Постанова № 15872276, 26.05.2011, Донецький апеляційний господарський суд

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

24.05.2011 р. справа №2/278

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого:Діброви Г.І.

суддівБойченка К.І., Чернота Л.Ф.

при секретарі Клименко К.О.

від позивача:ОСОБА_1 за дов. б/н від 20.05.11 р.

від відповідача:не з»явився

Розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю "Технологія Трейд", м. Київ

на рішення господарського суду Донецької області

від28.02.2011 року

у справі№ 2/278 (суддя Кододова О.В.)

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Технологія Трейд", м. Київ

до відповідачаАкціонерного товариства закритого типу "Костянтинівська ковбасна фабрика", м. Костянтинівка Донецької області

простягнення 13084 грн. 58 коп.

ВСТАНОВИВ:

У 2010 році Товариство з обмеженою відповідальністю "Технологія Трейд", м. Київ звернулося до господарського суду Донецької області з позовною заявою до Акціонерного товариства закритого типу "Костянтинівська ковбасна фабрика", м. Костянтинівка Донецької області про стягнення 13084 грн. 58 коп.

Рішенням господарського суду Донецької області від 28.02.11 р. у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Технологія Трейд", м. Київ до Акціонерного товариства закритого типу "Костянтинівська ковбасна фабрика", м. Костянтинівка Донецької області про стягнення 13084 грн. 58 коп. було відмовлено в повному обсязі.

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Технологія Трейд", м. Київ, з прийнятим рішенням не згоден, вважає його прийнятим з порушенням норм матеріального права України. Тому він звернувся з апеляційною скаргою та доповненнями до неї, якими просить Донецький апеляційний господарський суд рішення господарського суду Донецької області від 28.03.11 р. скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

Відповідач до судового засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення 11.04.11р. уповноваженій особі підприємства поштового відправлення - ухвали суду від 31.03.11р. Про причину неявки суд не повідомив, своїм процесуальним правом, передбаченим статтею 22 Господарського процесуального кодексу України, не скористався, ніяких клопотань з цього приводу судовій колегії не надав, явка сторін ухвалою суду від 31.03.11 р. не була визнана обовязковою, неявка без поважних причин у судове засідання представників сторін не тягне за собою перенесення розгляду справи на інші строки, тому справу розглянуто за наявними в ній матеріалами, а повний текст постанови направляється сторонам по справі в установленому порядку.

В судовому засіданні представник позивача підтримав вимоги своєї апеляційної скарги.

Судова колегія Донецького апеляційного господарського суду вважає за необхідне розглянути апеляційну скаргу, оскільки для зясування фактичних обставин справи достатньо матеріалів, що знаходяться в матеріалах справи № 2/278 та наданих представником позивача пояснень.

Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду у відповідності до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, на підставі встановлених фактичних обставин, переглядає справу та викладені в скарзі доводи щодо застосування судом при розгляді справи норм матеріального та процесуального права, що мають значення для справи. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Заслухавши пояснення представника позивача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду частково не відповідає вимогам чинного законодавства України, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, між Товариством з обмеженою відповідальністю „Технологія Трейд” (Постачальник) та Акціонерним товариством закритого типу „Костянтинівська ковбасна фабрика” (Покупець) було укладено два договори поставки - договір поставки №04-07/20 від 01.01.07р. та договір поставки №84-09 від 02.01.09р., згідно умов яких Постачальник постачає, а Покупець купує та сплачує комплексні суміші, функціональні, смако-ароматичні домішки, білковий ізолят, ткані оболонки та інші харчові інгредієнти на умовах визначених в цьому договорі на загальну вартість орієнтовано 300000 грн. 00 коп.

Пунктом 2.1 та 2.2 договору сторони визначили, що ціна товару встановлюється сторонами в накладних на кожну чергу поставки, які є невідємною частиною цього договору, і встановлюється в національній валюті України. Загальна вартість цього договору визначається загальною вартістю товару, поставленого по всіх чергах поставок протягом усього строку дії цього договору.

У відповідності до п. 4.1. договору, датою здійснення поставки товару та момент переходу до Покупця права власності на товар вважається дата передачі товару Покупцеві або його перевізнику (дата накладної) на складі Постачальника.

Згідно п. 5.1. договору розрахунки за цим договором здійснюються шляхом перерахування грошових коштів Покупцем на поточний рахунок Постачальника не пізніше ніж через 7 банківських днів з дати здійснення поставки.

