Постанова № 15877927, 23.05.2011, Кальміуський районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Іллічівський районний суд м. Маріуполя)

Справа № 2-а-2939/11

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" травня 2011 р.м. Маріуполь

Іллічівський районний суд м. Маріуполя Донецької області у складі судді Мирошниченка Ю. М. , при секретарі Тріфонова К. В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Маріуполі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до міського комунального підприємства «Маріупольське бюро технічної інвентаризації» (третя особа ОСОБА_2) про визнання протиправною бездіяльність субєкта владних повноважень та скасування державної реєстрації права на нерухоме майно, -

В С Т А Н О В И В:

У квітні 2011 року ОСОБА_1 звернувся до суду з даним позовом. Вказував, що є членом кооперативу «Автолюбитель-25» і володільцем гаражу НОМЕР_1, розташованого за адресою: м. Маріуполь, вул. Червонофлотська, 125-а, який ОСОБА_2 вважає гаражем під НОМЕР_2 і оспорює його право на цей гараж на підставі реєстраційного запису про право власності на нерухоме майно, здійсненого відповідачем 26 квітня 2010 року відповідно до заочного рішення Приморського райсуду м.Маріуполя від 12 вересня 2007 року по справі про визнання договору купівлі продажу укладеного між нею та ОСОБА_3 На його звернення до відповідача про скасування державної реєстрації права власності на спірний обєкт нерухомості відповідач відповів відмовою, у звязку з чим просив визнати бездіяльність останнього неправомірною та скасувати оскаржувану реєстрацію, посилаючись на те, що рішення, яке було підставою її вчинення, скасоване.

Відповідач позов не визнав, посилаючись на те, що позивач не є субєктом звернення за державною реєстрацією прав власності на нерухоме майно.

ОСОБА_2, яка притягнута до участі у справі в якості третьої особи, вважала позов необґрунтованим, наполягаючи на своєму праві на гараж, придбаний нею за біржовим контрактом у ОСОБА_3, тоді як ОСОБА_4 володіє ним незаконно, оскільки ОСОБА_5, який передав йому гараж, не мав на те права, про що свідчить наявність в провадженні суду кримінальної справи за обвинуваченням його у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України.

Позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Позивач є членом споживчого кооперативу «Автомотолюбитель-25» і володіє гаражем НОМЕР_1, про що свідчить членський квиток, виданий на його імя 28 травня 2008 року та квитанція до прибуткового касового ордеру № 238 від 24.04.2010р. про сплату орендної плати за землю.

Відповідач є суб'єктом владних повноважень, який здійснює владні управлінських функцій з реєстрації речових прав на нерухоме майно відповідно до п. 1 наказу Міністерства юстиції України від 7 лютого 2002 року № 7/5 (в редакції наказу від 28.07.2010 N 1692/5) «Про затвердження Тимчасового положення про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно», (далі Тимчасове положення) зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18 лютого 2002 року за N 157/6445.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з п. п. 1, 2 ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС) у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою повноваження надано.

Судом встановлено, що заочним рішенням Приморського районного суду м. Маріуполя від 12 вересня 2007 року за ОСОБА_2 було визнане право власності на гараж НОМЕР_2, розташований на автостоянці «Автолюбитель-25» по вул. Червонофлотській в м. Маріуполі.

24 квітня 2010 року відповідач на підставі рішення суду прийняв власне рішення про державну реєстрацію прав власності на вказаний гараж за ОСОБА_2 (реєстраційний номер 30278310, номер запису 4067 в книзі: 6).

Ухвалою того ж суду від 9 вересня 2010 року рішення Приморського районного суду м. Маріуполя від 12 вересня 2007 року скасоване. Приводом до скасування рішення, як вбачається з тексту ухвали, стала заява ОСОБА_5, котрий посилався на те, що він є членом кооперативу з 2006 року, сплачував усі необхідні платежі, а у жовтні 2007 року в порядку, передбаченому уставом кооперативу передав гараж НОМЕР_2 (у теперішній час НОМЕР_1) ОСОБА_4 За таких обставин суд дійшов висновку про те, що заочним рішенням порушено цивільні права ОСОБА_5, який не був притягнутий до участі у справі, що стало підставою для його скасування.

Позов у цій справі ухвалою від 28 вересня 2010 року залишений без розгляду на підставі заяви позивачки ОСОБА_2

Правові, економічні, організаційні засади проведення державної реєстрації речових прав на обєкти нерухомості регулюються Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» в редакції Закону України від 11 лютого 2010 року (далі Закон), що спрямований на забезпечення визнання та захисту державою цих прав, створення умов для функціонування ринку нерухомого майна.

Державна реєстрація прав та їх обтяжень за Законом проводиться згідно встановленого порядку (ст. 15).

