Постанова № 15897794, 29.04.2011, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

29 квітня 2011 р.

(14:46) Справа №2а-3340/11/0170/19 Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Кузнякової С.Ю.,

при секретарі Устіновій І.В.,

за участю представників позивача Крекотинь Г.М., Грудницького А.Г., Цюника О.В., представника відповідача Зонтова А.І.,

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Феодосійської міжрайонної державної податкової інспекції АР Крим

до Державного підприємства "Науково-дослідний інститут аеропружних систем"

про надання дозвілу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна

Суть спору: позивач звернувся до Окружного адміністративного суду АР Крим з позовом, у якому просить надати дозвіл на погашення усієї суми податкового боргу Державного підприємства "Науково-дослідний інститут аеропружних систем" за рахунок майна ДП "НДІАПС", що перебуває у податковій заставі згідно актів опису № 10 від 06.04.2009 року та № 12 від 22.04.2009 року. Позовні вимоги мотивовані тим, що ДП "НДІАПС" має заборгованість з податків, зборів та інших обов'язкових платежів на загальну суму 2355932,29 грн., у тому числі 687064,12 грн. з податку на прибуток, 170,00 грн. зі збору за спеціальне використання водних ресурсів, 76642,5 грн. з штрафних санкцій, 454986,83 грн. з земельного податку, що зараховується до місцевого бюджету смт. Орджонікідзе, 25443, 93 грн. з земельного податку, що зараховується до місцевого бюджету смт. Коктебель, 507776,91 грн. з земельного податку, що зараховується до місцевого бюджету м. Феодосії, 21647,50 грн. з податку з доходів фізичних осіб, 5586,78 грн. з податку з власників транспортних засобів та інших самохідних та механізмів, 2789,81 грн. зі збору за забруднення навколишнього природного середовища, 3218,45 грн. з частики прибутку державних підприємств, що підлягає сплаті до державного бюджету, 426965,00 грн. з пені за порушення законодавства в сфері зовнішньо-економічної діяльності, 143621,23 грн. з пені, що нарахована у зв'язку з несвоєчасною сплатою зобов'язань. З метою погашення заборгованості Феодосійською МДПІ скеровувались на адресу відповідача податкові вимоги № 1/1827 від 14.11.2002 року на суму 276459,66 грн. та № 2/2187 від 18.12.2002 року на суму 70500,11 грн., майно ДП "НДІАПС" було передано в податкову заставу, позивачем багаторазово подавались позови до суду про стягнення заборгованості перед бюджетом. Проте, зазначені заходи не принесли результату, податковий борг постійно зростає. Задля вжиття заходів, направлених на погашення податкового боргу Феодосійська МДПІ скерувала на адресу органу управління відповідача - Міністерства промислової політики України лист щодо податкового боргу ДП "НДІАПС". Міністерство промислової політики України повідомило Феодосійську МДПІ про згоду на реалізацію майна ДП "НДІАПС" згідно актів опису № 10 від 06.04.2009 року та № 12 від 22.04.2009 року. Посилаючись на положення ст. 67 Конституції України, ст. 10 Закону України "Про Державну податкову службу в Україні", п. 95.3 ст. 95 Податкового кодексу України, позивач просить позов задовольнити у повному обсязі.

У судовому засіданні 29 квітня 2011 року представники позивача на позовних вимогах наполягали з підстав викладених у позовній заяві, а також посилаючись на те, що жодні норми законодавства України не перешкоджають поширенню на зазначені об'єкти нерухомості права податкової застави, включення його до актів опису майна. Дії ДПІ вчинені відповідно до вимог законодавства України.

Представник відповідача позовні вимоги не визнав, з підстав викладених у запереченнях, зокрема посилаючись на те, що з огляду на положення Закону України «Про оздоровлення та відпочинок дітей», Закону України «Про управління обєктами державної власності», Закону України «Про виконавче провадження», Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», Закону України «Про введення мораторію на примусову реалізацію майна» даний позов не підлягає задоволенню, а дії податкової інспекції щодо складання актів опису № 10 від 06.04.2009 та № 12 від 26.04.2009 року повинні бути визнані неправомірними (а.с. 224-228 т. с. ІІ).

У судовому засіданні 29 квітня 2011 року представник відповідача підтримав раніше надані заперечення та просив відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

Розглянув матеріали справи, дослідив докази, надані сторонами, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд -

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство "Науково-дослідний інститут аеропружних систем" (ідентифікаційний код 16502169) зареєстроване рішенням виконавчим комітетом Феодосійської міської ради АР Крим 24.09.1993 року, про зо зроблено запис № 11451050001000897 ( а. с. 13).

