Ухвала суду № 15924709, 12.05.2011, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-11786/10/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Кротюк О.В.

Суддя-доповідач: Глущенко Я.Б.

У Х В А Л А

Іменем України

"12" травня 2011 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Глущенко Я.Б.,

суддів Пилипенко О.Є., Романчук О.М.,

при секретарі - Світному Г.Г.,

за участю:

представника відповідача Литвинчук В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Княжий затон» до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі м. Києва про скасування податкових повідомлень-рішень, за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Дарницькому районі м. Києва на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 листопада 2010 року,

В С Т А Н О В И В :

ТОВ «Княжий затон»звернулося у суд з позовом до ДПІ у Дарницькому районі м.Києва про скасування податкових повідомлень-рішень від 12 травня 2010 року №000250700/0/16302 та від 30 липня 2010 року № 000250700/1, якими зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у загальному розмірі 92427,00грн.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 листопада 2010 року позов задоволено.

Не погоджуючись із судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду без змін з таких підстав.

Суд першої інстанції дійшов висновку про протиправність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень та наявність підстав для здійснення бюджетного відшкодування ПДВ з огляду на те, що позивачем дотримано порядок визначення податку на додану вартість, сума якого підлягає відшкодуванню, а проведеною перевіркою такого нарахування не встановлено порушень заповнення податкової декларації та здійснення нікчемних правочинів.

З такими висновками суду не можна не погодитися.

Судовою колегією установлено, що відповідачем проведено позапланову виїзну перевірку позивача з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за січень 2010 року, за підсумками якої складено акт від 28 квітня 2010 року №2928/0700/24093093 та встановлені порушення положень п. 7.2, п.п. 7.4.5 п. 7.4, п.п. 7.7.1 та п.п. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», а саме: орган податкової служби дійшов висновку про необґрунтованість заявлених сум бюджетного відшкодування ПДВ з державного бюджету у зв'язку з тим, що не уявляться можливим підтвердити сплату податку на користь бюджету підприємствами-контрагентами третього четвертого ланцюга. На підставі наведеного відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 12 травня 2010 року № 000250700/0/16302, якими зменшено суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку, у розмірі 92427,00грн.

Позивач скористався правом адміністративного оскарження рішень органу податкової служби, встановленого Законом України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», у результаті чого вищевказане податкове повідомлення-рішення залишено без змін, а скарга підприємства без задоволення.

30 липня 2010 року відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №000250700/1, яким підтверджено зменшення суми заявленого позивачем бюджетного відшкодування з ПДВ у розмірі 92427,00 грн.

Обговорюючи правомірність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, колегія суддів зважає на таке.

У відповідності до положень п. 1.8. ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість», чинного на день виникнення спірних правовідносин, бюджетним відшкодуванням є сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Підпунктом 7.2.1. пунктом 7.2 статті 7 зазначеного Закону встановлено, що платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками: а) порядковий номер податкової накладної; б) дату виписування податкової накладної; в) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); д) місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; е) опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); є) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача; ж) ціну поставки без врахування податку; з) ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; и) загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Згідно з п.п. 7.2.4. п. 7.2 ст. 7 наведеного Закону право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

При цьому, податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту (п.п. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»).

Пунктом 7.7. статті 7 вказаного Закону встановлено порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків.

За правилами п.п. 7.7.1. п. 7.7. ст. 7 зазначеного Закону сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно до п.п. 7.7.2. п. 7.7. ст. 7 даного Закону якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг);

б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту кожного наступного податкового періоду лише в частині суми податку фактично сплаченої отримувачем постачальникам товарів (послуг) та при імпорті і включається до розрахунку бюджетного відшкодування наступного звітного періоду;

залишок від'ємного значення, за яким не проведено розрахунків з постачальниками відображається в податковій декларації з податку на додану вартість окремим рядком для визначення суми податку, яка може підлягати відшкодуванню в частині сплачених сум податку в наступних звітних періодах;

залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування відображається у декларації з податку на додану вартість окремим рядком та включається до складу податкового кредиту починаючи з першого звітного періоду 2011 року.

За приписами п.п. 7.7.4. п. 7.7. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. При цьому платник податку в п'ятиденний термін після подання декларації податковому органу подає органу Державного казначейства України копію декларації, з відміткою податкового органу про її прийняття, для ведення реєстру податкових декларацій у розрізі платників.

Згідно з п.п. 7.7.5. п. 7.7. ст. 7 вказаного Закону протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування.

Підпунктом 7.7.11. п.7.7 ст. 7 установлено перелік осіб, які не мають права на отримання бюджетного відшкодування, до яких відносяться особи, які були зареєстровані як платник цього податку менш ніж за 12 календарних місяців до місяця, за наслідками якого подається заява на бюджетне відшкодування, які мали обсяги оподатковуваних операцій за останні 12 календарних місяців менші, ніж заявлена сума бюджетного відшкодування (крім нарахування податкового кредиту внаслідок придбання або спорудження (будівництва) основних фондів), не провадили діяльність протягом останніх дванадцяти календарних місяців; а також особи, які є платниками єдиного податку за спрощеною системою оподаткування, обліку та звітності, що передбачають сплату цього податку у спосіб, відмінний від встановленого цим Законом, або звільнення від такої сплати.

Як убачається із матеріалів справи, позивач здійснює господарську діяльність, повязану з будівництвом будівель, роздрібною торгівлею в неспеціалізованих магазинах з перевагою продовольчого асортименту, здавання в оренду власного нерухомого майна, тощо.

Так, позивачем укладено договір генерального підряду № 27/01-09 від 27 січня 2009 року з ТОВ «Девіжн Констракшн», предметом якого є виконання робіт з будівництва тимчасового оптово-роздрібного ринку в 11 мікрорайоні житлового масиву «Позняки»у Дарницькому районі м. Києва на земельній ділянці позивача.

Відємне значення податку на додану вартість, заявлене позивачем до бюджетного відшкодування за січень 2010 року, зумовлене оплатою виконаних будівельних робіт.

Товарність даних господарських операцій підтверджена належними первинними документами, а саме актами приймання виконаних підрядних робіт, платіжними дорученнями, податковими накладними тощо.

За результатами зустрічних перевірок установлено, що контрагенти компанії ТОВ «Девіжн Констракшн», які виконують за замовленням останнього субпідрядні будівельні роботи, не можуть підтвердити факт виконання таких робіт та сплати зобовязань з ПДВ до Державного бюджету України з наступних причин: ТОВ «АРХ-Ательє»не знаходиться за вказаною у ЄДРПОУ адресою, а ТОВ «БВК «Будівельник»визнано банкрутом. Вказане стало підставою для висновку про необґрунтованість заявлених позивачем сум бюджетного відшкодування ПДВ з державного бюджету. Проте, порушення правил ведення бухгалтерського обліку та вимог податкового законодавства зі сторони контрагентів позивача не може впливати на права та обовязки останнього, у тому числі позбавляти такого права на отримання бюджетного відшкодування з ПДВ. Ураховуючи наведене, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції щодо дотримання позивачем вимог податкового законодавства, зокрема, в частині відображення податкового кредиту з ПДВ на підставі належним чином складених податкових накладних. За таких обставин, є вірним висновок місцевого суду щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, у звязку з чим постанову суду слід залишити без змін.

Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 1, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Дарницькому районі м. Києва залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 листопада 2010 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддяЯ.Б. Глущенко суддяО.Є. Пилипенко суддяО.М. Романчук Повний текст ухвали складений 17 травня 2011 року.