Постанова № 15907565, 11.05.2011, Сумський окружний адміністративний суд

копія

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 травня 2011 р. Справа № 2а-1870/325/11

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Павлічек В.О.,

за участю секретаря судового засідання - Дишковець Ю.М.,

представника позивача - Михайлик Л.Г.,

представника відповідача - Коваленко Л.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №2а-1870/325/11

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно-виробнича компанія "Мосбуд"

до Сумської міжрайонної державної податкової інспекції

про скасування податкового повідомлення-рішення ,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Будівельно-виробнича компанія «Мосбуд» звернулось до Сумського окружного адміністративного суду з позовом до Сумської міжрайонної державної податкової інспекції (далі - Відповідач), в якому просить скасувати податкове повідомлення - рішення від 31 грудня 2010 року № 0000522300/0/3058.

Позовні вимоги обгрунтовуються тим, що Сумською МДПІ було проведено планову виїзну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельно-виробнича компанія «Мосбуд». На підставі Акту перевірки Відповідачем винесено податкове повідомлення - рішення № 0000522300/0/3058 від 31 грудня 2010 року, згідно якого Відповідач визначив Позивачу суму податкового зобов'язання у розмірі 65807 грн., у тому числі: за основним платежем 43871 грн. та за штрафними санкціями 21936 грн.

Позивач вважає, що Рішення не відповідає вимогам чинного законодавства та підлягає скасуванню з наступних підстав.

В Акті Відповідачем зазначено, що Позивач ніби-то занизив задекларовані доходи у 3 кварталі 2009 року на загальну суму 89267,00 гривень. Підставою для такого висновку Відповідача стали ті обставини, що між Позивачем та TOB «Фірма «Спецтехстрой» були укладені договори підряду, розрахунки за якими здійсненні у вексельній формі. За даними Відповідача TOB «Фірма «Спецтехстрой» визнано банкрутом та знято з обліку в органах ДПС. Відповідач вважає, що у зв'язку із ліквідацією TOB «Фірма «Спецтехстрой» загальна сума векселів емітованих Позивачем у розмірі 89267,03 гривень, є безповоротною фінансовою допомогою підлягає віднесенню на валові доходи, також сума у розмірі 61285,00 грн. підлягає корегуванню (зняттю з валових витрат), тим самим Відповідач вдруге враховує одні й ті ж суми для визначення податкового зобов'язання, що призводить для подвійного оподаткування. Позивач вважає, що такі висновки Відповідача суперечать законодавству України.

Згідно ст.70 Уніфікованого закону позовні вимоги, які випливають з переказного векселя, погашаються із закінченням трьох років, які обчислюються від дати настання строку платежу.

Отже, у разі непред'явлення Позивачу, емітованих останнім, вищезазначених векселів зі строком платежу 31.12.2009 р. строк позовної давності за зазначеними векселями спливає 31.12.2012 року, а валові доходи у Позивача за зазначеними операціями повинні виникнути у 4 кварталі 2012 року. Відповідач не навів жодного доказу того, що вищезазначені векселі не були передані TOB «Фірма «Спецтехстрой» іншій особі та те, що на підставі таких векселів не буде звернено стягнення на грошові кошти або майно Позивача.

Також в Акті незаконно зазначено про ніби-то незаконне віднесення до складу валових витрат грошових сум, сплачених Позивачем ФОП ОСОБА_4 та ФОП ОСОБА_5 по укладеним договорам.

Ні Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28 грудня 1994 року № 334/94 - ВР (із змінами та доповненнями), ні інші акти податкового законодавства ніяких загальних вимог щодо форми та реквізитів актів приймання-передачі послуг, підписаних Позивачем та ФОП ОСОБА_4 не мають та не передбачають обмежень щодо виконання робіт, інших, ніж передбачено свідоцтвом про сплату єдиного податку ФОП ОСОБА_5.

Таким чином, Позивач законно відніс до складу валових витрат суми сплачені ФОП ОСОБА_4 та ФОП ОСОБА_5, а визначена сума податкового зобов'язання з податку на прибуток по господарським операціям з ФОП ОСОБА_4 та ФОП ОСОБА_5 на загальну суму 6231,91 гривень є незаконною.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

Представник відповідача проти позовних вимог заперечував та просив в задоволенні позову відмовити, виходячи з наступного.