Таким порядком є Тимчасове положення, яке визначає порядок проведення державної реєстрації права власності та права користування (сервітуту) на об'єкти нерухомого майна, розташовані на земельних ділянках; права користування (найму, оренди) будівлею або іншими капітальними спорудами, їх окремими частинами; довірчого управління нерухомим майном; права власності на об'єкти незавершеного будівництва, а також порядок взяття на облік безхазяйного нерухомого майна (п. 1.1).

Переліком правовстановлювальних документів, на підставі яких проводиться державна реєстрація права власності на нерухоме майно (додаток 2 до Тимчасового положення), серед інших, таким документом визначено рішення суду, що корелюються з приписами статті 19 Закону та п. 1 розділу І Методичних рекомендацій щодо державної реєстрації прав власності на об'єкти нерухомого майна на підставі рішень судів, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 26 травня 2009 року N 914/5 (далі Методичні рекомендації)

Державна реєстрація права власності на гараж НОМЕР_2, розташований на автостоянці «Автолюбитель-25» по вул. Червонофлотській в м. Маріуполі проведено на підставі правовстановлюваного документу заочного рішення суду по цивільній справі.

Проте, як встановлено судом, вказане рішення скасоване відповідною ухвалою суду, яка набрала законної сили.

Таким чином рішення Приморського районного суду м. Маріуполя від 12 вересня 2007 року, яким за ОСОБА_2 було визнане право власності на спірний гараж втратило статус правовстановлюваного документа.

За змістом ч. 2 ст. 26 Закону записи скасовуються, якщо підстави, за яких вони були внесені, визнані судом недійсними, тобто такими які є юридично неспроможними або, іншими словами, припинили існування в правовому сенсі так, як це має місце в даному випадку, коли документ, на підставі якого вчинено реєстраційний запис, скасовано судом.

Виходячи з наведено, суд вважає, що оскільки рішення, на підставі якого було проведено реєстрацію права власності на нерухоме майно, скасовано, то й запис, внесений до Державного реєстру прав також підлягають скасовуванню.

Щодо права позивача на вимогу про скасування державної реєстрації права на обєкт нерухомого майна суд зважає на таке.

Відповідно до ст. 3 КАС позивачем, зокрема, є особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано адміністративний позов до адміністративного суду.

Позивач не погоджується з відмовою відповідача скасувати оскаржувану реєстрацію та вважає, що таким чином порушуються його права, свободи та інтереси, у звязку з чим звернувся до суду із даним позовом.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд вважає, що відповідачем не доведено правомірність своєї бездіяльності щодо скасування реєстрації.

Завданням адміністративного судочинства у відповідності до ч. 1 ст. 2 КАС є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Як вбачається із тексту ухвали Приморського райсуду м. Маріуполя від 9 вересня 2010 року та обставин справи, що особами, які беруть участь у справі не оспорюються, ОСОБА_2 придбала гараж у ОСОБА_3 за біржовим контрактом від 6.11.1997 року, а ОСОБА_1 той самий гараж передав у володіння ОСОБА_5 в жовтні 2007 року.

Таким чином, інтерес позивача у скасуванні відповідачем запису про реєстрацію права власності на спірний гараж є очевидним, а відтак він має право звернення до суду за захистом своїх порушених прав.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 162 КАС України, у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення, зобов'язання відповідача вчинити певні дії.

Керуючись ст.ст. 2, 3, 7, 71, 159-163 КАС України, ст. 19 Конституції України, ст.ст. 15, 19, 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень», Тимчасовим положенням про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно, Методичними рекомендаціями щодо державної реєстрації прав власності на об'єкти нерухомого майна на підставі рішень судів, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Позов ОСОБА_1 до міського комунального підприємства «Маріупольське бюро технічної інвентаризації» (третя особа ОСОБА_2) про визнання протиправною бездіяльність субєкта владних повноважень та скасування державної реєстрації права на нерухоме майно задовольнити.

Визнати неправомірною бездіяльність комунального підприємства «Маріупольське бюро технічної інвентаризації» щодо скасування державної реєстрації права власності ОСОБА_2 на об'єкт нерухомого майна розташованого за адресою: Донецька область, м. Маріуполь, «Автолюбитель-25» споживчий кооператив, гараж НОМЕР_2.

Скасувати у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис номер 4067 в книзі 6 (реєстраційний номер 30278310 від 26.04.2010р.) про реєстрацію за ОСОБА_2 права власності на обєкт нерухомого майна, розташованого за адресою: Донецька область, м. Маріуполь, «Автолюбитель-25» споживчий кооператив, гараж НОМЕР_2.

На постанову може бути подана апеляційна скарга до апеляційного адміністративного суду Донецької області через Іллічівський райсуд м.Маріуполя протягом 10 днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

З повним текстом постанови можна ознайомитися в канцелярії суду 27 травня 2011 року.

Суддя:Ю. М. Мирошниченко