Постанова № 15872376, 24.05.2011, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

24.05.11 Справа № 5015/280/11

Львівський апеляційний господарський суд у складі суддів:

головуючий суддяБонк Т. Б.

суддіБойко С. М.

Марко Р. І.

при секретарі судового засідання Н. Чорній

за участю представників сторін:

від позивача ОСОБА_1

від відповідача (апелянта) не зявився

розглянув апеляційну скаргу Спільного українсько-голландського підприємства у формі ТзОВ «Львів-Петроліум», с. Солонка, Пустомитівський район, Львівська область б/н і б/д

на рішення господарського суду Львівської області від 22.03.2011 р. (суддя Хабіб М. І.)

у справі № 5015/280/11

за позовом Субєкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_1, м. Львів

до відповідача Спільного українсько-голандського підприємства у формі ТзОВ «Львів-Петроліум», с. Солонка, Пустомитівський район, Львівська область

про стягнення 31156, 40 грн.

ВСТАНОВИВ:

рішенням господарського суду Львівської області від 22.03.2011 р. у справі № 5015/280/11 задоволено позов Субєкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_1, м. Львів, з Спільного українсько-голандського підприємства у формі ТзОВ «Львів-Петроліум», с. Солонка, Пустомитівський район, Львівська область на користь позивача стягнуто 31156, 40 грн. боргу за надану правову допомогу, 311, 56 грн. в повернення витрат по сплаті державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення суду мотивоване тим, що згідно договору про надання юридичних послуг, укладеного СП ТзОВ «Львів-Петроліум»з ЮФ «Онікс», а також враховуючи довіреності, видані представнику ОСОБА_2, у відповідача виник обовязок оплатити надані йому юридичні послуги після виконання рішення суду у справі № 16/46, проте, відповідач не перерахував кошти, в результаті чого у нього виникла заборгованість перед юридичною фірмою. В результаті переуступки вимоги СПД-ФО ОСОБА_1, сума заборгованості повинна бути сплачена на його користь, як нового кредитора.

У своїй апеляційній скарзі відповідач просить дане рішення скасувати та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позову, посилаючись на те, що в порушення п. 1.1.2, п. 1.1.4 договору ні юридична фірма, ні ОСОБА_2 не забезпечили захист прав клієнта у Вищому господарському суді України, не надіслано відзив на касаційну скаргу, не забезпечили представництво клієнта в органах виконавчої служби при виконанні рішення суду. На думку апелянта, фактично юридична фірма відмовилася в односторонньому порядку від надання правової допомоги, тому товариство було вимушене звернутися за правовою допомогою до адвоката ОСОБА_3, з яким укладений відповідний договір. За надання правової допомоги адвокату сплачені кошти в сумі 21000 грн., які є збитками товариства. Відповідач також вказує, що на час винесення господарським судом Львівської області рішення у справі № 16/46 та винесення апеляційним судом постанови у цій справі ОСОБА_2 не була працівником ТзОВ ЮКФ «Онікс», оскільки звільнена з роботи 10.06.2009 р. Крім того, відповідач стверджує, що ТзОВ «Львів-Петроліум»не сплатило юридичній фірмі «Онікс»2000 грн. завдатку, передбаченого п. 3.1 договору, тому договір № 17-02/01-02, згідно п. 4.1, не вступив в силу.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач просить залишити рішення господарського суду Львівської області без змін, а апеляційну скаргу без задоволення, мотивуючи тим, що СП ТзОВ «Львів-Петроліум»зобовязувалось упродовж 10 днів з моменту отримання коштів сплатити ТзОВ ЮКФ «Онікс»гонорар за правову допомогу в розмірі 20 % від стягнутої суми. Рішенням господарського суду Львівської області від 04.08.2009 р. у справі № 16/46 задоволено позовні вимоги СП ТзОВ «Львів-Петроліум», присуджено до стягнення з ТзОВ «Західний Український автомобільний дім»136 676, 40 грн. основного боргу, 19 105, 62 грн. відсотків за користування чужими коштами, 1 557, 82 грн. державного мита та 91, 13 грн. втрат від інфляції. Вказане рішення господарського суду Львівської області залишене без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 26.11.2009 р. Правову допомогу у даній справі надавала працівник ТзОВ ЮКФ «Онікс» ОСОБА_2 На виконання рішення суду у справі № 16/46 на рахунок СП ТзОВ «Львів-Петроліум»надійшли кошти в сумі 155 782, 02 грн. Однак, взятих на себе зобовязань СП ТзОВ «Львів-Петроліум» не виконало, коштів в сумі 31 156, 40 грн. юридичній фірмі не перерахувало. ТзОВ ЮКФ «Онікс»надіслало відповідачу акти виконаних робіт та вимогу оплатити кошти за надані послуги, однак відповідач відмовився від підписання актів, коштів не сплатив, повідомив, що про договір про надання правової допомоги йому не відомо. В подальшому ТзОВ ЮКФ «Онікс» відступило позивачеві право вимоги до відповідача за договором № 17-02/01-02 від 17.02.2009 р. про надання правової допомоги, про що повідомило відповідача, проте відповідач не оплатив позивачеві вказані кошти.

