Постанова № 15906350, 27.05.2011, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 2а/1570/1020/2011

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 травня 2011 року

Одеський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Єфіменко К.С. при секретарі Кузьменко Е.Х., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «НОВІ БІЗНЕС ПОГЛЯДИ» до Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі Одеської області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 09.08.2010 року №0002702301/0, від 30.09.2010 року №0002702301/1, від 15.11.2010 року №0002702301/2, від 26.01.2011 року №0002702301/3, -

В С Т А Н О В И В:

З позовом до суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «НОВІ БІЗНЕС ПОГЛЯДИ»до Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі Одеської області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 09.08.2010 року №0002702301/0, від 30.09.2010 року №0002702301/1, від 15.11.2010 року №0002702301/2, від 26.01.2011 року №0002702301/3.

В судовому засіданні 10.05.2011 року представник позивача просив задовольнити позов з огляду на те, що позивач правомірно відніс до складу валових витрат суму різниці у курсовій вартості іноземних валют та правомірно скорегував в межах строків давності розмір власних валових витрат за минулі податкові періоди 2007-2008 років. Представник відповідача був сповіщений належним чином про дату, час та місце слухання справи (а.с.217), але в судове засідання не прибув та не надав клопотання про відкладення розгляду справи з поважних причин, а тому, на підставі положень ст.128 КАС України, справа розглядалась за його відсутності за наявними в справі запереченнями та доказами.

Заслухавши пояснення представника позивача та дослідивши наявні в справі письмові докази суд встановив наступні факти та обставини:

Відповідач на підставі ст.1 Закону України «Про державну податкову службу»є місцевим підрозділом центрального органу державної виконавчої влади та згідно ст.ст.7,10,11 цього ж Закону здійснює повноваження щодо встановлення порушень податкового законодавства, нарахування податкових зобовязань та стягнення заборгованості з податків та зборів, штрафних санкцій, а тому позовні вимоги щодо оскарження його актів, дій чи бездіяльності з цього приводу, на підставі положень ст.55 Конституції України, ч.1, п.1 ч.2 ст.17, ст.104 КАС України підвідомчі адміністративним судам та повинні розглядатись за правилами адміністративного судочинства.

На підставі направлення від 28.05.2010 року №238/23, від 24.06.2010 року №278/23 посадовими особами ДПІ у Комінтернівському районі Одеської області згідно п.1 ст.11 Закону України від 04.12.1990 року №509-ХІІ «Про державну податкову службу в Україні» в період з 31.05.2010 року по 19.07.2010 року була проведена планова виїзна документальна перевірка ТОВ «НОВІ БІЗНЕС ПОГЛЯДИ» з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2009 року по 31.03.2010 року.

За результатами зазначеної перевірки був складений акт №1682/23/34980457 від 29.07.2010 року (а.с.60-129), яким були встановлені порушення позивачем за перевірений період п.п.4.1.6 п.4.1 ст.4, п.п.5.2.1 п.5.2, п.п.5.3.2 п.5.3, п.5.9 ст.5, п.п.7.3.3, п.п.7.3.5, п.п.7.3.7 п.7.3 ст.7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»№283/97-ВР від 22.05.1997 року.

На підставі цього акту перевірки відповідачем 09.08.2010 року прийняте податкове повідомлення-рішення №0002702301/0 (а.с.56) щодо нарахування податку з прибутку підприємств в розмірі 11372336,00 грн., штрафним санкціям в розмірі 7960635,00 грн., а всього 19332971,00 грн.

Позивачем проводилась процедура адміністративного оскарження прийнятого відповідачем податкового повідомлення-рішення, що підтверджується рішеннями відповідача від 30.09.2010 року №11518/10/23-035/С (а.с.11-25), Державної податкової адміністрації в Одеській області від 05.11.2010 року №40323/10/25-0007 (а.с.26-36), Державної податкової адміністрації України від 17.01.2011 року (а.с.37-42), якими скарги платника податків залишені без задоволення, а прийняті податкові повідомлення-рішення без змін.

За результатами адміністративного оскарження відповідачем прийняті проміжкові податкові повідомлення-рішення від 30.09.2010 року №0002702301/1 (а.с.57), №0002702301/2 (а.с.58) та остаточне податкове повідомлення-рішення від 26.01.2011 року №0002702301/3 (а.с.59), якими були повторені раніше прийняті рішення податкового органу стосовно сум донарахованого податку та штрафних санкцій.

Представники позивача вважають вказані рішення протиправними оскільки, позивач правомірно, на підставі положень закону, відніс до складу валових витрат різницю у курсовій вартості іноземних валют та правомірно, в межах строків давності, провів корегування власних витрат на вказану суму, подавши скореговану декларацію на прибуток за відповідні податкові періоди 2007-2008 років.

Представник відповідача в судове засідання не зявився та не надав письмових заперечень проти позову.

Суд вважає, що оскаржені позивачем податкові повідомлення-рішення прийняті не у відповідності до вимог податкового законодавства, виходячи з наступного.

Відповідно до ст.3 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» обєктом оподаткування є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з п.4.3 вказаного Закону на: суму валових витрат платника податку, визначених ст.5 вказаного Закону; суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із ст.ст.8, 9 цього Закону.

