Постанова № 15872624, 26.05.2011, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" травня 2011 р. Справа № 5023/824/11

          Колегія суддів у складі: головуючий суддя Могилєвкін Ю.О., суддя Пушай В.І. , суддя Плужник О.В.

при секретарі Казаковій О.В.

за участю представників сторін:

позивача - не з'явився

відповідача - не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача (вх. № 1977Х/3-9) на рішення господарського суду Харківської області від 12.04.11 р. у справі № 5023/824/11

за позовом ТОВ "Технік Енерджі" м. Київ

до Приватного сільськогосподарського товариства "Агрофірма Шевченкове" смт. Дворічна

про стягнення 70220,64 грн.

ВСТАНОВИЛА:

У лютому 2011р. позивач звернувся до господарського суд Харківської області з позовною заявою про стягнення з відповідача 70220,64 грн., у тому числі 54036,00 грн. основного боргу, 1629,22 грн. пені, 3 153,82 грн. 30% річних, 594,40 грн. інфляційних, 10 807,20 грн. штрафу за договором № БК/3-00040 купівлі-продажу на умовах відстрочення платежу, укладеним між сторонами 06.04.2010 року, з посиланням на те, що відповідач не виконав належним чином свої договірні зобов'язання в частині оплати послуг за договором, у зв'язку з чим утворилась заборгованість, яка до цього часу не погашена.

Рішенням господарського суду Харківської області від 12.04.2011 р. по справі № 5023/824/11 (суддя Присяжнюк О.О.) позов задоволено повністю, стягнуто з відповідача 54036,00 грн. основного боргу, 1629,22 грн. пені, 3153,82 грн. 30% річних, 594,40 грн. інфляційних, 10 807,20 грн. штрафу, витрати по сплаті державного мита у сумі 702,20 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236 грн., з посиланням на те, що відповідач не виконав своїх зобов’язань по оплаті товару та повинен сплатити борг з урахуванням штрафних санкцій встановлених договором.

Відповідач з рішенням господарського суду частково не погоджується, вважає його прийнятим з порушенням норм матеріального та процесуального права, надав апеляційну скаргу, в якій просить рішення змінити шляхом скасування одного з двох видив неустойки.

У апеляційній скарзі відповідач зазначив, що суд безпідставно стягнув пеню та штраф, що є різновидами неустойки, а тому стягнення пені та штрафу за одне й те саме порушення є неможливим.

Представники позивача та відповідача в судове засідання не з’явилися, хоча були належним чином повідомлені про час та місце розгляду апеляційної скарги, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення, нез’явлення представників не перешкоджає розгляду скарги.

Судова колегія, повторно розглянувши справу, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду, встановила, що 06 квітня 2010 року між ТОВ „ТЕХНІК ЕНЕРДЖІ" та ПСП "Агрофірма Шевченківська" укладений договір № БК/3-00040 купівлі-продажу на умовах відстрочення платежу, яким визначені умови купівлі - продажу товару ( засобів захисту рослин, та/або мікродобрив, та/або міндобрив, та/або насіння ) на умовах відстрочення платежу.

Пунктами 2.1,2.2,2.3 договору передбачено, що асортимент товару, його кількість, ціна визначаються у додатках до даного договору, які є його невід'ємною частиною та/або накладних документах на відпуск товару; всі рахунки та накладні документи, що виписані в період дії даного договору є його невід'ємною частиною; загальна сума даного договору визначається сукупністю додатків та/або накладних документах на відпуск товару (видаткових накладних), які підписані у період дії даного договору.

У п. п. 3.1, 4.7 договору зазначено, що товар може передаватися покупцю партіями; право власності на товар, а також ризик випадкового знищення або пошкодження товару переходить до покупця після передачі товару та підписання відповідних документів (накладних), що свідчать про прийом покупцем товару.

