Рішення № 15872254, 01.06.2011, Господарський суд Чернігівської області

01.06.11

УКРАЇНА

Господарський суд

Чернігівської області

14000, м. Чернігів телефон канцелярії

проспект Миру, 20 67-28-47

Іменем України

РІШЕННЯ

31 травня 2011 року справа № 12/61

Позивач: Відкрите акціонерне товариство "Облтеплокомуненерго",

вул. Комсомольська, 55б, м. Чернігів, 14000

Відповідач: Суб»єкт підприємницької діяльності - фізична особа

ОСОБА_1

АДРЕСА_1

АДРЕСА_2

АДРЕСА_3

Предмет спору: про стягнення заборгованості 3333,03 грн.

Суддя Л.М.Лавриненко

ПРЕДСТАВНИКИ СТОРІН:

позивач: ОСОБА_2 довіреність № 10 від 31.12.2010 представник

відповідач: ОСОБА_1 приватний підприємець, особисто

СУТЬ СПОРУ:

Позивачем подано позов про стягнення з відповідача 1749,16 грн. боргу за період з жовтня 2008 р. по квітень 2011 р., пені в сумі 1352,69 грн. за період з 16.05.2010 р. по 01.05.2011 р., 3 % річних в сумі 54,06 грн. за період з 02.11.2008 р. по 13.04.2011 р. та втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляції в сумі 177,12 грн. за період з 02.11.2008 р. по 31.03.2011 р., згідно Договору № 1-0741 на постачання теплової енергії від 01.01.2004 року та Додаткової угоди до нього.

Представники сторін в судовому засіданні надали письмове клопотання про відмову здійснення технічної фіксації судового процесу, яке задоволено судом.

Представник позивача в судовому засіданні виклав свої позовні вимоги та надав письмове клопотання про залучення до матеріалів справи додаткових документів, яке задоволено судом.

Представник позивача також надав уточнення до позовної заяви, в яких повідомив, що при підготовці позовної заяви була допущена описка у прізвищі відповідача як ОСОБА_3, в той час як правильне прізвище відповідача ОСОБА_1 У зв»язку з цим просить суд в подальшому в усіх процесуальних документах використовувати правильне прізвище відповідача ОСОБА_1

Також представник позивача надав письмові пояснення по справі, в яких повідомив, що 30.05.2011 року (після порушення провадження у справі) відповідачем було повністю сплачено суму основного боргу в розмірі 1749,16 грн., що підтверджується квитанцією № 20/20 від 30.05.2011 р., копія якої додана до матеріалів справи.

Відповідач в судовому засіданні проти заявлених позовних вимог частково заперечив, посилаючись на те, що основний борг в сумі 1749,16 грн. сплачено повністю, щодо стягнення 3% річних та інфляційних нарахувань не заперечує, а щодо стягнення пені, то відповідач вважає, що її розмір є надмірно великим у порівнянні із сумою боргу та просить суд зменшити розмір нарахованої пені у звязку з важким фінансовим становищем. Також відповідач надав документи, що підтверджують той факт, що на момент настання строку оплати по Договору відповідач знаходився на лікуванні в стаціонарі та не мав можливості здійснити оплату.

Представник позивача проти клопотання відповідача щодо зменшення розміру пені заперечувала.

Також відповідач надав письмову заяву про застосування строку позовної давності в 1 рік до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Представник позивача проти заяви про застосування строку позовної давності не заперечувала.

Подана представником відповідача заява про застосування строку позовної давності прийнята судом до розгляду.

Розглянувши подані документи і матеріали, вислухавши пояснення повноважних представників сторін, зясувавши фактичні обставини справи, дослідивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, господарський суд встановив:

01.01.2004 року між сторонами було укладено Договір № 1-0741 на постачання теплової енергії.

Відповідно до умов зазначеного договору позивач (виробник) взяв на себе зобовязання виробляти та постачати відповідачу (споживачу) теплову енергію, а відповідач зобовязується сплачувати за одержану теплову енергію, шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок виробника за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбаченим цим договором.

Пунктом 2.1. Договору передбачено, що теплова енергія постачається споживачу для обєктів, перерахованих у додатку № 1, який є невідємною частиною договору, а саме: обєкт, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, приміщення площею 8 м кв.

