Постанова № 15909533, 16.05.2011, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

73027, м. Херсон, вул. Робоча, 66, тел. 48-51-90

_____________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" травня 2011 р. Справа № 2-а-4357/10/2170

Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Кравченко К.В.,

при секретарі: Михайленко О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

товариства з обмеженою відповідальністю фірма «Вік»

до Державної податкової інспекції у м.Херсоні

про визнання частково недійсним та скасування податкового повідомлення-рішення,

встановив:

В серпні 2010 року товариство з обмеженою відповідальністю фірма «Вік» (надалі-позивач) звернулось до Херсонського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить визнати недійсним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м.Херсоні (надалі ДПІ, відповідач) №0002670700/0 від 19.08.2010р. в частині зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на суму 263480 грн..

Згідно позовної заяви, податковим повідомленням-рішенням ДПІ №0002670700/0 від 19.08.2010р. позивачу було зменшено бюджетне відшкодування з ПДВ за березень, квітень 2010 року на загальну суму 443 080 грн., з яких 263480 грн. це сума ПДВ по розрахункам з ТОВ «Аватара». Позивач не погоджується з висновками акту перевірки №3610/07-0/30069040 від 14.08.2010р., який став підставою для винесення спірного рішення, про завищення позивачем податкового кредиту по ПДВ на суму 263 480 грн., сплачених ТОВ «Аватара» у складі ціни товару (дизпалива), і стверджує про правомірність віднесення сум ПДВ по операціям з цим контрагентом до податкового кредиту у відповідних періодах, та врахування цих сум при розрахунку бюджетного відшкодування за березень 2010 року. Позивач зазначає, що задекларовані ним суми податкового кредиту по ТОВ «Аватара» підтверджені необхідними податковими накладними та первинними бухгалтерськими документами, і повністю сплачені вказаному постачальнику. Посилання ДПІ на неможливість підтвердження сплати ПДВ до бюджету вказаному постачальнику позивач вважає безпідставними з тих підстав, що для віднесення ПДВ, сплаченого у складі ціни товару або послуги, до податкового кредиту не передбачено умов про сплату цього ПДВ до бюджету постачальниками цих товарів (робіт, послуг).

Відповідач надав суду письмові заперечення на адміністративний позов, в яких вказує на те, що головною умовою для отримання бюджетного відшкодування з ПДВ платником податку є сплата ПДВ до бюджету постачальниками товарів (робіт, послуг) на всіх етапах (ланцюгах) проходження товарів (робіт, послуг) починаючи від виробника або експортера цих товарів (робіт, послуг). Проведеною перевіркою не вдалось встановити факту надмірної сплати ПДВ по постачальнику позивача ТОВ «Аватара» на суму ПДВ 263 480 грн., оскільки це підприємство визнано банкрутом, знято з обліку 01.12.2009р. і не звітує до ДПІ з жовтня 2009р., а тому спірне повідомлення-рішення в частині зменшення бюджетного відшкодування з ПДВ на суму 263 480 грн. є правомірними, оскільки право на бюджетне відшкодування ПДВ виникає лише при фактичній надмірній сплаті цього податку до бюджету, а не з самого факту існування зобовязання по сплаті ПДВ в ціні товару, яка оплачена платником.

Позиції сторін були підтримані їх представниками під час судового розгляду справи.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи та дослідивши надані докази, прийшов до наступного.

Позивач, як платник податку на додану вартість, за результатами своєї господарської діяльності заявляв до відшкодування з державного бюджету ПДВ у рахунок зменшення податкових зобовязань з ПДВ наступних податкових періодів за березень 2010р. - 429426 грн., за квітень 2010р. - 13654 грн., що виникло за рахунок відємного значення з ПДВ за період з 01.01.08р. по 28.02.10р..