Підприємство перебуває на обліку як платник податків в Феодосійській міжрайонній державній податковій інспекції АР Крим ( а. с. 15).

З матеріалів справи вбачається, що за відповідачем значиться податковий борг на загальну суму 2355932,29 грн., у тому числі:

-687064,12 грн. з податку на прибуток (податкові повідомлення-рішення № 00047017410/23-1/1/0 від 01.12.2006 року на суму 427884,5 грн., № 0012431501/0 від 22.12.2008 р. на суму 316173,34 грн. (борг 194833,22 грн.); № 0012421501/0 від 22.12.2008 р. на суму 6289,00 грн.; № 0012991501/0 від 13.02.2009 р. на суму 170,00 грн.; № 00000272301/0 від 05.03.2009 р. на суму 37351,90 грн.; № 0014251501/0 від 17.04.2009 р. на суму 19350,00 грн.; № 0000622301/0 від 30.06.2010 року на суму 874,5 грн.; № 0001381501/0 від 07.07.2010 року на суму 170,00 грн.; № 0002871501/0 від 09.12.2010 року на суму 170,00 грн.) ,

-170,00 грн. зі збору за спеціальне використання водних ресурсів (податкове повідомлення-рішення № 0009481503/0 від 10.12.2010 р. на суму 170,00 грн.),

-76642,5 грн. з штрафних санкцій (рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 000577233 від 04.09.2008 р. на суму 76642,50 грн.)

-454986,83 грн. з земельного податку, що зараховується до місцевого бюджету смт. Орджонікідзе ( розрахунки № 4712 від 31.01.08 р., № 4882 від 02.02.2009 р., № 9169 від 19.03.2010 р., 3 3454 від 31.01.2011 р. в сумі 243129.71 грн.; податкові повідомлення-рішення № 0003291503/0 від 12.05.2010 р. на суму 4802,52 грн., № 0003271503/0 від 12.05.2010 р. на суму 170.00 грн., № 0000602301/0 від 30.06.2010 р. на суму 39151,02 грн., № 0009531503/0 від 15.12.2010 р. на суму 156669,94 грн., № 0000561503/0 від 02.02.2011 р. на суму 11061,62 грн.),

-25443, 93 грн. з земельного податку, що зараховується до місцевого бюджету смт. Коктебель (розрахунки № 4704 від 31.01.2008 р., № 4886 від 02.02.2009 р., № 3983 від 30.01.2010 р. на суму 12449,66 грн., податкове повідомлення-рішення № 0000612301/0 від 30.06.2010 р. на суму 12994,27 грн.),

-507776,91 грн. з земельного податку, що зараховується до місцевого бюджету м. Феодосії (розрахунки № 4126 від 31.01.2007 р., № 4698 від 31.01.2008 р., № 4891 від 02.02.2009 р., № 3995 від 30.01.2010 р., № 49941 від 08.11.2010 р. в сумі 247987,27 грн., податкове повідомлення-рішення № 0001842301/0 від 29.11.2007 р. на суму 3695,39 грн., № 000261503/0 від 10.01.2008 р. на суму 372,30 грн., № 000271503/0 від 10.01.2008 р. на суму 677,79 грн., № 0003281503/0 від 12.05.2010 р. на суму 11837,90 грн., № 0000662301/0 від 30.06.2010 р. на суму 77387,84 грн., № 0005311503/0 від 16.07.2010 р. на суму 2957,56 грн., № 0009521503/0 від 15.12.2010 р. на суму 139178,27 грн., № 0000551503/0 від 02.02.2010 р. на суму 5880,60 грн. ),

-21647,50 грн. з податку з доходів фізичних осіб (податкове повідомлення-рішення № 0002591701/0 від 03.12.2007 р. на суму 2500,44 грн., № 0000351701/0 від 05.03.2009 р. на суму 6879,21 грн., № 0001241701/0 від 30.06.2010 р. на суму 12370,98 грн.),

-5586,78 грн. з податку з власників транспортних засобів та інших самохідних та механізмів (розрахунки № 8457 від 27.02.2009 р., № 7305 від 25.02.2010 р.),

