Постанова № 15906511, 17.05.2011, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 травня 2011 року м.ПолтаваСправа № 2а-1670/3151/11 Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Сич С.С.,

при секретарі Зайченко Н.О.,

за участю:

представника позивача - Одійчука П.В.,

представника відповідача - Мурич Л.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Рігал"до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській областіпро скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

13 квітня 2011 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Рігал" (надалі - ТОВ "Рігал", позивач)звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області (надалі - Кременчуцька ОДПІ, відповідач)про визнання недійсним (нечинним) податкового повідомлення-рішення № 0001611502/1058 від 31.03.2011 року.

В обґрунтування своїх позовних вимог посилається на те, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення, винесене за результатами проведення камеральної перевірки податкової декларації ТОВ "Рігал" з податку на додану вартість за січень 2011 року, що набрала форму акту від 16.03.2011 року № 1273/15-322/30480957. Висновки в акті перевірки про порушення п. 1.7 ст. 1, пп. 7.4.1., 7.4.5 п. 7.4, п. 7.5 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” вважає необґрунтованим, оскільки право на податковий кредит позивача підтверджується податковою накладною та первинними документами бухгалтерського обліку. Вказує, що на момент укладення договору та складання податкових накладних Приватне підприємство "Градко" було включено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та мало свідоцтво платника податку на додану вартість.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечував, просив відмовити у його задоволенні.

Відповідач надав письмові заперечення, у яких на підтвердження правомірності оскаржуваного рішення, посилається на висновки камеральної перевірки податкових декларацій, за результатами якої встановлено порушення позивачем п. 1.7 ст. 1, пп. 7.4.1., 7.4.5 п. 7.4, п. 7.5 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", в результаті чого занижено податок на додану вартість на суму 12100 грн. по господарській операції Приватним підприємством "Градко" (надалі - ПП "Градко"). Вказує, що ПП "Градко" здійснювало господарські операції з ТОВ "Вел-Маркет", яке у свою чергу має ознаки фіктивності та не звітувалося перед податковими органами з вересня 2010 року.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, обєктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що позивач Товариство з обмеженою відповідальністю "Рігал", код ЄДРПОУ 30480957 є юридичною особою, позивач узятий на податковий облік у Кременчуцькій об'єднаній державній податковій інспекції у Полтавській областіз 19.07.1999 р. за № 4935, та зареєстрований платником податку на додану вартість, свідоцтво про реєстрацію платника ПДВ № 23492224 серії НБ № 018090, індивідуальний податковий номер 304809516034.

У термін із 15.02.2011 року по 16.03.2011 року посадовою особою Кременчуцької ОДПІ проведено камеральну перевірку податкової декларації ТОВ "Рігал" з податку на додану вартість, за результатами якої складено акт від 16.03.2011 року № 1273/15-322/30480957.

За висновками перевірки позивачем порушено п. 1.7 ст. 1, пп. 7.4.1., 7.4.5 п. 7.4, п. 7.5 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість”, в результаті чого позивачем завищено податковий кредит та відповідно занижена сума ПДВ за січень 2011 року на суму 12100 грн.

Дане порушення перевіряючі пов'язують із відсутністю фактичних господарських відносин між позивачем та ПП "Градко" за укладеним договором, відсутністю у ПП "Градко" умов для здійснення господарської діяльності та із встановленням серед постачальників ПП "Градко" - ТОВ "Вел-маркет", яке має ознаки фіктивності.

На підставі акту перевірки за порушення позивачем п.п. 1.7 ст. 7, п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" Кременчуцькою ОДПІ винесено податкове повідомлення-рішення № 0001611502/1058 від 31.03.2011 року, яким ТОВ "Рігал" збільшено суму грошового зобов'язання за платежем “податок на додану вартість” в розмірі 12101 грн., у тому числі, за основним платежем - в сумі 12100 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - в сумі 1 грн.

Позивач не погодився із даним податковим повідомленням-рішенням та оскаржив його до суду.

Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Надаючи оцінку оскаржуваному податковому повідомленню-рішенню, суд виходить з наступного.

Законом України “Про податок на додану вартість” від 03.04.1997 року № 168/97-ВР (надалі Закон України “Про ПДВ”), чинного на момент виникнення спірних правовідносин, визначено коло платників податку на додану вартість, обєкти, база, ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету.

П. 1.7 ст. 1 Закону України “Про ПДВ” встановлено, що податковий кредит це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобовязання звітного періоду.

