Постанова № 15898413, 18.04.2011, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

18 квітня 2011 р. (10:30) Справа №2а-2939/11/0170/2 Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Яковлєва С.В., при секретарі Дрягіні В.П.,

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Державної податкової інспекції в Білогірському районі АР Крим

до фізичної особи підприємця ОСОБА_1

про стягнення заборгованості в сумі 8548,01 грн.,

за участю представників:

від позивача не зявився

від відповідача ОСОБА_1 паспорт серії НОМЕР_2

Суть спору: Державна податкова інспекція в Білогірському районі АР Крим (далі позивач) звернулась до Окружного адміністративного суду АР Крим з адміністративним позовом про стягнення з фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (далі відповідач) заборгованості з податку с доходів фізичних осіб у сумі 6150,00 грн. та 2398,01 грн. єдиного податку.

Позивач явку свого представника у судове засідання, яке відбулось 18.04.2011 року, не забезпечив, про час, ден та місце його проведення повідомлений належним чином, 18.04.2011 року від нього надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності його представника, у звязку з неможливістю явки.

Відповідач у судовому засіданні проти позовних вимог не заперечував.

Суд, приймаючи до уваги клопотання позивача про розгляд справи за відсутності його представника, надання ним необхідних документів у справі, визнання відповідачем адміністративного позову, керуючись ст. 128 КАС України, вважає можливим продовжити розгляд справи на підставі наявних доказів.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши відповідача, дослідивши надані докази, суд

ВСТАНОВИВ:

Відповідач 29.07.2005 року зареєстрований Білогірською районною державною адміністрацією Крим як фізична особа - підприємець, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію серії В01 № 086046.

Згідно зі статтею 4 Закону України «Про систему оподаткування» (в редакції, яка діяла на момент проведення перевірки та прийняття податкових повідомлень-рішень) платниками податків і зборів (обовязкових платежів) були фізичні особи - підприємці, на яких відповідно до Законів України був покладений обовязок сплачувати податки і збори.

Пунктом 4.1 статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (що діяв на момент проведення перевірки та прийняття податкових повідомлень-рішень) було встановлено, що платник податків самостійно обчислює суму податкового зобовязання, яку вказує у податковій декларації.

Згідно з пунктом 5.3.1 статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» платник податків був зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку для подання податкової декларації.

Порядок, підстави та строки сплати податку на прибуток, надання податкової звітності був встановлений Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 року N 333/94, п.п. 11.1 якого були передбачені такі податкові періоди: календарні квартал, півріччя, три квартали, рік.

Таким чином, відповідач був зобовязаний щоквартально протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем податкового кварталу, подавати до податкової інспекції декларації з податку на прибуток.

Згідно з п.п. 16.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» платники податку самостійно визначали суми податку, що підлягають сплаті.

Платники податку у строки, визначені законом, подавали до податкового органу податкову декларацію про прибуток за звітний період, розраховану наростаючим підсумком з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових періодів у разі його наявності відповідно до пункту 6.1 статті 6 цього Закону. (п.п. 16.4 зазначеного Закону).

Згідно з п.п. 20.1. ст. 20 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» відповідальність за правильність нарахування, своєчасність сплати податку та дотримання податкового законодавства ніс платник податку у порядку та розмірах, визначених законом.

Крім того, відповідно до пункту 2 Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку і звітності субєктів малого підприємництва» субєкти малого підприємництва фізичні особи мають право самостійно вибрати спосіб оподаткування доходів по єдиному податку шляхом отримання свідоцтва про сплату єдиного податку.

Абзац 2 статті 2 зазначеного Указу передбачає, що ставка єдиного податку для субєктів малого підприємництва фізичних осіб встановлюється місцевими радами за місцем їх державної реєстрації залежно від виду діяльності й не може становити менше 20 гривень та більше 200 гривень на місяць.

Зі змісту абзацу 6 пункту 2 Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку і звітності субєктів малого підприємництва» випливає що, фізичні особи сплачують єдиний податок щомісяця не пізніше 20 числа наступного місяця на окремий рахунок відділень Державного казначейства України.

Пункт 5 зазначеного Указу передбачає, що субєкти малого підприємництва несуть відповідальність за правильність числення, своєчасність подання розрахунків та сплати сум єдиного податку згідно із законодавством України.

