Рішення № 15873245, 14.04.2011, Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області

Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області

Справа № 2-315/11

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.04.2011 Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області в складі:

головуючого судді: Верьовочніков В. М.

при секретарі Росовська О. Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Жмеринка цивільну справу за позовом Жмеринський міжрайонний прокурор в інтересах держави в особі ВАТ «Державний ощадний банк України»до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по кредиту, -

В С Т А Н О В И В:

18.02.2011 року прокурор звернувся до суду з цим позовом, в якому просив стягнути з ОСОБА_1 на користь ВАТ «Ощадбанк» заборгованість по кредиту в сумі 1168,63 грн., розірвати кредитний договір від 14.11.2005 року, укладений між ВАТ «Ощадбанк» та ОСОБА_1

Сторони, належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, в судове засідання не зявились.

При цьому прокурор та представник позивача подави до суду письмові заяви щодо розгляду справи у їх відсутність, у яких підтримали заявлені вимоги.

Відповідачка ОСОБА_1 в судове засідання черговий раз не зявилася, хоча належним чином була повідомлена про час та місце розгляду справи за наслідком завчасного вручення їй повістки, в судове засідання не зявилася, причини неявки не повідомила, клопотань про відкладення розгляду справи чи розгляду справи у її відсутність не представила, заперечень позову не подала.

Виходячи з наведеного суд дійшов висновку про можливість постановлення рішення в порядку заочного розгляду справи у відповідності до вимог ч.4 ст.169 ЦПК України.

Дослідивши позовну заяву, інші докази, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно положень ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти; до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 ЦК України, якщо інше не встановлено параграфом 2 і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до змісту ч.1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом; розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Згідно ч.1 ст.1049 ЦК України позичальник зобовязаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно ст.1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобовязаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу; якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобовязаний сплатити неустойку відповідно до статей 549 - 552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу; якщо договором встановлений обовязок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу

Згідно ст.610 ЦК України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У відповідності до ч.1 ст.611 ЦК України у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобовязання внаслідок односторонньої відмови від зобовязання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; сплата неустойки.

Відповідно ч.2 ст.651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Згідно ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до положень ч.1,2 ст.614 ЦК України особа, яка порушила зобовязання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом; особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобовязання; відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобовязання.

В судовому засіданні установлено, що ВАТ «Ощадбанк» та ОСОБА_1 уклали кредитний договір №1669 від 14.11.2005 року, що підтверджується копією останнього (а.с.4-6), за умовами розділу 1 якого позивачем надано відповідачці споживчий кредит в розмірі 1500 грн. із сплатою за користування кредитом відсотків в розмірі 20% із строком погашення згідно встановленого графіку до 13.11.2007 року.

Відповідно п.3.3.2 вказаного Договору позичальник зобовязаний здійснювати своєчасне та повне погашення кредиту та сплачувати відсотки за користування кредитом щомісячно не пізніше 14 числа кожного звітного місяця шляхом внесення готівки до каси банку.

У разі порушення умов цього договору достроково повернути кредит з одночасною сплатою відсотків за фактичний час користування кредитними ресурсами та/або пені.

Відповідно п.4.1.1 за порушення взятих не себе зобовязань по поверненню основної суми кредиту та своєчасної сплати відсотків за користування кредиту позичальник зобовязується сплатити на користь банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки Нацбанку України, яка діяла на період, за який сплачується пеня, від суми платежу за кожний день прострочення.

У відповідності до п.7.2. Договору обовязок позичальника погасити заборгованість по кредиту не є розірванням а односторонньому порядку цього договору зі сторони банку.

Згідно представленого розрахунку суми боргу (а.с.7) станом на 03.02.2011 року загальна сума заборгованості позичальника ОСОБА_1 складає 1168,63 грн., з них: сума неповернутої основної суми кредиту становить 562,16 грн., сума прострочених відсотків за користування кредитними коштами становить 193,27 грн., сума пені становить 413,20 грн.

Вказані докази суд приймає до уваги, так як вони зібрані із дотриманням вимог закону, ніким не оскаржуються та не суперечать один одному.

Відповідачкою не представлено суду будь-яких доказів щодо здійснення нею інших платежів в рахунок виконання власних залишкових зобовязань за договором кредиту, а отже, не доведено відсутність своєї вини у їх невиконанні, що згідно вимог закону є обовязком особи, яка порушила зобовязання.

Таким чином, з урахуванням встановлених в судовому засіданні обставин справи щодо наявності простроченої заборгованості відповідача перед позивачем із погашення кредитного боргу та відсотків за користування кредитом, що виникла з вини позичальника, вимоги позивача є справедливими, так як заявлені до стягнення суми узгоджуються з представленим розрахунком заборгованості станом на 03.02.2011 року, не суперечать вимогам закону та відповідають положенням кредитного договору, визнані безпосередньо відповідачем ОСОБА_1, яка є боржником, а тому заявлені суми підлягають стягненню з останньої на користь позивача.

Разом з тим, суд вважає безпідставною вимогу щодо розірвання кредитного договору, оскільки за минуванням на час надходження даного позову строку укладення спірного договору вона є невиправданою; окрім того, безпосередньо положеннями самого кредитного договору не визначено підстав його розірвання, а заявлена сума неповернутих коштів за користування кредитом не може вважатись завданням істотної шкоди у визначеному законом понятті, оскільки відповідно п.1.5, 1.5.1 спірного кредитного договору визначено виникнення підстав щодо зобовязання банку надати кредит або його частину за умови укоалдення в забезпечення виконання зобовязань за цим договором застави пральної машини, СВЧ-пічі та холодильника. Натомість позивачем не представлено суду ніяких даних щодо вчинення таких правочинів, як і не заявлено вимог стосовно звернення стягнення на заставлене майно, за рахунок чого можливе відновлення порушеного права позивача. А тому на думку суду в частині вимог розірвання кредитного договору позов задоволенню не підлягає.

З урахуванням винесення рішення про часткове задоволення позову з відповідачки пропорційно підлягають стягненню судові витрати на користь держави, від сплати яких звільнений при подачі прокурор.

Враховуючи викладене, керуючись 5, 8, 10, 60, 61, 169, 174, 209, 210, 212-214, 224-226 ЦПК України, ст.610-612, 614, 1048-1050, 1054 ЦК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задоволити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, мешканки с. Северинівка Жмеринського району Вінницької області, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь ВАТ «Державний ощадний банк України» (м.Жмеринка, вул. Радянська, 19/2, р/р 3739090800005, МФО 302076, код 09302607) заборгованість за кредитним договором №1669 від 14.11.2005 року станом на 03.02.2011 року у виді боргу за кредитом в розмірі 562 гривні 16 копійок, суми заборгованості по відсоткам за користування кредитом в розмірі 193 гривні 27 копійок, пені в розмірі 413 гривень 20 копійок, а всього боргу в сумі 1168 гривень 63 копійки, а також на користь держави (р/р 31418537700006 в Банку ГУДКУ у Вінницькій області, МФО 802015, код ЄДРПОУ 34701261) 51 гривню судового збору.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи віднести на рахунок держави.

Рішення набуває законної сили після закінчення строків на його оскарження.

Заочне рішення може бути переглянуто за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня отримання копії рішення, апеляційному суду Вінницької області через Жмеринський міськрайонний суд.

Суддя:В. М. Верьовочніков