За перевіряємий період підприємством занижено валовим дохід в сумі 89267 грн. за 3 квартал 2009 року. Згідно даних бухгалтерського обліку TOB «БВК "Мосбуд" по взаємовідносинам з постачальником TOB "Фірма "Спецтехстрой" обліковується кредиторська заборгованість в сумі 89267,03 грн. Наявні бази даних та відповідь ДПІ у Шевченківському р-ні м. Києва свідчать, що підприємство 16.05.09 визнано банкрутом, 22.07.09 знято з обліку в органах ДПС, державна реєстрація юридичної особи скасована 20.08.2009 року. Відповідно до п.3 ст. 205 Господарського кодексу України господарське зобов'язання припиняється неможливістю виконання у разі ліквідації суб'єкта господарювання, якщо не допускається правонаступництво за цим зобовязанням.

Таким чином, якщо підприємство-кредитор ліквідовано без визнання правонаступництва, то господарське зобов'язання щодо погашення векселів, отримувачем яких він є, припиняється.

Враховуючи викладене, сума заборгованості за векселями 89267,03грн., отримувач яких TOB "Фірма "Спецтехстрой", ліквідована, в обліку векселедавця - TOB "БВК "Мосбуд" включається до валового доходу за 3 квартал 2009 року відповідно до п.п. 4.1 п. 4.1 ст. 4 Закону України від 28 грудня 1994 року № 334/94-ВР «Про оподаткуванню прибутку підприємств» (далі - Закон №334) як безповоротна фінансова допомога, що виникла на момент ліквідації кредитора без правонаступництва. Наявність кредиторської заборгованості у позивача свідчить про те, що валові витрати були визначені за оприбуткуванням робіт платником податку без їх оплати.

У зв'язку з тим, що TOB «БВК «Мосбуд» не здійснено компенсацію вартості робіт, які він отримав, то відсутні підстави для віднесення вартості цих робіт в сумі 61285 грн. до валових витрат, оскільки їх вартість не відповідає визначенню валових витрат, наведеному у п. 5.1 ст. 5 Закону №334: "Валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності".

Також, TOB «БВК «Мосбуд» (Замовник) укладено з ФОП ОСОБА_4 (Виконавець) договір №0201/02-01 від 02.01.10 про надання послуг з ведення бухгалтерського обліку.

Витрати на придбання послуг по договору №0201/02-01 від 02.01.10 не оформлені відповідними документами, які б підтверджували фактичне виконання цих послуг та їх взаємозв'язок з господарською діяльністю позивача.

Під час перевірки TOB «БВК «Мосбуд» надані договори з ФОП ОСОБА_5. - Договір від 15.12.09 №1512/09, TOB «БВК «Мосбуд» (Замовник), ФОП ОСОБА_5. (Виконавець) зобов'язується виготовити інформаційну продукцію в кількості і за ціною, погодженою з Замовником. Відповідно до свідоцтв про сплату єдиного податку ФОП ОСОБА_5. на 2008 рік та 2010 рік до видів діяльності даного субєкта господарської діяльності належить виготовлення реклама рекламна діяльність. Відповідно до Національного класифікатора, класифікації видів економічної діяльності так: види діяльності як виготовлення візиток, наклейок, рекламних буклетів, листівок є видавничою та поліграфічною діяльністю. ФОП ОСОБА_5. були фактично надані TOB «БВК «Мосбуд» інші види робіт, послуг, ніж передбачено свідоцтвом про сплату єдиного податку. Тобто, відповідач вважає позовні вимоги безпідставними.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, суд вважає за необхідне в задоволенні позову відмовити, виходячи з наступного.

В судовому засіданні встановлено, Сумською міжрайонною державною податковою інспекцією було проведено планову виїзну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельно-виробнича компанія «Мосбуд» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2007 р. по 30.09.2010 р., валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2007 р. по 30.09.2010 р. За результатами перевірки складений акт № 233/23/34452127/24 від 20.12.2010 р. (а.с.8-54). В акті перевірки визначено, що за перевіряємий період підприємством занижено валовий дохід та завищено валові витрати.

