Постанова № 15915907, 05.05.2011, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Алтухов О.С.

Суддя-доповідач - Ястребова Л.В.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 травня 2011 року справа №2а-68/11/0508

приміщення суду за адресою: 83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Ястребової Л.В.

суддів Ляшенка Д.В. , Чумака С.Ю.

при секретарі Задоєнко О.В.

за участю позивача ОСОБА_2

розглянувши в відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Ворошиловської районної в м. Донецьку ради на постанову Ворошиловського районного суду м. Донецька від 09 березня 2011 року по справі № 2а-38/11/0508 за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління праці та соціального захисту населення Ворошиловської районної в м. Донецьку ради «про визнання неправомірними дій та зобов»язання здійснити перерахунок та виплату компенсації на оздоровлення за 2002-2005,2007-2010 роки», -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Ворошиловського районного суду м. Донецька із позовом до Управління праці та соціального захисту населення Ворошиловської районної в м. Донецьку ради, в кому просив визнати неправомірними дії та зобов»язати здійснити перерахунок та виплату компенсації на оздоровлення за 2002 2005, 2007-2010 роки.

Постановою Ворошиловського районного суду м. Донецька від 09 березня 2011 року позов задоволений, а саме стягнуто з Управління праці та соціального захисту населення Ворошиловської районної в м. Донецьку ради за рахунок коштів Державного бюджету України на користь ОСОБА_2 недоплачену суму щорічної допомоги на оздоровлення за 2002,2003,2004,2005,2007,2008,2009,2010 роки у розмірі 17049 гривень 90 копійок.

Не погодившись з таким рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права, просить постанову суду скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі просить, а також управління зазначило, що здійснювало виплати, керуючись Постановою КМУ № 562 від 12.07.2005 р. «Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Позивач в судовому засіданні проти доводів апеляційної скарги заперечував, та просив її залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін. Представник відповідача в судове засідання не з»явився, про день слухання справи було повідомлено належним чином.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення позивача, перевіривши матеріали справи в межах апеляційної скарги, вивчивши доводи апеляційної скарги, вважає апеляційну скаргу такою, що підлягає частковому задоволенню, а постанова суду скасуванню, з наступних підстав.

Суд апеляційної інстанції при розгляді справи встановив, що позивач віднесений до 1 категорії осіб, які постраждали внаслідок ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, його визнано інвалідом 2 групи, що підтверджується відповідними посвідченнями.

Відповідно до ст. 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 р. № 796ХІІ (далі - Закон № 796ХІІ) передбачена щорічна допомога на оздоровлення інвалідам 2 групи, постраждалі у наслідок ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 5 мінімальних заробітних плат. Розмір мінімальної заробітної плати визначається на момент виплати.

Згідно довідки Управління праці та соціального захисту населення Ворошиловської районної в м. Донецьку ради позивачу як учаснику ліквідації наслідків аварії на ЧАСЕ було сплачено щорічну допомогу на оздоровлення: за 2002 рік в серпні 2003 року в розмірі 26,70 грн., за 2003 рік в квітне 2004 року в розмірі 26.70 грн., за 2004 рік в жовтні 2005 року в розмірі 26,70 грн., за 2005 рік в листопаді 2005 року в розмірі 120,00 грн., за 2007 рік в травні 2007 року в розмірі 120,00 грн., за 2008 рік в серпні 2008 року у розмірі 120 грн, за 2009 рік нарахована в вересні 2009 року у розмірі 120 грн. та за 2010 рік нарахована в січні 2010 року в розмірі 120 грн..

Суд першої інстанції припустився помилки, не врахувавши наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Згідно ч. 2 ст. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч. 2 ст. 5 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Зазначена редакція ч. 2 ст. 99 КАС України набрала чинності з 30.07.2010 року, у звязку з чим колегія суддів вважає, що строк на звернення до суду з адміністративним позовом, якщо право на звернення до суду виникло до цієї дати, повинен обчислюватись саме з цієї дати, за умови, якщо станом на 30.07.2010 року не сплив строк на звернення до суду, встановлений чинним законодавством, що регулювало дані відносини до набрання чинності вказаними змінами.

Разом з тим, оскільки станом на 30.07.2010 року справи, повязані із соціальними виплатами, розглядались в порядку цивільного судочинства і лише рішенням Конституційного Суду України від 9 вересня 2010 року у справі № 1-40\2010 було визнано, що вони повинні розглядатися в порядку адміністративного судочинства, то передбачений ч. 2 ст. 99 КАС України шестимісячний строк звернення до суду для цієї категорії справ повинен обчислюватись саме з 9 вересня 2010 року.

Як вбачається з матеріалів справи вимоги позивача стосуються стягнення недоотриманих сум на оздоровлення за 2002-2005, 2007-2010 роки. Оскільки до рішення Конституційного Суду України від 9 вересня 2010 року справи щодо стягнення підвищення до пенсії розглядались в порядку цивільного судочинства, то на них розповсюджувався передбачений статтею 257 ЦК України трирічний строк позовної давності.

