Постанова № 15901516, 26.04.2011, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 квітня 2011 року                               Справа № 2а-0870/1693/11

За позовом: Мелітопольської об’єднаної Державної податкової інспекції Запорізької області

до: фізичної особи – підприємця ОСОБА_1, м. Мелітополь

про стягнення заборгованості у розмірі 387224,15 грн.,-

                    У складі головуючого судді Нечипуренко О.М.

при секретарі судового засідання Бриль А.В.

за участі представників сторін:

від позивача – ОСОБА_2 (довіреність № 32882 від 27.10.2010)

від відповідача – не прибув

ВСТАНОВИВ:

Мелітопольська об’єднана державна податкова інспекція Запорізької області (далі - позивач) звернулась до суду з адміністративним позовом до фізичної особи – підприємця ОСОБА_1 (далі – відповідач) про стягнення заборгованості у розмірі 387212,30 грн. по податку на додану вартість, у тому числі 11,85грн. – несплачена пеня за платежем по податку на додану вартість.

28.03.2011 Запорізьким окружним адміністративним судом, на підставі ст. ст. 104-107 КАС України, відкрито провадження у адміністративній справі № 2а-0870/1693/11 та призначено судове засідання на 13.04.2011. Розгляд справи відкладався на 26.04.2011.

Позивач позовні вимоги підтримав, з підстав, викладених у позовній заяві, просить позов задовольнити у повному обсязі та, посилаючись на на приписи Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» та Податкового кодексу України, просить стягнути з відповідача суму узгоджених податкових зобов’язань у розмірі 387 224,15 грн.

Відповідач, належним чином повідомлений про день і час розгляду справи, до суду не прибув, про причини неявки суд не повідомив. Копія ухвали про відкриття провадження у справі та повістки про виклик до суду, направлені позивачу за вказаною у позові адресою та адресою згідно довідки з ЄДР, повернулись до суду із відміткою поштового відділення «за закінченням терміну зберігання». Разом з тим, суд приймає до уваги те, що Законом України «Про судоустрій і статус суддів» від 07.07.2010 № 2453-VI, який набрав чинності 30.07.2010, з дня його опублікування у Офіційному віснику України №55/1, були внесені зміни до Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно з ч. 2 ст. 5 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Враховуючи, що згідно ст. 35 КАС України (у новій редакції), у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином, суд вважає відповідача повідомленим належним чином про дату час та місце судового розгляду.

Крім того, за приписами ст.128 КАС України, неприбуття в судове засідання без поважних причин представника сторони або неповідомлення ним про причини неприбуття не є перешкодою для розгляду справи.

За таких обставин суд вважає за можливе розглянути справу без участі представника відповідача, за наявними у справі документами.

У відповідності до ст.41 КАС України під час судового розгляду адміністративної справи здійснювалось повне фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів, а саме: комплексом «Камертон».

У засіданні 26.04.2011, судом, відповідно до ст.160 КАС України, проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Судом оголошено про час виготовлення постанови у повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши норми законодавства, оцінивши надані представником позивача докази, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.

Як свідчать матеріали справи, відповідач має податковий борг перед бюджетом у розмірі 387224,15грн., а саме: з податок на додану вартість – 387212,30 грн., та пеня - 11,85грн.

Податковий борг по податку на додану вартість виник на підставі наступного:

Позивачем 11.05.2010 проведена документальна планова виїзна перевірка відповідача про дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства (акт №473/172/НОМЕР_1 від 11.05.2010), якою встановлено порушення п.п. 7.2.1, п.п. 7.2.4, п. 7.2, п.п. 7.4.5 п. 7.4 Закону України «Про податок на додану вартість» в редакції від 03.04.1997р. №168/97 ВР із змінами та доповненнями, в результаті чого занижено податок на додану вартість.

На підставі акта перевірки було прийнято податкове повідомлення-рішення від 25.05.2010 № 0000791702/0 п.п. 17.1.1.п. 1.7.1. т.17 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21 грудня 2000 року №2181 (далі: Закону України №2181) визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 311818,50 грн. в т.ч. 207879,00грн. - основний платіж, 103939,50грн. - штрафні (фінансові) санкції.

Відповідачем частково сплачена сума боргу у розмірі – 2859,00грн. в т.ч. за рахунок переплати в сумі 1450,00 грн. та часткової сплати поточних зобов’язань в сумі 1409,00 грн. а також було зараховано пеню в сумі 11,89 грн.

Позивач 21.12.2010 провів перевірку щодо затримки на 33 дні сплати узгодженого податкового зобов’язання на підставі цього відповідачу вручено податкове повідомлення – рішення № 00002901702/0 від 30.12.2010 яким згідно п.п. 17.1.1 .п. 1.7.1. т.17 Закону України „Про порядок погашення зобов"язань платників перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21 грудня 2000 року №2181 (далі: Закону України №2181) визначено суму 281,80 грн. - штрафні (фінансові) санкції.

