
ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013
ПОСТАНОВА
Іменем України
06 травня 2011 р. (09:50) Справа №2а-3107/11/0170/21
Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Євдокімової О.О., при секретарі судового засідання Кузьміній Ю.В., розглянувши за участі прокурора - Мінкиної М.М. - посвідчення № 11024, у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом Прокурора м. Алушти в інтересах держави в особі Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в АР Крим
до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
про стягнення.
Обставини справи: Прокурор м. Алушти, діючий в інтересах держави в особі Територіального управління Головної державної автомобільної інспекції на автомобільному транспорті в АР Крим звернувся до Окружного адміністративного суду АР Крим з адміністративним позовом про стягнення з фізичної особи-підприємцяОСОБА_11700,00 грн. фінансових санкцій за порушення Закону України “Про автомобільний транспорт”.
Ухвалами Окружного адміністративного суду АР Крим від17.03.2011 року відкрито провадження в адміністративній справі, закінчено підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду.
Прокурор у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі та наполягав на їх задоволенні з підстав, зазначених у позові.
Позивач у судове засідання 06.05.2011р. не з’явився, однак від нього 05.05.2011р. до суду надійшло клопотання, в якому просить провести судове засідання без участі його представника, позовні вимоги підтримує повністю та просить їх задовольнити.
Відповідач двічі у судове засідання не з'явився, про час та місце судового розгляду був сповіщений належним чином - судовою повісткою (а.с.11,15,17), письмових заперечень на позов суду не надав.
Приймаючи до уваги, що в матеріалах справи достатньо доказів для з’ясування обставин по справі, суд вважає можливим на підставі ст.128 КАС України розглядати справу на підставі наявних у справі доказів.
Заслухавши прокурора, розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд
ВСТАНОВИВ:
Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб’єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб’єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією або законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Згідно з п. 5 частини 2 статті 17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори за зверненням суб’єкта владних повноважень у випадках, встановлених законом.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 3 КАС України справа адміністративної юрисдикції (адміністративна справа) - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Пунктом 7 частини 1 статті 3 КАС України визначено поняття суб’єктів владних повноважень, до яких належать орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб’єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Відповідно до ст. 121 Конституції України на прокуратуру України покладається функція представництва інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених законом.
Статтею 36-1 Закону України “Про прокуратуру” встановлено, що представництво прокуратурою інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів громадянина або держави у випадках, передбачених законом.
Відповідно до ч. 2 ст. 60 КАС України прокурор здійснює в суді представництво інтересів громадянина або держави в порядку, встановленому цим Кодексом та іншими законами, і може здійснювати представництво на будь-якій стадії адміністративного процесу.
Відповідно до п.1 Положення про Головну державну інспекцію на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 вересня 2004 р. N 1190, Головна державна інспекція на автомобільному транспорті (Головавтотрансінспекція) є урядовим органом державного управління з питань контролю на автомобільному транспорті, що діє у складі Мінтрансзв'язку і йому підпорядковується.
Згідно з п.8 Положення про Головну державну інспекцію на автомобільному транспорті Головавтотрансінспекція для виконання покладених на неї завдань може за погодженням з Міністром транспорту та зв'язку утворювати територіальні органи у межах граничної чисельності працівників Головавтотрансінспекції.
Таким чином, Головна державна інспекція на автомобільному транспорті, Територіальне управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в АРК, яке є територіальним органом Головна державна інспекція на автомобільному транспорті, являються органами виконавчої влади та реалізуючи свої завдання та функції у правовідносинах з фізичними та юридичними особами являються суб’єктами владних повноважень.
Отже, прокурор м. Алушти виходячи з покладених на нього функцій й повноважень подав позов до суду в інтересах держави в особі Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в АР Крим, тобто позивач та прокурор є суб’єктами владних повноважень та подавши позов здійснили покладені на них функції та повноваження у спірних правовідносинах.
Відповідно до ст. 6 Закону України “Про автомобільний транспорт” державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів та вантажів на території України.
Державний контроль автомобільних перевізників здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок.
Постановою Кабінету Міністрів України за №1190 від 08.09.2004 року утворено Головну державну інспекцію на автомобільному транспорті як урядовий орган державного управління у складі Міністерства транспорту та зв'язку та затверджено положення про Головну державну інспекцію на автомобільному транспорті.
Наказом Міністерства транспорту та зв'язку за № 888 від 14 грудня 2005 року, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України за № 1573/11853 28 грудня 2005 року, затверджено положення про територіальні органи Головної державної інспекції на автомобільному транспорті.
З Положення вбачається, що основними завданнями територіальних управлінь у відповідному регіоні є: здійснення відповідно до законодавства державного нагляду за дотриманням правил безпечного функціонування автомобільного транспорту загального користування; здійснення державного контролю за дотриманням суб'єктами господарювання усіх форм власності нормативно-правових актів, стандартів і норм перевезення вантажів і пасажирів автомобільним транспортом загального користування; забезпечення дотримання вимог законодавства у сфері ліцензування в автомобільному транспорті загального користування.