Розглянувши наявні у справі матеріали, давши належну оцінку доводам та запереченням, які містяться в апеляційній скарзі, відзиві на неї, заслухавши пояснення представників сторін у судовому засіданні, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що рішення господарського суду першої інстанції слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що 17.02.2009 р. між ТзОВ Юридично-консалтинговою фірмою «Онікс»та Спільним українсько-голандським підприємством у формі ТзОВ «Львів-Петроліум» укладено договір № 17-02/01-02 про надання правової допомоги, відповідно до умов якого юридична фірма зобовязується надати товариству правову допомогу (юридичні послуги) щодо виконання всіх необхідних дій (в тому числі повязаних з судовими розглядами, представництвом перед всіма державними органами, іншими особами), спрямованих на стягнення з ТзОВ «Західноукраїнський автомобільний дім» на користь ТзОВ «Львів-Петроліум»коштів в сумі 174 694, 10 грн.

П. 1.2 договору передбачено, що на виконання договору клієнт надає працівникам юридичної фірми або іншим особам, яких представить юридична фірма, доручення на представництво.

За надані послуги, визначені в п. 1.1.1 договору, товариство сплачує юридичній фірмі гонорар у розмірі 20 % від суми, стягнутої (отриманої) з боржника на користь клієнта в строк до 10 днів з моменту отримання коштів на його рахунок ( п. 3.1.1 договору).

Як вбачається з матеріалів справи № 16/46, 12.03.2009 р. СП ТзОВ «Львів-Петроліум» звернулося з позовом до господарського суду про стягнення з ТзОВ «Західноукраїнський автомобільний дім» коштів в сумі 174 694, 10 грн., в тому числі 147747, 19 грн. боргу з урахуванням індексу інфляції, 26946, 91 грн. 3 % річних. Крім цього, на підставі договору № 17-02/01-02 від 17.02.2009 р. про надання правової допомоги, укладеного з ТзОВ ЮКФ «Онікс», заявлені до стягнення витрати на правову допомогу в сумі 34938, 82 грн. (договір № 17-02/01-02 від 17.02.2009 р.).

Відповідач у даній справі звернувся із зустрічним позовом до позивача про визнання договору купівлі-продажу від 22.04.2008 р. укладеним.

Рішенням господарського суду Львівської області від 04.08.2009 р. у справі № 16/46 позовні вимоги СП ТзОВ «Львів-Петроліум»задоволено частково, з ТзОВ «Західний Український автомобільний дім»стягнуто 136 676, 40 грн. основного боргу, 19 105, 62 грн. відсотків за користування чужими коштами, 1 557, 82 грн. державного мита та 91, 13 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В стягненні витрат на правову допомогу в сумі 34938, 82 грн. відмовлено з тих підстав, що ст. 44 ГПК передбачає відшкодування сум, як судових витрат, які були сплачені за отримання послуг, лише адвокатам. В задоволенні зустрічного позову відмовлено.