Згідно ст. 655 ЦК України, за договором купівлі - продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

На виконання умов договору поставлено товар на суму 90060, 00 грн., що підтверджується видатковою накладною № БК/3-00040 від 21.04.2010 року (згідно довіреності №14 від 21.04.2010 року)

У пунктах 5.1., 5.5 договору зазначено, що покупець здійснює оплату партії товару за ціною, вказаною в додатках та/або накладних документах на відпуск товару (видаткових накладних), що є невід'ємною частиною цього договору із врахуванням положень п.2.4 та розділу 5 даного договору; сторони визначили та погодили, що оплата товару згідно даного договору проводиться наступним чином: 40% від вартості товару оплачується покупцем в строк до 30 квітня 2010 року; 75% від вартості товару оплачується покупцем в строк до 15 листопада 2010 року.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України, яка містить аналогічні положення, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Суд першої інстанції обґрунтовано встановив, що позивач виконав свої обов'язки за договором у повному обсязі, претензій щодо якості чи кількості поставленого товару від відповідача не надходило, але відповідач, у порушення умов договору лише частково оплатив товар у розмірі 36024,00 грн., що підтверджується банківською випискою від 20.04.2010 року, станом на 15 листопада 2010 року заборгованість ПСП " Агрофірма Шевченківська " перед ТОВ

„ ТЕХНІК ЕНЕРДЖІ " становить 54036,00 грн.

За таких підстав, суд першої інстанції правомірно задовольнив вимогу позивача про стягнення 54036,00 грн.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а ст. 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

У п. п. 8.1.,8.2,8.4 договору за невиконання або неналежне виконання умов договору сторони несуть відповідальність згідно з чинним законодавством України; за прострочення виконання зобов'язання покупець зобов'язаний сплатити на користь продавця пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості неоплаченого товару за кожен день прострочення покупець, у випадку порушення умов оплати вартості товару, сплачує штраф у розмірі 20% від вартості неоплаченого товару.

Згідно зі ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому, розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Як свідчать матеріали справи, в договорі сторони встановили штрафні санкції за прострочення виконання зобов'язання покупець зобов'язаний сплатити на користь продавця пеню та за порушення умов оплати вартості товару сплатити штраф, тобто встановлена відповідальність у вигляді пені та штрафу, зазначені санкції є різними, діюче законодавство не забороняє одночасного стягнення пені та штрафу.

Відповідно до п.2 ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У пункті 8.6. договору зазначено, що сторони згідно п 2 ст. 625 ЦК України дійшли згоди, що покупець у випадку прострочення оплати товару за користування коштами продавця сплачує на користь останнього 30% річних.

Відповідно до п.9 роз'яснення президії Вищого арбітражного суду України від 29.04.1994 №02-5/293 „Про деякі питання практики застосування майнової відповідальності за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань", відсотки за користування чужими коштами є платою саме за користування чужими коштами, а не санкцією за невиконання чи неналежне виконання зобов'язання.

Договір в установленому законом порядку не визнаний недійсним і підстави для відмови у застосуванні штрафних санкцій встановлених договором відсутні.

Отже, твердження відповідача про двійне притягнення до юридичної відповідальності одного виду за одно й те правопорушення необґрунтоване, згідно зі п. п. 8.2,8.4. договору за порушення умов оплати товару покупець повинен сплатити штраф та пеню за кожний день прострочення.

За таких обставин, суд першої інстанції обґрунтовано стягнув з відповідача 1629,22 грн. пені, 3153,82 грн. 30% річних, 594,40 грн. інфляційних, 10807,20 грн. штрафу.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, що відповідачем не виконано.

Таким чином, висновки викладені в рішенні господарського суду відповідають нормам матеріального і процесуального права та фактичним обставинам, а мотиви відповідача не можуть бути підставою для його скасування, керуючись ст.ст. 525, 530, 610 - 612, 625 ЦК України , ст.ст. 101 –105 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія, –

ПОСТАНОВИЛА:

Рішення господарського суду Харківської області від 12.04.2011р. по справі № 5023/824/11 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом двадцяти днів до касаційної інстанції Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя Могилєвкін Ю.О.

Суддя Пушай В.І.

Суддя Плужник О.В.

Повний текст постанови підписаний 26.05.2011 р.