Рішення № 15871378, 24.05.2011, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"24" травня 2011 р. Справа № 15/044-11

Господарський суд Київської області у складі судді Рябцевої О.О., розглянувши справу

За позовом товариства з обмеженою відповідальністю «АМСК», Вінницька область, м. Калинівка

до державного підприємства Міністерства оборони України «Білоцерківський військовий торг», м. Біла Церква

про стягнення 505295,76 грн.

за участю представників:

від позивача: Карлаш Д.О. (директор);

від відповідача: не з`явився.

Обставини справи:

товариство з обмеженою відповідальністю «АМСК»(далі-позивач) звернулося до господарського суду Київської області з позовом до державного підприємства Міністерства оборони України «Білоцерківський військовий торг»(далі-відповідач) про стягнення 505295,76 грн., з яких 452861,83 грн. боргу, 5956,10 грн. 3% річних, 17406,27 грн. інфляційних втрат, 29071,56 грн. пені.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідачем не виконані умови договору поставки від 02.09.2009р. № 02-09/09/535 (договір) в частині зобов’язання з оплати вартості поставленого товару (соки), внаслідок чого у нього виникла заборгованість у сумі 452861,83 грн. за період з червня по листопад 2010р. У зв’язку наявністю зазначеної заборгованості відповідачу на підставі п. 5.1 договору нараховано 29071,56 грн. пені та на підставі ст. 625 ЦК України нараховано 5956,10 грн. 3% річних, 17406,27 грн. інфляційних втрат. Всього сума позову становить 505295,76грн.

В судовому засіданні 29.04.2011р. до початку розгляду справи по суті представником позивача була надана заява про зміну підстав позову від 29.04.2011р. №115, в якій останній зазначає, що частина товару була поставлена відповідачу не на підставі договору поставки від 02.09.2009р. № 02-09/09/535, а на замовлення відповідача відповідно до накладних: від 11.06.2010р. № КС 000010684, від 16.09.2010р. № КС 000016320, від 29.11.2010р. № КС 000019963, тобто підставою для стягнення заборгованості по вищевказаним накладним є невиконання обов’язку відповідача зі сплати заборгованості за товар, що поставлений згідно зазначених накладних, а не невиконання відповідачем своїх зобов’язань за договором поставки від 02.09.2009р. № 02-09/09/535.

Представник позивача в судових засіданнях 29.04.2011р. та 24.05.2011р. підтримав позовні вимоги.

Представник відповідача в судові засідання 29.04.2011р. та 24.05.2011р. не з’явився, хоча про час і місце судових засідань відповідач був повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленнями № 29077507, № 30157727 про вручення рекомендованого поштового відправлення. Відповідач про причини неявки суд не повідомив, відзив на позов до суду не надіслав.

Відповідно до ст. 75 ГПК України в разі якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, заслухавши пояснення представника позивача, суд

встановив:

02.09.2009р. між товариством з обмеженою відповідальністю «АМСК»(постачальник) та державним підприємством Міністерства оборони України «Білоцерківський військовий торг»(покупець) було укладено договір поставки № 02-09/09/535 (договір), відповідно до умов якого постачальник зобов’язується поставити (передати) покупцеві продовольчу продукцію –соки (товар), згідно видаткових накладних, а покупець зобов’язується прийняти та оплатити його на умовах договору (п. 1.1 договору).

Згідно з п. 3.1 договору сума договору складає суму товару поставленого покупцеві згідно всіх видаткових накладних, які є невід’ємними частинами договору.

Відповідно до п. 3.2 договору покупець здійснює оплату кожної партії товару, за ціною передбаченою у накладній на товар, на умовах попередньої оплати, або з послідуючою оплатою на протязі 21 календарних днів з моменту отримання товару покупцем. Покупець здійснює оплату товару шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок постачальника (п. 3.3 договору).

Договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2009р., якщо за 30 календарних днів до закінчення дії договору жодна з сторін не відмовиться від цього договору, дія договору вважається продовженою на наступний рік з аналогічною пролонгацією на невизначений термін на тих самих умовах (п. 6.1, п. 6.2 договору).

