Рішення № 15872170, 18.05.2011, Господарський суд Чернівецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"18" травня 2011 р.Справа № 9/5027/220/2011.

За позовом закритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Український страховий стандарт»м. Київ

До відповідача Приватного підприємця ОСОБА_1 м. Сторожинець

про зобовязання передати матеріальні цінності та розірвання договору

та за зустрічним позовом Приватного підприємця ОСОБА_1 м. Сторожинець

до закритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Український страховий стандарт»м. Київ

про визнання розірваним з 01.03.2011 року договору оренди від 23.11.2010 року та стягнення 16395,40 грн.

Суддя М.І.Ніколаєв

Представники:

від позивача ОСОБА_2 представник, дов. від 01.01.2011 року.

від відповідача ОСОБА_3 дов. від 04.08..2009 року, ОСОБА_4 дов. від 23.03.2011 року.

СУТЬ СПОРУ: Закрите акціонерне товариство «Страхова компанія «Український страховий стандарт»м. Київ звернулося з позовом до приватного підприємця ОСОБА_1 м. Сторожинець про витребування майна з чужого незаконного володіння та розірвання з14.01.2011 року договору оренди від 23.11.2010 року.

Ухвалою суду від 10.03.2011 року порушено провадження у справі, судове засідання призначено на 24.03.2011 року за участю представників сторін.

Ухвалою суду від 24.03.2011 року задоволено заяву позивача про уточнення позовних вимог, в якій останній просив суд: - зобовязати відповідача передати матеріальні цінності відповідно до довідки №0776 від 23.03.2011 року, що знаходяться в орендованому приміщенні за адресою АДРЕСА_2 та належать позивачу; -розірвати з 14.01.2011 року договір оренди від 23.11.2010 року

Крім того, ухвалою суду від 24.03.2011 року прийнято зустрічну позовну заяву, в якій приватний підприємець ОСОБА_1 просить визнати розірваним з 01.03.2011 року договір оренди від 23.11.2010 року та стягнути з закритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Український страховий стандарт»16395,40 грн., у тому числі 9000 боргу з орендної плати, 195,4 грн. пені та 7200 грн. неустойки згідно договору оренди від 23.07.2010 року.

Ухвалою суду від 21.04.2011 року розгляд справи відкладено на 11.05.2011 року.

До початку судового засідання 11.05.2011 року від позивача за зустрічним позовом надійшли зміни та уточнення до зустрічної позовної заяви, в яких останній просить стягнути з відповідача 16968,00 грн., а саме: 16500 грн. орендної плати за січень, лютий, березень та 20 днів квітня місяця 2011 року, 468,00 грн. пені за прострочення орендної плати та визнати розірваним з 20 квітня 2011 року договір від 23.11.2010 року оренди нежитлового приміщення.

Крім того, 11.05.2011 року від представника позивача за первісним позовом надійшла заява про уточнення позовних вимог, в якій він повідомив, що 20.04.2011 року відкрито спірне приміщення та передано представнику позивача матеріальні цінності, що були предметом спору а відтак претензій у позивача до відповідача з приводу передачі матеріальних цінностей немає, у звязку із чим просить розірвати з 14.01.2011 року договір від 23.01.2010 року.

Також, в судовому засіданні представник позивача за первісним позовом повідомив суд про те, що 13.04.2011 року проведено державну реєстрацію змінення найменування юридичної особи у приватне акціонерне товариство “Страхова компанія «Український страховий стандарт”.

Відтак, з урахуванням вимог статті 25 Господарського процесуального кодексу України позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним) слід замінити його правонаступником - приватним акціонерним товариством “Страхова компанія «Український страховий стандарт”.

В судовому засіданні представник відповідача за первісним позовом звернувся із клопотанням про продовження строку розгляду справи на 15 днів.

В судовому засіданні 11.05.2011 року оголошено перерву до 18.05.2011 року.

Відповідач за зустрічним позовом у відзиві від 18.05.2011 року заперечує проти заявлених вимог, посилаючись при цьому на те, що ОСОБА_1 своїми діями порушила п.2.2.4. договору та позбавила ПАТ “Страхова компанія «Український страховий стандарт” можливості користуватися спірним приміщенням, на підставі чого договір слід розірвати саме з 14.01.2011 року, відтак в позивача немає жодних підстав вимагати стягнення грошових коштів за оренду приміщення.