Вказане рішення господарського суду Львівської області залишене без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 26.11.2009 р.

При розгляді місцевим та апеляційним судами страви № 16/46 інтереси позивача СП ТзОВ «Львів-Петроліум» представляла ОСОБА_2 на підставі доручення № 02/03/09/1, виданого 02.03.2009 р. СП ТзОВ «Львів-Петроліум» на імя ОСОБА_2 та ОСОБА_1

Згідно трудової книжки ОСОБА_2 НОМЕР_1 від 15.12.1995 р., вона була прийнята на роботу на ТзОВ ЮКФ «Онікс» на посаду юриста 01.10.2006 р.(запис № 20), а звільнена з роботи 10.06.2009 р. (запис № 21).

Отже, на момент видачі СП ТзОВ «Львів-Петроліум» доручення від 02.03.2009 р. ОСОБА_2 перебувала у трудових відносинах з ТзОВ ЮКФ «Онікс».

Після звільнення ОСОБА_2 з роботи юридична фірма «Онікс» видала їй доручення № 15/06-09/01 від 15.06.2009 р. на право представляти юридичну фірму «Онікс» в судових та правоохоронних органах, органах державної влади, місцевого самоврядування, органах виконавчої служби, перед іншими юридичними та фізичними особами (доручення додане до матеріалів справи).

На виконання рішення у справі № 16/46 представнику СП ТзОВ «Львів-Петроліум» ОСОБА_2 судом виданий 31.12.2009 р. оригінал наказу № 16/46 від 25.12.2009 р., підтвердженням чого є її підпис на копії наказу про отримання оригіналу наказу.

Даний наказ був предявлений до виконання в Залізничний ВДВС Львівського МУЮ.

19.05.2010 р. на виконання наказу № 16/46 Залізничний ВДВС Львівського МУЮ перерахував на рахунок СП ТзОВ «Львів-Петроліум» платіжним дорученням № 4350 від 19.05.2010 р. кошти в сумі 157430, 97 грн.

Як вбачається з матеріалів справи № 16/46, відповідач у даній справі оскаржив у касаційному порядку постанову Львівського апеляційного господарського суду від 26.11.2009 р.

Ухвалою від 16.06.2010 р. Вищий господарський суд України відновив ТзОВ «Західноукраїнський автомобільний дім» пропущений процесуальний строк для звернення з касаційною скаргою, призначив розгляд касаційної скарги на 06.07.2010 р.

СП ТзОВ «Львів-Петроліум» повідомив юридичну фірму листом № 152 від 30.06.2010 р. про відсутність у нього договору № 17-02/01-02 про надання правової допомоги та про призначення касаційної скарги у справі № 16/46 до розгляду на 06.07.2010 р. Таке повідомлення юридична фірма отримала 01.07.2010 р., що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

Постановою Вищого господарського суду України від 06.07.2010 р. залишено без змін постанову Львівського апеляційного господарського суду від 26.11.2009 р. у справі № 16/46.

Згідно постанови від 06.07.2010 р. інтереси СП ТзОВ «Львів-Петроліум» у Вищому господарському суді України при розгляді касаційної скарги представляв ОСОБА_3, з яким СП ТзОВ «Львів-Петроліум» укладений договір про надання юридичних послуг адвоката № 13-04/10 від 13.04.2010 р., за умовами якого СПД-ФО ОСОБА_3 зобовязується представляти інтереси СП ТзОВ «Львів-Петроліум» у виконавчій службі та добиватися фактичного стягнення з ТзОВ «Західноукраїнський автомобільний дім» коштів, присуджених рішенням господарського суду Львівської області від 04.08.2009 р., готувати відзив на касаційну скаргу ТзОВ «Західноукраїнський автомобільний дім», представляти інтереси СП ТзОВ «Львів-Петроліум»у Вищому господарському суді України.

