Постанова № 15897924, 26.04.2011, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

26 квітня 2011 р.

(17:30) Справа №2а-3937/11/0170/19 Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі

головуючого судді Кузнякової С.Ю.,

при секретарі Устіновій І.В.,

за участю за участю представника позивача Юсупової Н.І.,

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

,

за позовом Державної податкової інспекції в м. Євпаторії АР Крим

до Комунального підприємства "ЕКО-ВТОРМА"

про стягнення заборгованості,

Суть спору: позивач звернувся до Окружного адміністративного суду з позовом у якому просив стягнути з Комунального підприємства "ЕКО-ВТОРМА" податковий борг у сумі 32965,64 грн., з яких 6566,00 грн. податок на додану вартість, 1473,00 грн. податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, 23839,64 грн. земельний податок з юридичних осіб, 442,00 грн. комунальний податок, 340,00 грн. збір за забруднення навколишнього природного середовища до Фонду охорони навколишнього природного середовища, 305,00 грн. чистого прибутку (доходу) господарської організації, які належить комунальної власності.

У судовому засіданні представник позивач на позовних вимогах наполягали, з підстав викладених у позовній заяві.

Представник відповідача до суду не зявився, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином. Будь-яких клопотань суду не направив, заперечень на позов не надав.

Суд вважає за можливе розглянути справу у відсутність представника відповідача, керуючись ст. 128 КАС України, на підставі наявних доказів.

Розглянув матеріали справи, дослідив докази, надані представником позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд -

ВСТАНОВИВ:

Відповідач 28.02.2001 року зареєстрований виконавчим комітетом Євпаторійської міської ради АР Крим як юридична особа, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців № 8824686, та згідно до довідки № 234/29-0 від 14.09.2006 року перебуває на податковому обліку в ДПІ в м. Євпаторії з 07.06.1999 року.

Суд зазначає, що відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобовязаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Пунктом 3 частини першої статті 9 Закону України “Про систему оподаткування” від 25.06.1991 р. №1251-XII (який діяв на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни.

Пунктом 4.1 статті 4 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” від 21.12.2000 року №2181-ІІІ (який діяв на момент виникнення спірних правовідносин (надалі Закон України №2181)) встановлено, що платник податків самостійно обчислює суму податкового зобовязання, яку вказує у податковій декларації. Пунктом 1.11 статті 1 даного Закону визначено, що податкова декларація, розрахунок - документ, що подається платником податків до контролюючого органу у строки, встановлені законодавством, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податку, збору (обов'язкового платежу).

Згідно з пунктом 5.1 статті Закону України №2181 податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації. Зазначене податкове зобов'язання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку. Якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 15 цього Закону) платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок.

Підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 Закону України №2181 встановлені базові податкові (звітні) періоди. Згідно пункту "а" пп.4.1.4 п.4.1 даної статті податкові декларації за податковий (звітний) період, що дорівнює календарному місяцю (у тому числі при сплаті місячних авансових внесків), подаються протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця; згідно пункту "б" пп.4.1.4 п.4.1 даної статті податкові декларації за податковий (звітний) період, що дорівнює календарному кварталу (у тому числі при сплаті квартальних авансових внесків), подаються протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу.

Відповідно до пп.5.3.1 п.5.3 ст.5 Закону України №2181 платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

Крім того, зазначеним підпунктом 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 Закону України №2181 встановлено, що у разі визначення податкового зобов'язання контролюючим органом, зокрема, за результатами проведеної документальної перевірки, платник податків зобов'язаний погасити нараховану суму податкового зобов'язання протягом десяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення, крім випадків коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру апеляційного узгодження.

Відповідно до абзацу 1 підпункту 7.8.1 пункту 7.8 статті 7 Закону України “Про податок на додану вартість” від 03.04.1997 року №168/97-ВР (в редакції, яка діяла на момент виникнення у відповідача заборгованості (надалі Закон України про ПДВ)) податковим періодом є один календарний місяць, у випадках, особливо визначених цим Законом, календарний квартал. Згідно з підпунктом 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 зазначеного Закону сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

Судом встановлено, що відповідачем до ДПІ в м. Євпаторії АР Крим подано податкові декларації з податку на додану вартість: за червень 2009 року, в якій вказано самостійно обчислену суму податкового зобовязання по податку на додану вартість 1120,00 грн. (а. с.8-11), за липень 2009 р. 320,00 грн.(а. с.12-15), за серпень-грудень 2009 р. 800,00 грн. (160,00 грн. х 5 = 800,00 грн.(а.с.23-42)) та за лютий 2010 року -1679,00 грн., березень 2010 року - 720,00 грн., квітень 2010 року 661,00 грн. ( а. с. 48-59).

