Постанова № 15903508, 05.04.2011, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 квітня 2011 р. № 2а-9762/10/1370

Львівський окружний адміністративний суд

в складі: головуючої cудді Потабенко В.А.

за участю секретаря судового засідання Гойни Є.А.,

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1, ОСОБА_2, згідно довіреності,

від відповідача: ОСОБА_3, згідно довіреності,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Приватного підприємства “Альфабудсервіс” до Державної податкової інспекції у Пустомитівському районі Львівської області про скасування податкового повідомлення-рішення, -

в с т а н о в и в :

приватне підприємство “Альфабудсервіс»(далі ПП “Альфабудсервіс») звернулося до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Пустомитівському районі Львівської області (далі ДПІ у Пустомитівському районі Львівської області), в якому просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 03.08.2010 року № 0000772350/0.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що висновки акту ДПІ у Пустомитівському районі Львівської області, на підставі якого прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення, не відповідають фактичним обставинам фінансово-господарської діяльності позивача. Позивач зазначає, що включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту відповідно до податкових накладних, отриманих від ТзОВ “Індустріальна компанія “Укрнеобуд” та ТзОВ “Лікмед”, цілком обґрунтована нормами законодавства, зокрема Законом України “Про податок на додану вартість”. Підставою для нарахування податкового кредиту є податкові накладні, видані у відповідності до вимог чинного законодавства, первинні бухгалтерські документи, які підтверджують суми податкового кредиту, оформлені належним чином, а операції, по яких сформовано податковий кредит, повязані з власною господарською діяльністю позивача. “Індустріальна компанія “Укрнеобуд” та ТзОВ “Лікмед” мали право укладати господарські договори та виписувати податкові накладні. Відповідно, ПП “Альфабудсервіс” жодним чином не порушувало норм законодавства.

В судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали повністю, пояснили, що інших документів, ніж ті, що долучені до матеріалів справи, суду на підтвердження своїх вимог представити не можуть в зв'язку з їх відсутністю. Зазначили, що відповідно до ст. 61 Конституції України, юридична відповідальність носить індивідуальний характер. Закон України “Про податок на додану вартість” також не передбачає обовязку або права одного платника податку контролювати іншого платника податку на предмет включення ним сум податку на додану вартість до своїх зобов'язань. ПП “Альфабудсервіс” не може нести відповідальність за порушення порядку здійснення діяльності інших підприємств.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечила з підстав, наведених у письмових запереченнях від 07.12.2010 року, суть яких зводиться до наступного. В процесі проведення перевірки встановлено, що ПП “Альфабудсервіс»безпідставно включило до складу податкового кредиту податок на додану вартість в розмірі 40224,00 грн. з вартості наданих послуг, отриманих від ТОВ “Індустріальна компанія “Укрнеобуд” та ТзОВ “Лікмед”. При аналізі руху сум податку на додану вартість по контрагенту ТОВ “Індустріальна компанія “Укрнеобуд” у відповідності до системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту встановлено, що згідно реєстраційної інформації ДПА України стан підприємства припинено 28.10.2009 року. До ЄДР внесено запис про відсутність за місцезнаходженням. Також відповідач зазначає, що при аналізі руху сум податку на додану вартість по контрагенту ТзОВ “Лікмед” у відповідності до системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту встановлено, що згідно реєстраційної інформації ДПА України стан підприємства внесено запис про відсутність за місцезнаходженням. Отже, підприємством перераховувались кошти на контрагентів без мети реального настання правових наслідків, з метою заниження об'єкту оподаткування, несплати податків. Звідси, формування податкового кредиту за рахунок ПДВ, сплаченого в складі вартості послуг, є безпідставним, незважаючи на наявність податкових накладних, які за формальними ознаками відповідають вимогам чинного законодавства. Просить у задоволенні позову відмовити повністю. Додатково пояснила, що суми, віднесені ПП “Альфабудсервіс” до податкового кредиту у розмірі 40224,00 грн. по розрахунках з ТОВ “Індустріальною компанією “Укрнеобуд” та ТзОВ “Лікмед”, вказаними підприємствами у валові витрати не включались. У контрагентів відсутні необхідні умови для ведення відповідної господарської діяльності, а саме відсутні основні фонди, виробничі активи і транспортні засоби.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши подані документи, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Позивач - ПП “Альфабудсервіс” зареєстроване державним реєстратором виконавчого комітету Львівської міської ради як юридична особа, код ЄДРПОУ 23953493, місцезнаходження юридичної особи: Львівська область, Пустомитівський р-н, с. Годовиця, вул. Шевченка, 23. Позивач взятий на облік як платник податків в ДПІ у Пустомитівському районі Львівської області, зареєстрований платником ПДВ.