З матеріалів справи вбачається, що ТзОВ ЮКФ «Онікс»зверталося до СП ТзОВ «Львів-Петроліум»листом про оплату коштів за надання правової допомоги, в якому вимагало сплатити кошти в сумі 31 156, 40 грн., у відповідь на який СП ТзОВ «Львів-Петроліум»листом № 220 від 06.12.2010 р. повідомило про неможливість його розгляду, оскільки юридичною фірмою не вчинено жодних дій для вирішення питань, викладених в листі № 152 від 30.06.2010 р.

25.11.2010 р. ТзОВ ЮКФ «Онікс»та СПД-ФО ОСОБА_1 укладено договір про відступлення права вимоги, відповідно до умов якого юридична фірма передала СПД-ФО ОСОБА_1 право вимоги до СП ТзОВ «Львів-Петроліум», що їй належить за договором № 17-02/01-02 про надання правової допомоги від 17.02.2009 р.

Юридична фірма «Онікс»повідомила СП ТзОВ «Львів-Петроліум»про укладення з СПД-ФО ОСОБА_1 договору про відступлення йому права вимоги за договором № 17-02/01-02 про надання правової допомоги від 17.02.2009 р., до якого додала копію договору про відступлення права вимоги. 09.12.2010 р. СП ТзОВ «Львів-Петроліум» отримало дане повідомлення, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

У відповідь на повідомлення юридичної фірми відповідач в черговий раз повідомив про відсутність у нього договору № 17-02/01-02 про надання правової допомоги та відсутність в конверті договору про відступлення права вимоги.

Так, на день вирішення спору в порядку апеляційного провадження відповідач не сплатив позивачу кошти в сумі 31 156, 40 грн.

Відповідно до ст. 901 ЦК, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобовязується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобовязується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Виконавець повинен надати послугу особисто. У випадках, встановлених договором, виконавець має право покласти виконання договору про надання послуг на іншу особу, залишаючись відповідальним в повному обсязі перед замовником за порушення договору (ст. 902 ЦК).

Згідно ст. 903 ЦК, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобовязаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Матеріалами справи підтверджено, що 17.02.2009 р. юридичною фірмою «Онікс» та відповідачем укладено договір № 17-02/01-02 про надання правової допомоги у справі про стягнення з ТзОВ «Західноукраїнський автомобільний дім» на користь відповідача коштів в сумі 174 694, 10 грн. За надання юридичних послуг відповідач зобовязувався сплатити юридичній фірмі кошти у розмірі 20 % від суми, стягнутої (отриманої) з боржника на його користь в строк до 10 днів з моменту отримання коштів на його рахунок.

Як зазначалось вище, для представлення своїх інтересів відповідач видав 02.03.2009 р. ОСОБА_1 та працівнику юридичної фірми ОСОБА_2 відповідне доручення.

Рішенням господарського суду Львівської області від 04.08.2009 р. у справі № 16/46, яке залишене без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 26.11.2009 р., позовні вимоги СП ТзОВ «Львів-Петроліум» задоволено частково, присуджено до стягнення з ТзОВ «Західний Український автомобільний дім» 136 676, 40 грн. основного боргу, 19 105, 62 грн. відсотків за користування чужими коштами, 1 557, 82 грн. державного мита та 91, 13 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Правову допомогу СП ТзОВ «Львів-Петроліум» при розгляді місцевим та апеляційним судами справи № 16/46 надавала ОСОБА_2 на підставі доручення від 02.03.2009 р., що підтверджено матеріалами справи № 16/46, ухвалами місцевого та апеляційного судів у цій справі.

На виконання вказаного рішення 31.12.2009 р. представнику СП ТзОВ «Львів-Петроліум» ОСОБА_2 виданий наказ № 16/46, який виконаний 19.05.2010 р.

Отже, згідно умов договору, відповідач зобовязаний був у 10-денний термін сплатити юридичній фірмі кошти в розмірі 20 % від стягнутої з боржника суми, тобто, сплатити до 30.05.2010 р. 20 % від суми 155 782, 02 грн., що становить 31 156, 40 грн.