Також в судовому засіданні 18.05.2011 року позивач за первісним позовом повторно уточнив позовні вимоги в частині розірвання договору оренди від 23.11.2010 року з 14.01.2011 року та відмови від позову в частині витребування майна з чужого незаконного володіння.

В судовому засіданні 18.05.2011 року представник позивача за зустрічним позовом надав уточнення позовних вимог в якому просить розірвати з 20.04.2011 року договір оренди від 23.11.2010 року, інші вимоги за зустрічною позовною заявою залишити без змін, та надав пояснення приватного підприємця ОСОБА_1, в якому вона повідомила, що 14.01.2011 року в орендованому приміщенні не була, ключів в ОСОБА_5 не забирала та жодним чином не перешкоджала доступу працівників страхової компанії до даного приміщення.

Розглянувши подані документи, зясувавши фактичні обставини справи, суд -

ВСТАНОВИВ:

Згідно договору купівлі-продажу та Витягу про реєстрацію права власності ОСОБА_1 є власником нежилого приміщення по АДРЕСА_2 площею 36 кв. м.

23.11.2010 року між приватним підприємцем ОСОБА_1 (орендодавець) та Закритим акціонерним товариством «Страхова компанія «Український страховий стандарт»(орендар) укладено договір оренди нежитлового приміщення, згідно якого орендодавець зобовязався передати орендареві в строкове платне користування для використання у підприємницькій діяльності нежитлове приміщення по АДРЕСА_2 площею 36 кв. м., а орендар зобовязується прийняти це майно, своєчасно сплачувати орендну плату та після припинення цього договору повернути орендоване майно в належному стані.(п.1.1-1.3 Договору).

Відповідно до пункту 2.1.4 договору оренди орендар зобовязується своєчасно і в повному обсязі вносити орендну плату не пізніше 1 числа поточного місяця за поточний місяць, а орендодавець згідно п. 2.2.5 зобовязується прийняти плату в строки і на умовах визначених договором.

Пунктом 2.2.2. передбачено, що орендар зобовязується передати приміщення орендареві до 01.12.2010 року в належному стані. При цьому згідно підпункту А пункту 2.2.2 договору приміщення оглянуте орендарем до підписання цього договору, істотних недоліків, які перешкоджали використанню приміщення за призначенням, підчас його огляду не виявлено (підпункт Б).

Пунктом 2.2.4. договору передбачено, що орендодавець зобовязується не чинити перешкод орендарю в користуванні орендованим майном.

Згідно п. 3.1.1. договору розмір орендної плати становить 4500 грн. на місяць та може бути корегований відповідно до конюктури ринку на послуги надання в оренду приміщення.

Орендна плата сплачується незалежно від результатів господарської діяльності орендаря щомісячно до 1 числа поточного місяця (пункт 3.2. договору).

Пунктом. 4.4. договору, передбачено, що у разі прострочення сплати орендної плати орендар зобовязується сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення.

Згідно пункту 5.4. договору про розірвання договору інша сторона письмово попереджається за 1 місяць.

Відповідно до пункту 5.5. договору при припинені договору орендар зобовязується протягом одного місяця передати орендодавцеві орендоване майно в належному стані, про що складається акт.

Пунктом 6.1. Договору передбачено, що договір вступає в силу з дня підписання і діє до 01.12.2011 року.

Відповідно до платіжного доручення від 08.12.2010 року ЗАТ «Страхова Компанія «Український страховий стандарт»сплатило ОСОБА_6 4500 грн. орендної плати за грудень 2010 року.

07.02.2011 року ОСОБА_1 звернулась до ЗАТ «Страхова Компанія «Український страховий стандарт»з претензією про сплату до 28.02.2011 року боргу з орендної плати в сумі 9000 грн. та призначення особи з повноваженнями здійснити передачу приміщення власнику. Дана претензія отримана позивачем за первісним позовом, проте залишена ним без реагування.

21.02.2011 року закрите акціонерне товариство «Страхова компанія «Український страховий стандарт»направила на адресу відповідача за первісним позовом повідомлення про розірвання договору від 23.11.2010 року у звязку із порушення останнім п. 2.2.4 договору (обмеження доступу та використання орендованого приміщення).

