримінальній справі від 01.12.2006 року потерпілий зменшив в судовому засіданні розмір цивільного позову в частині матеріальних збитків до 812 гривень 80 коп. та пояснив, що повертати йому викрадені електроприлади необхідності не має, тому, що одразу після крадіжки він купив нові фрези, оскільки йому необхідно було виконувати замовлення. ( а.с. 154-167). На день розгляду справи в суді заяви про збільшення розміру цивільного позову від потерпілого на адресу суду не надходило.

 Потерпілий ОСОБА_4 в судове засідання не з»явився. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлений у встановленому законом порядку. Згідно рапорту о/у ВКР Монастирищенського РВ УМВС України в Черкаській області від 05.03.2008 року ОСОБА_4 в даний час перебуває на заробітках в м. Києві. Адреса його перебування не відома і встановити її не представляється можливим. Суд вичерпав всі процесуальні заходи передбачені ст. 290 КПК України для явки потерпілого в судове засідання, а тому постановою суду від 05.03.2008 року, постановив розглядати справу у відсутності потерпілого і такий розгляд справи не буде порушенням його прав та законних інтересів, оскільки обумовлений саме його поведінкою та відношенням до судового розгляду справи.

Крім повного визнання вини підсудними під час судового слідства, їх вина у вчиненні злочину повністю доведена доказами, добутими в установленому законом порядку в ході досудового слідства, які за клопотанням підсудних, у відповідності до ст. 299 КПК України, в судовому засіданні, крім показів підсудних, висновку товарознавчої експертизи, показів потерпілого за протоколом судового засідання від 01.12.2006 року, характеризуючих особи підсудних даних, не досліджувались, оскільки фактичні обставини справи та розмір цивільного позову ніким не оспорюються і учасникам процесу роз»яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини справи та розмір цивільного позову у апеляційному порядку.

Оцінюючи зібрані у справі докази, в їх сукупності в результаті повного, всестороннього та об'єктивного дослідження їх в судовому засіданні, суд вважає пред'явлене обвинувачення доведеним.

Дії підсудного ОСОБА_2  суд кваліфікує :

за ч. 3 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена за попередньою змовою групою осіб, поєднана з проникненням в приміщення.

Дії підсудного ОСОБА_3  суд кваліфікує

за ч. 3 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена за попередньою змовою групою осіб, поєднана з проникненням в приміщення.

При призначенні покарання підсудним суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особи підсудних ОСОБА_2 та ОСОБА_3, які за місцем проживання характеризуються позитивно.

Обставинами, що пом'якшують призначення покарання підсудному ОСОБА_2, суд визнає щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.

Обставиною, що пом'якшують призначення покарання підсудному ОСОБА_3 суд визнає щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину, а також відповідно до ч. 2 ст. 66 КК України наявність у підсудногоІІ групи інвалідності (а.с. 78-79).

 Обставин, що обтяжують призначення покарання підсудним ОСОБА_2 та ОСОБА_3 суд не вбачає.

Суд виключає з обвинувачення як обтяжуючу призначення покарання підсудним ОСОБА_2 та ОСОБА_3 обставину - вчинення злочину групою осіб, оскільки така обставина вказана як кваліфікуюча ознака злочину передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.

Суд враховуючи те, що підсудним ОСОБА_2 вчинено злочин, який Законом віднесено до категорії тяжких злочинів, він раніше притягувався до кримінальної відповідальності ( судимість погашена) однак і обставини, які пом'якшують призначення покарання підсудного ОСОБА_2, те, що він позитивно характеризується за місцем проживання, суд вважає, що виправлення та перевиховання підсудного можливе без ізоляції від суспільства і находить за необхідне призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі, звільнивши його від відбування покарання з випробуванням, встановивши йому іспитовий строк з урахуванням положень ст. 75-76 КК України. Призначення саме такого покарання є необхідним і буде достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів. Однак, враховуючи те, що ОСОБА_2 був ініціатором вчинення злочину, суд вважає за необхідне призначити йому суворіше покарання ніж покарання іншому учаснику злочину ОСОБА_3

Суд враховуючи те, що підсудним ОСОБА_3 вчинено злочин, який Законом віднесено до категорії тяжких злочинів, однак і те, що він раніше не судимий, обставини, які пом»якшують призначення покарання підсудному, він позитивно характеризується за місцем проживання, являється пенсіонером, інвалідом ІІ групи суд вважає, що виправлення та перевиховання підсудного можливе без ізоляції від суспільства і находить за необхідне призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі, звільнивши його від відбування покарання з випробуванням, встановивши йому іспитовий строк з урахуванням положень ст. 75-76 КК України. Призначення саме такого покарання є необхідним і буде достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів.

Суд враховуючи матеріальне становище потерпілого, а також матеріальний стан підсудних, вважає, що цивільний позов заявлений потерпілим в частині матеріальної шкоди підлягає задоволенню повністю, а саме в сумі 812 грн. 80 коп. Цивільний позов в сумі 1840 гривень моральної шкоди підлягає задоволенню повністю, з урахуванням повного визнання підсудними розміру цивільного позову в частині моральних збитків.

Підстав для застосування ст. 69 КК України суд не вбачає.

З А С У Д И В:

Підсудного ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочину передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.

Призначити ОСОБА_2 покарання у вигляді 4 (чотирьох) років позбавлення волі.

Підсудного ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні злочину передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.