Пунктом 6.1 договору встановлено, що за порушення термінів оплати, визначених у відповідності до п. 5.1. цього договору, Покупець сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період нарахування пені, від загальної вартості несплаченого товару за кожний день прострочення.

Договір поставки №04-07/20 від 01.01.07р. набирає чинності з моменту його підписання і діє до 31.12.08р., договір поставки №84-09 від 02.01.09р. набирає чинності з моменту його підписання і діє до 31.12.10р.

Позивач на виконання умов договорів поставив відповідачу товар, що підтверджено видатковою накладною №ТТ-0000014 від 13.01.10р. на суму 3846 грн. 96 коп.; видатковою накладною №ТТ-0000089 від 11.02.10р. на суму 2633 грн. 86 коп. та видатковою накладною №ТТ0000130 від 26.02.10р. на суму 7426 грн. 13 коп., оригінали яких оглянуті в судовому засіданні апеляційної інстанції, і які оформлені належним чином з посилання на укладені сторонами договори.

23.07.10 року сторони підписали акт звірки взаєморозрахунків № 31252, згідно якого відповідач підтвердив наявність в бухгалтерському обліку підприємства заборгованість перед позивачем у розмірі 11439 грн. 20 коп.

Дослідивши фактичні обставини справи, оцінивши докази на їх підтвердження, надавши правову кваліфікацію відносинам сторін і виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи, правових норм, які підлягають застосуванню, та матеріалів справи, судова колегія дійшла висновку, що:

Згідно ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визначається зобовязання, що виникає між субєктом господарювання та іншим учасником відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених господарським кодексом, в силу якого один субєкт (зобовязана сторона, у тому числі боржник) зобовязаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого субєкта (виконати роботи, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматись від певних дій, а інший субєкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобовязаної сторони виконання її обовязку.

Статтею 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

У відповідності до приписів ст. 509 Цивільного кодексу України, зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку

Згідно норм ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Враховуючи те, що на момент прийняття судом першої інстанції рішення по справі, відповідач, відповідно до вимог статей 33, 34, 36 Господарського процесуального кодексу України, не надав письмових належних та допустимих доказів погашення боргу, Донецький апеляційний господарський суд вважає, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача суми боргу у розмірі 11439 грн. 20 коп. є доведеними та такими, що підлягають задоволенню, через неналежне виконання відповідачем його договірних зобовязань всупереч вимогам статей 525, 526 Цивільного кодексу України. Крім того, наявність у відповідача перед позивачем суми боргу саме в розмірі 11439 грн. 20 коп. підтверджено наявними в матеріалах справи первинними документами (видатковими накладними, довіреностями на отримання матеріальних цінностей, рахунками-фактурами). Те, що позивач звернувся з вимогами про стягнення з відповідача всієї суми боргу, що існувала на момент підписання сторонами акту звірки взаєморозрахунків, яка складається не тільки з боргу за вказаними позивачем трьома накладними, а ще й з залишку боргу за іншими накладними, які також були надані позивачем в процесі розгляду справи, не позбавляє цих документів доказової сили. Посилання суду першої інстанції на те, що акт звірки не є первинним документом є вірним, але позивачем надані до суду всі первинні документи в обґрунтування визначених ним предмету та підстави позову, тому висновок суду про неможливість встановлення вірності визначеної позивачем суми боргу є помилковим та таким, що не відповідає матеріалам справи. Тому рішення суду в цій частині підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про задоволення позовних вимог в цій частині.

Як вбачається, позивач при зверненні до суду із позовом просив стягнути з відповідача на його користь 3% річних у розмірі 221 грн. 89 коп. та інфляційні у розмірі 354 грн. 61 коп. за період з березня по вересень 2010 року.

Пунктом 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитору зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, судова колегія вважає, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача 3% річних у розмірі 221 грн. 89 коп., як плати за користування чужими грошовими коштами в період прострочки виконання відповідачем його грошового зобов»язання та інфляційних у розмірі 354 грн. 61 коп., як збільшення суми основного боргу в період прострочки виконання відповідачем його грошового зобов»язання з причини девальвації грошової одиниці України є доведеними та підлягають до стягнення. Незважаючи на інші періоди виникнення періоду прострочки у боржника, при нарахуванні цього виду виключної відповідальності, позивач має право в межах загального строку позовної давності самостійно визначати періоди такого нарахування.