Додатковою угодою від 01.01.2006 року до Договору № 1-0741 на постачання теплової енергії від 01.01.2004 року було внесено зміни та доповнено договір пунктами:

П. 1.1: виробник бере на себе зобовязання виробляти, транспортувати та постачати споживачеві теплову енергію для підігріву води та опалення, технологічні потреби, а споживач зобовязується сплачувати виробникові за надані послуги за встановленими тарифами в терміни та на умовах, передбачених цим договором;

П. 1.2.: тарифи на послуги на момент укладення додаткової угоди від 01.01.2006 року становлять: опалення 119,17 грн/1Гкал, або 3,07 грн./1 м.кв., підігрів води 5,39 грн/1 м.куб.

Тарифи за комунальні послуги змінюються за поданням виробника до органів влади (місцевого самоврядування) за умови їх затвердження (погодження) в установленому законодавством порядку. Нові тарифи є обовязковими до застосування та набувають чинності для сторін без укладення додаткових угод;

П.1.3.: розмір щомісячної плати за надані послуги (загальна вартість послуг) у разі без облікового споживання теплової енергії на момент укладення додаткової угоди від 01.01.2006 р. до цього договору становить: 24,56 грн., у тому числі за: опалення 24,56 грн. (за 8 кв. метрів).

У разі наявності (встановлення) приладів обліку теплової енергії або водолічильника остаточна вартість послуг визначається згідно їх показань.

П.6.4.: розрахунки споживача з виробником за відпущену теплову енергію здійснюються щомісячно у відповідності з показаннями приладів обліку або розрахунковим методом при відсутності приладів обліку. Розрахунковим періодом є період часу, розпочинається 20 числа попереднього місяця і триває до 19 числа звітного місяця.

П.6.5: розрахунки по цьому договору здійснюються щомісячно до 1 числа місяця наступного за розрахунковим за фактично спожиту теплову енергію.

П.12.4.: контроль та звіт сторін щодо виконання ними своїх обовязків за цим договором здійснюється шляхом складання та підписання акту про надання послуг. У разі не повернення належного виробникові примірника акту про надання послуг у строк до 5-го числа місяця, наступного за звітнім, послуги у звітному місяці вважаються такими, що надані у повній відповідності до умов договору, у обсязі, визначеному згідно звіту, що наданий у відповідності до п. 5.4. Договору.

П.11.1.: цей договір діє до 10 жовтня 2006 року, набирає чинності з дня підписання та вважається щорічно продовженим з дня збігу попереднього терміну його дії на наступний річний термін, якщо протягом останнього місяця дії договору від жодної зі сторін не надійшло заяви про відмову від нього.

Відповідно до Рішення виконавчого комітету Чернігівської міської Ради № 263 від 30.09.2008 року було погоджено тарифи на послуги теплопостачання для інших категорій споживачів, якщо підприємством-постачальником є ВАТ „Облтеплокомуненерго” у розмірі: - бюджетні установи: 433,25 грн./Гкал, інші споживачі 480,66 грн./Гкал. (підп..1.3. п.1)

Рішенням виконавчого комітету Чернігівської міської Ради № 76 від 16.03.2009 року було погоджено тарифи для ВАТ „Облтеплокомуненерго” на послуги теплопостачання у розмірі: - бюджетні установи: 627,27 грн./Гкал, інші споживачі 671,99 грн./Гкал.

Пунктом 3 Рішення встановлено, що підпункт.1.3. п.1 Рішення виконавчого комітету Чернігівської міської Ради № 263 від 30.09.2008 року в частині тарифів ВАТ «Облтеплокомуненерго»втратив чинність.

Позивачем 24.03.2009р. було направлено відповідачу письмове повідомлення вих. № 866 від 18.03.2009 року про зміну тарифів з 18.03.09р., що підтверджується списком згрупованих поштових відправлень та копією квитанції від 24.03.09р.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб»єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов»язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов»язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з ч.ч 2,3 ст. 193 Господарського кодексу України кожна сторона має вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов»язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. За ч.1 ст.193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбачених цим Кодексом.

Так відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обігу або інших вимог, що звичайно ставляться.