На підставі Акту Відповідачем винесено податкове повідомлення - рішення №0000522300/0/3058 від 31 грудня 2010 року, згідно якого Відповідач визначив Позивачу суму податкового зобов'язання у розмірі 65807 грн., у тому числі за основним платежем 43871 грн. та за штрафними санкціями 21936 грн. (а.с.55).

Суд погоджується з висновками податкового органу викладеними в акті перевірки, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що згідно висновків акту перевірки заниження валового доходу відбулося за такими операціями: TOB «БВК "Мосбуд" укладено з TOB "Фірма "Спецтехстрой" договори підряду:

-№11 від 02.07.08, згідно якого TOB "Фірма "Спецтехстрой" (підрядник) зобов'язаний виконати будівельно-монтажні офісного приміщення. Загальна сума договору 20419,20 грн., в тому числі сума ПДВ - 3403,20 грн. Відповідно додаткової угоди №1 від 25.09.2008р. розрахунки між підприємствами можливі у вексельній формі. Виконання ремонтних робіт підтверджено довідкою про вартість виконаних підрядних робіт форма КБ-3 від 28.07.08 та актом прийому виконаних підрядних робіт форма КБ-2в від 28.07.08 на загальну суму 20419,20 грн.

-№10 від 20.06.08, згідно якого TOB "Фірма "Спецтехстрой" (підрядник) зобов'язаний виконати загально будівельні роботи складського приміщення. Загальна сума договору 73542,00 грн., в тому числі сума ПДВ 12257,00 грн. Відповідно додаткової угоди №1 від 25.09.08 розрахунки між підприємствами можливі у вексельній формі. Виконання ремонтних робіт підтверджено довідкою про вартість виконаних підрядних робіт форма КБ-3 від 28.07.08 та актом прийому виконаних підрядних робіт форма КБ-2в від 28.07.08 на загальну суму 73542,00 грн.

Розрахунки між субєктами господарювання за вказаними договорами здійснено у вексельній формі, що підтверджується актами прийому-передачі простих векселів б/н від 29.09.08 серії АА 0556995 на суму 15725,03 грн., б/н від 29.09.08 серії АА 0556996 на суму 30000,00 гри. та б/н від 29.09.08 серії АА 0556997 на суму 43542,00 грн. Дата складання векселів - 29.09.2008 року, строк погашення - 31.12.2009 року.

Як зазначено в акті перевірки та не заперечувалося позивачем, на кінець перевіряємого періоду векселі до сплати не предявлені. Згідно даних бухгалтерського обліку TOB «БВК "Мосбуд" по взаємовідносинам з постачальником TOB "Фірма "Спецтехстрой" обліковується кредиторська заборгованість в сумі 89267,03 грн.

Згідно листа ДПІ у Шевченківському р-ні м. Києва, TOB "Фірма "Спецтехстрой" 16.05.09 визнано банкрутом, 22.07.09 знято з обліку в органах ДПС, державна реєстрація юридичної особи скасована 20.08.2009 року, ці обставини також підтверджуються і довідкою з єдиного державного реєстру підприємств, установ, організацій.

Суд зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 21 Закону України «Про цінні папери і фондову біржу», яка діяла на час складання векселя, вексель - цінний папір, який засвідчує безумовне грошове зобов'язання векселедавця сплатити після настання строку визначену суму грошей власнику векселя (векселедержателю).

Згідно ч.3 ст. 4 Закону України «Про обіг векселів» умова щодо проведення розрахунків із застосуванням векселів обов'язково відображається у відповідному договорі, який укладається в письмовій формі. У разі видачі (передачі) векселя відповідно до договору припиняються грошові зобов'язання щодо платежу за цим договором та виникають грошові зобов'язання щодо платежу за векселем.

Як зазначалося вище, вексельна форма розрахунків передбачена додатковими угодами від 25.09.2008р. (а.с. 67, 59), але як вбачається з самих угод від імені ТОВ «Спецтехстрой» вони були підписані невстановленою особою, тобто не в самих угодах не зазначено особи яка діє від імені підприємства ні біля підпису не зазначено особу яка його виконала. Також і в актах прийому-передачі простих векселів не зазначено особу яка від імені «Спецтехстрой» прийняла вказані вище векселі.