За висновками даного акту від 01.08.109р. №3610/07-0/3006940 про результати позапланової виїзної перевірки позивача з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за березень, квітень 2010 року позивачем в порушення п.1.8, пп.7.4.5 п.7.4, пп.7.7.1, пп.7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.97р. №168/97-ВР завищено податковий кредит за вересень 2009р. на суму 236 441 грн., за жовтень 2009р. на суму 16 075,67 грн., за листопад 2009р. на суму 10 030 грн., за грудень 2009р. на суму 933 грн., в результаті чого завищено відємне значення різниці між сумою податкових зобовязань та податкового кредиту за березень 2010 року в розмірі 263 480 грн..

Дана сума завищення увійшла до податкового повідомлення-рішення №0002670700/0 від 19.08.2010р., яке винесено на підставі акту перевірки від 01.08.109р. №3610/07-0/3006940, яким позивачу зменшено бюджетне відшкодування за березень 2010р. на суму 429426 грн., за квітень 2010р. на суму 13 654 грн..

Дане рішення оскаржуються позивачем лише в частині зменшення відшкодування з ПДВ за березень 2010р. на суму 263 480 грн..

З акту перевірки вбачається, що висновок ДПІ про завищення позивачем відшкодування з ПДВ за березень 2010р. на суму 263 480 грн. обґрунтовується безпідставним включенням позивачем до податкового кредиту ПДВ по операціям з ТОВ «Аватара» за вересень 2009р. на суму 236 441 грн., за жовтень 2009р. на суму 16 075,67 грн., за листопад 2009р. на суму 10 030 грн., за грудень 2009р. на суму 933 грн.. Детально ці порушення описані в пунктах 3.12.2, 3.13.2, 3.14.2 акту перевірки і мотивовані податковим органом тим, що на дату перевірки ТОВ «Аватара» визнано банкрутом, знято з обліку 01.12.2009р., не звітує з жовтня 2009р.. Такі обставини діяльності ТОВ «Аватара» за висновком ДПІ унеможливлюють віднесення позивачем сум ПДВ по операціям з цим постачальником до податкового кредиту та врахування цих сум ПДВ при розрахунку бюджетного відшкодування.

Оцінюючи наведені відповідачем доводи неправомірності формування позивачем податкового кредиту по операціям з ТОВ «Аватара» та визначення бюджетного відшкодування з ПДВ, суд виходить з наступного.

Порядок визначення суми податку на додану вартість, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України, або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків визначені виключно Законом України «Про податок на додану вартість» від 03.04.97р. № 168/97-ВР (надалі Закон № 168/97), а саме норма пункту 7.7 статті 7 цього Закону .

Відповідно до підпункту 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону № 168/97 сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно до підпункту 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону № 168/97, якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг).

Отже, Закон № 168/97 передбачає необхідність врахування як надходжень сум податку разом із вартістю товарів (послуг), що поставляються платником податку, так і витрат цього платника на сплату сум податку на додану вартість у складі ціни товарів (послуг), що придбані ним з метою використання у господарській діяльності. При цьому за певних обставин може утворюватися ситуація, коли різниця між податковими зобов'язаннями (тобто надходженнями сум податку на додану вартість) та податковим кредитом (витратами зі сплати податку в ціні товарів та послуг) буде від'ємною. Ця різниця за певних умов підлягає відшкодуванню платнику податку з державного бюджету.

Як встановлено судом, позивач здійснює реалізацію паливно-мастильних матеріалів нерезидентам, тобто є експортером товару за межі митної території України, що підтверджується долученими до матеріалів справи копіями податкових декларацій позивача з ПДВ із зазначенням обсягу експортних операцій, а також змістом акту перевірки. Виходячи з цього, перевищення сплаченого позивачем ПДВ над отриманим, і як наслідок виникнення у позивача права на бюджетне відшкодування, є цілком економічно виправданим та узгоджується з таким видом діяльності позивача, оскільки операції з експорту товарів оподатковуються за нульовою ставкою ПДВ.

Підпунктом 7.2.4 пункту 7.2 статті 7 Закону № 168/97 передбачено, що право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку на додану вартість.

