Постанова № 15905945, 25.05.2011, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 2а-8751/10/1570

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 травня 2011 року. Одеський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Самойлюк Г.П.

за участю секретаря: Бжассо В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі справу за адміністративним позовом Державного підприємства «Одеський обласний радіотелевізійний передавальний центр» до державної податкової інспекції у Болградському районі Одеської області про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення ДПІ у Болградському районі Одеської області № 0001341501/0 від 13 серпня 2010 року, -

ВСТАНОВИВ:

До суду надійшов адміністративний позов Державного підприємства «Одеський обласний радіотелевізійний передавальний центр» до державної податкової інспекції у Болградському районі Одеської області, в якому позивач просить визнати недійсним податкове повідомлення-рішення № 0001341501/0 від 13 серпня 2010 року.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що державною податковою інспекцією у Болградському районі Одеської області неправомірно збільшено суму податкового зобовязання та нараховано штрафні (фінансові) санкції за період січень-травень 2010 року у сумі 8042,48 грн. Позивач зазначає, що дані земельного кадастру стосовно нормативної грошової оцінки земельної ділянки по Болградській міській раді на 2010 рік отримав через шість місяців після початку нового бюджетного року, після подання податкової декларації, тому нарахування плати за землю проводилось за попередніми даними. З огляду на зазначене позивач заперечує факти порушення, викладені в акті перевірки, на підставі яких прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення.

Представник позивача у судовому засіданні посилаючись на обставини викладені у позовній заяві, підтримав позовні вимоги у повному обсязі та просив їх задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав в повному обсязі, просив суд відмовити в його задоволенні з підстав, викладених у письмових запереченнях та пояснив, що зазначене податкове повідомлення-рішення прийняте відповідно до вимог діючого законодавства України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення та заперечення представників сторін, суд встановив наступні обставини та факти.

Рішенням виконкому Болградської міської ради від 16.11.1998 року Державному підприємству «Одеський обласний радіотелевізійний передавальний центр» передано у приватну власність нерухоме майно у вигляді земельної ділянки загальною площею 23119 кв.м., яка розташована за адресою :Одеська обл., м. Болград, вул.Фонтанна,119

30.07.2010 року на підставі п.1 ст.11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»№509-XII від 04.12.19990р. та абз. «б»п.п.4.2.2. ст.4 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»старшим державним податковим інспектором відділу оподаткування юридичних осіб ДПІ у Болградському районі Одеської області Панайотовою О.О. проведена документальна невиїзна перевірка в приміщенні ДПІ у Болградському районі Одеської області ДП «Одеський обласний радіотелевізійний передавальний центр»з питань виявлення заниження податкового зобовязання по земельному податку за січень-травень 2010 року.

За наслідками перевірки складено акт №626/15-01/01188477 від 30.07.2010 року про результати невиїзної документальної перевірки, яким встановлено, що при складанні податкового розрахунку земельного податку підприємством порушено ст. 13 Закону України «Про плату за землю»та п.2 Порядку подання податкового розрахунку земельного податку, відповідно до яких підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру за станом на 1 січня поточного року, в звязку з чим позивачу збільшено суму податкового зобовязання за період січень-травень 2010 року на 5361,56 грн.

На підставі зазначеного акту відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0001341501/0 від 13.08.2010 року про нарахування суми податкового зобовязання у розмірі 8042,48 грн., з яких за основним платежем - 5361,65 грн. та за штрафними фінансовими санкціями - 2680,83 грн.

Державне підприємство «Одеський обласний радіотелевізійний передавальний центр», не погоджуючись з вищезазначеним повідомленням-рішенням, звернулося до суду з позовом, в якому просить визнати його недійсним.

Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, проаналізувавши положення чинного законодавства, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позову, виходячи з наступного.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Закон України "Про плату за землю" № 2535-XII від 03.07.1992р. (чинний на момент виникнення спірних правовідносин, далі Закон № 2535-XII) визначає розміри та порядок плати за використання земельних ресурсів, а також відповідальність платників та контроль за правильністю обчислення і справляння земельного податку.

Відповідно до статті 2 Закону України № 2535-XII використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель. Розміри податку за земельні ділянки, грошову оцінку яких не встановлено, визначаються до її встановлення в порядку, визначеному цим Законом. Власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі, крім орендарів та інвесторів - учасників угоди про розподіл продукції, сплачують земельний податок.

Статтею 5 Закону України № 2535-XII визначено, що об'єктом плати за землю є земельна ділянка, а також земельна частка (пай), яка перебуває у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди. Суб'єктом плати за землю (платником) є власник земельної ділянки, земельної частки (паю) і землекористувач, у тому числі орендар.

Відповідно до ст. 13 Закону України № 2535-XII, підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру, а орендної плати за земельну ділянку, яка перебуває у державній або комунальній власності, - договір оренди такої земельної ділянки.

Представник позивача у судовому засіданні зазначив, що через шість місяців після початку нового бюджетного року отримав довідку з відділу Держкомзему у Болградському районі Одеської області №7-7-06/2412 від 17.06.2010 року, в якій зазначено, що базова вартість земельної ділянки по Болградській міській раді складала 98 грн. за 1 кв.м. станом на 01.01.2010 року (а.с.10), оскільки позивач дізнався про зазначені обставини лише в червні 2010 року, нарахування плати за землю проводилось за попередніми даними.