Згідно Положення про порядок здійснення банками операцій з векселями в національній валюті на території України, затвердженого Постановою Правління НБУ №508 від 16.12.2002р., вексель простий -вексель, який містить зобов'язання векселедавця сплатити у зазначений строк визначену суму грошей власнику векселя (векселедержателю).

Згідно ст. 75 Уніфікованого закону простий вексель має містити:(1) назву "простий вексель", яка включена в текст документа і висловлена вією мовою, якою цей документ складений: (2) безумовне зобов'язання сплатити визначену суму грошей; (3) зазначення строку платежу; (4) зазначення місця, в якому повинен бути здійснений платіж; (5) найменування особи, якій або наказу якої повинен бути здійснений платіж; (6) зазначення дати і місця складання простого векселя; (7) підпис особи, яка видає документ (векселедавець).

Відповідно до ст. 77 Уніфікованого закону до простих векселів застосовуються такі ж положення, що стосуються переказних векселів, тією мірою, якою вони є сумісними з природою цих документів, зокрема, положення щодо строку платежу (статті 33 - 37).

Згідно ст. 33 цього Закону переказний вексель може бути виданий із таким строком платежу:

за пред'явленням;

у визначений строк від пред'явлення; у визначений строк від дати складання; на визначену дату.

Таким чином, для визначення перебігу строку позовної давності слід виходити із строку платежу по векселю.

Відповідно до ч.1 ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Статтею 70 КАС України встановлено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Таким чином, не вважає належними доказами додаткові угоди від 25.09.2008 та акти прийому-передачі векселів з підстав наведених вище. Крім того, згідно п.п. 2.3 угод №11 від 02.07.08 та №10 від 20.06.08 передбачено за виконані роботи оплату в безготівковому порядку шляхом перерахування коштів на банківський рахунок підрядника, протягом 60 днів з моменту підписання форми КБ-2.

Відповідно до п.1.22.1. ст. 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" сума заборгованості платника податку перед іншою юридичною чи фізичною особою, що залишилася нестягнутою після закінчення строку позовної давності, визнається безповоротною фінансовою допомогою.

Згідно п.п.4.1.6. п.4.1. ст.4 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" до складу валового доходу платника податку включаються суми безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному періоді.

Також в акті перевірки зазначено, що за перевіряємий період підприємством завищено валові витрати в сумі 196333,09 грн. за рахунок наступного. Згідно даних бухгалтерського обліку вартість робіт виконаних TOB "Фірма "Спецтехстрой" згідно вказаних вище договорів підряду в віднесена до складу валових витрат у 3 кварталі 2008 року на підставі актів виконаних робіт форма КБ-3. Згідно даних бухгалтерського обліку TOB «БВК "Мосбуд" по взаємовідносинам постачальником TOB "Фірма "Спецтехстрой" обліковується кредиторська заборгованість в сумі 89267,03 грн. Тобто, фактично TOB «БВК «Мосбуд» не здійснено компенсацію вартості робіт, які він отримав, а відтак відсутні підстави для віднесення вартості цих робіт в сумі 61285 грн. до валових витрат, так як відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про податкування прибутку підприємств», валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Крім того, перевіркою також встановлено завищення валових витрат за рахунок віднесення до їх складу грошових сум, сплачених Позивачем ФОП ОСОБА_4 та ФОП ОСОБА_5 по укладеним договорам, а саме:

TOB «БВК «Мосбуд» (Замовник) укладено з ФОП ОСОБА_4 (Виконавець) договір №0201/02-01 від 02.01.10 про надання послуг з ведення бухгалтерського обліку.

Надання послуг за вказаним договором було оформлено актами приймання-передачі наданих послуг (контроль за веденням бухгалтерського і податкового обліку, сумісне складання передбаченої чинним в Україні законодавством звітності, консультаційні послуги) з січня по червень 2010 року на загальну суму 27000,00 грн.

Вартість наданих послуг ФОП ОСОБА_4 підприємством включена до складу валових витрат у і кварталі 2010 року -7500,00 грн., у 2 кварталі 2010 року - 7500,00 грн., в 3 кварталі 2010 року - 12000,00 грн.