Товариством з обмеженою відповідальністю «АМСК»було поставлено, а державним підприємством Міністерства оборони України «Білоцерківський військовий торг»було прийнято згідно з видатковими накладними від 15.06.2010р. № КС 000010890, від 08.07.2010р. № КС 000012220, від 28.08.2010р. № КС000015289, від 30.08.2010р. № КС 000015296, від 30.08.2010р. № КС 000015327, від 31.08.2010р. № КС 000015304, від 06.09.2010р. № КС 000015697, від 06.09.2010р. № КС 000015738, від 16.09.2010р. № КС 000016325, від 20.09.2010р. № КС 000016449, від 06.10.2010р. № КС 000017335, від 05.11.2010р. № КС 000018866, від 29.11.2010р. № КС 000019964 за період з червня по листопад 2010р. товар на загальну суму 406036,56 грн.

Оригінали вищезазначених документів було надано в судовому засіданні для огляду, а копії містяться в матеріалах справи.

Відповідач належним чином не виконав умови договору (п. 3.2 договору). Вартість зазначеного товару у сумі 402406,15 грн. залишилась несплаченою.

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Стаття 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Згідно приписів статей 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Також, товариством з обмеженою відповідальністю «АМСК»було поставлено, а державним підприємством Міністерства оборони України «Білоцерківський військовий торг»було прийнято згідно з видатковими накладними від 11.06.2010р. № КС 000010684, від 16.09.2010р. № КС 000016320, від 29.11.2010р. № КС 000019963 товар (сардина натуральна ТМ «Веніса», згущене молоко) на загальну суму 50455,68 грн.

Відповідно до ст. 205 Цивільного кодексу України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Згідно з положеннями статей 638, 639 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору; договір може укладатися у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Стаття 181 Господарського кодексу України визначає загальний порядок укладання господарських договорів, зокрема, у частині 1 цієї статті йдеться, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками; допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження до виконання замовлення, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

З викладеного вище вбачається, що між позивачем та відповідачем було укладено договір у спрощений спосіб, що підтверджується видатковими накладними, підписаними сторонами. Відповідно до цього договору позивач зобов'язався передати у власність відповідача товар, а відповідач, в свою чергу, прийняти його і оплатити.

Частиною 1 ст. 692 ЦК України передбачено, що покупець зобов’язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Отже, частиною 1 ст. 692 ЦК України встановлений обов'язок негайного виконання зобов`язання з оплати товару після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього.

Відповідно до ч. 2 ст. 692 ЦК України покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданного товару.

Відповідач в порушення вимог ч. ч. 1, 2 ст. 692 ЦК України товар, отриманий на підставі накладних від 11.06.2010р. № КС 000010684, від 16.09.2010р. № КС 000016320, від 29.11.2010р. № КС 000019963 за період з червня по листопад 2010р. не оплатив.

На час розгляду справи заборгованість відповідача перед позивачем становить 452861,83грн., що підтверджується Актом звірки взаєморозрахунків, який підписаний повноважними представниками сторін.

Таким чином, оскільки заборгованість відповідача перед позивачем у сумі 402406,15грн. за товар, отриманий на підставі договору поставки від 02.09.2009р. № 02-09/09/535 та заборгованість у сумі 50455,68 грн. за товар, отриманий на підставі накладних від 11.06.2010р. № КС 000010684, від 16.09.2010р. № КС 000016320, від 29.11.2010р. № КС 000019963 на час прийняття рішення не погашена, розмір вказаної заборгованості відповідає фактичним обставинам справи, вимога позивача про стягнення з відповідача 452861,83 грн. (402406,15 грн. + 50455,68 грн. ) підлягає задоволенню.

Також позивач просить стягнути з відповідача 17406,27грн. інфляційних втрат та 5956,10 грн. 3% річних.

