Ухвала суду № 15921198, 05.05.2011, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Мозгова Н.А.

Суддя-доповідач - ОСОБА_1

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 травня 2011 року справа №2а/0570/190/2011 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Гайдара А.В.

суддів

суддів Ханової Р.Ф.,

Яковенка М.М.

у письмовому провадженні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м.Донецька на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 08 лютого 2011 р. у справі № 2а/0570/190/2011 (головуючий І інстанції Мозгова Н.А.) за позовом Обласного комунального підприємства "Донецьктеплокомуненерго" до Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька про визнання недійсними податкових повідомлень - рішень від 10.06.2010р. за №0004331542/0, від 12.07.2010р. за №0004331542/1, від 14.09.2010р. за №0004331542/2, від 29.11.2010р. за №0004331542/3,-

ВСТАНОВИЛА:

Позивач звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька про визнання недійсними податкових повідомлень - рішень від 10.06.2010р. за №0004331542/0, від 12.07.2010р. за №0004331542/1, від 14.09.2010р. за №0004331542/2, від 29.11.2010р. за №0004331542/3.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 08 лютого 2011 р. у справі № 2а/0570/190/2011 позовні вимоги задоволені, а саме визнані недійсними: податкове повідомленнярішення Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька від від 10.06.2010р. за №0004331542/0, відповідно до якого донараховано штрафну (фінансову) санкцію в сумі 20000,00грн.; податкове повідомлення рішення Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька від 12.07.2010р. за №0004331542/1, відповідно до якого донараховано штрафну (фінансову) санкцію в сумі 20000,00грн.; податкове повідомлення рішення Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька від 14.09.2010р. за №0004331542/2, відповідно до якого донараховано штрафну (фінансову) санкцію в сумі 20000,00грн.; податкове повідомлення рішення Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька від 29.11.2010р. за №0004331542/3, відповідно до якого донараховано штрафну (фінансову) санкцію в сумі 20000,00грн.; стягнуто з відповідача на користь позивача судовий збір в сумі 3 грн. 40 коп.

Не погодившись з таким рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій зазначив, що постанова Донецького окружного адміністративного суду від 08.02.2011 року прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, тому просить скасувати постанову та ухвалити нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позову.

Всі особи, які беруть участь у справі, у судове засідання не прибули, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, тому відповідно до п.2 ч.1 ст.197 КАС України суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, заперечення на скаргу, колегія суддів вважає апеляційну скаргу не обґрунтованою, а судове рішення таким, що підлягає залишенню без змін з наступних підстав.

При розгляді справи в апеляційній інстанції встановлено наступне.

Обласне комунальне підприємство «Донецьктеплокомуненерго» 23.02.2001р. зареєстровано у якості юридичної особи, знаходиться у Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України за номером 03337119, перебуває на податковому обліку у Державній податковій інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька.

Актом Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька невиїзної камеральної перевірки за №423/15-2/03337119 від 03.06.2010р. з питань своєчасності сплати податків і зборів до бюджету встановлено порушення граничного строку сплати узгодженого податкового зобов'язання по уточнюючому розрахунку з податку на додану вартість за №9001958001 від 31.05.2010р.

10.06.2010р. на підставі акту перевірки податковим органом було винесено спірне податкове повідомлення-рішення за №0004331542/0.

Не погодившись з винесеним податковим повідомленням - рішенням, позивач 17.06.2010р. за №03/1680 звернувся до відповідача зі скаргою, в якій просив скасувати податкове повідомлення-рішення за №0004331542/0 від 10.06.2010р. Рішенням Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька за №28887/10/25-012-2 від 09.07.2010р. скаргу позивача залишено без задоволення, а податкове повідомлення-рішення №0004331542/0 від 10.06.2010р. без змін, та винесено відповідне податкове повідомлення-рішення від 12.07.2010р. за №0004331542/1 на суму 20000,00грн.

21.07.2010р. позивач звернувся до ДПА у Донецькій області зі скаргою за №03/2020, в якій просив скасувати податкове повідомлення-рішення за №0004331542/1 від 12.07.2010р.

Рішенням Державної податкової адміністрації у Донецькій області №16087/10/25-013-5 від 13.09.2010р. скаргу позивача залишено без задоволення, а податкове повідомлення-рішення №0004331542/1 від 12.07.2010р. без змін, та винесено відповідне податкове повідомлення-рішення від 14.09.2010р. за №0004331542/2 на суму 20000,00грн.

22.09.2010р. позивач звернувся до Державної податкової адміністрації України зі скаргою за №03/2961, в якій просив скасувати податкове повідомлення-рішення за №0004331542/2 від 14.09.2010р.