Крім цього, суд зазначає, що доводи апелянта (відповідача) про те, що договір № 17-02/01-02 не вступив в силу, що юридична фірма «Онікс» не надавала юридичні послуги, що ОСОБА_2 надавала юридичні послуги у справі № 16/46 не на підставі договору № 17-02/01-02 та не як працівник юридичної фірми «Онікс», суперечать фактичним обставинам справи.

Згідно п. 4.1 договору № 17-02/01-02, він діє з моменту отримання юридичною фірмою 2 000 грн. завдатку та документів від клієнта. На момент укладення договору № 17-02/01-02 ОСОБА_2 працювала на посаді юриста юридичної фірми «Онікс». Після укладення з юридичною фірмою цього договору відповідач видав ОСОБА_2 доручення від 02.03.2009 р., та надав їй документи щодо стягнення з ТзОВ «Західноукраїнський автомобільний дім» коштів в сумі 174 694, 10 грн. Доказом отримання документів від клієнта є той факт, що позовні матеріали в суд подавала ОСОБА_2, про що свідчить відмітка канцелярії суду на позовній заяві при її реєстрації. Після звільнення ОСОБА_2 з роботи з юридичної фірми, ця фірма видала їй доручення на представлення інтересів фірми в суді, органах влади та перед іншими юридичними особами. На підставі доручення, виданого відповідачем 02.03.2009 р., ОСОБА_2 представляла в суді інтереси відповідача у справі № 16/46. Іншого договору про надання правової допомоги у справі про стягнення з ТзОВ «Західноукраїнський автомобільний дім» на користь відповідача коштів в сумі 174 694, 10 грн., укладеного з ОСОБА_2, ніж договір № 17-02/01-02, укладений з юридичною фірмою «Онікс», відповідачем не надано.

Вищевказані обставини спростовують доводи відповідача та дають підстави для висновку, що несплата відповідачем завдатку в сумі 2000 грн. не свідчить про те, що договір не вступив в силу, оскільки сторонами вчинені дії на виконання цього договору.

Безпідставними є також доводи апелянта (відповідача), що юридична фірма зобовязувалась стягнути на користь відповідача суму 174694, 10 грн., а також гарантувала стягнення додатково 34938, 82 грн. за правову допомогу, оскільки за договором юридична фірма зобовязувалась надати правову допомогу (юридичні послуги) щодо стягнення з ТзОВ «Західноукраїнський автомобільний дім»на користь відповідача коштів в сумі 174694, 10 грн. Стягнення боргу не належить до компетенції юридичної фірми, це прерогатива суду. Крім того, в договорі жодним чином не йдеться про стягнення з ТзОВ «Західноукраїнський автомобільний дім» 34938, 82 грн. за правову допомогу.

Відповідач у встановлений договором строк не сплатив юридичній фірмі передбачених договором коштів, а після набрання рішенням законної сили та отримання наказу на його виконання відповідач 13.04.2010 р. уклав з СПД-ФО ОСОБА_3 договір про надання юридичних послуг адвоката № 13-04/10, за умовами якого доручив СПД-ФО ОСОБА_3 представляти його інтереси у виконавчій службі та добиватися фактичного стягнення з ТзОВ «Західноукраїнський автомобільний дім»коштів, присуджених рішенням господарського суду Львівської області від 04.08.2009 р., готувати відзив на касаційну скаргу ТзОВ «Західноукраїнський автомобільний дім», представляти інтереси СП ТзОВ «Львів-Петроліум»у Вищому господарському суді України. Такі дії відповідача свідчать про порушення ним умов договору № 17-02/01-02 та чинного законодавства.

Згідно ст. 907 ЦК, договір про надання послуг може бути розірваний, у тому числі шляхом односторонньої відмови від договору, в порядку та на підставах, встановлених цим кодексом, іншим законом або за домовленістю сторін.

Порядок і наслідки розірвання договору про надання послуг визначаються домовленістю сторін або законом.

