Рішення № 15872224, 31.05.2011, Господарський суд Чернігівської області

31.05.11

УКРАЇНА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Чернігівської області

14000 , м. Чернігів проспект Миру, 20 тел. 77-44-62, 698-166

Іменем України

РІШЕННЯ

”31” травня 2011 року справа № 11/75

Позивач:Фізична особа - підприємець ОСОБА_1,

АДРЕСА_1, 07400

Відповідач:Санаторій "Десна", с. Ладинка, Чернігівський район, Чернігівська область, 15570

Предмет спору: про стягнення заборгованості 14 034,34 грн.

Суддя Ю.М. Бобров

Представники сторін:

Представник позивача: не зявився.

Відповідач: не з'явився.

Фізичною особою підприємцем ОСОБА_1, м. Бровари подано позов до Санаторію „Десна” с. Ладинка Чернігівського району про стягнення 14034,34 грн. заборгованості.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, позивач у позовній заяві посилається, зокрема, на те, що відповідачем, в порушення умов договору купівлі-продажу від 05.10.2009 р., взяті на себе зобовязання своєчасно та в повному обсязі не виконані, поставлений позивачем товар в повній сумі не оплачено, в звязку з чим у відповідача виникла заборгованість в сумі 11674,00 грн. Позивач просить стягнути з відповідача 11674,00 грн. основного боргу, 1821,11 грн. інфляційних втрат та 539,23 грн. 3 % річних.

Відповідач відзиву на позов або письмових пояснень щодо суті спору суду не надав.

Сторони повноважних представників в судове засідання не направили. Про час і місце розгляду справи сторін було повідомлено належним чином. Примірники ухвали про порушення провадження у справі від 05.05.2011 р., направлені на адресу сторін, отримані уповноваженою особою відповідача та позивачем особисто, про що свідчать відмітки на зворотних сторонах повідомлень про вручення поштового відправлення.

На день прийняття рішення, заяв та клопотань від сторін до суду не надходило.

За таких обставин, суд вважає, що незявлення представників сторін в судове засідання не перешкоджає розгляду спору за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши подані матеріали, зясувавши фактичні обставини справи, дослідивши та оцінивши надані докази, заслухавши в судовому засіданні пояснення представника позивача, суд встановив наступне.

Як вбачається із матеріалів справи, між Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (Продавець) та Санаторієм „Десна” (Покупець) укладено договір купівлі-продажу від 05.10.2009 р. (далі Договір).

Відповідно до умов Договору Продавець зобовязався продати продукти харчування, а Покупець зобовязався купити продукти харчування (далі - товар) на умовах цього Договору (п. 1.1 Договору).

Назва і кількість товару визначаються накладними, які є невідємними частинами цього Договору (п. 1.2 Договору).

Право власності на товар переходить від Продавця до Покупця в момент його передачі останньому (п. 1.3 Договору).

Моментом передачі товару є оформлення накладних уповноваженими особами сторін (п. 1.4 Договору).

Згідно п. 4.1 Договору загальна сума Договору складає 11674,00 грн.

На виконання умов Договору позивачем було поставлено відповідачеві згідно видаткової накладної № ЛЛ-000003 від 05.10.2009 р. товар на загальну суму 11674,00 грн.

Пунктом. 6.1 Договору сторони погодили, що Покупець повинен здійснювати розрахунки з Продавцем за кожну партію товару в розмірі, що зазначено в накладних, не пізніше 10 календарних днів з моменту прийому-передачі товару, незалежно від кількості нереалізованого товару.

Однак, в порушення умов Договору, відповідач взяті на себе зобовязання не виконав, оплату за отриманий товар своєчасно та в повному обсязі не здійснив.

Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем за Договором становить 11674,00 грн., що підтверджується актом звірки взаєморозрахунків станом на 06.07.2010 р.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ч. 1 ст. 11 ЦК України цивільні права та обовязки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обовязки.

Зобов'язання, згідно ст. 526 ЦК України, має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (стаття 612 ЦК України).

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи те, що сума основного боргу не була своєчасно сплачена відповідачем, відповідно до поданих позивачем розрахунків відповідачу нараховано за період з 15.10.2009 р. по 01.05.2011 р. та предявлено до стягнення 539,23 грн. 3% річних та 1821,11 грн. інфляційних втрат.

Розглянувши наданий розрахунок, суд вважає, що позивачем правомірно нараховано відповідачу 3 % річних та інфляційні втрати.

Відповідно до вимог ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Суд вважає, що надані позивачем письмові докази доводять ті обставини, на які він посилається як на підставу своїх вимог. Відповідач доказів своєчасної оплати отриманого товару, як і доказів, які б спростовували викладені в позовній заяві обставини, суду не надав.

Враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повній сумі.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Санаторію „Десна” (с. Ладинка, Чернігівського району Чернігівської області, 15570; р/р 2600801761092 в Укрексімбанку м. Чернігів, МФО 353649, код ЄДРПОУ 05389853) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 07400; р/р НОМЕР_2 ВАТ „Райффайзен Банк Аваль” м. Київ, МФО 380805, ЗКПО НОМЕР_1) 11674,00 грн. основного боргу, 539,23 грн. 3 % річних та 1821,11 грн. інфляційних втрат; 140,34 грн. на відшкодування витрат по сплаті держмита та 236,00 грн. на відшкодування витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду у судах.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Ю.М. Бобров