Постанова № 15904499, 14.04.2011, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 квітня 2011 р. № 2а-8829/10/1370

Львівський окружний адміністративний суд в складі: головуючого судді Хоми О.П.,

з участю секретаря судового засідання Янчака П.О.,

з участю представників: позивача Копняк Н.Я., відповідача Охріменко В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові адміністративну справу за позовом Державної інспекції з контролю за цінами у Львівській області до Львівського комунального підприємства «Залізничтеплоенерго»про стягнення економічних санкцій,

в с т а н о в и в:

Державна інспекція з контролю за цінами у Львівській області звернулася з позовом до Львівського комунального підприємства «Залізничтеплоенерго», в якому просить, стягнути застосовані до підприємства за порушення державної дисципліни цін та самостійно не сплачені економічні санкції в розмірі 223 440 грн. 99 коп. В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що в ході проведеної перевірки порядку формування та застосування тарифів на теплову енергію та економічну обґрунтованість проекту тарифів на теплову енергію, встановлено порушення відповідачем державної дисципліни цін, що відображено в акті перевірки від 12.10.2006 року № 000935. Загальна сума необґрунтовано одержаної виручки ЛКП «Залізничтеплоенерго»склала 74480,33 грн. Рішенням №158 від 21.11.2006 року до підприємства застосовано економічні санкції на суму 223440, 99 грн., яке відповідачем не виконано.

Представник позивача Копняк Н.Я. в судовому засіданні позовні вимоги підтримала з підстав, викладених у позовній заяві, просила позов задовольнити.

Представник відповідача Охріменко В.В. в судовому засіданні позову не визнала з підстав, викладених у письмову запереченні. Просила в задоволенні позову відмовити.

Суд, заслухавши думку представників сторін, зясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, приходить до висновку про те, що позов підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

Статтею 192 Господарського Кодексу передбачено, що політика ціноутворення, порядок встановлення та застосування цін, повноваження органів державної влади та органів місцевого самоврядування щодо встановлення та регулювання цін, а також контролю за цінами і ціноутворенням визначаються законом про ціноутворення та іншими законами.

Контроль за додержанням державної дисципліни цін здійснюється органами, на які ці функції покладено Урядом України. Вказані органи здійснюють контроль у взаємодії з профспілками, спілками споживачів та іншими громадськими організаціями.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про ціни і ціноутворення»вільні ціни і тарифи встановлюються на всі види продукції, товарів і послуг, за винятком тих, по яким здійснюється державне регулювання цін і тарифів.

Статтею 28 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належить встановлення в порядку і в межах, визначених законодавством, тарифів щодо оплати побутових, комунальних, транспортних та інших послуг, які надаються підприємствами та організаціями комунальної власності відповідної територіальної громади; погодження в установленому порядку цих питань з підприємствами, установами та організаціями, які не належать до комунальної власності.

Матеріалами справи підтверджено, що рішенням виконавчого комітету Львівської міської ради від 15.02.2005 року № 138 (зі змінами та доповненнями, внесеними на підставі рішення виконавчого комітету ЛМР № 410 від 06.05.2005 року) для ЛКП «Залізнитеплоенерго»було погоджено тарифи на послуги з теплопостачання для позивача з виконавцями комунальних послуг в розмірі 76 грн. 16 коп./1 Гкал та з бюджетними установами та і організаціями в розмірі 100 грн. 18 коп./1 Гкал.

12 жовтня 2006 року Державною інспекцією з контролю за цінами у Львівській області проведено перевірку ЛКП «Залізничтеплоенерго»на предмет дотримання державної дисципліни цін при формуванні та застосуванні тарифів на теплову енергію та економічну обґрунтованість проекту тарифів на теплову енергію за період з вересня 2005 року по вересень 2006 року.

Результати перевірки оформлені актом № 000935 від 12.10.2006 року.

Перевіркою встановлено, що ЛКП «Залізничтеплоенерго»на постачання теплової енергії для населення, яке проживає у гуртожитках навчальних закладів, які відповідно до ст. 4 Житлового кодексу України відносяться до житлового фонду, застосовано завищені тарифи в розмірі 100 грн. 18 коп./1 Гкал, що призвело до завищеної плати за відпущену теплову енергію, яка використовується для гуртожитків навчальних закладів.