18.10.2010 року позивач звернувся в суд з зазначеним позовом.

Згідно статті 100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

Із заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду з цим позовом позивач не звертався.

Таким чином, позивачем пропущено строк звернення до адміністративного суду з цим позовом щодо частини своїх вимог. Тому вимоги позивача за період з 2002 року по 2007 рік підлягають залишенню без розгляду, а постанова суду першої інстанції - скасуванню.

Стосовно позовних вимог позивача за період з 2008 -2010 року, колегія суддів зазначає наступне

Статтею 59 Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів України» мінімальний розмір заробітної плати на 2008 рік встановлено з 1 квітня 2008 року по 1 жовтня 2008 року 525 гривень.

Відповідно до ст. 55 Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік» від 26.12.2008 року № 835-VI розмір мінімальної заробітної плати встановлений на час виплати допомоги 630,00гривень.

Відповідно до ст. 53 Закону України « Про Державний бюджет України на 2010 рік» від 27.04.2010 року № 2154-VІ розмір мінімальної заробітної плати на час виплати допомоги - 869 гривень.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Зазначеною постановою № 562 усупереч Закону № 796ХІІ (який встановив розмір щорічної допомоги як величину, кратну відносно до розміру мінімальної заробітної плати, визначеної Законом на час здійснення виплати) установлено конкретні розміри такої допомоги в твердій грошовій сумі й, зокрема, постраждалим внаслідок Чорнобильської катастрофи, інвалідам 2 групи постановою № 562 встановлена допомога - 120 гривень.

Положення п. п. 11 пункту 28 розділу ІІ «Внесення змін до деяких законодавчих актів України» Закону України “Про Державний бюджет України на 2008 рік”, яким зупинено на 2008 рік дію в частині виплати компенсацій і допомог у розмірах відповідно до мінімальної заробітної плати абзаців другого, третього, четвертого, пятого, шостого та сьомого частини першої, частини третьої, абзаців другого, третього, четвертого, пятого, шостого, сьомого частини четвертої та частини сьомої статті 48 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” визнані неконституційними рішенням Конституційного Суду України від № 10-рп від 22.05.2008 р.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів прийшла до висновку, що судом першої інстанції не вірно встановлено обставини по справі та постанова прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, що в свою чергу є підставою для скасування рішення суду першої інстанції та прийняття нового рішення про часткове задоволення позовних вимог, а саме стягнення з Управління праці та соціального захисту населення Ворошиловської районної в м. Донецьку ради за рахунок коштів Державного бюджету України на користь ОСОБА_2 недоплачену суму щорічної допомоги на оздоровлення за 2008,2009,2010 роки у розмірі 10000 гривень 00 копійок.

Керуючись статтями 184, 195, 196, 198,199, 202, 203, 205, 207, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Ворошиловської районної в м. Донецьку ради на постанову Ворошиловського районного суду м. Донецька від 09 березня 2011 року у справі № 2а-38/11/0508 задовольнити частково.

Постанову Ворошиловського районного суду м. Донецька від № 2а-38/11/0508 по справі № 2а-38/11/0508 за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління праці та соціального захисту населення Ворошиловської районної в м. Донецьку ради «про визнання неправомірними дій та зобов»язання здійснити перерахунок та виплату компенсації на оздоровлення за 2002-2005,2007-2010 роки»- скасувати.

Позов ОСОБА_2 до Управління праці та соціального захисту населення Ворошиловської районної в м. Донецьку ради «про визнання неправомірними дій та зобов»язання здійснити перерахунок та виплату компенсації на оздоровлення за 2002-2005,2007-2010 роки» - задовольнити частково.

Стягнути Управління праці та соціального захисту населення Ворошиловської районної в м. Донецьку ради за рахунок коштів Державного бюджету України ( бюджетна програма « Компенсації за шкоду, заподіяну здоров»ю, та допомоги на оздоровлення, у разі звільнення з роботи громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» код програмної класифікації видатків (КПКВ)-2501250, рахунок 35215039001469 у ГУДКУ у Донецькій області, МФО 834016, ЄДРПОУ 25987214, код економічної класифікації видатків (КЕКВ)-1341) на користь ОСОБА_2 недоплачену суму щорічної допомоги на оздоровлення за 2008,2009,2010 роки у розмірі 10000 гривень 00 копійок.

Позовні вимоги ОСОБА_2 до Управління праці та соціального захисту населення Ворошиловської районної в м. Донецьку ради в частині визнання неправомірними дій та зобов»язання здійснити перерахунок та виплату компенсації на оздоровлення за 2002-2005,2007 роки залишити без розгляду.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення.

Повний текст постанови виготовлено 10 травня 2011 року.

Постанова може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.

Головуючий: Л.В.Ястребова

Судді: Д.В.Ляшенко

С.Ю.Чумак