Суд погоджується з висновками відповідача, що витрати на придбання послуг по договору №0201/02-01 від 02.01.10 не оформлені відповідними документами, які б підтверджували фактичне виконання цих послуг та їх взаємозв'язок з господарською діяльністю позивача. Як підтвердив в судовому засідання представник позивача, в штатному розписі підприємства передбачена посада головного бухгалтера, а зміст послуг, викладених в договорі, а по суті переліком правових засад регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності, які визначені Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Частиною другою ст.3 Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" передбачено, що бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій (ч.1 ст.9 вищезазначеного Закону).

Первинні документи для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву підприємства, назву документа, дату, місце складання, зміст, обсяг та одиницю виміру господарської операції.

Згідно з п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 р. № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 р. за № 168/704. первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити; назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Акти наданих послуг не відповідають вимогам Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 „Витрати", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.99 №318, та п. 1 ст.2 Закону України „Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні" та п.1.2 ст. 1, п.2.1 ст.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 №88.

В актах приймання передачі наданих послуг відсутні обсяг та одиниці виміру наданих послуг, вартість кожного окремого виду наданих послуг та деталізація наданих консультаційних послуг (договором від 02.01.10 №0201/02-01 не передбачено надання консультаційних послуг взагалі). Акти не містять посилань на те, які саме послуги були надані виконавцем, тобто зміст господарської операції. Отже, суд вважає, що перелічені вище акти прийому передачі виконаних робіт не відображають зміст господарської операції та її вимірник, а відтак не можуть вважатись первинними документами бухгалтерського та податкового обліку що відображають фактично здійснені позивачем господарські операції.

Пунктом 5.1. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», передбачено, що валові витрати виробиш та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно пп.5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (товарів, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 -5.7 цієї статті.

Згідно до пп.5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", зокрема, не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковій платіжними та іншими документами.

Також, під час перевірки зясовано, що TOB «БВК «Мосбуд» (Замовник) укладений договір з ФОП ОСОБА_5 (Виконавець) від 15.12.09 №1512/09, про надання послуг на виготовлення інформаційної продукції в кількості і за ціною, погодженою з Замовником. (а.с. 92) Загальна сума договору складає 20000,00 грн. На виконання умов договору складені акти приймання виконаних робіт:

- акт від 17.02.10 б/н на проектування та виготовлення банеру фірми, виготовлення рекламних буклетів, листівок в кількості 1000 штук на загальну суму 6973,91 грн.;

- акт від 12.01.10 б/н на виготовлення візиток директору, головному бухгалтеру в кількості 10 штук та корпоративних візиток підприємства в кількості 5 штук на загальну суму 2763,75 грн.

Також згідно рахунків від 29.01.08 та 14.01.08 (а.с. 90) ФОП ОСОБА_5. на замовлення TOB «БВК «Мосбуд» виготовлено наклейки в кількості 6 штук на загальну суму 190,00 гри., що відображене в акті здачі-прийомки виконаних робіт від 27.03.08 №От-21 (а.с. 91).

Зазначені суми витрат були віднесені позивачем до складу валових.

При цьому суд зазначає, що з вказаних документів не вбачається звязку вказаних витрат з господарською діяльністю підприємства, інших документів, що підтверджують використання вказаної продукції в господарській діяльності підприємства, позивач не надав.

Крім того, постановою Сумського районного суду від 18.03.2011 було притягнуто до адміністративної відповідальності директора ТОВ «БВК Мосбуд» за порушення ведення податкового обліку за період з 01.10.2007 по 30.09.2010 року, а саме занижено податок на прибуток в сумі 43871 грн. та завищено відємне значення оподаткування за 3 квартал 2010 року на загальну суму 92882 грн., чим порушено п.1.32. ст.1, п.п. 4.1.6. п.4.1. ст.4, п.5.1, п.5.2. п.п. 5.3.9. п.5.3. ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», зазначена постанова набрала законної сили 28.03.2011р.

Згідно ч.1 ст.72 Кодексу адміністративного судочинства України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Таким чином, суд приходить до висновку, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийнято у відповідності до норм законодавства, а позовні вимоги необґрунтовані та задоволенню не підлягають.

Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно-виробнича компанія "Мосбуд" до Сумської міжрайонної державної податкової інспекції про скасування податкового повідомлення-рішення відмовити.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня отримання копії повного тексту постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя (підпис) В.О. Павлічек

З оригіналом згідно

Суддя В.О. Павлічек

Повний текст постанови складено 16.05.2011 року.