У відповідь на дане повідомлення про розірвання договору від 23.11.2010 року відповідач за первісним позовом 11.03.2011 року повідомив позивача, що 04.02.2011 року ним направлено претензію в якій просив позивача забезпечити явку представника по місцю знаходження приміщення на 28.02.2011 року для здійснення приймання-передачі приміщення та майна та просив сплатити орендну плату за січень та лютий 2011 року, а оскільки представник не зявився відповідач звернувся до органів МВС. При цьому ОСОБА_1 попередила, що вона змушена звернутись до суду про стягнення боргу з орендної плати.

Згідно з переліком майна, яке знаходиться на балансі ЗАТ «Страхова Компанія «Український страховий стандарт»за Чернівецьким представництвом станом на 22.03.2011 року на балансі останнього перебуває майно на загальну суму 16560,46 грн.

Згідно актів приймання-передачі матеріальних цінностей (оргтехніки та меблів) від 20.04.2011 року представник відповідача за первісним позовом ОСОБА_3 передав представнику позивача за первісним позовом ОСОБА_7 майно та оргтехніку, а останній в свою чергу передав ОСОБА_3 орендоване приміщення. Присутні в судовому засіданні представники сторін факт передачі спірного нерухомого майна не заперечують.

За таких обставин справи у задоволенні первісного позову слід відмовити частково виходячи з наступного.

Згідно ст. 11 ЦК України договір є однією з підстав виникнення зобов'язань.

Згідно ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 598 Цивільного кодексу України встановлює, що зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.

Згідно ст. 765 ЦК України наймодавець (орендодавець) зобов'язаний передати наймачеві (орендарю) майно у користування негайно або у строк, встановлений договором найму (оренди), а ст. 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Згідно ст. 795 ЦК України передача наймачеві будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту починається обчислення строку договору найму, якщо інше не встановлено договором.

Як встановлено судовим слуханням сторони акту приймання-передачі приміщення не підписували, проте як вбачається з договору оренди від 23.11.2010 року строк його дії обчислюється з дня підписання, а не з моменту оформлення акту приймання-передачі, що не заперечується сторонами.

Відповідно до п.1 ст.193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Так, в силу ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як передбачено ст. 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Пунктом 2 ст. 652 ЦК України передбачено, що якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов:

1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане;

2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися;

3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору;

4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

Згідно ст. 784 ЦК України наймач має право вимагати розірвання договору найму, якщо:

1) наймодавець передав у користування річ, якість якої не відповідає умовам договору та призначенню речі;

2) наймодавець не виконує свого обов'язку щодо проведення капітального ремонту речі.

Враховуючи приписи статті 526 Цивільного кодексу, порушення зобов'язань за договором є цивільним правопорушенням, що спричиняє настання наслідків, передбачених законом чи договором.

Таким чином, при вирішенні спору про дострокове розірвання договору за ініціативою однієї зі сторін суду належить з'ясувати підстави розірвання договору відповідно до наведених у позовній заяві, та їх відповідність підставам, наведеним у законодавстві; перевірити та встановити наявність чи відсутність ознак протиправності поведінки відповідача, що має містити ознаки її невідповідності положенням договору, та/або приписам чинного законодавства, а також критерій істотності допущених порушень у разі їх наявності.

Статтею 33 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, проте позивач за первісним позовом не довів наявності правових підстав для розірвання спірного договору з 14.01.2011 року, оскільки не надав належних і допустимих доказів істотного порушення умов договору відповідачем за первісним позовом. При цьому суд виходить з того, що пояснення колишнього Директора Чернівецького представництва позивача за первісним позовом ОСОБА_8 (датовані 17.02.2011 року) щодо того, що 14.01.2011 року в порушення п. 2.2.4 договору приватний підприємець ОСОБА_6 без будь яких пояснень відібрала ключі від орендованого приміщення, чим унеможливила доступ до орендованого приміщення, не є належним доказом порушення взятих на себе ОСОБА_1 зобовязань щодо надання орендарю можливості користуватися спірним майном. Більш того, наведенні пояснення спростовуються аналогічними поясненнями самого підприємця, в яких останній заперечує будь-які контакти з гр. ОСОБА_8 14.01.2011 року. Також, суд враховує, що протягом січня-лютого 2011 року орендар жодного разу не звертався до власника приміщення з вимогою повторно надати йому можливість користуватись ним, не направляв відповідних листів та претензій, а самі пояснення директора Чернівецького представництва позивача датовані лише 17.02.2011 року.