Позивач на виконання умов договору поставив відповідачу за період з жовтня 2008 року по квітень 2011 року теплової енергії на загальну суму 2165,16 грн. (жовтень 2008 року 55,61 грн., листопад 2008 року 90,72 грн., грудень 2008 року 90,72 грн., січень 2009 року 90,72 грн., лютий 2009 р. 90,72 грн., березень 2009 року 107,05 грн., квітень 2009 року 63,44 грн., жовтень 2009 року 69,58 грн., листопад 2009 року 126,88 грн., грудень 2009 року 126,88 грн., січень 2010 року 126,88 грн., лютий 2010 року 126,88 грн., березень 2010 року 126,88 грн., квітень 2010 року 63,44 грн., жовтень 2010 року 98,23 грн., листопад 2010 року 126,88 грн., грудень 2010 року 126,88 грн., січень 2011 року 126,88 грн., лютий 2011 року 126,88 грн., березень 2011 року 126,88 грн., квітень 2011 року 76,13 грн.), що підтверджується рахунками № № 1-0741 від 31.10.2008, 30.11.2008, 31.12.2008, 31.01.2009, 28.02.2009, 31.03.2009, 30.04.2009, 31.10.2009, 30.11.2009, 31.12.2009, 31.01.2010, 28.02.2010, 31.03.2010, 30.04.2010, 31.10.2010, 30.11.2010, 31.12.2010, 31.01.2011, 28.02.2011, 31.03.2011, 30.04.2011 копії яких додано позивачем до матеріалів справи.

Відповідно до п. п. 6.4, 6.5. договору, (в редакції Додаткової угоди від 01.01.2006 року до Договору № 1-0741 на постачання теплової енергії від 01.01.2004 року), розрахунки споживача з виробником за відпущену теплову енергію здійснюються щомісячно у відповідності з показаннями приладів обліку або розрахунковим методом при відсутності приладів обліку. Розрахунковим періодом є період часу, розпочинається 20 числа попереднього місяця і триває до 19 числа звітного місяця. Розрахунки по цьому договору здійснюються щомісячно до 1 числа місяця наступного за розрахунковим за фактично спожиту теплову енергію.

Як слідує із матеріалів справи, відповідач за отриману теплову енергію на день подачі позову (19.05.2011 р.) розрахувався частково, сплативши 416,00 грн, що підтверджується банківськими виписками, копії яких додано до матеріалів справи. Отже на момент подачі позову основна заборгованість відповідача перед позивачем становила 1749,16 грн.

Після порушення провадження у справі відповідачем 30.05.2011 року було повністю сплачено основний борг в розмірі 1749,16 грн., що підтверджується копією квитанції № 20/20 від 30.05.2011 року, доданої позивачем до матеріалів справи.

Приймаючи до уваги, що відповідачем після порушення провадження у справі повністю сплачено основний борг в розмірі 1749,16 грн., що підтверджується копією квитанції № 20/20 від 30.05.2011 року, доданої позивачем до матеріалів справи, суд доходить висновку що спір між сторонами в частині стягнення основної заборгованості в сумі 1749,16 грн. врегульовано, предмет спору відсутній, а тому провадження у справі в частині стягнення 1749,16 грн. боргу підлягає припиненню.

Позивач також просить стягнути з відповідача пеню в сумі 1352,69 грн., за період з 16.05.2010 р. по 01.05.2011 р. за порушення строків оплати спожитої теплової енергії відповідно до п. 7.3.3. Договору.

Відповідно до ст. ст. 546, 549 Цивільного кодексу України, виконання зобовязань за договором можуть забезпечуватись неустойкою (штрафом, пенею). Неустойка (штраф, пеня) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредитору в разі порушення боржником зобовязання. за період з 27.09.2008 року по 30.09.2008 року.

Частинами 4 та 6 ст. 231 Господарського кодексу України встановлено, що штрафні санкції за порушення зобовязання застосовуються у розмірі передбаченому сторонами у договорі.

Також частиною 6 ст. 232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобовязання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобовязання мало бути виконано.

Пунктом 7.3.3. Договору сторони встановили, що за порушення порядку розрахунків за теплову енергію, передбаченого п. 6.5. Договору, споживач (відповідач) сплачує пеню в розмірі 1% від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.

Враховуючи, що матеріалами справи підтверджується прострочка відповідачем взятих на себе зобовязань щодо оплати спожитої теплової енергії, суд доходить висновку, що позивачем правомірно нараховано пеню за прострочку оплати спожитої теплової енергії в сумі 1352,69 грн. за період прострочки з 16.05.2010 р. по 01.05.2011 р.

Відповідно до ст. 258 Цивільного кодексу України, при стягненні пені застосовується спеціальна позовна даність в один рік. Частинами 3 та 4 ст. 267 Цивільного кодексу України визначено, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Як вбачається із матеріалів справи, позивач звернувся до суду з позовними вимогами 19.05.2011 року, що підтверджується вхідним штампом канцелярії господарського суду Чернігівської області про отримання позовної заяви.

Відповідачем в судовому засіданні 31.05.2011 року, відповідно до ч.3 ст.267 Цивільного кодексу України, було подано заяву про застосування позовної давності щодо вимог про стягнення пені та штрафу.