Згідно пп. 7.2.6. п. 7.2. ст. 7 Закону підставою для нарахування податкового кредиту є податкова накладна, яка видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача.

Відповідно до пп. 7.4.5. п. 7.4. ст. 7 Закону України “Про ПДВ” не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у звязку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пп. 7.2.6.).

При цьому, пп. 7.5.1. п. 7.5. ст. 7 Закону України “Про ПДВ” передбачено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

З огляду на викладені положення Закону, для отримання права сформувати податковий кредит із сум ПДВ, сплачених в ціні придбаного товару (робіт, послуг), платник ПДВ повинен мати податкові накладні, видані на реально отриманий товар (роботи, послуги), призначений для використання у своїй господарській діяльності.

Судом встановлено, що позивачем, за результатами господарської операції з ПП "Градко", включено до складу податкового кредиту у січні 2011 року кошти в сумі 12100 грн. Копія податкової декларації з ПДВ за січень 2011 року з додатками наявна у матеріалах справи (а.с.25-28).

Матеріалами справи підтверджено, що 01.12.2010 року між Приватним підприємством "Градко" (Постачальник) та позивачем (Покупець) укладено договір поставки № 01-12/1, згідно з яким Постачальник зобов'язується продати Покупцю товар (поліізобутілен ГОСТ 13303-86), а Покупець зобов'язується придбати його для власних потреб (п. 1.1 Договору) (а.с. 20).

Згідно п. 3.3 договору поставка здійснюється протягом 10-ти банківських днів транспортом Покупця з моменту укладення договору. Приймання товару здійснюється представником Покупця по кількості, визначеній у супроводжуючих документах, та якості товару, згідно документів, що підтверджують якість (п. 3.4 договору).

В ході виконання господарської операції з постачання поліізобутілену ПП "Градко" виписано податкову накладну № 714 від 06.12.2010 року щодо поставки поліізобутілену в кількості 2420 кг на суму 72600 грн., в т.ч. ПДВ 12100 грн.

На момент видачі податкової накладної ПП "Градко" мало статус платника податку на додану вартість, свідоцтво платника ПДВ № 100304058 від 01.11.2010 року (а.с 29) та було зареєстроване у встановленому законом порядку, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, наявним у матеріалах справи.

Зауваження до оформлення податкової накладної у акті перевірки відсутні, податкова накладна оформлена згідно вимог пп. 7.2.1. п. 7.2. ст. 7 Закону України “Про ПДВ”, підписана та скріплена печаткою ПП "Градко".

Формування податкового кредиту за наслідками господарської операції з ПП "Градко" позивач здійснював відповідно до вимог пп. 7.5.1. п. 7.5. ст. 7 Закону України “Про ПДВ” за першою подією датою отримання податкової накладної від контрагента.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно із ч. 1 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Факт передачі позивачу його контрагентом за договором поліізобутілену в кількості 2420 кг підтверджено видатковою накладною № 714 від 06.12.2010 року, копія якої наявна в матеріалах справи (а.с. 22).

Із пояснень представника позивача у судовому засіданні встановлено, що перевезення поліізобутілену на склад позивача здійснювалося працівником позивача - водієм ОСОБА_4 на автомобілі марки ВАЗ 21051, державний номер НОМЕР_1, з причепом, державний номер НОМЕР_2. Дані транспортні засоби знаходяться у користуванні позивача згідно договору оренди транспортних засобів від 17.11.2010 року, укладеного з ОСОБА_4 Копія договору оренди транспортних засобів та акту приймання - передачі наявні у матеріалах справи.

Як пояснив представник позивача у судовому засіданні, місце передачі товару контрагентом було повідомлено у телефонному режимі. 06.12.2010 року водій позивача ОСОБА_4 на підставі довіреності отримав товар за адресою: м. Кременчук, вул. Профспілкова, 1 безпосередньо у керівника ПП "Градко", та здійснив його перевезення на склад позивача за адресою: м. Кременчук, вул. Свіштовська, 1 у декілька їздок.

Факт перевезення товару, отриманого від ПП "Градко", підтверджується товарно-транспортною накладною № 714 від 06.12.2010 року, подорожнім листом № 5 від 06.12.2010 року, копії яких наявні у матеріалах справи.

Відповідно до пп. 7.4.1. п. 7.4. ст. 7 Закону України “Про ПДВ” податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку із придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Пунктом 1.32 статті 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств” встановлено, що господарська діяльність - це будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи.

