Рішення № 15871942, 23.05.2011, Господарський суд Рівненської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"23" травня 2011 р. Справа № 5019/893/11

Господарський суд Рівненської області у складі судді Войтюка В.Р. розглянувши справу

за позовом Приватного підприємства «Дніпро-Захід»

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Зевс ЛТД»

про стягнення в сумі 157 385 грн. 07 коп..

за участю представників сторін:

позивача: не з`явився

відповідача: не з'явився.

Статті 20, 22 ГПК України роз’яснені.

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Приватне підприємство «Дніпро-Захід», звернувся до господарського суду з позовною заявою, у якій просить стягнути з Товариства обмеженою відповідальністю «Компанія «Зевс ЛТД» 155 340 грн. 00 коп. заборгованості за надані послуги згідно Договору про надання послуг № 1-МР та 2 045 грн. 07 коп. пені з підстав зазначених у позовній заяві (а.с.2-3).

У судове засідання 23 травня 2011 року представник позивача не з`явився.

Відповідач відзиву на позов не подав, в судове засідання не з'явився, про день та час судового розгляду повідомлений належним чином, що підтверджується поштовим повідомленням, яке наявне в матеріалах справи (а.с.39).

Відповідно до ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Оскільки відповідач був завчасно повідомлений про день та час судового розгляду та мав можливість в розумні терміни довести до відома суду свої доводи та міркування стосовно позовних вимог, однак своїми правами визначеними ст. 22 ГПК України не скористався, то суд вважає можливим розгляд справи по суті позовних вимог, без участі представника відповідача за наявними у справі матеріалами.

Вивчивши подані письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню.

При цьому суд встановив та врахував наступне.

01 лютого 2010 року між Приватним підприємством "Дніпро-Захід" та Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія «Зевс ЛТД» укладено договір № 1-МР відповідно до якого замовник (відповідач) доручає, а виконавець (позивач) зобов`язується надати останньому інформаційно-маркетингові послуги, а також послуги про передпродажній підготовці товарів та мерчандайзингу, у торгівельних точках, які обслуговує ПП «Дніпро-Захід», які замовник приймає на визначених в даному договорі умовах (п.2.1.).

Згідно п.3.1. договору загальна сума договору становить 153 340 грн. 00 коп.

На виконання умов договору позивач надав відповідачу інформаційно-маркетингові послуги, а також послуги про передпродажній підготовці товарів та мерчандайзингу, у торгівельних точках, які обслуговує ПП «Дніпро-Захід»в повному обсязі на загальну суму 153 340 грн. 00 коп.

Відповідно до п.2.4. договору факт надання послуг і конкретні суми, які сплачуються замовником виконавцю за даним договором протягом звітного періоду, підтверджуються відповідними актами приймання-передачі наданих послуг, що підписуються уповноваженими представниками сторін.

28 лютого 2011 року позивач та відповідач підписали акт № ДЗ-0000005 здачі-прийняття робіт (надання послуг) (а.с.12) з якого убачається, що приватним підприємством «Дніпро-Захід»надано Товариству з обмеженою відповідальністю «Компанія «Зевс ЛТД»маркетингові послуги загальна вартість яких 155 340 грн. 00 коп. Даний акт підписаний представниками сторін, затверджений директорами сторін та скріплений печатками сторін.

Пунктом 4.3 договору визначено, що замовник (відповідач) оплачує надані виконавцем послуги до 20 числа місяця наступного за місяцем в якому були надані такі послуги.

У строк встановлений договором відповідач своїх зобов`язань не виконав і позивачем направлено відповідачу претензію № 25 від 29.03.11 р. (а.с.43) з вимогою про оплату боргу.

Претензія залишена відповідачем без відповіді, оплата за надані послуги не проведена і станом на 20.04.11 р. за ним, рахується заборгованість в сумі 155 340 грн. 00 коп.

Статтею 11 ЦК України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 509 ЦК України - зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язаний вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо), а кредитор має право вимагати від божника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться .

За договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. (ст.901 ЦК України).

Як передбачено ч. 1 ст. 903 ЦК України, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строк та в порядку, що встановлено договором.

У відповідності до ст. 530 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись в установлений законом або договором строк. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги.

Докази виконання відповідачем прийнятих на себе зобов`язань в матеріалах справи відсутні.

Пунктом 8.2. Договору визначено, що у випадку порушення терміну розрахунку, передбаченого пунктом 4.3. договору замовник сплачує виконавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несвоєчасно сплаченої суми за кожний ден протермінування.

Відповідно до статті 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених кодексом, іншими законами та договором.

Згідно статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Неустойкою (штрафом, пенею), згідно ст.549 ЦК України, - є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові в разі порушення боржником зобов’язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Оскільки несвоєчасне виконання грошового зобов'язання має місце, то вимога позивача про стягнення 2 045 грн. 07 коп. пені, нарахованої за період з 21 березня 2011 року по 20 квітня 2011 року, є підставною і підлягає задоволенню за обґрунтованим розрахунком позивача /а.с.14/.

Відповідно до ст.ст. 33, 34, 43 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи, що позивачем надано достатньо належних і допустимих доказів на підтвердження своїх позовних вимог суд прийшов до висновку, що позовні вимоги про стягнення 155 340 грн. 00 коп. заборгованості та 2 045 грн. 07 коп. пені заявлені обґрунтовано і підлягають задоволенню.

Судові витрати по справі згідно ст.49 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 49, 82-85 , ГПК України, суд –

ВИРІШИВ :

1. Позов задоволити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Зевс ЛТД»(35600, м.Дубно, вул.К.Савури, 6, код 30362061) на користь Приватного підприємства "Дніпро-Захід" (79024, м.Львів, вул.Опришківська, 5, код 23961110) 155 340 грн. 00 коп. заборгованості, 2 045 грн. 07 коп. пені, 1 573 грн. 85 коп. витрат по держмиту та 236 грн. 00 коп. витрат по інформаційно-технічному забезпеченню судового процесу.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення оформлено та підписано 27.05.2011р.

Суддя В.Р.Войтюк