Також не приймається судом до уваги односторонній акт від 24.03.2011 року про відсутність доступу до спірного приміщення, який підписаний виключно представниками страхової компанії, без уповноважених представників власника приміщення та без доказів повідомлення його про складення такого акта.

Тож позивачем за первісним позовом не доведено істотного порушення орендарем умов договору оренди, відтак підстави для його розірвання з 14.01.2011 року з ініціативи ПАТ “Страхова компанія «Український страховий стандарт” в суду відсутні.

Крім того, статтею 188 Господарського кодексу України визначений порядок зміни та розірвання господарських договорів, згідно якому:

Зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.

Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором.

Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду.

У випадку якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Згідно з ч. 5 ст. 188 ГК України, якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду. Тобто вказаною нормою передбачено можливість встановлення за рішенням суду іншого строку набрання чинності, а не надання зворотної сили розірванню договору.

З викладеного вбачається відсутність у господарського суду підстав при вирішенні даного спору розривати договір з певного моменту до дня набрання чинності судовим рішенням у справі, оскільки це суперечить вимогам закону, які визначають наслідки розірвання договору.

З огляду на таке суд дійшов висновку про відмову в задоволенні таких позовних вимог з урахуванням також обставин припинення спірного договору на момент прийняття рішення у справі за спливом строку, що унеможливлює його розірвання з моменту набрання чинності судовим рішенням.

В частині зобовязання передати матеріальні цінності провадження у справі за первісним позовом слід припинити у звязку з відмовою від позову в цій частині.

В частині зустрічного (з урахуванням уточнення позовних вимог) позову приватного підприємця ОСОБА_1 про розірвання з 20.04.2011 року договору оренди від 23.11.2010 року та стягнення 16968,00 грн. суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Як встановлено судовим слуханням, орендар відповідно до умов договору оренди нежитлового приміщення від 23.11.2010 року зобовязується своєчасно і в повному обсязі вносити орендну плату не пізніше 1 числа поточного місяця за поточний місяць.

Згідно п. 3.1.1. договору розмір орендної плати становить 4500 грн. на місяць та може бути корегований відповідно до конюктури ринку на послуги надання в оренду приміщення.

Орендна плата сплачується незалежно від результатів господарської діяльності орендаря щомісячно до 1 числа поточного місяця (пункт 3.2. договору).

Пунктом. 4.4. договору, передбачено, що у разі прострочення сплати орендної плати орендар зобовязується сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення.

Відповідно до п 5.2 договору оренди нежитлового приміщення від 23.11.2010 року договір може бути достроково розірваним за ініціативою орендодавця, якщо орендар не сплачує орендну плату більше одного місяця.

При припиненні договору орендар зобовязується протягом одного місяця передати орендодавцеві орендоване майно в належному стані. (пункт 5.5 договору).

Відповідно до п. 5.5.1 договору при передачі приміщення складається акт.

Відповідно до ч. 1 ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно ч. ч. 1, 5 ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Ця плата вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

В силу положень частин 1, 2 ст. 651 ЦК України розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Відповідно до ст. 782 ЦК України наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд. У разі відмови наймодавця від договору найму договір є розірваним з моменту одержання наймачем повідомлення наймодавця про відмову від договору.

Згідно частини 2 статті 795 ЦК України повернення наймачем предмета договору найму оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту договір найму припиняється.

Як встановлено судовим слуханням, згідно актів приймання-передачі матеріальних цінностей (оргтехніки та меблів) від 20.04.2011 року представник відповідача за первісним позовом ОСОБА_3 передав представнику позивача за первісним позовом ОСОБА_7 спірне майно та оргтехніку, а останній в свою чергу передав ОСОБА_3 орендоване приміщення.

Відповідно до ст. 598 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом; припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом. Загальні підстави для зміни або розірвання договору передбачені ст. ст. 651, 652 ЦК України. Припинення договору оренди шляхом повернення наймачем предмета договору найму врегульовано частиною 2 статті 795 ЦК України. З аналізу викладених норм вбачається, що повернення наймачем предмета договору, що оформляється відповідним документом (актом), є одним зі способів його припинення.