Із письмових пояснень позивача встановлено, що поліізобутілен придбавався у ПП "Градко" з метою використання у якості компонента для виробництва ливарного зв"язуючого "ПЕК" ТУ У 24.6-25169467-001-2003 та ливарного покриття розділового антифрикційного для модельної оснастки "Литапарм" ТУ 025899-002-17151520-2000.

Згідно довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України АБ № 275928 позивач має право, зокрема, здійснювати, вид діяльності за КВЕД 24.66.0 Виробництво іншої хімічної продукції для промислових цілей (а.с. 10).

Поліізобутілен, у тому числі придбаний у ПП "Градко", у подальшому використаний позивачем у виробницті (накладна на внутрішнє переміщення матеріальних цінностей із складу на виробництво № ПМ-0000011 від 31.12.2010 року).

Таким чином, до розміру податкового кредиту у січні 2011 року позивачем було включено податок на додану вартість в сумі 12100 грн. у зв'язку з придбанням товару (поліізобутілену ГОСТ 13303-86 в кількості 2420 кг) з метою здійснення господарської діяльності, за укладеним договором з ПП "Градко", на підставі виписаної останнім належно оформленої податкової накладної.

При цьому, суд вважає за необхідне зазначити, що у даному випадку відповідачем проведено камеральну перевірку податкової декларації ТОВ "Рігал" з податку на додану вартість за січень 2011 року, за результатами якої складено акт від 16.03.2011 року № 1273/15-322/30480957.

Перелік документів, використаних при перевірці, зазначено на стор. 1 акту перевірки (а.с. 13), а саме декларація з ПДВ ТОВ "Рігал" за січень 2011 року.

Відповідно до п.п. 75.1.1 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України (чинного з 01.01.2011 року) камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні органу державної податкової служби виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків.

Таким чином, за результатами камеральної перевірки податковим органом можуть встановлюватися арифметичні або методологічні помилки, допущені платником податків при заповненні податкової декларації.

Відповідно до роз'яснення Комітету Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності від 20.03.2001 року № 06-10/167 під терміном “арифметична помилка або описка” слід розуміти помилки, або описки, допущені платником податку при заповненні декларацій (розрахунків) або додатків до них, зокрема, при виконанні арифметичних дій, передбачених при обчисленні об'єкта оподаткування з метою визначення податкових зобов'язань з податку, збору, обов'язкового платежу (додавання або вирахування відповідних рядків), а також описки, допущені при перенесенні даних із додатків, на підставі яких заповнюються відповідні рядки декларації (неправильно поставлена кома при застосуванні одиниці виміру, неправильно перенесений підсумок з додатка тощо).

Під методологічною помилкою слід розуміти помилку, допущену платником податків при складанні ним декларації, яка полягає у неправильному застосуванні або незастосуванні ставок оподаткування чи коефіцієнтів при визначенні податкового зобов'язання з того чи іншого податку, збору (обов'язкового платежу).

Як вбачається із змісту акту камеральної перевірки в ході перевірки не встановлено арифметичних помилок та описок або методологічних помилок, допущених при заповненні податкової декларації з податку на додану вартість ТОВ "Рігал" за січень 2011 року.

Разом з тим, встановлено порушення п. 1.7 ст. 1, пп. 7.4.1., 7.4.5 п. 7.4, п. 7.5 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість”, яке перевіряючими пов'язується із не підтвердженням господарських операцій податковими накладними та первинними документами бухгалтерського обліку.

Судом встановлено, що податкова накладна та первинні документи бухгалтерського обліку, що підтверджують факт здійснення господарської операції із ПП "Градко", та інші документи під час проведення камеральної перевірки не досліджувалися та у відповідності із п.п. 75.1.1 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України дослідженню не підлягали.

Суд не бере до уваги доводи відповідача про відсутність у ПП «Градко»основних засобів та працівників з посиланням на відомості податкової звітності ПП «Градко», виходячи з наступного. Відсутність у декларації з податку на прибуток підприємства ПП «Градко»відомостей про амортизацію не є доказом відсутності на балансі підприємства основних засобів, зустрічна перевірка у ПП «Градко» відповідачем не проводилася. Податковий розрахунок комунального податку ПП «Градко»містить відомості про кількісний склад працівників підприємства, проте, у даному звіті не відображаються відомості про працівників, що можуть працювати на підприємстві, зокрема, за сумісництвом та ін.