Посадовими особами Державної податкової інспекції в Білогірському районі АР Крим 30.10.2009 року проведено документальну планову виїзну перевірку дотримання вимог податкового законодавства фізичної особи підприємця ОСОБА_1.

За результатами перевірки складено акт № 2668/17-01/НОМЕР_1 від 30.10.2009 року, в якому зафіксовано порушення позивачем ст. 13 Декрету Кабінету Міністрів України «Про прибутковий податок з громадян», п.п. 7.1. ст.7 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», в результаті чого відповідачу донараховано податок з доходів фізичних осіб від здійснення підприємницької діяльності на суму 6150,00 грн., у тому числі за 2006 рік на суму 1710,00 грн., 3 міс. 2009 року на суму 4440,00 грн.; порушення п. 2 Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку і звітності субєктів малого підприємництва», а саме заниження єдиного податку на суму 800,00 грн.

На підставі зазначеного акту перевірки № 2668/17-01/НОМЕР_1 від 30.10.2009 року позивачем прийнято податкове повідомлення - рішення № 0000981701/0 від 06.11.2009 року, в якому відповідачу, на підставі абз. «б» п.п.4.2.2 п.4.2.ст.4 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (що діяв на момент прийняття позивачем податкового повідомлення-рішення) визначено суму податкового зобовязання з податку з доходів фізичних осіб субєктів підприємницької діяльності у розмірі 6150,00 грн., у тому числі за основним платежем 6150,00 грн.

Також позивачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000991701/0 від 06.11.2009 року про визначення суми податкового зобовязання з єдиного податку на підприємницьку діяльність з фізичних осіб у розмірі 800,00 грн.

Зазначені податкові повідомлення-рішення отримані відповідачем, про що свідчать відмітки на корінцях таких податкових повідомлень-рішень.

У порядку ст. 71 КАС України відповідачем не надано доказів того, що податкові повідомлення-рішення прийняті з порушенням вимог чинного законодавства.

Крім того, за відповідачем виникла заборгованість зі сплати єдиного податку в сумі 2398,01 грн. за період з 21.04.2009 року по 20.11.2009 року в сумі 1598,01 грн., що підтверджується розрахунком суми позову та обліковою карткою платника.

Підпунктом 6.2.1. пункту 6.2. ст. 6 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (в редакції, яка діяла на момент виникнення за відповідачем заборгованості) було передбачено, що у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги. У звязку з чим позивачем на адресу відповідача була направлена перша податкова вимога № 1/12 від 13.01.2010 року та друга податкова вимога № 2/474 від 06.10.2010 року на суму 8548,01 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 5 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

На час розгляду справи набрав чинності Податковий кодекс України, відповідно до п.п. 14.1.175. п. 14.1. ст. 14 якого податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Таким чином, враховуючи узгодження в порядку, встановленому законом, який діяв на момент виникнення у відповідача заборгованості, станом на день розгляду справи відповідач має податковий борг в загальній сумі 8548,01 грн.

Згідно статті 2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» одним із завдань органів податкової служби є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обовязкових платежів).

Відповідно до п.п. 20.1.18 п. 20.1. ст. 20 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Приймаючи до уваги те, що відповідач визнав позовні вимоги у повному обсязі та, у порядку, передбаченому ст. 71 КАС України, не надав доказів сплати податкового боргу в сумі 8548,01 грн., суд вважає, що позовні вимоги належить задовольнити.

Під час судового засідання, яке відбулось 18.04.2011 р. оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Відповідно до ст. 163 КАСУ постанову складено 25.04.2011р.

На підставі викладеного, керуючись статтями 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1.Позов задовольнити.

2.Стягнути з фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (97622, АДРЕСА_1 ідент.номер НОМЕР_1) податковий борг в загальній сумі 8548,01 грн., а саме:

- на користь місцевого бюджету м. Білогірська Білогірського району (р/р 33211801700080, ГУ ДКУ в АР Крим м. Сімферополь, ЄДРПОУ 34740761, МФО 824026) 6150,00грн. податкового боргу з податку з доходів фізичних осіб;

- на користь місцевого бюджету м. Білогірська Білогірського району (р/р 34214379700080, ГУ ДКУ в АР Крим м. Сімферополь, ЄДРПОУ 34740761, МФО 824026) 2398,01 грн. податкового боргу з єдиного податку.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Яковлєв С.В.