Як вбачається з матеріалів справи, на підставі направлень від 24.06.2010 року № 293/232 та від 09.07.2010 року № 314/232 згідно з п.1 ст. 11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»від 04.12.1990 року № 509-ХІІ та відповідно до плану-графіку проведення планових виїзних перевірок суб'єктів господарювання, ДПІ у Пустомитівському районі Львівської області проведена планова виїзна перевірка ПП “Альфабудсервіс”, код ЄДРПОУ 23953493, з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2007 року по 31.03.2010 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2007 року по 31.03.2010 року, за результатами якої складено акт перевірки від 27.07.2010 року № 908/232/23953493.

Вказаною перевіркою встановлено порушення позивачем вимог п.1.7, п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.4, п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 року № 168/97-ВР, з наступними змінами та доповненнями, у звязку з чим занижено податок на додану вартість в сумі 40224,00 грн., в тому числі: за березень 2008 року 4060,00 грн.; за липень 2008 року 8164,00грн.; за серпень 2008 року 19667,00 грн. ; за вересень 2008 року 8333,00 грн.

На підставі акту перевірки від 27.07.2010 року № 908/232/23953493, згідно з п.п. «б»п.п. 4.2.2 п. 4.2 ст. 4, п.п. 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21.12.2000 року № 2181-ІІІ, ДПІ у Пустомитівському районі Львівської області прийнято податкове повідомлення-рішення від 03.08.2010 року № 0000772350/0, яким позивачу визначено суму податкового зобовязання за платежем податок на додану вартість в розмірі 60336,00 грн., у тому числі за основним платежем 40224,00 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями 20112,00 грн.

На підставі ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21.12.2000 року № 2181-ІІІ, позивачем в адміністративному порядку оскаржено вказане податкове повідомлення-рішення, за наслідками якого податкове повідомлення-рішення залишено без змін, а скарга без задоволення. За результатами розгляду скарги позивача ДПІ у Пустомитівському районі Львівської області прийнято податкове повідомлення-рішення від 06.10.2010 р. № 0000772350/1.

В судовому засіданні встановлено, що ПП “Альфабудсервіс” включило до складу податкового кредиту в декларації з податку на додану вартість за березень, липень, серпень та вересень 2008 року податок на додану вартість в сумі 40224,00 грн., сплачений в складі вартості отриманих від ТОВ “Індустріальною компанією “Укрнеобуд” та ТОВ “Лікмед” послуг.

Відповідно до наданих позивачем документів, між ПП “Альфабудсервіс” та ТОВ “Індустріальною компанією “Укрнеобуд” 11.08.2008 року, 05.08.2008 року, 05.08.2008 року, 18.03.2008 року, 05.08.2008 року, 16.07.2008 року укладено договори підряду, згідно з якими ПП “Альфабудсервіс” доручає, а ТОВ “Індустріальна компанія “Укрнеобуд” бере на себе виконання робіт, а саме реконструкцію приміщень: по договору від 11.08.2008 р. - реконструкція приміщень за адресою Львівська обл., Пустомитівський р-н, с. Сокільники; по договору від 05.08.2008 року - реконструкція котельні за адресою м. Львів, вул. Дністерська, 8; по договору від 18.03.2008 року - реконструкція приміщення за адресою м. Львів, вул. І.Франка,14; по договору від 05.08.2008 року - реконструкція приміщення за адресою м. Львів, вул. Курмановича, 2; по договору від 16.07.2008 року - реконструкція ТЕЦ-1 за адресою м. Львів, вул. Козельницька, 5.

Відповідно до ст. 638 Цивільного Кодексу України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Зі змісту вищенаведених договорів не можливо встановити, про які істотні умови виконання робіт сторони дійшли згоди, а саме: в договорах відсутній конкретизація та обсяг робіт, що належало виконати, порядок розрахунків за такі роботи, не зазначено, яким чином відбувалось формування ціни на роботи, відсутня відповідальність сторін за невиконання договору.