Згідно з пп.17.1.7 п.17.1 ст.17 Закону №2181 у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі двадцяти відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі п'ятдесяти відсотків погашеної суми податкового боргу. Платник податків сплачує один із зазначених у цьому підпункті штрафів відповідно до загального строку затримки незалежно від того, чи були застосовані штрафи, визначені у підпунктах 17.1.1 - 17.1.6 цього пункту, чи ні.

Пунктом 11 статті 11 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” передбачено, що органи державної податкової служби мають право застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми недоїмки, пені у випадках, порядку і розмірах, встановлених законами України.

Державною податковою інспекцією в м. Євпаторії АР Крим 03.06.2009 р. проведено невиїзну документальну перевірку відповідача з питання своєчасності сплати узгоджених сум податкового зобовязання по податку на додану вартість за січень - квітень 2009 року, в ході якої виявлені порушення пп.4.1.4 ст.4 Закону України №2181.

Результати перевірки знайшли відображення в акті №1137/15-2 від 03.06.2009 року (а.с.16), про те зазначений акт відповідачем не отриманий про що був складений акт про неможливість вручення акту перевірки платнику податків № 586/15-2 від 20.07.2009 року ( а.с. 18).

За порушення податкового законодавства, на підставі зазначеного акту перевірки, згідно пп.17.1.7 п.17.1 ст.17 Закону України №2181 відносно відповідача прийняте податкове повідомлення-рішення №001541502/0 від 20.07.2009 року про застосування штрафних санкцій по податку на додану вартість в сумі 680,00 грн.

Державною податковою інспекцією в м. Євпаторії АР Крим 27.01.2010 р. проведено невиїзну документальну перевірку відповідача з питання своєчасності сплати узгоджених сум податкового зобовязання по податку на додану вартість, в ході якої виявлені порушення пп.5.3.1 п.5.3 ст.5 Закону України №2181, Закону України про ПДВ, а саме: несвоєчасна сплата узгодженої суми податкових зобовязань по податку на додану вартість по податковій декларації за грудень 2006 року.

Результати перевірки знайшли відображення в акті №103/15-2 від 27.01.2010 року (а.с.46-47). Зазначений акт перевірки вручено відповідачу, що підтверджено поштовим повідомленням (а.с.44).

За порушення податкового законодавства, на підставі зазначеного акту перевірки, згідно пп.17.1.7 п.17.1 ст.17 Закону України №2181 відносно відповідача прийняте податкове повідомлення-рішення №0000281502/0 від 04.02.2010 року про застосування штрафних санкцій по податку на додану вартість в сумі 530,00 грн.(а.с.44).

Зазначене податкове повідомлення-рішення вручено відповідачу 10 лютого 2010 року, що підтверджено поштовим повідомленням (а.с.43).

На час розгляду справи заборгованість по податку на додану вартість складає 6566,00 грн.

Суд зазначає, що розміри та порядок плати за використання земельних ресурсів, а також напрями використання коштів, що надійшли від плати за землю, відповідальність платників та контроль за правильністю обчислення і справляння земельного податку визначені Законом України “Про плату за землю” від 03.07.1992 року №2535-XII зі змінами та доповненнями.

Частиною першою статті 4 зазначеного Закону встановлено, що розмір земельного податку не залежить від результатів господарської діяльності власників землі та землекористувачів.

Згідно зі статтею 5 Закону України “Про плату за землю” об'єктом плати за землю є земельна ділянка, а також земельна частка (пай), яка перебуває у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди. Суб'єктом плати за землю (платником) є власник земельної ділянки, земельної частки (паю) і землекористувач, у тому числі орендар.