Згідно із пп.7.4.5. п.7.4 ст. 7 цього ж Закону не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Виходячи із приписів вищевказаної норми закону, відсутність податкової накладної безспірно позбавляє платника податку права на включення до податкового кредиту сплачених (нарахованих) сум ПДВ у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг).

ДПІ в акті перевірки не посилається на невідповідність вимогам законодавства податкових накладних ТОВ «Аватара», за якими позивач відніс до податкового кредиту суми ПДВ, і не вказує на неправильність складання позивачем податкових декларацій з ПДВ та розрахунків належних до бюджетного відшкодування сум ПДВ, а також не посилається на відсутність фактичної сплати позивачем ТОВ «Аватара» у складі ціни товарів сум ПДВ, які увійшли до задекларованого позивачем бюджетне відшкодування.

Як встановлено судом і підтверджено позивачем копіями податкових накладних, платіжних доручень, видаткових накладних, договорів, на момент проведення перевірки у позивача були наявні всі необхідні документи, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського та податкового обліку, для включення до податкового кредиту сум податку на додану вартість по операціям з ТОВ «Аватара».

Аналіз наданих позивачем податкових декларацій з ПДВ, податкових накладних, платіжних доручень, накладних на передачу товару свідчить про дотримання позивачем спеціальних вимог щодо документального підтвердження сум податкового кредиту по постачальнику ТОВ «Аватара», та правомірність формування бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за березень 2010 року з урахуванням сум ПДВ по даному постачальнику.

Суд зазначає, що наявність у позивача належно оформлених документів, які відповідно до Закону № 168/97 необхідні для віднесення певних сум до податкового кредиту, і сплата позивачем вартості товару з податком на додану вартість є обовязковими, але не вичерпними підставами для визначення податкового кредиту та відшкодування цього податку з бюджету.

Для встановлення обґрунтованості права платника податку на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування з податку на додану вартість суду необхідно встановити також наступні обставини:

- реальність здійснення господарських операцій, суми ПДВ за якими віднесені до податкового кредиту;

- наявність у продавців товарів, робіт (послуг), які видавали податкові накладні, спеціальної податкової правосуб'єктності;

- віднесення до складу податкового кредиту лише сум податку, сплачених (нарахованих) у зв'язку з придбанням товарів (послуг), що підлягають використанню у господарській діяльності платника податку;

- встановлення факту надмірної сплати податку на додану вартість у ціні товарів (послуг), що придбані платником податку;

Ні в акті перевірки, ні в ході судового розгляду ДПІ не посилалось на відсутність реальних господарських операцій, тобто на безтоварність операцій, між позивачем та ТОВ «Аватара». Навпаки, ДПІ в акті перевірки підтверджує факт придбання позивачем товару у цього постачальника в вересні 2009р. на суму ПДВ 237374,67 грн., в жовтні 2009р. на суму ПДВ 16075,67 грн., в листопаді 2009р. на суму 10030 грн., а також підтверджує фактичну оплату позивачем цього ПДВ у вересні в сумі 221 853,33 грн., у жовтні 2009р. в сумі 160 75 грн. та 15 521,33 грн. кредиторської заборгованості за попередній місяць, у листопаді 2009р. в сумі 10030 грн..

З метою перевірки реальності господарських операцій по придбанню позивачем дизпалива у ТОВ «Аватара» судом були допитані в якості свідків ОСОБА_1 та ОСОБА_2, які суду пояснили, що вони, які приватні підприємці, на належних їм бензовозах надавали позивачу послуги з перевезення дизпалива від підприємства «Аватара». Це дизпаливо вони за довіреністю позивача завантажували на бензосховищі по вул..Нефтянників у м.Херсоні та перевозили в порт для завантаження на судна. Оплату цих транспортних послуг позивач здійснював безготівковими платежами. Отримані доходи від таких перевезень вони відображали в своїх книгах обліку доходів та витрат.