Відтак, підписання сторонами акта приймання-передачі спірного майна, якому передувало листування сторін із вимогами про передачу приміщення орендодавцю (претензія ОСОБА_1 від 04.02.2011 року, відповідь ОСОБА_1 на повідомлення від 11.03.2011 року, повідомлення позивача за первісним позовом від 21.02.2011 року, з яких вбачаються наміри сторін припинити договірні орендні відносини) на думку суду свідчить про припинення спірного договору з 20.04.2011 року, що у свою чергу унеможливлює його розірвання з вищезазначеної дати виходячи з наступного.

Так, в силу ч. 3 ст. 653 ЦК України якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов'язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили. Вказаною нормою чітко визначено момент припинення зобов'язань в разі розірвання договору в судовому порядку.

Згідно з ч. 5 ст. 188 ГК України, якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду. Тобто вказаною нормою передбачено можливість встановлення за рішенням суду іншого строку набрання чинності, а не надання зворотної сили розірванню договору.

З викладеного вбачається відсутність у господарського суду підстав при вирішенні даного спору розривати договір з певного моменту до дня набрання чинності судовим рішенням у справі, оскільки це суперечить вимогам закону, які визначають наслідки розірвання договору.

З огляду на вищевказане, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні зустрічних позовних вимог в частині розірвання договору з 20.04.2011 року з урахуванням також обставин припинення спірного договору на момент прийняття рішення у справі у звязку з повернення наймачем предмета договору найму, що унеможливлює його розірвання з моменту набрання чинності судовим рішенням.

Аналогічну позицію викладено в Постанові ВГС України N 56/248-07 від 14.05.2008 року.

У свою чергу, матеріалами справи підтверджується, що відповідач за зустрічним позовом в порушення взятих на себе зобовязань, орендну плату за період з 01 січня по 20 квітня (дата припинення договору оренди) не сплатив, належних доказів того, що власник приміщення перешкоджав користуватись спірним майном суду не надав, тож допустив істотне порушення умов договору оренди в частині сплати орендної плати, що призвело до виникнення боргу в сумі 16500 грн.

Відповідно до частини 1 статті 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Згідно статті 289 Господарського кодексу України орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством.

Згідно статті 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства та п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином, а як зазначалося вище, відповідач неналежним чином виконав свій обовязок щодо сплати орендної плати, а тому з нього слід стягнути 16500 грн. боргу.

Також позивачем за зустрічним позовом правомірно нараховано відповідачу за зустрічним позовом за прострочення сплати орендної плати 468,00 грн. пені за період з 01 січня 2011 року по 20 квітня 2011 року, що передбачено пунктом 4.4 Договору та ст. 549 Цивільного кодексу України.

За таких обставин справи зустрічний позов слід задовольнити частково, стягнути з приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Український страховий стандарт»заборгованість з орендної плати, а в решті зустрічного позову у задоволенні позову відмовити.

Судові витрати віднести на позивача за первісним позовом, з вини якого спір безпідставно доведено до розгляду судом.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 49, 60, п. 4 ст. 80, ст. ст. 82, 84, 86 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В :

1.Замінити позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним) його правонаступником приватним акціонерним товариством “Страхова компанія «Український страховий стандарт”.

2.Заяви позивача за первісним позовом від 11.05.2011 року та від 18.05.2011 року про уточнення позовних вимог задовольнити.

3.Заяву позивача за зустрічним позовом від 11.05.2011 року про зміну та уточнення позовних вимог задовольнити.

4.Заяву позивача за зустрічним позовом від 18.05.2011 року про уточнення позовних вимог задовольнити.

5.В задоволенні первісного позову відмовити частково.

6.В частині зобовязання передати матеріальні цінності провадження у справі за первісним позовом припинити.

7.В решті первісного позову відмовити.

8.Зустрічний позов задовольнити частково.

9.Стягнути з приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Український страховий стандарт»(м. Київ пров. Балтійський, 20, код. 22229921) на користь приватного підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, інд.ном. НОМЕР_1) 16500 грн. орендної плати, 468,00 грн. пені, 255 грн. державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

10.В решті зустрічного позову відмовити.

Повне рішення складено та підписано 23.05.2011 року.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку, передбаченого для оскарження, а у разі подання апеляційної скарги або внесення апеляційного подання, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційною інстанцією.