З урахуванням зазначених обставин суд доходить висновку, що позивачем пропущено строк позовної давності щодо стягнення пені, нарахованої за прострочку оплати спожитої теплової енергії з 16.05.2010 року по 18.05.2010 року, і підстави для його поновлення відсутні, а тому позовні вимоги позивача в частині стягнення пені за прострочку оплати спожитої теплової енергії за вказані періоди є безпідставні і задоволенню не підлягають.

Таким чином, пеня, за прострочку оплати спожитої теплової енергії підлягає стягненню в сумі 1331,76 грн. за період з 19.05.2010 року по 01.05.2011 року.

Згідно зі ст. 614 Цивільного кодексу України, особа, яка порушила зобовязання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобовязання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобовязання. Аналогічна норма міститься в ч.2 ст. 218 Господарського кодексу України.

У відповідності до ст. 233 Господарського кодексу України, у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Суд при прийнятті рішення враховує, що одним з проявів верховенства права є те, що право не обмежується лише законодавством як однією з його форм, а включає й інші соціальні регулятори. Справедливість - одна з основних засад права, є вирішальною у визначенні його як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів права.

Приймаючи до уваги, що відповідач є фізичною особою підприємцем, а розмір пені є надмірно великий у порівнянні з основним боргом, і на час розгляду справи сума боргу відповідачем сплачена в повному обсязі , суд, відповідно до ст. 233 Господарського кодексу України та ч.3 ст.551 Цивільного кодексу України, вважає за можливе зменшити розмір пені на 80 %, відповідно пеня підлягає стягненню в сумі 266,55 грн.

Позивач, відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, просить стягнути з відповідача 3 % річних в сумі 54,06 грн. за період з 02.11.2008 р. по 13.04.2011 р. та 177,12 грн. інфляційних втрат від знецінення грошових коштів за період з 02.11.2008 р. по 31.03.2011 р.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних з простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до п. 7.3.3. Договору, за порушення порядку розрахунків, передбаченого п. 6.5. Договору, споживач зобовязаний сплатити борг з урахуванням індексу інфляції за весь період прострочення і 3% річних від простроченої суми.

Матеріалами справи підтверджується прострочка відповідачем взятих на себе зобовязань щодо оплати теплової енергії, тому суд доходить висновку, що позивачем правомірно нараховано 3% річних в сумі 54,06 грн. за період з 02.11.2008 р. по 13.04.2011 р. та 177,12 грн. інфляційних втрат від знецінення грошових коштів за період з 02.11.2008 р. по 31.03.2011 р.

Враховуючи, що відповідач в порушення ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України та умов договору, взяті на себе зобовязання не виконав, заборгованість за поставлену теплову енергію своєчасно в повній сумі не сплатив, господарський суд доходить висновку, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими і підлягають задоволенню в частині стягнення 266,55 грн. пені, 3 % річних в сумі 54,06 грн. та 177,12 грн. інфляційних втрат від знецінення грошових коштів. В частині стягнення 1749,16 грн. боргу провадження у справі підлягає припиненню. В решті позову відмовити.

Оскільки спір виник у звязку з неправомірними діями відповідача, то відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, з відповідача підлягає стягненню на користь позивача 102 грн. державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно технічне забезпечення судового процесу.

Керуючись ст.ст. 258, 267, 525, 526, 546, 549, 551,614, 625 Цивільного кодексу України, ст. 193, 218, 230, 231, 232, 233 Господарського кодексу України, ст.ст. 49, 64, 75, п. 1-1 ст. 80, ст..ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Провадження у справі в частині стягнення 1749,16 грн. боргу припинити.

2. Позов задовольнити частково.

3.Стягнути з Суб»єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1, АДРЕСА_1(АДРЕСА_2, АДРЕСА_3 (код НОМЕР_1, відомості про банківські реквізити відсутні)) на користь Відкритого акціонерного товариства "Облтеплокомуненерго", вул. Комсомольська, 55/Б, м. Чернігів, 14000 (р/р 26004300000976 в ВАТ банк „Демарк” м. Чернігова, МФО 353575, код 03357671) 266,55 грн. пені, 54,06 грн. трьох процентів річних, 177,12 грн. інфляційних втрат від знецінення грошових коштів, 102 грн. державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набранням судовим рішенням законної сили.

4. В решті позову відмовити.

СУДДЯЛ.М.Лавриненко

Повне рішення підписано 01.06.2011 року