До матеріалів справи залучені документи, які підтверджують здійснення ПП ОСОБА_1 та ОСОБА_2 підприємницької діяльності в сфері вантажних перевезень (свідоцтва про державну реєстрацію, свідоцтва про сплату єдиного податку), наявність у користуванні цих підприємців бензовозів (нотаріально посвідчені договори найму автотранспорту), та надання позивачу послуг з перевезень нафтопродуктів (договори від 05.01.09р. №05/01).

Суду також надані копії книг обліку доходів та витрат ПП ОСОБА_1 та ОСОБА_2, в яких відображені факти перевезень дизпалива від ТОВ «Аватара» до позивача в серпні, вересні та жовтні 2009 р.. Надана суду копія журналу реєстрації позивачем довіреностей за 2009 рік підтверджує факт видачі позивачем довіреностей на отримання дизпалива у ТОВ «Аватара» у вказаних періодах.

Реальність здійснення господарських операцій по поставкам позивачу дизпалива від ТОВ «Аватара» підтверджена позивачем належними доказами.

Судом не встановлено того факту, і на його наявність не посилається ДПІ, що до складу податкового кредиту позивача були віднесені суми ПДВ, сплачені у зв'язку з придбанням товарів (послуг), що не підлягають використанню у господарській діяльності позивача.

Що стосується наведених в акті перевірки обставин діяльності ТОВ «Аватара», то зміст цих обставин не дає суду підстав для висновку, що діяльність цього контрагента має ознаки фіктивності, які визначені у ст.55-1 Господарського кодексу України.

Судом встановлено, що директор ТОВ «Аватара» - ОСОБА_3 постановою слідчого СВ ПМ ДПА у Херсонській області від 15.02.2010р. дійсно притягнута до кримінальної відповідальності за ч.3 ст.212 Кримінального Кодексу України, тобто за умисне ухилення від сплати податків, і дана кримінальна справа на даний час перебуває на розгляді суду, проте зі змісту вказаної постанови про притягнення в якості обвинуваченого вбачається, що обставини злочину, який інкримінується ОСОБА_3, повязані із неправомірним формуванням податкового кредиту по операціям з ВАТ «Галс К» у період з травня 2009р. по вересень 2009р..

Таким чином, обставини кримінальної справи відносно директора ТОВ «Аватара», на яку посилались представники ДПІ в обґрунтування своєї позиції, не стосуються операцій позивача з цим контрагентом, і не встановлюють фіктивність діяльності ТОВ «Аватара».

В будь-якому випадку вплив незаконної діяльності ТОВ «Аватара» на право позивача на податковий кредит та бюджетне відшкодування слід оцінювати з урахуванням можливої обізнаність позивача щодо такої діяльності.

При цьому суд виходить з того, що саме по собі невиконання контрагентом платника податків своїх зобов'язань по сплаті податку до бюджету ще не є підставою для відмови у праві на податковий кредит та бюджетне відшкодування з податку на додану вартість.

У разі, якщо на час здійснення господарських операцій, за якими податкова інспекція не визнає обґрунтованим віднесення позивачем до податкового кредиту сум податку на додану вартість, постачальники були включені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, а також мали свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість, покупець не може нести відповідальність ні за несплату податків продавцями, ні за можливу недостовірність відомостей про них, наведених у зазначеному реєстрі, за умови необізнаності щодо неї.

Докази, які б підтвердили той факт, що позивач був обізнаний про факти незаконної діяльності ТОВ «Аватара», і таким чином діяв навмисно або без достатньої обачності, в матеріалах справи відсутні. Також ДПІ не обґрунтовує наявність у позивача реальної можливість зясувати всі обставини діяльності ТОВ «Аватара» на момент придбання у цього підприємства товару, з метою виявлення тих обставин, які унеможливлюють віднесення сум ПДВ до податкового кредиту.