Рішенням Державної податкової адміністрації України №12543/6/25-0215 від 23.11.2010р. скаргу позивача залишено без задоволення, а податкове повідомлення-рішення №0004331542/2 від 14.09.2010р. без змін, та винесено відповідне податкове повідомлення-рішення від 29.11.2010р. за №0004331542/3 на суму 20000,00грн.

Правовою підставою прийняття спірних податкових повідомлень-рішень податковим органом зазначені норми п.п.17.1.7 п.17.1 ст.17 Закону України „Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та іншими цільовими фондами” № 2181 від 21.12.00р.(який був чинний на момент виникнення правовідносин).

Згідно п.п.17.1.7. п.17.1 Закону України № 2181-ІІІ від 21.12.2000 року «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі двадцяти відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі п'ятдесяти відсотків погашеної суми податкового боргу.

Встановлено, що позивачем подано до податкового органу уточнюючий розрахунок від 20.05.2010р. за №51222 податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за березень 2010р., яким збільшив суму, яка підлягає сплаті в бюджет на 200000,00грн.

31.05.2010р. позивачем подано до податкового органу уточнюючий розрахунок за №9001958001 податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за квітень 2010р., яким зменшив суму, яка підлягає сплаті в бюджет на 2009832,00грн.

Преамбулою Закону України „Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та іншими цільовими фондами” № 2181 від 21.12.00р. визначено, що зазначений закон є спеціальним законом з питань оподаткування, який встановлює, в тому числі, порядок визначення податкового зобов'язання, базовий податковий період, строки сплати податків, відповідальність за порушення податкового законодавства.

Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. В Україні визнається і діє принцип верховенства права (ст. 8 Конституції України).

Джерелом самостійного погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, що передбачене п. 7.1.1 ст. 7 Закону України від 21.12.2000 року за №2181-ІІІ «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами». Коштами у складі майна суб'єктів господарювання відповідно до ч. 5 ст. 139 ГК України є гроші у національній та іноземній валюті, призначені для здійснення товарних відносин цих суб'єктів з іншими суб'єктами, а також фінансових відносин відповідно до законодавства. Вони також входять до визначення майна у розумінні ч. 1 зазначеної статті.

Колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції щодо не прийняття до уваги до уваги посилання відповідача на пункт 7.7 ст. 7 Закону України від 21.12.2000 року за №2181-ІІІ «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», відповідно до якого податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобов'язань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, а в разі одночасного його виникнення за різними податками, зборами (обов'язковими платежами) - у рівних пропорціях.

Частиною 1 статті 134 ГК України встановлено, що суб'єкт господарювання, який здійснює господарську діяльність на основі права власності, на свій розсуд володіє, користується і розпоряджається належним йому майном.

Колегія суддів зазначає, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 10.06.2010р. за №0004331542/0, від 12.07.2010р. за №0004331542/1, від 14.09.2010р. за №0004331542/2, від 29.11.2010р. за №0004331542/3, які прийняті на підставі акту перевірки за №423/15-2/03337119 від 03.06.2010р. є неправомірними, оскільки не можливо прирівнювати надання до податкового органу уточнюючого податкового розрахунку з податку на додану вартість до здійснення погашення податкового боргу з податку на додану вартість грошовими коштами.

Крім того, ст. 7 Закону України № 2181-ІІІ від 21.12.2000 року «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» передбачений вичерпний перелік джерел самостійної сплати податкового зобовязання або погашення податкового боргу.

Відповідно до статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції, що відповідачем не доведено правомірність винесення податкових повідомлень-рішень від 10.06.2010р. за №0004331542/0, від 12.07.2010р. за №0004331542/1, від 14.09.2010р. за №0004331542/2, від 29.11.2010р. за №0004331542/3.

Враховуючи наведене, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що відповідачем не була доведена правомірність прийняття рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій за наслідками перевірки відповідно до пункту 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, внаслідок чого позовні вимоги правомірно задоволенні. Спір по суті судом першої інстанції вирішений вірно. Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують.

На підставі викладеного, керуючись ст. 195-196, п.3 ч.1 ст. 199, ч.4 ст. 202, п.3 ч.1 ст. 205, ст. 206 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м.Донецька на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 08 лютого 2011 р. у справі № 2а/0570/190/2011 залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 08 лютого 2011 р. у справі № 2а/0570/190/2011 залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками розгляду у письмовому провадженні набирає законної сили через пять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі.

Ухвала підлягає оскарженню до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий: А.В. Гайдар

Судді: Р.Ф. Ханова

М.М. Яковенко