Положеннями частини першої статті 14 Закону України “Про плату за землю” визначено, що платники земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності (крім громадян) самостійно обчислюють суму земельного податку та орендної плати щороку за станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою центральним податковим органом, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Стаття 17 Закону України “Про плату за землю” передбачає, що податкове зобов'язання по земельному податку, а також по орендній платі за землі державної та комунальної власності, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Податкове зобов'язання по земельному податку, а також по орендній платі за землі державної та комунальної власності, визначене у новій звітній податковій декларації, у тому числі і за нововідведені земельні ділянки, сплачується власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Судом встановлено, що відповідач самостійно надав до Державної податкової інспекції в м. Євпаторія АР Крим податкові розрахунки земельного податку за 2008 рік згідно з яким відповідачем самостійно нарахований податок за рік у загальній сумі 9641,67 грн., за 2009 рік у розмірі 11104,80 грн. та за 2010 рік у розмірі 11761,34 грн.

Згідно статті 27 Закону України “Про плату за землю” №2535-ХІІ від 03.07.1992 року контроль за правильністю обчислення і справляння земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності здійснюється органами державної податкової служби.

Крім того, ДПІ в м. Євпаторія АР Крим 30.07.2009 р. складений акт № 1487/15-3 відповідача на предмет порушення терміну подачі (неподання) податкової звітності по земельному податку, в якому зазначено порушення ст. 14 Закону України "Про плату за землю" від 03.07.1992 року № 2535-ХІІ в редакції Закону України від 19.09.1996 року № 378/96-ВР (зі змінами та доповненнями).

На підставі акту № 1487/15-3 від 30.07.2009 року позивачем винесене податкове повідомлення-рішення форми "Р" № 0002991503/0 від 30.07.2009 року, яке відповідач отримав 03.08.2009 року, що підтверджено підписом уповноваженої особи відповідача на корінці податкового повідомлення-рішення (а.с.65).

Відповідно до статті 1 Закону України “Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів” від 11.12.1991 р. №1963-XII ( який діяв на момент виникнення спірних правовідносин ( далі Закон України “Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів”)) платниками податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів є підприємства, установи та організації, які є юридичними особами, іноземні юридичні особи (далі - юридичні особи), а також громадяни України, іноземні громадяни та особи без громадянства (далі - фізичні особи), які здійснюють першу реєстрацію в Україні, реєстрацію, перереєстрацію транспортних засобів та/або мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні транспортні засоби, які відповідно до статті 2 цього Закону є об'єктами оподаткування.

Статтею 5 вище вказаного Закону України визначені строки сплати податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів: згідно частини 1 статті 5 юридичними особами податок сплачується щоквартально рівними частинами до 15 числа місяця, що настає за звітним кварталом.

Судом встановлено, що відповідач має заборгованість з податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів у розмірі 1473,00 грн.

Згідно з частиною 3 статті 7 Закону України “Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів” недоїмки із сплати податку, а також суми штрафів, пеня стягуються з платників податку згідно із законодавством.

Відповідно до статті 1 Декрету Кабінету Міністрів України “Про місцеві податки і збори” від 20.05.1993 р. №56-93 одним із видів місцевих податків і зборів є комунальний податок. Згідно зі статтею 15 зазначеного Декрету комунальний податок справляється з юридичних осіб, крім бюджетних установ, організацій, планово-дотаційних та сільськогосподарських підприємств. Його граничний розмір не повинен перевищувати 10 відсотків річного фонду оплати праці, обчисленого виходячи з розміру неоподатковуваного мінімуму доходів громадян. Статтею 19 Декрету КМУ “Про місцеві податки і збори” встановлено, що місцеві податки і збори перераховуються до бюджетів місцевого самоврядування в порядку, визначеному Радами народних депутатів, якими вони встановлюються. Стягнення не внесених в установлений термін місцевих податків і зборів здійснюється згідно з чинним законодавством.

Відповідачем до ДПІ в м. Євпаторії АР Крим подані податкові розрахунки комунального податку, в яких відповідачем самостійно визначено податкове зобов'язання за квітень 2008 рік у розмірі 13,60 грн., за лютий 2009 року у розмірі 6,80 грн., за березень 2009 рік у розмірі 20,40 грн., за квітень 2009 рік у розмірі 20,40 грн. та за січень 2010 року у розмірі 20,40 грн. , за лютий 2010 року у розмірі 10,20 грн., березень 2010 рік у розмірі 10,20 грн.