Слід також врахувати, що ліквідація ТОВ «Аватара» здійснена на підставі ухвали господарського суду Херсонської області від 05.10.2010р. по справі №5/21-Б-09 внаслідок визнання цього підприємства банкрутом. Згідно витягу з Єдиного державного реєстру запис про державну реєстрацію припинення ТОВ «Аватара» у звязку із банкрутством внесено 12.10.2010р., а анулювання свідоцтва платника ПДВ ТОВ «Аватара» здійснено на підставі заяви цього підприємства 20.07.2010р..

Наведені обставини підтверджують той факт, що на час проведення операцій з позивачем ТОВ «Аватара» було зареєстровано як субєкта господарювання та платник ПДВ.

Суд вважає, що наведені в акті перевірки обставини діяльності ТОВ «Аватара» не можуть бути причинами як для зменшення задекларованих позивачем сум податкового кредиту по цьому контрагенту, так і для зменшення заявлених позивачем суми бюджетного відшкодування.

Також відсутні і докази того, що позивач систематично проводить свої господарські операції переважно з тими контрагентами, які не дотримуються податкової дисципліни та не сплачують податків.

Що стосується встановлення факту надмірної сплати податку на додану вартість, то відповідно до положень Закону № 168/97 під цим фактом розуміється сплата податку на додану вартість у складі ціни товарів (послуг), що придбані платником податку, і розрахунки за які є здійсненими.

Позивач в ході судового розгляду та ДПІ в акті перевірки підтвердили той факт, що заявлена до відшкодування з бюджету сума ПДВ за березень 2010р. в розмірі 263480 грн. фактично сплачена позивачем у попередніх податкових періодах постачальникам, що відповідає пп.7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону № 168/97.

Твердження ДПІ про те, що позивач має право на віднесення до податкового кредиту та бюджетного відшкодування сум ПДВ лише при встановленні факту надмірної сплати цього податку до бюджету усіма постачальниками відповідних товарів (послуг) по всьому ланцюгу постачальників до виробника, і несплата податку до бюджету бодай одним з учасників ланцюга виключає можливість бюджетного відшкодування, суд вважає такими, що не ґрунтується на Законі №168/97

З урахуванням встановлених фактичних обставини справи, суд приходить до висновку, що дії позивача по віднесенню до податкового кредиту сум ПДВ о операціям з ТОВ «Аватара» та врахування цих сум при визначенні бюджетного відшкодування з ПДВ за березень 2010р. свідчать про його добросовісність, а вчинені ним господарські операції з цим контрагентом не викликають сумніву в їх реальності та відповідності дійсному економічному змісту.

Перевіривши наведені відповідачем доводи для зменшення позивачу спірним повідомленням-рішенням бюджетного відшкодування на суму 263 480 грн., встановивши фактичні обставини проведених позивачем господарських операцій з ТОВ «Аватара», суд приходить до висновку, що позивачем не допущено порушень вимог Закону України «Про податок на додану вартість» при віднесені до податкового кредиту ПДВ на суму 263 480 грн. по операціям з ТОВ «Аватара» та при декларування на цю суму бюджетного відшкодування за березень 2010р..

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про безпідставність зменшення відповідачем спірним рішенням задекларованого позивачем бюджетного відшкодування за березень 2010р. на суму 263 480 грн., та обґрунтованість позовних вимог щодо скасування в частині цієї суми податкового повідомлення-рішення №0002670700/0 від 19.08.2010р..

Керуючись ст. 8, 9, 12, 19, 158, 159, 160-163, 167 Кодексу Адміністративного судочинства України, суд

постановив:

Позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю фірма «Вік» до державної податкової інспекції у м.Херсоні задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення рішення державної податкової інспекції у м.Херсоні №0002670700/0 від 19.08.2010р. в частині зменшення товариству з обмеженою відповідальністю фірма «Вік» бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за березень 2010 року на суму 263480 грн..

Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю фірма «Вік» витрати зі сплати судового збору у розмірі 3 грн. 40 коп.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України чи прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 20 травня 2011 р..

Суддя Кравченко К.В.

кат. 8.2.1