Частиною 5 статті 7 Закону України № 2535-XII зазначено, що ставки земельного податку за земельні ділянки (за винятком сільськогосподарських угідь) диференціюють та затверджують відповідні сільські, селищні, міські ради виходячи із середніх ставок податку, функціонального використання та місцезнаходження земельної ділянки, але не вище ніж у два рази від середніх ставок податку з урахуванням коефіцієнтів, встановлених частиною другою і третьою цієї статті.

Рішенням Болградської міської ради пятдесят другої сесії V скликання «Про затвердження результатів грошової оцінки земель м. Болграду»від 25.12.2009 року затверджено технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель Болградської міської ради Одеської області (а.с.55). Відповідно до довідки Відділу Держкомзему у Болградському районі Одеської області середня вартість земельної ділянки площею 1 кв.м., яка розташована в V економіко-планувальній зоні з урахуванням коефіцієнту індексації (К=1,059), коефіцієнту функціонального призначення (Кф=1,00) по Болградській міській раді складає 98,00 грн.

Відповідно до ч.1 ст. 14 Закону України № 2535-XII платники земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності (крім громадян) самостійно обчислюють суму земельного податку та орендної плати щороку за станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою центральним податковим органом, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій.

Наказом ДПА України № 434 від 02.12.2003 року затверджено Порядок подання податкового розрахунку земельного податку (чинний на момент виникнення спірних правовідносин, надалі Порядок № № 434), відповідно до п.п.1-2 якого юридичні особи самостійно обчислюють суму податкового зобов'язання щодо земельного податку в порядку та за ставками, визначеними Законом України "Про плату за землю". Розрахунок податку складається на підставі даних державного земельного кадастру за станом на 1 січня поточного року і щороку подається власниками землі та/або землекористувачами до органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки до 1 лютого поточного року з розбивкою річної суми земельного податку рівними частками за місяцями, а землекористувачами - виробниками товарної сільськогосподарської і рибної продукції - з розбивкою річної суми на дві рівні частки.

Відповідно п.п. 4.2.2. п.4.2 ст. 4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" № 2181-III від 21.12.2000 року (далі Закон № 2181-III зі змінами та доповненнями) контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі якщо, серед іншого, дані документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях.

При проведенні перевірки встановлено, що при складанні податкового розрахунку земельного податку за січень-травень 2010 року позивачем порушено ст. 13 Закону України № 2535-XII, а саме не враховано даних земельного кадастру щодо грошової оцінки землі станом на 01.01.2010 року, що призвело до зменшення суми податкового зобовязання на 5361,65 грн.

Відповідно п. 17.1.3 п.17.1 ст. 17 Закону України № 2181-III, у разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, викладеними у підпункті "б" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобов'язання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п'ятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.

Позивачу нараховано штрафну фінансову санкцію за 2010 рік у сумі 2680,83 грн.

Судом не приймаються до уваги посилання позивача на відсутність порушень з боку останнього та правомірність нарахування плати за землю за попередніми даними грошової оцінки земельної ділянки, в звязку з необізнаністю про існування рішення Болградської міської ради про затвердження грошової оцінки землі станом на 01.01.2010 року з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 9 Закону України «Про систему оподаткування»№1251-ХІІ від 25.06.1991 року (чинний на момент виникнення спірних правовідносин, далі Закон №1251-ХІІ) платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані, серед іншого, подавати до державних податкових органів та інших державних органів відповідно до законів декларації, бухгалтерську звітність та інші документи і відомості, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів (обов'язкових платежів); сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни.

Згідно ст. 11 Закону України №1251-ХІІ відповідальність за правильність обчислення, своєчасність сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) і додержання законів про оподаткування несуть платники податків і зборів (обов'язкових платежів) відповідно до законів України. Фінансові санкції за наслідками документальних перевірок та ревізій, які здійснюються органами державної податкової служби України та іншими уповноваженими державними органами, застосовуються у розмірах, передбачених законодавчими актами, чинними на день завершення таких перевірок або ревізій.

Проаналізувавши вказані норми Закону, суд приходить до висновку, що позивач несе відповідальність за правильність обчислення податків, тому був зобовязанний на момент подання податкового розрахунку земельного податку дізнатися про грошову оцінку землі станом на 01.01.2010 року та зазначає, що у випадку їх ненадання з боку посадових осіб, не був позбавлений права на оскарження їх дій.

Відповідно до положень статті 86 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили.

Частиною другою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд вважає, що ДПІ у Болградському районі Одеської області, заперечуючи проти позову, довів належними засобами доказування з посиланням на відповідні докази правомірність прийнятого рішення.

Враховуючи наведене та оцінюючи наявні в матеріалах справи письмові докази у сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими та неправомірними, отже такими, що не підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 71, 86,94, 122, 160-163,167 КАС України, суд,

П О С Т А Н О В И В :

У задоволенні адміністративного позову Державного підприємства «Одеський обласний радіотелевізійний передавальний центр» , - відмовити в повному обсязі.

Постанова суду може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції в порядку та строки, встановлені ст. 186 КАС України.

Постанова набирає законної сили в порядку та строки, встановлені ст. 254 КАС України.

Повний текст постанови виготовлено та підписано суддею 25 травня 2011 року .

Суддя/підпис/:

З оригіналом згідно:

Суддя:

/