-2789,81 грн. зі збору за забруднення навколишнього природного середовища (розрахунки № 55968 від 06.11.2008 р., № 74254 від 09.02.2009 р., № 21995 від 07.05.2009 р., № 53318 від 20.10.2009 р., № 73215 від 09.02.2010 р., № 14919 від 19.04.2010 р., 3 50584 від 09.11.2010 р в сумі 2431,12 грн., податкове повідомлення-рішення № 0005681503/0 від 09.08.2010 р. на суму 18,69 грн.. № 0009471503/0 від 10.12.2010 р. на суму 170,00 грн., № 0000652301/0 від 30.06.2010 р. на суму 170,00 грн.),

-3218,45 грн. з частики прибутку державних підприємств, що підлягає сплаті до державного бюджету (розрахунок № 44993 від 24.09.2008 р. на суму 2368,45 грн., податкове повідомлення-рішення № 0000632301/0 від 30.06.2010 р. на суму 850,00 грн.),

- 426965,00 грн. з пені за порушення законодавства в сфері зовнішньоекономічної діяльності (рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 001140/0000082200 від 13.02.2008 р. на суму 140245,36 грн., № 0000042200 від 02.03.2009 р. на суму 128549,53 грн., № 0000052200 від 02.03.2009 р. на суму 164171,68 грн.), а також 143621,23 грн. з пені, що нарахована у зв'язку з несвоєчасною сплатою зобов'язань.

Під час розгляду справи представник відповідача не заперечував проти того, що він обізнаний про наявність заборгованості, що сума заборгованості до теперішнього часу не сплачена, через відсутність достатніх коштів на рахунках підприємства.

З матеріалів справи вбачається, що з метою погашення заборгованості Феодосійською МДПІ АР Крим скеровувались на адресу відповідача податкові вимоги № 1/1827 від 14.11.2002 року на суму 276459,66 грн. та № 2/2187 від 18.12.2002 року на суму 70500,11 грн., майно ДП "НДІАПС" було передано в податкову заставу.

Судом встановлено, що Міністерство промислової політики України, як орган управління ДП «НДІ АПС», станом на лютий 2011 року, не заперечувало щодо реалізації майна підприємства-боржника згідно актів № 10 від 06.04.2009 року та № 12 від 22.04.2009 року ( лист за вих. від 18.02.2011 року № 14/2-2-2393, а. с. 212 т. с. ІІ).

Судом також зясовано, що станом на 04.04.2011 року, у ВДВС Феодосійського міського управління юстиції АР Крим на виконанні знаходяться: виконавчий лист Окружного адміністративного суду АР Крим у справі № 2а-7319/09/8/0170 від 17.08.2009 року про стягнення з ДП «Науково-дослідний інститут аеропружних систем» боргу в сумі 1141893,03 грн. ( стягувач ДПІ в м. Феодосії АР Крим); виконавчий лист Окружного адміністративного суду АР Крим у справі № 2а-6049/08/5 від 26.02.2009 року про стягнення з ДП «Науково-дослідний інститут аеропружних систем» боргу в сумі 232625,84 грн. (стягувач ДПІ в м. Феодосії АР Крим); виконавчий лист Окружного адміністративного суду АР Крим у справі № 2а-4627/09/5/0170 від 09.09.2009 року про стягнення з ДП «Науково-дослідний інститут аеропружних систем» боргу в сумі 140245,36 грн. (стягувач ДПІ в м. Феодосії АР Крим). Грошові кошти на користь ДПІ в м. Феодосії АР Крим не перераховуються (повідомлення ВДВС Феодосійського міського управління юстиції АР Крим вих. від 04.04.2011 року № 1421/03-22/5 а. с. 245 т. с. 245)

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобовязаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Суд вважає за необхідне зазначити, що правовідносини, стосовно наслідків несплати податкового боргу виникли під час дії Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» № 2181-ІІІ від 21.12.2000 р.

Згідно з пунктом 1.3 ст. 1 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» податковий борг (недоїмка) - податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

Відповідно до пп. 4.1.1. п. 4.1 ст. 4, пп. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає у податковій декларації, та зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації.

Підпунктом 17.1.1 п.17.1 ст.17 вищевказаного Закону визначено, що платник податків, що не подає податкову декларацію у строки, визначені законодавством, сплачує штраф у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання або її затримку.

Відповідно до п. 5.2 ст. 5 вказаного вище Закону, податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 статті 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, визначених підпунктом 5.2.2 цього пункту, а саме у разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган невірно визначив суму податкового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству з питань оподаткування або виходить за межі його компетенції, встановленої законом, такий платник податків має право звернутися до контролюючого органу із скаргою про перегляд цього рішення, яка подається у письмовій формі та може супроводжуватися документами, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати.