Суд зазначає, що правові, економічні та соціальні основи організації охорони навколишнього природного середовища в інтересах нинішнього і майбутніх поколінь визначені Законом України “Про охорону навколишнього природного середовища” від 25.06.1991 року №1264-XII.

Статтею 24 зазначеного Закону України передбачено, що об'єкти, які шкідливо впливають або можуть вплинути на стан навколишнього природного середовища, види та кількість шкідливих речовин, що потрапляють у навколишнє природне середовище, види й розміри шкідливих фізичних та біологічних впливів на нього підлягають державному обліку.

Підприємства, установи та організації проводять первинний облік у галузі охорони навколишнього природного середовища і безоплатно подають відповідну інформацію органам, що ведуть державний облік у цій галузі.

Єдині на території України правила встановлення нормативів збору за забруднення навколишнього природного середовища, а також його стягнення передбачені Постановою Кабінету Міністрів України “Про затвердження Порядку встановлення нормативів збору за забруднення навколишнього природного середовища і стягнення цього збору” від 01.03.1999 року №303, в пункті 2 якої зазначено, що збір за забруднення навколишнього природного середовища справляється за: викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними та пересувними джерелами забруднення; скиди забруднюючих речовин безпосередньо у водні об'єкти; розміщення відходів.

Територіальні органи Міністерства природи подають до органів державної податкової служби перелік підприємств, установ, організацій, громадян - суб'єктів підприємницької діяльності, яким в установленому порядку видано дозволи на викиди, спеціальне водокористування та розміщення відходів.

Не включення підприємств, установ, організацій, громадян - суб'єктів підприємницької діяльності до зазначеного переліку не звільняє їх від сплати збору.

Безпосередньо порядок обчислення і сплати збору за забруднення навколишнього природного середовища (далі - збір), а також відповідальність платників за достовірність даних про обсяги викидів в атмосферне повітря забруднюючих речовин, скиди забруднюючих речовин безпосередньо у водні об'єкти, розміщені відходи та за правильність обчислення, повноту і своєчасність сплати збору передбачено Інструкцією про порядок обчислення та сплати збору за забруднення навколишнього природного середовища, затвердженою спільним наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України, Державною податковою адміністрацією України від 19 липня 1999 року №162/379 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 09.08.1999 р. за №544/3837).

Згідно з п.2.1. Інструкції платниками збору є суб'єкти господарювання, незалежно від форм власності, включаючи їх об'єднання, філії, відділення та інші відокремлені підрозділи, що не мають статусу юридичної особи, розташовані на території іншої територіальної громади; бюджетні, громадські та інші підприємства, установи і організації; постійні представництва нерезидентів, які отримують доходи в Україні; громадяни, які здійснюють на території України і в межах її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони викиди і скиди забруднюючих речовин у навколишнє природне середовище та розміщення відходів.

Відповідно до п.7.1. Інструкції платники збору складають податковий розрахунок збору за забруднення навколишнього природного середовища і подають його до органу державної податкової служби за місцем податкової реєстрації (місцеперебуванням на податковому обліку в органах державної податкової служби).

Пунктом 7.2. Інструкції встановлено, що базовий податковий (звітний) період збору за забруднення навколишнього природного середовища дорівнює календарному кварталу. Податкові розрахунки збору подаються платниками органам державної податкової служби протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу, за місцем податкової реєстрації платника (місцем перебування на податковому обліку в органах державної податкової служби).

Збір сплачується платниками за місцем податкової реєстрації (місцем перебування на податковому обліку в органах державної податкової служби) протягом 10 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку подання податкового розрахунку збору, тобто протягом 50 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу.

Згідно з п.8.2. Інструкції контроль за правильністю обчислення, повнотою та своєчасністю сплати збору за забруднення навколишнього природного середовища до бюджету, а також своєчасністю подання податкових розрахунків цього збору здійснюється органами державної податкової служби.

Крім того, в п.9.2. Інструкції зазначено, що платники несуть відповідальність за правильність обчислення, повноту та своєчасність сплати, а також за правильність складання і своєчасність подання розрахунків органам державної податкової служби та органам Міністерства природи України згідно з законодавством.

Судом встановлено, що за відповідачем склалося заборгованість зі збору за забруднення навколишнього природного середовища до Фонду охорони навколишнього природного середовища у розмірі 340,00 грн.