Таким чином, відомості, що містяться у податковій звітності ПП «Градко»за 2010 рік не спростовують факт поставки позивачу товару згідно укладеного договору.

Суд не бере до уваги доводи відповідача про нереальність господарської операції із ПП "Градко", яку відповідач повязує з фактом здійснення ПП "Градко" господарських операцій з ТОВ "Вел-Маркет", яке має ознаки фіктивності та не звітувалося перед податковими органами з вересня 2010 року, виходячи з наступного.

У п. 1.3 ст. 1 Закону України “Про ПДВ” платника податку визначено як особу, яка згідно із цим Законом зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особу, яка імпортує товари на митну територію України.

Згідно з п. 10.2 ст. 10 цього Закону платники податку, визначені у підпунктах "а", "в", "г", "д" п. 10.1 цієї статті, відповідають за дотримання достовірності та своєчасності визначення сум податку, а також за повноту і своєчасність його внесення до бюджету відповідно до закону.

Із наведеного випливає, що сама по собі несплата податку продавцем (у тому числі внаслідок ухилення від сплати) в разі фактичного здійснення господарської операції не впливає на формування податкового кредиту покупцем та суму бюджетного відшкодування.

Таким чином, добросовісний платник податків, який в силу покладеного на нього законами обов'язку щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів) вступає у зв'язку з цим у відповідні правовідносини з державою, не може нести відповідальність за не виконання чи неналежне виконання такого обов'язку іншими платниками податків, якщо інше прямо не встановлено законом. У разі якщо контрагент не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи.

Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на віднесення сплачених ним у ціні товару відповідних сум податку на додану вартість до податкового кредиту, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо цього та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що відповідачем не встановлено та не доведено у ході судового розгляду справи, що ПП "Градко" придбавало у ТОВ "Вел-Маркет" саме поліізобутілен, який у подальшому ПП "Градко" поставлений позивачу. У акті перевірки зазначено, що ТОВ "Вел-Маркет" було лише одним із постачальників ПП "Градко" та ПП "Градко" формує податковий кредит від ТОВ "Вел-Маркет", що має ознаки фіктивності.

Разом з тим, вироками судів, які набрали законної сили, ознаки узгоджених кримінально-карних дій у діях працівників позивача, ПП "Градко" та ТОВ "Вел-Маркет" не встановлені. Відсутні вироки суду про фіктивне підприємництво ПП "Градко".

Відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на припис наведеної норми процесуального права при розгляді судом спору щодо правомірності рішення органу державної податкової служби, яким платнику податків донараховані податкові зобовязання, презумується добросовісність платника податків, якщо зазначеним органом не доведено інше.

Оскільки відповідачем не доведено порушення позивачем п. 1.7 ст. 1, пп. 7.4.1., 7.4.5 п. 7.4, п. 7.5 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість”, суд приходить до висновку, що включення до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість, сплачених при придбанні товару у ПП "Градко" здійснені у відповідності до вимог Закону України “Про податок на додану вартість”.

Беручи до уваги наведене, суд приходить до висновку, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення є необґрунтованим, тобто винесене без урахуванням усіх обставин, що мали значення для прийняття рішення, а тому є неправомірним.

Зважаючи на те, що податкове повідомлення рішення є правовим актом індивідуальної дії, та згідно ч. 2 ст. 162 КАС України, у разі його неправомірності, визнається судом протиправним і скасовується, суд вважає за необхідне згідно ч. 2 ст. 11 КАС України вийти за межі позовних вимог про визнання недійсним (нечинним) податкового повідомлення-рішення Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області від 31.03.2011 року № 0001611502/1058, натомість визнати його протиправним і скасувати.

Таким чином, позовні вимоги обґрунтовані, а тому підлягають задоволенню.

Згідно частини 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України,-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Рігал" до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області про скасування податкового повідомлення-рішення задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області від 31.03.2011 року № 0001611502/1058, яким Товариству з обмеженою відповідальністю "Рігал" збільшено суму грошового зобов'язання за платежем "податок на додану вартість" в розмірі 12101 грн. (дванадцять тисяч сто одна гривня), з них: за основним платежем в сумі 12100 грн. (дванадцять тисяч сто гривень) та за штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 1 грн. (одна гривня)

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Рігал" витрати зі сплати судового збору у розмірі 3 грн. 40 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено 23 травня 2011 року.

СуддяС.С. Сич