Згідно з пп. 5.4.1 п. 5.4 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені статтею 5 вказаного Закону, визнається сумою податкового боргу платника податків.

З огляду на викладене вище, суд вважає, що оскільки податкове зобов'язання відповідача не було сплачене в установлені строки, таке зобов'язання визнається судом податковим боргом.

Відповідно до п.8.1 ст. 8 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» активи платника податків, що має податковий борг, передаються в податкову заставу. Пунктом 8.2.2. ст. 8 зазначеного Закону передбачено, що право податкової застави поширюється на будь-які види активів платника податків, які перебували в його власності (повному господарському віданні) у день виникнення такого права, а також на будь-які інші активи, на які платник податків набуде прав власності у майбутньому, до моменту погашення його податкових зобов'язань або податкового боргу.

Виходячи з п. п. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» активи платника податків можуть бути стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.

1 січня 2011 року набув чинності Податковий Кодекс України, який встановлює перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до п. 2 Прикінцевих положень Податкового кодексу України з 01.01.2011 року Закон України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» втратив чинність.

Підпунктами 87.1 та 87.2 статті 87 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (далі ПК України) визначено, що джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів. Джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Відповідно до п. 87.1 ст. 87 ПК України джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів. Сплата грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків з відповідного платежу може бути здійснена також за рахунок надміру сплачених сум такого платежу (без заяви платника) або за рахунок помилково та/або надміру сплачених сум з інших платежів (на підставі відповідної заяви платника) до відповідних бюджетів.

Згідно із п. 88.1 та п. 88.2 ст. 88 ПК України, метою забезпечення виконання платником податків своїх обов'язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу. Право податкової застави виникає згідно з цим Кодексом та не потребує письмового оформлення.

Підпунктами 87.1 та 87.2 статті 87 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI визначено, що джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів. Джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Відповідно до п. 95.1 та п. 95.2 ст. 95 ПК України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

Згідно з п. 95.3 ст. 95 ПК України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Орган державної податкової служби звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття органом державної податкової служби рішення про погашення усієї суми податкового боргу. Рішення органу державної податкової служби підписується його керівником та скріплюється гербовою печаткою органу державної податкової служби. Перелік відомостей, які зазначаються у такому рішенні, встановлюється центральним органом державної податкової служби.

До того ж, згідно з п. 11 ст. 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об`єднані державні податкові інспекції виконують, зокрема, таку функцію, а саме, подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках - коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.

З акту опису активів, на які поширюється право податкової застави, від 06.04.2009 року за № 10, вбачається, що активи платника податків: база відпочинку «Прибой», 4-х поверхнева будівля каскадного типу, дата введення в експлуатацію 1969 р.. смт. Коктебель, вул. Набережна, 14а та теплиця металічна, дата введення в експлуатацію 1982 р., смт. Коктебель, вул. Набережна 14, внесені в податкову заставу.( а.с. 207 т. с. ІІ).

Відповідно до витягу про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна № 23284437 від 23.04.2009 року обєктом обтяжень є активи платника податків, зазначені в акті опису № 12 від 23.04.2009 р. Термін дії податкової застави до 23.04.2014 р. ( а. с. 211).

З акту опису активів, на які поширюється право податкової застави, від 22.04.2009 року за № 12, вбачається, що активи платника податків: оздоровчий табір «Восход», дата введення в експлуатацію 1969 р., площа 4186,1 кв. м., с. Коктебель, вул. Набережна, 14 та автокран спеціальний, номерний знак 6453 КРЛ, марка моделі КС 5478, внесені в податкову заставу.( а.с. 210 т. с. ІІ).

Відповідно до витягу про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна № 23120287 від 06.04.2009 року обєктом обтяжень є активи платника податків, зазначені в акті опису № 10 від 06.04.2009 р. Термін дії податкової застави до 06.04.2014 р. ( а. с. 209 т. с. ІІ).

Суд вважає за доцільне зазначити, що ні Законом України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» № 2181-ІІІ від 21.12.2000 р., ні Податковим кодексом України від 02.12.2010 р. N 2755-VI не передбачено обовязок податкового керуючого на проведення експертизи майна при складанні акту опису.

Посилання представника відповідача на те, що акт опису активів № 12 від 22.04.2009 р. не є підставою для відчуження закладу оздоровлення та відпочинку «Восход» ДП «НДІАС», оскільки останній внесено до Державного реєстру дитячих закладів оздоровлення та відпочинку згідно з довідкою про внесення дитячого закладу оздоровлення та відпочинку до державного реєстру від 05.10.2010 року № 13.3/12084, суд оцінює критично, з огляду на наступне.