На підтвердження виконання договорів від 11.08.2008 року, 05.08.2008 року, 05.08.2008 року, 18.03.2008 року, 05.08.2008 року, 16.07.2008 року між ТОВ “Індустріальна компанія “Укрнеобуд” та ПП “Альфабудсервіс” було підписано акти здачі-приймання робіт та видано відповідні податкові накладні: акт за серпень 2008 року на суму 45115,20 грн., акт за серпень 2008 року на суму 46234,09 грн., акт за серпень 2008 року на суму 14520,20 грн., акт за серпень 2008 року на суму 16630,80 грн., акт за березень 2008 року на суму 20299,92 грн., акт за серпень 2008 року на суму 16205,83 грн., акт за серпень 2008 року на суму 18345,60 грн. та ПН № 29-08-2 від 29.08.2008 року на суму 46234,09 грн.; ПН № 7189 від 31.08.2008 року на суму 14521,20 грн.; ПН № 718/7 від 31.08.2008 року на суму 16630,80 грн., ПН № 3095 від 31.08.2008 року на суму 24359,80 грн., ПН № 6289 від 31.07.2008 року на суму 425322,60 грн.; ПН № 29-08-1 від 29.08.2008 року на суму 16205,83 грн.; ПН № 7188 від 31.08.2008 року на суму 18345,60 грн.; ПН № 29-08 від 29.08.2008 року на суму 174447,28 грн.

Суми податку на додану вартість по зазначеним податковим накладним включено до податкового кредиту за відповідні періоди: березень, липень, серпень та вересень 2008 року.

Крім того, ПП “Альфабудсервіс” перераховано на розрахунковий рахунок ТОВ “Індустріальна компанія “Укрнеобуд” грошові кошти, що підтверджується наступними платіжними дорученнями: № 169 від 19.03.2008 року на суму 9600,00 грн.; № 186 від 02.04.2008 року на суму 49000,00 грн.; № 231 від 23.05.2008 року на суму 74375,00 грн.; № 230 від 22.05.2008 року на суму 20000,00 грн.; № 235 від 28.05.2008 року на суму 45000,00; № 214 від 14.05.2008 року на суму 15000,00 грн.; № 236 від 29.05.2008 року на суму 24000,00 грн.; № 253 від 23.06.2008 року на суму 10000,00 грн.; № 252 від 20.06.2008 року на суму 24000,00 грн.; № 273 від 24.07.2008 року на суму 297642,60 грн.; № 294 від 31.07.2008 року на суму 127680,00 грн.; № 299 від 08.08.2008 року на суму 33600,00 грн.; № 321 від 20.08.2008 року на суму 40000,00 грн.

По взаєморозрахунках ПП “Альфабудсервіс” та ТОВ “Лікмед” суду не надано жодних документів, які б підтверджували договірні правовідносини між сторонами.

З акту перевірки ДПІ у Пустомитівському районі Львівської області від 27.07.2010 року №908/232/23953493 вбачається, і не заперечується позивачем, що по розрахунках з ТОВ “Лікмед”, ПП “Альфабудсервіс” включило до податкового кредиту за липень 2008 року суму податку на додану вартість в розмірі 8164,00 грн.

Суд зазначає, що необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена п.1.2 ст.1, п.2.1 ст.2 “Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку”, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95р. № 88 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.95р. за № 168/704.

Відповідно до п.2.1 ст.2 даного Положення, первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

В статті 2 Закону України від 16.07.99 № 996-ХІУ “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” зазначено, що сфера дії Закону поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, а також на представництва іноземних субєктів господарської діяльності (далі - підприємства), які зобовязані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством.

Відповідно до вимог п.3.2 ст.3 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” від 16.07.99 № 996-ХІУ, бухгалтерський облік є обовязковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

В “Порядку складання декларації з податку на прибуток підприємства”, затвердженого Наказом ДПА України від 29.03.03 № 143 зазначено, що дані, наведені в декларації, повинні підтверджуватись первинними документами обліку та відповідати податковому обліку (звітності).

Статтею 9 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” від 16.07.99р. встановлено вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку.

Згідно з даною нормою, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно з п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обовязкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Відповідно до п.2.15 та п.2.16 Положення, забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим і нормативним актам.

Відповідно до п.1.7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.19 № 168/97 -ВР, із змінами та доповненнями, податковий кредит це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Зі змісту Закону України «Про податок на додану вартість»право на податковий кредит, в тому числі на відшкодування податку виникає лише при фактичній надмірній сплаті податку на додану вартість, а не з самого факту існування зобов'язання по сплаті податку на додану вартість в ціні товару.