Також позивач при зверненні до суду просив стягнути з відповідача на користь позивача пеню у розмірі 1068 грн. 88 коп.

Як вбачається з наданого позивачем останнього розрахунку суми позову, пеня нарахована за період з 19.03.10 р. по 19.09.10 р. на загальну суму 11439 грн. 20 коп., тоді як позивач звернувся до суду із позовом про стягнення заборгованості зокрема, за трьома видатковими накладними, №ТТ-0000014 від 13.01.10р. на суму 3846 грн. 96 коп.; №ТТ-0000089 від 11.02.10р. на суму 2633 грн. 86 коп. та №ТТ0000130 від 26.02.10р. на суму 7426 грн. 13 коп., посилаючись при цьому на підписаний між сторонами акт звірки розрахунків. Таким чином, пеня повинна була бути нарахована за період прострочки виконання відповідачем його договірного зобов»язання у відповідності до п. 5.1 договору, а саме: не пізніше ніж через 7 банківських днів з дати здійснення поставки, тобто окремо за кожною накладною, враховуючи різні періоди та різні суми (до того ж щодо суми залишку за іншими накладними, то нарахування пені взагалі повинно було бути здійснені ще й за іншими датами виникнення такого права у позивача), а не на загальну суму боргу, яку позивач визначив після останньої проплати відповідача, що не відповідає вимогам чинного законодавства України, яким передбачено чіткий 6-ти місячний строк можливості нарахування цієї штрафної санкції при зверненні до суду з такими вимогами.

Враховуючи наведене, судова колегія вважає, що у задоволенні позовних вимог в частині стягнення з відповідача на користь позивача пені у розмірі 1068 грн. 88 коп. слід відмовити через її необґрунтований розрахунок.

Враховуючи вищевикладене, судова колегія вважає, що висновки, викладені в рішенні місцевого господарського суду, частково не відповідають обставинам справи, тому рішення господарського суду Донецької області від 28.02.2011 р. у справі № 2/278 підлягає частковому скасуванню, апеляційна скарга частковому задоволенню, а позовні вимоги про стягнення з відповідача 13084 грн. 58 коп. слід задовольнити частково в розмірі 12015 грн. 70 коп. з залишенням без змін рішення суду в частині відмови у стягненні 1068 грн. 88 коп.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судових витрат по справі покладаються на обидві сторони пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 36, 49, 99, 101, 103, 104, 105, 117 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Технологія Трейд", м. Київ на рішення господарського суду Донецької області від 28.02.2011 року у справі № 2/278 задовольнити частково.

Рішення господарського суду Донецької області від 28.02.2011 року у справі № 2/278 скасувати частково.

Задовольнити частково позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Технологія Трейд", м. Київ до Акціонерного товариства закритого типу "Костянтинівська ковбасна фабрика", м. Костянтинівка Донецької області про стягнення 13084 грн. 58 коп.

Стягнути з Акціонерного товариства закритого типу "Костянтинівська ковбасна фабрика", 85101, Донецька область, м. Костянтинівка, вул. Горького, 38, ЗКПО 04541632 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Технологія Трейд", 03022, м. Київ, вул. Васильківська, 45, корп. 4, ЗКПО 32526034 суму боргу у розмірі 11439 грн. 20 коп., 3% річних у розмірі 221 грн. 89 коп., інфляційні у розмірі 354 грн. 61 коп., витрати по сплаті державного мита за подання позовної заяви у розмірі 120 грн. 15 коп., витрати з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу у розмірі 216 грн. 72 коп. та витрати по сплаті державного мита за подання апеляційної скарги у розмірі 60 грн. 07 коп.

В частині відмови у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Технологія Трейд", м. Київ до Акціонерного товариства закритого типу "Костянтинівська ковбасна фабрика", м. Костянтинівка Донецької області про стягнення 1068 грн. 88 коп. рішення господарського суду Донецької області від 28.02.2011 року у справі № 2/278 - залишити без змін.

Доручити господарському суду Донецької області видати наказ.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, направляється сторонам по справі в триденний строк та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України через Донецький апеляційний господарський суд у двадцятиденний строк.

Головуючий Г.І. Діброва

Судді К.І. Бойченко

Л.Ф. Чернота

Надр. 5 прим:

1 у справу;

2 позивачу;

3 відповідачу;

4 ДАГС;

5ГС Дон. обл.

Ложка Н.Л.