На момент складання акту від 22.09.2009 р. № 12 ДЗОВ «Восход» не був включений до Державного реєстру дитячих закладів оздоровлення та відпочинку і жодні норми законодавства України не перешкоджали поширенню на цей обєкт нерухомого майна права податкової застави та включення його до акту опису майна. До того ж ДЗОВ «Восход» вже перебуває в податковій заставі, а підстави для припинення податкової застави відсутні.

Відповідач посилається на те, що без дозволу Фонду державного майна України і уповноваженого органу управління Міністерства промислової політики України відчуження обєкту державної власності заборонено.

Згідно з п.п. и) п. 2 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про управління обєктами державної власності» Фонд державного майна України відповідно до законодавства дає дозвіл (погодження) на відчуження державного майна у випадках, встановлених законодавством.

В той же час, ст. 95 Податкового кодексу, не передбачає необхідність отримання дозволу Фонду державного майна України для продажу майна платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Крім того, як зазначалось вище, матеріали справи містять дозвіл Міністерства промислової політики України щодо реалізації майна відповідача згідно актів № 10 від 06.04.2009 року та № 12 від 22.04.2009 року.

Щодо листа Державного концерну Укроборонпром вих. від 28.04.2011 р. ( вх. Окружного адміністративного суду АР Крим № 15613 від 29.12.2011 року) з пропозицією призупинити дію дозволу на реалізацію майна ДП «НДІАПС», який надався Міністерстом промислововї політики України, то суд не може прийняти його до уваги, оскільки зазначена згода не є предметом спору у даній справі.

Посилання представника відповідача на Закон України «Про введення мораторію на примусову реалізацію майна» від 29.11.2001 р. суд не приймає до уваги, з огляду на те, що з аналізу ст. ст. 1, 2 даного закону вбачається, що даний закон розповсюджується на правовідносини, які стосуються звернення стягнення на майно, яке проводиться державною виконавчою службою, а також при провадженні справ про банкрутство, в той час, як предметом даної справи є реалізація податковим органом майна, що знаходиться в податковій заставі.

Доводи відповідача щодо Закону України «Про виконавче провадження», суд вважає нікчемними, оскільки цей закон визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових) осіб, що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що органом державної податкової служби при зверненні до суду з адміністративним позовом щодо надання дозволу на погашення суми податкового боргу у розмірі 2355932,29 грн., за рахунок майна Державного підприємства «Науково-дослідний інститут аеропружних систем» (ідентифікаційний код 16502169), що перебуває у податковій заставі згідно акту опису активів, на які поширюється право податкової застави, від 06.04.2009 року за № 10, а сам: база відпочинку «Прибой» (АР Крим, смт. Коктебель, вул. Набережна, 14а), теплиця металічна (АР Крим, смт. Коктебель, вул. Набережна 14) та акту опису активів, на які поширюється право податкової застави, від 22.04.2009 року за № 12, а саме: оздоровчий табір «Восход», (АР Крим, смт. Коктебель, вул. Набережна, 14), автокран спеціальний, номерний знак 6453 КРЛ, марка моделі КС 5478, дотримані вимоги статті 95 Податкового кодексу України, підстави для відмови у задоволенні позову відсутні, тому адміністративний позов підлягає задоволенню.

Вступну та резолютивну частину постанови проголошено у судовому засіданні 29.04.2011 року.

У повному обсязі постанова виготовлена 04.03.2011 року.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 94, 158-161, п.1 ч.2 ст.162, 163 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1.Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Надати Феодосійській міжрайонній податковій інспекції АР Крим дозвіл на погашення суми податкового боргу у розмірі 2355932,29 грн., за рахунок майна Державного підприємства «Науково-дослідний інститут аеропружних систем» (ідентифікаційний код 16502169), що перебуває у податковій заставі згідно акту опису активів, на які поширюється право податкової застави, від 06.04.2009 року за № 10, а сам: база відпочинку «Прибой» (АР Крим, смт. Коктебель, вул. Набережна, 14а), теплиця металічна (АР Крим, смт. Коктебель, вул. Набережна 14) та акту опису активів, на які поширюється право податкової застави, від 22.04.2009 року за № 12, а саме: оздоровчий табір «Восход», (АР Крим, смт. Коктебель, вул. Набережна, 14), автокран спеціальний, номерний знак 6453 КРЛ, марка моделі КС 5478.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Кузнякова С.Ю.