Постанова № 15902991, 28.04.2011, Луганський окружний адміністративний суд

Категорія №10.1

ПОСТАНОВА

Іменем України

28 квітня 2011 року Справа № 2а-2284/11/1270

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

Судді:Борзаниці С.В.

при секретарі: Жиленку Д.В.

за участю:

представника позивача: Соловйової Т.С.,

представник відповідача: не зявився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за адміністративним позовом Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Луганська до Міського комунального підприємства «Луганськелектротранс» про стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків, -

В С Т А Н О В И В:

До Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Луганська до Міського комунального підприємства «Луганськелектротранс» про стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків.

У позовній заяві позивач просить стягнути з Міського комунального підприємства «Луганськелектротранс» заборгованість зі сплати страхових внесків у сумі 749072,18 грн.

Позивач в обґрунтування своїх позовних вимог посилається на те, що Міське комунальне підприємство «Луганськелектротранс» зареєстровано в УПФУ в Жовтневому районі м. Луганська.

В порушення п.6 ст.20 Закону України ”Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування” Міське комунальне підприємство «Луганськелектротранс» не сплачує страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у зв'язку з чим, станом на 01.02.2011 утворилась заборгованість (недоїмка) по внескам у розмірі 749072,18 грн.

Представник позивача під час судового засідання позов підтримав повністю.

Представник відповідача в судове засідання не прибув, про місце, дату та час слухання справи повідомлявся належним чином. Правом подати суду заперечення проти позову та докази на підтвердження своїх доводів не скористався. Відповідно до ч. 6 ст. 71 КАС України суд вирішує справу на основі наявних в матеріалах справи доказів.

Вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши надані докази, суд приходить до наступного.

Судом встановлено, що Міське комунальне підприємство «Луганськелектротранс» є юридичною особою та відповідно до ст.ст. 14, 15 Закону України “Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування” є платником страхових внесків (страхувальником) на загальнообовязкове державне пенсійне страхування, перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Луганська.

Станом на 01.02.2011 за Міським комунальним підприємством «Луганськелектротранс» рахується недоїмка зі сплати страхових внесків у розмірі 749072,18 грн.

Стаття 67 Конституції України передбачає, що кожен зобовязаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно зі ст. ст. 14, 15 Закону України “Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування”№ 1058-IV від 09.07.2003 року (із змінами, внесеними згідно з Законами України № 2464- IV від 08.07.2010 року, № 2856- IV від 23.12.2010 року) страхувальниками та платниками страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування є підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру, - для осіб, зазначених у пунктах 1, 10, 15 статті 11 цього Закону.

Відповідно до п. 6 ст. 20 Закону України № 1058-IV страхувальники зобовязані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.

Територіальні органи Пенсійного фонду за формою і у строки, визначені правлінням Пенсійного фонду, надсилають страхувальникам, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.

Протягом десяти робочих днів із дня одержання вимоги про сплату недоїмки страхувальник зобовязаний сплатити суми недоїмки та суми фінансових санкцій.

Страхувальник у разі незгоди з розрахунком суми недоїмки, зазначеної у вимозі про сплату недоїмки, узгоджує її з органами Пенсійного фонду в порядку, встановленому правлінням Пенсійного фонду, а в разі неузгодження вимоги із органами Пенсійного фонду має право на оскарження вимоги в судовому порядку.

У разі якщо страхувальник, який одержав вимогу територіального органу Пенсійного фонду про сплату недоїмки і протягом десяти робочих днів після її отримання не сплатив зазначену у вимозі суму недоїмки разом з застосованою до нього фінансовою санкцією, включеної до вимоги, або не узгодив вимогу з відповідним органом Пенсійного фонду, або не оскаржив вимогу в судовому порядку, а також у разі якщо страхувальник узгодив вимогу, але не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів після отримання узгодженої вимоги, відповідний орган Пенсійного фонду звертається в установленому законом порядку і подає вимогу про сплату недоїмки до відповідного підрозділу державної виконавчої служби. У зазначених випадках орган Пенсійного фонду також має право звернутися до суду чи господарського суду з позовом про стягнення недоїмки.

Строк давності щодо стягнення недоїмки, пені та штрафів не застосовується.

Під час розгляду справи судом встановлено, що УПФУ в Жовтневому районі м. Луганська відповідачу була сформована та надіслана вимога від 07 лютого 2011 року №ю390 про сплату боргу на суму 5593941,20 грн. Відповідачем отримано вимогу 11.02.2011, про що свідчить підпис на повідомленні про вручення поштового відправлення (а.с.9).

Протягом десяти робочих днів із дня одержання вимоги про сплату недоїмки відповідач суму недоїмки не сплатив, вимогу про сплату недоїмки з Управлінням Пенсійного фонду не узгодив та в судовому порядку її не оскаржив.

На час розгляду справи, відповідач у добровільному порядку недоїмку зі сплати страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування, у розмірі 749072,18 грн. не сплатив, у звязку із чим суд вважає позовні вимоги підлягаючими задоволенню у повному обсязі.

Питання про розподіл судових витрат зі сплати судового збору судом не вирішується, оскільки позивач відповідно до пункту 34 частини1 статті 4 Декрету Кабінету Міністрів України від 21.01.1993 року №7-93 “Про державне мито” від сплати державного мита (судового збору) звільнений.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.14, 15, 17, 18, 20, 106 Закону України “Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування” від 09.07.2003 року №1058-I, ст.ст. 17, 18, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Луганська до Міського комунального підприємства «Луганськелектротранс» про стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків задовольнити.

Стягнути з Міського комунального підприємства «Луганськелектротранс», ід.код 03328058, на користь Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Луганська недоїмку зі сплати страхових внесків у розмірі 749072,18 грн. (сімсот сорок девять тисяч сімдесят дві гривні вісімнадцять копійок ).

Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо субєкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення пятиденного строку з моменту отримання субєктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Повний текст постанови складено у повному обсязі 04 травня 2011 року.

СуддяС.В. Борзаниця