Відповідач самостійно визначив суму податкового зобов’язання подавши до Мелітопольської об’єднаної державної податкової інспекції Запорізької області декларації по податку на додану вартість: №81284 від 19.10.2010 по строку сплати 01.11.2010 на суму 1256,00грн.; №93215 від 17.11.2010 по строку сплати 30.11.2010 на суму 1409,00грн.; №97835від 20.12.2010 по строку сплати 30.12.2010 на суму 75306,00грн.

Як свідчать матеріали справи, зі скаргами на прийняті повідомлення-рішення Відповідач не звертався, а тому вони вважаються узгодженими та з дати їх отримання починається строк для погашення податкового зобов’язання.

Відповідно до абз. 2 пп. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону №2181 .... платник податків зобов’язаний сплатити нараховану суму податкового зобов’язання у строки визначені у законі з відповідного податку, а за їх відсутності – протягом тридцяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення про таке нарахування.

У зазначені строки податкові зобов’язання не сплачені, а тому у відповідності до пп. 5.4.1 цього Закону визнається сумою податкового боргу платника податків.

Підпунктом 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VІ (далі – Податковий кодекс України) передбачено обов‘язок платників податків сплачувати податки та збори у строки та в розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно, органи державної податкової служби відповідно до пп. 20.1.18 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Згідно пп.14.1.175 Податкового кодексу України податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Згідно п.п. 14.1.39 ст. 14 Податкового кодексу України, грошове зобов’язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов’язання та/ або штрафну (фінансову) санкцію, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

За приписами ст. 57.2. Податкового кодексу України У разі коли відповідно до цього Кодексу або інших законів України контролюючий орган самостійно визначає податкове зобов'язання платника податків з причин, не пов'язаних з порушенням податкового законодавства, такий платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму податкового зобов'язання у строки, визначені в цьому Кодексі, а якщо такі строки не визначено, - протягом 30 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення про таке нарахування.

Частина 57.3 ст. 57 Податкового кодексу України визначає: «У разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу. У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

При цьому, пункт 56.18 ст. 56 Податкового кодексу України, вказує: «При урахуванні строків давності, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання у будь-який момент після отримання такого рішення».

Однак, як свідчать матеріали справи, сума податкового боргу відповідачем не оскаржувалась.

З метою погашення податкового боргу відповідачу направлено першу податкову вимогу № 1/3128 від 02.11.2010р., Поштою лист повернуто 01.12.2010 у зв’язку з закінченням терміну зберігання. Позивачем було складено акт про не вручення податкової вимоги № 341/24-010 від 01.12.2010.

Підпунктом 6.2.3 п. 6.2 ст. 6 цього Закону встановлено, що податкові вимоги надсилаються:

а) перша податкова вимога - не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання.

б) друга податкова вимога - не раніше тридцятого календарного дня від дня направлення (вручення) першої податкової вимоги, у разі непогашення платником податків суми податкового боргу у встановлені строки.

Аналогічні положення містяться і в п. 59.1 ст. 59 ПК України, де визначено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Пунктом 59.3 ст. 59 Податкового кодексу встановлено, що податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.

Вищенаведеними нормативними актами не передбачено направлення податкових вимог в інших випадках.

На момент розгляду справи в суді, вказана сума податкової зобов’язання відповідачем не сплачена, заборгованість перед бюджетом не погашена.

          Стаття 41 Конституції України встановлює застереження, що ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним. Примусове відчуження об’єктів права приватної власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності, на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього і повного відшкодування їх вартості. Конфіскація майна може бути застосована виключно за рішенням суду у випадках, обсязі та порядку, встановлених законом.

Відповідно до п.п. 95.1 - 95.3 ст. 95 Податкового кодексу, орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Отже, посилання позивача є обґрунтованими та такими, що відповідають законодавству.

Частиною 1 ст. 11 КАС України встановлено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно із ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

За результатом розгляду спору, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Мелітопольської об’єднаної державної податкової інспекції Запорізької області про примусове стягнення з фізичної особи – підприємця ОСОБА_1 податкової заборгованості у розмірі 387224,15 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до вимог ст. 94, 98, пункту 3 Розділу VII “Прикінцеві та перехідні положення” КАС України у справах, в яких позивачем є суб’єкт владних повноважень, а відповідачем – фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст. ст. 94, 158, 160, 162, 163, 167 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1.Позов Мелітопольської об’єднаної Державної податкової інспекції Запорізької області до фізичної особи – підприємця ОСОБА_1 м. Мелітополь про стягнення заборгованості у розмірі 387224,15грн. - задовольнити.

2.Стягнути з фізичної особи – підприємця ОСОБА_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_2) 387224,15 (триста вісімдесят сім тисяч двісті двадцять чотири гривні 15 коп.) податкового боргу на користь державного бюджету м. Мелітополь (р/р 31113029700013, банк ГУДКУ у Запорізькій області, МФО 813015, код ЄДРПОУ 34676932, код платежу 14010199). Видати виконавчий лист.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України – з дня складення її в повному обсязі, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.          

          Постанова в повному обсязі у відповідності до вимог ст. 160 КАС України оформлена і підписана 20.05.2011.

          Суддя           (підпис) О.М. Нечипуренко