Загальна сума зайво нарахованих ЛКП «Залізничтеплоенерго»коштів, з урахуванням фактичної проплати за відпущену теплову енергію, тобто необґрунтовано одержаної виручки за період з вересня 2005 року по вересень 2006 року, склала 74480 грн. 33 коп.

Згідно п. 3.1 ч. 3 Інструкції про порядок застосування економічних та фінансових санкцій органами державного контролю за цінами, затвердженої спільним наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України та Міністерства фінансів України від 03.12.2001 року № 298/519, Державна інспекція з контролю за цінами та державні інспекції з контролю за цінами в АР Крим, областях, м. Києві та Севастополі приймають рішення про вилучення сум економічних та фінансових (штрафних) санкцій у порядку, передбаченому законодавством. Підставою для прийняття рішень про вилучення сум економічних та фінансових (штрафних) санкцій є акти перевірок, які складаються посадовими особами органів державного контролю за цінами.

Розмір економічної санкції встановлений Законом України «Про ціни і ціноутворення»від 03.12.1990 р. № 507-XII (із змінами), відповідно до ст. 14 якого підлягає вилученню в доход бюджету вся необґрунтовано одержана підприємством, організацією сума виручки в результаті порушення державної дисципліни цін, крім того, стягується штраф у двократному розмірі необґрунтовано одержаної суми виручки.

Начальником Державної інспекції з контролю за цінами у Львівській області 21 листопада 2006 року прийнято рішення № 158 про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін, сума яких з урахуванням вимог ст. 14 Закону України «Про ціни та ціноутворення»від 03.12.1990 року № 507-XII та пп. 3.1, 3.4 Інструкції «Про порядок застосування економічних та фінансових санкцій органами державного контролю за цінами»від 03.12.2001 року № 298/519, складає 223 440 грн. 99 коп.

21.11.2006 року Державною інспекцією контролю за цінами у Львівській області, відповідно до ст. 222 Господарського кодексу України, відповідачу надіслано претензію № 158 з вимогою про перерахування в 10 денний термін в дохід бюджету суму застосованих економічних санкцій в розмірі 223 440 грн. 99 коп.

ЛКП «Залізничтеплоенерго»оскаржило до господарського суду Львівської області рішення від 21.11.2006 року № 158 про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни.

Постановою Господарського суду Львівської області від 26.12.2008 року у справі №1/127-2/31А, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 17.11.2009 року, в задоволенні адміністративного позову ЛКП «Залізничтеплоенерго»відмовлено.

Відповідно до положень, закріплених статтею 11 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів (ст.69 Кодексу адміністративного судочинства України).

Згідно ч.1 ст.70 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.

За правилами, встановленими ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст.72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, що якої встановлено ці обставини.

Постановою господарського суду Львівської області від 26.12.2008 року у справі №1/127-2/31А, яка набрала законної сили, підтверджено правомірність прийняття Державною інспекцією з контролю за цінами у Львівській області рішення від 21.11.2006 року № 158 про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни ЛКП «Залізничтеплоенерго»на суму 223440, 99 грн.

Судом не беруться до уваги доводи відповідача про правомірність застосовування до осіб, які проживають гуртожитках навчальних закладів, тарифу в розмірі 100 грн. 18 коп./1 Гкал, оскільки вони спростовані вище вказаним судовим рішенням.

Оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності, суд прийшов до переконання, що позовні вимоги Державної інспекції з контролю за цінами у Львівській області є обґрунтованими та підтверджуються наявними у справі доказами, тому економічні санкції у сумі 223440, 99 грн. підлягають стягненню з ЛКП «Залізничтеплоенерго».

Відповідно до ч. 4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати з відповідача не стягуються.

Керуючись ст. ст. 7-14, 69-71, 86, 87, 94, 159, 160-163,167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в:

Позов задовольнити.

Стягнути з Львівського комунального підприємства «Залізничтеплоенерго»(юридична адреса: вул. С. Петлюри, 4а, м. Львів, 79054, ідентифікаційний код 22389398) в дохід місцевого бюджету Залізничного району м. Львова 223 440 (двісті двадцять три тисячі чотириста сорок) грн. 99 коп. економічних санкцій.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд з одночасним надсиланням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення.

У разі застосування судом ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили в строк та в порядку, передбаченому ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови виготовлений 18 квітня 2011 року.

Суддя Хома О.П.