Договором № 17-02/01-02 передбачено право клієнта (відповідача) в односторонньому порядку розірвати договір лише у випадку, якщо юридична фірма не вчинить жодних дій упродовж 2-х місяців після отримання в суді першої інстанції рішення (п. 5.2 договору). Крім цього, за умовами договору (п. 2.2.3), відповідач мав звертатися за захистом своїх прав виключно до юридичної фірми.

Суду не подано доказів, що на момент укладення відповідачем договору від 13.04.2010 р. з СПД-ФО ОСОБА_3 про надання юридичних послуг, договір № 17-02/01-02 з юридичною фірмою був розірваний у встановленому законом порядку, чи юридична фірма відмовилась від його виконання.

Слід зазначити, що на момент розгляду 06.07.2010 р. Вищим господарським судом України касаційної скарги у справі № 16/46 рішення господарського суду у справі № 16/46 було вже виконане, на рахунок відповідача 19.05.2010 р. надійшли кошти і строк оплати послуг, наданих юридичною фірмою «Онікс», настав, проте ці послуги не були оплачені відповідачем.

За таких обставин, суд вважає необґрунтованими доводи відповідача про те, що він вимушений був звернутися за правовою допомогою до адвоката ОСОБА_3, оскільки юридична фірма відмовилась в односторонньому порядку від виконання договору , а також, що ні юридична фірма, ні ОСОБА_2 не забезпечили захист прав клієнта у Вищому господарському суді України, не надіслали відзив на касаційну скаргу, не забезпечили представництво клієнта в органах виконавчої служби при виконанні рішення суду, оскільки з матеріалів справи вбачається, що відповідач фактично сам безпідставно відмовився в односторонньому порядку від надання юридичною фірмою правової допомоги у виконавчій службі та у Вищому господарському суді, уклавши з СПД-ФО ОСОБА_3 договір від 13.04.2010 р. про надання саме таких юридичних послуг.

Ст. 509 ЦК встановлено, що зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

Відповідно до ст. 512 ЦК, кредитор у зобовязанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Ч. 1 ст. 513 ЦК передбачено, що правочин щодо заміни кредитора у зобовязанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобовязання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобовязанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 ЦК).

Згідно ст. 516 ЦК, заміна кредитора у зобовязанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобовязанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обовэязку первісному кредиторові є належним виконанням.

Матеріалами справи також підтверджено, що за договором від 25.11.2010 р. про відступлення права вимоги ТзОВ ЮКФ «Онікс» відступила СПД-ФО ОСОБА_1 право вимоги до СП ТзОВ «Львів-Петроліум», що їй належить за договором № 17-02/01-02 про надання правової допомоги від 17.02.2009 р, про що у встановленому порядку повідомила відповідача. Отже, до позивача, як нового кредитора за договором № 17-02/01-02, перейшло право вимоги до відповідача про стягнення з нього заборгованості за надану правову допомогу.

Посилання відповідача в своїх листах на відсутність у нього договору № 17-02/01-02, який ним підписаний, та відсутність договору про відступлення позивачеві права вимоги, суд не бере до уваги, оскільки дане спростовується матеріалами справи, а фактичні дії відповідача свідчать про його ухилення від оплати наданих йому юридичних послуг.

Відповідно до ст.ст. 33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи наведене, апеляційний господарський суд вважає, що рішення господарського суду першої інстанції прийняте з врахування всіх обставин справи та з дотриманням норм чинного законодавства, а тому не вбачає підстав для його зміни чи скасування.

Керуючись ст.ст. 99, 101 105 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1.Рішення господарського суду Львівської області від 22.03.2011 р. у справі № 5015/280/11 залишити без змін, апеляційну скаргу Спільного українсько-голландського підприємства у формі ТзОВ «Львів-Петроліум», с. Солонка, Пустомитівський район, Львівська область без задоволення.

2.Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.

Головуючий суддяБонк Т. Б.

СуддяБойко С. М.

СуддяМарко Р. І.

Повний текст постанови виготовлений 25.05.2011 р.