Відповідно до вимог статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач просить суд стягнути з відповідача 17406,27 грн. інфляційних втрат, які нараховані за період з серпня 2010р. по лютий 2011р. Проте, згідно з вірним арифметичними розрахунком інфляційні втрати, які нараховані згідно з вимогами листа Верховного суду України “Рекомендації стосовно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ” № 62-97р від 03.04.1997р. за загальний період з серпня 2010р. по лютий 2010р. на існуючу суму заборгованості в кожному місяці становлять 16953,42 грн., які підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Позивач просить стягнути з відповідача 3% річних у сумі 5956,10 грн., які нараховані за загальний період з 03.07.2010р. по 16.03.2011р. Згідно з вірним арифметичним розрахунком 3% річних, які нараховані за період з 03.07.2010р. по 16.03.2011р. окремо на заборгованість та кожною накладною становлять 5956,12 грн., проте стягненню з відповідача на користь позивача підлягає сума 3% річних в розмірі 5956,10 грн., в межах заявлених позовних вимог.

Також позивачем заявлено вимогу про стягнення 29071,56 грн. пені, яка нарахована за загальний період з 03.07.2010 по 16.03.2011р. окремо за кожною накладною, з яких: 3293,43 грн. пеня, яка нарахована на суму заборгованості за товар, отриманий на підставі накладних від 11.06.2010р. № КС 000010684, від 16.09.2010р. № КС 000016320, від 29.11.2010р. № КС 000019963 та 25778,15 грн. пеня, яка нарахована на суму заборгованості по договору.

Пунктом 5.1 договору передбачено, що у випадку несвоєчасної оплати, покупець сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від неоплаченої партії товару за кожен день прострочення платежу.

Згідно зі ст. 1 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Статтею 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” встановлено, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до ч.6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Позивач просить стягнути з відповідача пеню у сумі 25778,15 грн., яку нараховано за період з 07.07.2010 по 16.03.2011р. Згідно з вірним арифметичним розрахунком пеня, яка нарахована за загальний період з 07.07.2010 по 16.03.2011р. окремо за кожною накладною, з дотриманням вимог ч. 6 ст. 232 ГК України становить 26034,17 грн., проте стягненню з відповідача на користь позивача підлягає сума пені в розмірі 25778,15 грн., в межах заявлених позовних вимог.

Вимога про стягнення 3293,43 грн. пені, яка нарахована на суму заборгованості за товар, отриманий на підставі накладних від 11.06.2010р. № КС 000010684, від 16.09.2010р. № КС 000016320, від 29.11.2010р. № КС 000019963 - 50455,68 грн. задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

Згідно ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов’язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою.

Відповідно до ч. 3 ст. 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення.

Відповідно до ст. 547 ЦК України правочин щодо забезпечення виконання зобов’язання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов’язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Оскільки з матеріалів справи не вбачається, що між позивачем та відповідачем вчинений письмовий правочин та досягнута згода щодо відповідальності останнього за невиконання грошового зобов’язання у вигляді пені, то вимога про стягнення 3293,43грн. пені задоволенню не підлягають.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до статті 49 ГПК України покладаються судом на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтею 124 Конституції України, статтями 33, 34, 44, 49, статтями 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

Стягнути з державного підприємства Міністерства оборони України «Білоцерківський військовий торг»(09100, Київська область, м. Біла Церква, вул. Матросова,17, код 08358735) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «АМСК»(22400, Вінницька область, Калинівський район, м. Калинівка, вул. Фрунзе,45, код 13555834) 452861,83 грн. (чотириста п’ятдесят дві тисячі вісімсот шістдесят одна грн. 83 коп.) боргу, 25778,15 грн. (двадцять п’ять тисяч сімсот сімдесят вісім грн. 15 коп.) пені, 5956,10 грн. (п’ять тисяч дев’ятсот п’ятдесят шість грн. 10 коп.) 3% річних, 16953,42 грн. (шістнадцять тисяч дев’ятсот п’ятдесят три грн. 42 коп.) інфляційних втрат, 5015,50 грн. (п’ять тисяч п'ятнадцять грн. 50 коп.) витрат по сплаті державного мита та 234,25 грн. (двісті тридцять чотири грн. 25 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

2. В іншій частині позову відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Рябцева О.О.

Рішення підписано 30.05.2011р.