Суд вважає необхідним зазначити, що прийняті позивачем податкові повідомлення-рішення у судовому порядку відповідачем не оскаржувались, на час розгляду справи не визнані неправомірними та не скасовані, будь-які документи, що підтверджують необґрунтованість та неправомірність застосування штрафних санкцій відповідачем під час розгляду справи у суді не надано. У звязку з викладеним, суд зазначає, що на час розгляду справи в матеріалах справи відсутні будь-які відомості, що дають підстави вважати дії та прийняті позивачем податкові повідомлення-рішення і податкові вимоги неправомірними та необґрунтованими.

Відповідно до статті 2 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” одним із завдань органів податкової служби є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обовязкових платежів).

На час розгляду справи набрав чинності Податковий кодекс України, відповідно до п.п. 20.1.18 п. 20.1. ст. 20 якого, органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Згідно до п.п.41.1.1 п .41.1 ст.41 зазначено, що контролюючими органами є органи державної податкової служби - щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, крім зазначених у підпункті 41.1.2 цього пункту, а також стосовно законодавства, контроль за дотриманням якого покладається на органи державної податкової служби.

Відповідно до п. 41.5 ст. 41 Податкового Кодексу України органами стягнення є виключно органи державної податкової служби, які уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах їх повноважень, а також державні виконавці в межах своїх повноважень.

Приймаючи до уваги те, що відповідач у порядку передбаченому ст. 71 КАС України не надав доказів сплати заборгованості у розмірі 32965,64 грн., з якої 6566,00 грн. податок на додану вартість, 1473,00 грн. податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, 23839,64 грн. земельний податок з юридичних осіб, 442,00 грн. комунальний податок, 340,00 грн. збір за забруднення навколишнього природного середовища до Фонду охорони навколишнього природного середовища, 305,00 грн. чистого прибутку (доходу) господарської організації, які належить комунальної власності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ч.4 ст.94 КАС України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються. Враховуючи, що позивач не здійснював судових витрат по справі, судові витрати стягненню з відповідача не підлягають.

Під час судового засідання, яке відбулось 26.04.2011 р. були оголошені вступна та резолютивна частини постанови. Відповідно до ст. 163 КАС України постанову складено 04.05.2011 року.

З урахуванням викладеного, керуючись ст. ст. 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити у повному обсязі.

2. Стягнути з Комунального підприємства "ЕКО-ВТОРМА" ( 97405, АР Крим, м. Євпаторія, вул. Немічевих, 49, ідентифікаційний код 30439139) заборгованість в загальній сумі 32965,64 грн.:

- на користь державного бюджету м. Євпаторії (код платежу 14010100, п/р 31112029700015 в Управління Держказначейства Головного управління Державного казначейства в АР Крим, м. Сімферополь, МФО 824026) заборгованість з податку на додану вартість у сумі 6566,00 грн.;

- на користь місцевого бюджету м. Євпаторії (код платежу 12020100, п/р 33213807700015 в Управління Держказначейства Головного управління Державного казначейства в АР Крим, м. Сімферополь, МФО 824026) заборгованість з податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів у сумі 1473,00 грн.;

- на користь місцевого бюджету м. Євпаторії (код платежу 13050100, п/р 33210811700015 в Управління Держказначейства Головного управління Державного казначейства в АР Крим, м. Сімферополь, МФО 824026) заборгованість по земельному податку у сумі 23839,64 грн.;

- на користь місцевого бюджету м. Євпаторії (код платежу 16010200, п/р 33214828700015 в Управління Держказначейства Головного управління Державного казначейства в АР Крим, м. Сімферополь, МФО 824026) заборгованість по комунальному податку у сумі 442,00 грн.;

- на користь місцевого бюджету м. Євпаторії (код платежу 19050200, п/р 33111329700015 в Управління Держказначейства Головного управління Державного казначейства в АР Крим, м. Сімферополь, МФО 824026) заборгованість зі збору за забруднення навколишнього природного середовища у сумі 340,00 грн.;

- на користь місцевого бюджету м. Євпаторії (код платежу 21010301, п/р 33210855700015 в Управління Держказначейства Головного управління Державного казначейства в АР Крим, м. Сімферополь, МФО 824026) заборгованість з частини чистого прибутку (доходу) господарської організації, які належить комунальної власності у сумі 305,00 грн.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Кузнякова С.Ю.