Відповідно до п.5.1 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»валові витрати виробництва та обігу сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

В тому числі до сум витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у звязку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбанням електричної енергії (включаючи реактивну) (п.5.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Згідно з п.6.1 ст.6 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», якщо обєкт оподаткування платника податку з числа резидентів за результатами податкового року має від`ємне значення обєкта оподаткування (з урахуванням суми амортизаційних відрахувань), сума такого від`ємного значення підлягає включенню до складу валових витрат першого календарного кварталу наступного податкового року.

Розрахунок обєкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням від`ємного значення обєкта оподаткування попереднього року у складі валових витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від`ємного значення.

Законом України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21.12.2000 року №2181-III (який діяв на день подання Декларації за I квартал 2010 року), є спеціальним законом з питань оподаткування, який встановлює порядок погашення зобовязань платників податків юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обовязкових платежів), включаючи збір на обовязкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообовязкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у т.ч. за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення.

Відповідно до п.5.1 ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»податкове зобовязання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.

Зазначене податкове зобовязання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку. Якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених ст.15 цього Закону) платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок.

Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо такі уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно виявлені. Форма уточнюючих розрахунків визначається у порядку, встановленому для податкових декларацій.

Статтею 15 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»строки давності встановлені не пізніше закінчення 1095 дня, наступного за останнім днем граничного строку подання податкової декларації.

Виходячи з вищезазначеного, протягом строку в 1095 днів, позивач мав право задекларувати зазначені витрати подавши уточнюючий розрахунок або вказати такі уточнені показники у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період (зазначення в Декларації з податку на прибуток за 2009 рік витрат 2007-2008 років в сумі 183290288,00 грн.).

Законом України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»не встановлює будь-яких обмежень платників податків по декларуванню помилок в звязку з проведенням протягом строку у 1095 днів попередніх перевірок дотримання податкового законодавства.

Окрім того, під час офіційного зясування обставин справи встановлено, що позивачем у перевірених податкових періодах 2007-2008 років до складу валових витрат підприємства збитки від суму різниці у курсовій вартості іноземних валют в розмірі 183290288,00 грн. віднесені не були, що підтверджується даними акту попередньої перевірки ДПІ у Печерському районі м.Києва від 20.07.2009 року №429/2308/34980457 (а.с.169-215) та спростовує протилежний висновок посадових осіб ДПІ у Комінтернівському районі Одеської області до якого вони прийшли в ході проведення власної перевірки.

Таким чином, суд вважає, що відповідач, в порушення положень ст.3, п.5.1 ст.5, п.6.1 ст.6 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та п.5.1 ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»помилково прийшов до висновку про незаконність віднесення позивачем до витрат своєї діяльності збитків від курсових різниць в розмірі 183290288,00 грн. за 2007-2008 роки.

Відносно іншого порушення, суд також вважає цей висновок посадових осіб ДПІ у Комінтернівському районі Одеської області помилкових, виходячи з наступного.

В березні 2010 року позивачем були придбані товарно-матеріальні цінності для підготовки, організації, ведення виробництва, вартість яких відніс до складу валових витрат відповідного звітного податкового періоду.

Відповідач посилається на незаконне віднесення цих сум до складу валових витрат з огляду на положення п.п.5.3.2 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Однак, при цьому, не було враховано положення п.п.8.7.1 п.8.7 ст.8 цього ж Закону, згідно яких платник податку має право протягом звітного періоду віднести до валових витрат будь-які витрати, повязані з поліпшенням основних фондів, що підлягають амортизації, в тому числі витрати на поліпшення орендованих основних фондів, у сумі, що не перевищує 10 відсотків сукупної балансової вартості всіх груп основних фондів станом на початок звітного податкового періоду.

Згідно даних оборотно-сальдової відомості по рахунку 10 «Місця зберігання, необоротні активи»станом на початок 2010 року (а.с.165-168) сукупна балансова вартість всіх груп основних фондів підприємства позивача склала 461509192,85 грн. Позивачем була віднесена до складу валових витрат лише суму 1250000,00 грн., хоча він мав право, згідно вищезазначеної норма закону, віднести до складу валових витрат значно більшу суму 46150919,28 грн. (10% від вартості основних фондів підприємства), що свідчить про те, що він при віднесені сум до складу валових витрат не припустився порушень норм Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Відтак, оцінюючи надані докази в сукупності, суд вважає, що оскаржені акти субєкту владних повноважень з податку на прибуток підприємств прийняті на підставі помилкового висновку посадових осіб, що не відповідає положенням ч.2 ст.19 Конституції України, ст.9-11 Закону України «Про систему оподаткування в Україні»та ст.11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», а тому, на підставі положень ч.2 ст.162 КАС України суд повинен в цій частині позовні вимоги задовольнити - визнати протиправними та скасувати оскаржені податкові повідомлення-рішення з податку на прибуток підприємств та штрафним санкціям.

Судові витрати розподілити за правилами ст.94 КАС України.

Керуючись ст.ст.94,158-163 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1.Позовні вимоги задовольнити повністю.

2.Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі Одеської області від 09.08.2010 року №0002702301/0, від 30.09.2010 року №0002702301/1, від 15.11.2010 року №0002702301/2, від 26.01.2011 року №0002702301/3.

Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня виготовлення та підписання повного тексту постанови.

Повний текст постанови складений та підписаний суддею 27 травня 2011 року

Суддя Єфіменко К.С.