Крім того, згідно з п.п. 7.2.1 п. 7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками:

а)порядковий номер податкової накладної;

б)дату виписування податкової накладної;

в)повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на долану вартість;

г)податковий номер платника податку (продавця та покупця);

д)місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість;

е)опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); є) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача;

ж)ціну поставки без врахування податку;

з)ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні;

и)загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Підпунктом 7.2.6 пункту 7.2 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» передбачено, що податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту. Як виняток з цього правила, підставою для нарахування податкового кредиту при поставці товарів (послуг) за готівку чи з розрахунками картками платіжних систем, банківськими або персональними чеками у межах граничної суми, встановленої Національним банком України для готівкових розрахунків, є належним чином оформлений товарний чек, інший платіжний чи розрахунковий документ, що підтверджує прийняття платежу постачальником від отримувача таких товарів (послуг), з визначенням загальної суми такого платежу, суми податку та податкового номера постачальника.

Відповідно до пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

Згідно з пп. 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 цього ж Закону у разі коли платник придбаває товари (роботи, послуги), вартість яких не відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) і не підлягає амортизації, податки, що сплачені у зв'язку з таким придбанням, відшкодовуються за рахунок відповідних джерел і до складу податкового кредиту не включаються.

У відповідності до п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Проте, згідно з пп. 7.2.6 Закону України «Про податок на додану вартість», підставою для нарахування податкового кредиту є податкова накладна, видана постачальником товарів (послуг), яка оформляється з дотриманням вимог пп. 7.2.1 Закону про ПДВ та Порядку заповнення податкової накладної (далі - № 165). Зокрема, у п. 18 Порядку № 165 зазначено, що всі складені примірники податкової накладної підписуються особою, уповноваженою платником податку здійснювати поставку товарів (послуг), і скріплюються печаткою такого платника податку - Продавця.

На думку суду, представлених позивачем документів не достатньо для того, що б зробити висновок про реальність операцій з “Індустріальна компанія “Укрнеобуд”. І, як вже зазначалось вище, по взаєморозрахунках ПП “Альфабудсервіс” з ТОВ “Лікмед” первинні документи відсутні взагалі.

Наявність у ТзОВ “Індустріальна компанія “Укрнеобуд” ліцензії на право здійснення будівельної діяльності не підтверджує факту надання послуг позивачу.

З довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців № 8889327 від 24.02.2011 року вбачається, що станом на момент підписання більшості довідок ф. КБ-3, актів КБ-2в ТзОВ “Індустріальна компанія “Укрнеобуд” внесла до реєстру рішення про припинення юридичної особи.

Також слід зазначити щодо контрагента позивача ТОВ “Лікмед”. У матеріалах справи наявний вирок Шевченківського районного суду м. Львова від 29.12.2010 р. (справа № 1-17), відповідно до якого директора ТОВ “Лікмед” ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.212 КК України (ухилення від сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), вчинені особою, раніше судимою за ухилення від сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), або якщо вони призвели до фактичного ненадходження до бюджетів чи державних цільових фондів коштів в особливо великих розмірах).

Таким чином, ПП “Альфабудсервіс” перераховувались кошти контрагентам без мети реального настання правових наслідків, з метою заниження об'єкту оподаткування та несплати податків.

Тому, суд погоджується з висновками податкового органу про те, що включення ПП "Альфабудсервіс" ПДВ до складу податкового кредиту є безпідставним, оскільки наявність лише отриманої податкової накладної без фактичного здійснення господарської операції (оприбуткування товару, його оплата, використання у господарській діяльності тощо) не може бути підставою для включення визначених у такій накладній сум податку на додану вартість до податкового кредиту.

Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Положення ст. 9 КАС України передбачає, що суди при вирішенні справи керуються принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Позивач не довів належними та допустимими доказами обставин реальності операцій з контрагентами, на які покликався в судовому засіданні.

Таким чином, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

Відповідно до ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати зі сторін стягненню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 7-11, 14, 69-71, 86, 94, 158-163, 167 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

у задоволенні позову відмовити повністю.

Постанова може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені ст.ст. 186, 254 КАС України.

Повний текст постанови виготовлений 10.04.2011 року.

Суддя Потабенко В.А.