Відповідно до покладених на них завдань у відповідному регіоні територіальні управління, крім іншого, здійснюють державний контроль за виконанням суб'єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту загального користування, правил перевезень пасажирів і вантажів; дотримання вимог нормативно-правових актів, стандартів і норм, що регулюють перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом; здійснюють державний нагляд за забезпеченням безпеки перевезень суб'єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту загального користування.
Згідно з нормами Закону України “Про автомобільний транспорт”, Положення про Головну державну інспекцію на автомобільному транспорті, Положення про територіальні органи Головної державної інспекції на автомобільному транспорті начальник територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в АР Крим наділений повноваженнями щодо застосування стягнень у виді штрафів до автомобільних перевізників за порушення законодавства про автомобільний транспорт, які передбачені ст. 60 Закону України “Про автомобільний транспорт” (далі - Закон).
Згідно зі ст. 1 Закону, автомобільний перевізник - це фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власні кошти перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами.
Статтею 3 Закону встановлено, що цей Закон регулює відносини між автомобільними перевізниками, замовниками транспортних послуг, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, пасажирами, власниками транспортних засобів, а також їх відносини з юридичними та фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності автомобільного транспорту та безпеку перевезень.
Відповідно до ст. 39 Закону автомобільні перевізники, водії, пасажири повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконуються нерегулярні пасажирські перевезення:
для автомобільного перевізника - ліцензія, документ, що засвідчує використання автобуса на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством України;
для водія автобуса - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, ліцензійна картка, дорожній лист, договір із замовником транспортних послуг, документ, що засвідчує оплату транспортних послуг, інші документи, передбачені законодавством України.
Територіальним управлінням головної державної інспекції було здійснено перевірку додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом.
За результатами перевірки було встановлено порушення норм Закону України “Про автомобільний транспорт”, тобто, надання послуг з перевезень вантажів без оформлення документів, перелік яких встановлений ст. 48 Закону України “Про автомобільний транспорт”, а саме: не оформлена ліцензійна картка, та складений акт № 166546 від 12.01.2010 року, який підписан водієм ОСОБА_2 (а.с.5 зворотній бік).
Про час, дату та місце розгляду вказаного акту відповідачу було повідомлено листом від 13.01.2010 року № 01/03-16/64 (а.с.7).
Відповідно до ст.60 Закону України “Про автомобільний транспорт” за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються санкції за надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону, - штраф у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Від імені центрального органу виконавчої влади з питань автомобільного транспорту розглядати справи про стягнення у вигляді штрафів за порушення, викладені у цій статті, мають право посадові особи урядового органу державного управління з питань контролю на автомобільному транспорті (ст. 60 Закону).
На підставі акту № 166546 від 12.01.2010 року Територіальним управлінням головної державної інспекції в АР Крим прийнято постанову № 089229 від 02.02.2010 про застосування до відповідача фінансових санкцій в сумі 1700,00 грн. (а.с.4 зворотній бік), яка направлена відповідача та отримана останнім 15.02.2010р., що підтверджується наявним у матеріалах справи повідомленням про вручення поштового відправлення № 623906 (а.с.6).
Порядок стягнення у вигляді штрафу за порушення, викладені у статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт", та порядок оскарження і опротестування постанови по справі про правопорушення визначає Кабінет Міністрів України.
Порядок здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 р. № 1567, визначає процедуру здійснення державного контролю за додержанням суб'єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту (далі - суб'єкти господарювання), вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, норм міжнародних договорів про міжнародне автомобільне сполучення, наявністю відповідних ліцензій і ліцензійних карток, виконанням ними ліцензійних умов, а також процедуру здійснення державного нагляду за забезпеченням такими суб'єктами господарювання безпеки автомобільних перевезень.
Відповідно до п. 28 Порядку фінансова санкція повинна бути перерахована суб'єктом господарювання на зазначений у постанові рахунок не пізніше ніж протягом п'ятнадцяти днів після отримання ним копії постанови про застосування фінансових санкцій, про що повідомляється орган державного контролю, посадовою особою якого винесено відповідну постанову.
Відповідачем не надано суду будь-яких доказів оскарження рішення позивача або сплати фінансових санкцій, у той час як відповідно до ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
За таких обставин, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі, тому що не суперечать чинному законодавству та підтверджуються матеріалами справи.
Вступна та резолютивна частини постанови проголошені в судовому засіданні 06.05.2011р.
У повному обсязі постанову складено та підписано 11.05.2011р.
Керуючись ст. ст. 9, 69-71, ст.ст. 158-159, 161-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
ПОСТАНОВИВ:
1. Адміністративний позов задовольнити повністю.
2.Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (98500, АДРЕСА_1)на користь державного бюджету України (р/р 31117106700007, код платежу 21081100, отримувач держбюджет в УДК у м. Алушті ГУ ДКУ в АР Крим, МФО 824026, ОКПО 34740913) заборгованість з фінансових санкцій на загальну суму 1700, 00 грн.
Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.
Суддя Євдокімова О.О.
Судове рішення № 15897930, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим було прийнято 06.05.2011. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 2а-3107/11/0170/21. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: