Постанова № 15904014, 11.04.2011, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 квітня 2011 р.                                                                                 № 2а-3996/11/1370

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого - судді Шинкар Т.І.,

за участю секретаря – Васильків О.С.,

          розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Управління Пенсійного Фонду України в Золочівському районі до Золочівського районного управління юстиції про скасування постанови про відкриття виконавчого провадження від 10.03.2011р. ВП №24995849, -

ВСТАНОВИВ:

Управління Пенсійного Фонду України в Золочівському районі м.Львова (далі-Управління) звернулося у Львівський окружний адміністративний суд з адміністративним позовом до Золочівського районного управління юстиції (далі-ДВС), просить скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження від 10.03.2011р. ВП №24995849. Позовні вимоги обґрунтовує тим, що виконавче провадження щодо примусового виконання виконавчого листа №2а-5259, виданого 10.02.2011р. Львівським окружним адміністративного судом відкрите з порушенням норм матеріального та процесуального права, зокрема начальником ВДВС порушені норми Закону України ?Про виконавче провадження?, оскільки в оскаржувальній постанові невірно зазначено зміст вищезазначеного виконавчого листа: невірно вказано номер рішення, за яким видано виконавчий документ. Також зазначає, що законодавством України не визначено поняття ?мінімальна пенсія за віком? як розрахункової величини для обчислення розміру пенсії згідно із Законом України ?Про соціальний захист дітей війни?, а застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з Законом України ?Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування? від 09.07.2003 року № 1058 (далі-Закон № 1058), а тому вважає, що заст. начальника ВДВС винесено постанову про відкриття виконавчого провадження з порушенням вимог ст.ст. 19, 24, 26 Закону України ?Про виконавче провадження?.

Позивач явку повноважного представника в судове засідання не забезпечив, на адресу суду надіслав листа, в якому просить розглядати справу без представника Управління.

Відповідач явку повноважного представника в судове засідання не забезпечив, проте на адресу суду подав заперечення, в яких просить розглядати справу без представника ДВС, покладається на розсуд суду.

Справа розглядається за наявними в ній матеріалами справи, відповідно до ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України.

На підставі частини 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 11 квітня 2011 року проголошено вступну та резолютивну частини Постанови.

Дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що у задоволенні позову слід відмовити з наступних підстав.

Спірні правовідносини регулюються Законом України ?Про виконавче провадження? від 21 квітня 1999 року № 606-XIV з наступними змінами і доповненнями (далі-Закон №606).

В судовому засіданні встановлено, що Львівським окружним адміністративним судом 10.02.2011р. видано виконавчий лист у справі № 2а-5259/2008 року.

На підставі вищезгаданого виконавчого документа заст. начальника ВДВС винесено постанову про відкриття виконавчого провадження від 10.03.2011р. ВП №24995849. В даній постанові в графі назва документу вказано - виконавчий лист № 2а-5259 виданий 10.02.2011р., в графі стягувач –ОСОБА_1, в графі боржник - Управління Пенсійного Фонду України в Золочівському районі м.Львова.

Статтею 17 Закону 606 передбачено, що примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом.

У відповідності до ст.19 Закону №606 державний виконавець відкриває виконавче провадження за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення, на підставі виконавчого документа, зазначеного в статті 17 цього Закону.

Згідно ст.25 Закону №606 державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання і цей документ відповідає вимогам, передбаченим цим Законом.

Вказане положення ст. 25 Закону кореспондується із п. 3.6. Інструкції про проведення виконавчих дій, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 15 грудня 1999 року № 74/5 (далі-Інструкція-№74/5).

Згідно статті 18 Закону № 606 у виконавчому документі повинні бути зазначені: найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові за його наявності для фізичних осіб) стягувача і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код суб'єкта господарської діяльності стягувача та боржника за його наявності (для юридичних осіб), індивідуальний ідентифікаційний номер стягувача та боржника за його наявності (для фізичних осіб - платників податків), а також інші відомості, якщо вони відомі суду чи іншому органу, що видав виконавчий документ, які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню, такі як дата і місце народження боржника та його місце роботи (для фізичних осіб), місцезнаходження майна боржника тощо.

В порядку, передбаченому статтею 26 Закону України ?Про виконавче провадження?, державний виконавець відмовляє у відкритті виконавчого провадження у разі: пропуску встановленого строку пред'явлення документів до виконання; неподання виконавчого документа, зазначеного у статті 17 цього Закону; якщо рішення, на підставі якого видано виконавчий документ, не набрало законної сили, крім випадків, коли воно у встановленому законом порядку допущено до негайного виконання; пред'явлення виконавчого документа до органу державної виконавчої служби не за місцем або підвідомчістю виконання рішення; якщо не закінчилася відстрочка виконання рішення, надана судом, яким постановлено рішення; у разі невідповідності виконавчого документа вимогам, передбаченим статтею 18 цього Закону; наявності інших обставин, передбачених законом, які виключають здійснення виконавчого провадження.

Оскільки виконавчий документ відповідав вимогам ст. 18 Закону №606, а відтак заст. начальника ВДВС правомірно винесено постанову про відкриття виконавчого провадження від 10.03.2011р. ВП №24995849 та надав строк позивачу (боржнику) для добровільного виконання рішення суду.

Суд не приймає твердження позивача про протиправність прийнятої постанови про відкриття виконавчого провадження. Після відкриття виконавчого провадження в порядку, визначеному вищезгаданою Інструкцією для усунення невідповідностей виконавчого документа державний виконавець вправі відкласти проведення виконавчих дій.

Згідно ст.124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов’язковими до виконання на всій території України.

Суд розцінює дії Управління щодо оскарження вищезазначеної постанови не інакше, як ухилення від виконання судового рішення щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 недоплаченої щомісячної державної соціальної грошової допомоги ?Дітям війни?.

Відповідно до ч.3 ст. 2 та до ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого суб'єкти владних повноважень зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд, згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Оскільки позивач доказів в обгрунтування заявлених позовних вимог не навів, а судом порушень при прийнятті Постанов про відкриття виконавчого провадження від 10.03.2011р. ВП №24995849 не встановлено, і тому суд приходить до висновку, що посадова особа ДВС при здійсненні виконавчого провадження діяла на підставі, у межах повноважень та у спосіб передбачений законом, а тому підстави для скасування відсутні.

Таким чином, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, враховуючи вищевикладене, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги не підтверджені матеріалами справи, та не доведені у судовому засіданні та такі, що не підлягають до задоволення.

Керуючись ст.ст. 7-14, 69-71, 86, 128, 159-163, 167, 181 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову відмовити.

Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України.

Повний текст постанови виготовлено 17.04.2011 року.

Суддя                                                                                           Шинкар Т.І.