Рішення № 15871321, 19.04.2011, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"19" квітня 2011 р. Справа № 8/038-11

Господарський суд Київської області в складі судді Скутельника П.Ф., при секретарі Каплі А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом приватного підприємства «Газ Буд Інвест», ідентифікаційний код: 33284023, місцезнаходження: 08320, Київська обл., Бориспільський р-н, с. Велика Олександрівка, вул. Червоноармійська, 51,

до відповідача: товариство з обмеженою відповідальністю «Армада ГМБХ», ідентифікаційний код: 35134213, місцезнаходження: 07700, Київська обл., м. Яготин, вул. Сільгосптехніки, 3,

про стягнення заборгованості

за участю представників сторін

від позивача: ОСОБА_1, який діє на підставі довіреності від 17.02.2011 року, та ОСОБА_2., яка діє на підставі довіреності від 17.03.2011 року;

від відповідача: не зявився, -

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

приватне підприємство «Газ Буд Інвест»(далі за текстом: Позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю «Армада ГМБХ»(далі за текстом: Відповідач) про стягнення заборгованості у сумі 12583,25 грн. (дванадцять тисяч пятсот вісімдесят три гривні 25 коп.), яка складається з основного боргу у сумі 9979,00 грн. (девять тисяч девятсот сімдесят девять гривень 00 коп.), пені у сумі 1816,18 грн. (одна тисяча вісімсот шістнадцять гривень 18 коп.), 3-х процентів річних у сумі 259,18 грн. (двісті пятдесят девять гривень 18 коп.), інфляційних нарахувань у сумі 528,89 грн. (пятсот двадцять вісім гривень 89 коп.) та судових витрат у вигляді державного мита у сумі 125,85 грн. (сто двадцять пять гривень 85 коп.).

Свої вимоги Позивач обґрунтовує неналежним виконанням Відповідачем своїх зобовязань за Договором від 20.03.2010 року за № 3, внаслідок чого у Відповідача перед Позивачем виникла заборгованість у вигляді основного боргу у сумі 9979,00 грн. (девять тисяч девятсот сімдесят девять гривень 00 коп.), пені у сумі 1816,18 грн. (одна тисяча вісімсот шістнадцять гривень 18 коп.), 3-х процентів річних у сумі 259,18 грн. (двісті пятдесят девять гривень 18 коп.), інфляційних нарахувань у сумі 528,89 грн. (пятсот двадцять вісім гривень 89 коп.).

Відповідно до ухвали від 02.03.2011 року порушено провадження у справі № 8/038-11 та призначено її розгляд на 22.03.2011 року.

22.03.2011 року в судове засідання зявився Позивач, який виконав вимоги ухвали суду 02.03.2011 року, дав пояснення, позов підтримав та просив задовольнити. Відповідач в судове засідання 22.03.2011 року не зявився та про причини неявки суд не повідомив будучи повідомленим про день та час розгляду справи, вимог ухвали суду від 02.03.2011 року не виконав. Ухвалою суду від 22.03.2011 року розгляд справи відкладено на 19.04.2011 року.

19.04.2011 року в судове засідання зявився Позивач, який виконав вимоги ухвали суду 22.03.2011 року, дав пояснення, позов підтримав та просив задовольнити. Відповідач в судове засідання 19.04.2011 року не зявився та про причини неявки суд не повідомив будучи повідомленим про день та час розгляду справи, вимог ухвали суду від 22.03.2011 року не виконав. У звязку з цим спір розглядався за наявними у справі матеріалами, після дослідження яких та врахування наданих пояснень Позивача, суд видалився до нарадчої кімнати для прийняття рішення у справі, оголошення якого призначено на 19.04.2011 року.

Згідно з розясненнями президії Вищого арбітражного суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»від 18.07.1997 року за №02-5/289 особи, що беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження по справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарський судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Враховуючи надані Позивачем пояснення та матеріали справи, які є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, суд вважає за можливе розглянути позов за наявними у справі матеріалами, згідно з вимогами ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Детально розглянувши матеріали справи, заслухавши представника Позивача та дослідивши подані докази, господарський суд Київської області, -

ВСТАНОВИВ:

згідно з ч. 7 ст. 179 Господарського кодексу України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 Цивільного кодексу України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обовязків.

Згідно п.1, п.2 ст.509 Цивільного кодексу України, зобовязанням є правововідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утримуватися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку. Зобовязання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Цивільним кодексом України у ч. 2 ст. 202 закріплено, що правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).

Згідно зі ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Господарський кодекс України у ч. 4 ст. 179 передбачає, що при укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі: - вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству; - примірного договору, рекомендованого органом управління суб'єктам господарювання для використання при укладенні ними договорів, коли сторони мають право за взаємною згодою змінювати окремі умови, передбачені примірним договором, або доповнювати його зміст; - типового договору, затвердженого Кабінетом Міністрів України, чи у випадках, передбачених законом, іншим органом державної влади, коли сторони не можуть відступати від змісту типового договору, але мають право конкретизувати його умови; - договору приєднання, запропонованого однією стороною для інших можливих суб'єктів, коли ці суб'єкти у разі вступу в договір не мають права наполягати на зміні його змісту.

Згідно із вимогами ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Також, відповідно до вимог ст. 837 Цивільного кодексу України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові. Для виконання окремих видів робіт, встановлених законом, підрядник (субпідрядник) зобов'язаний одержати спеціальний дозвіл. До окремих видів договорів підряду, встановлених параграфами 2 - 4 цієї глави, положення цього параграфа застосовуються, якщо інше не встановлено положеннями цього Кодексу про ці види договорів.

20.03.2010 року між Позивачем та Відповідачем, з дотриманням вимог ст.ст. 173, 179 Господарського кодексу України та ст.ст. 202, 837, 843 Цивільного кодексу України, укладено договір підряду за № 3 (Далі за текстом: Договір), відповідно до п.п.1.1., 1.3., 1.4., 3.1. якого Підрядник (Позивач) зобовязується протягом 5-ти (пяти) робочих днів з моменту підписання цього договору та отримання від Відповідача коштів на матеріали виконати з власних матеріалів монтажні роботи по підключенню води до приладів топкової та виробничого приміщеннях хлібзаводу за адресою: вул. Сільгозтехніки, 3, в м. Яготин, а Замовник (Відповідач) зобовязується прийняти роботу та оплатити її вартість у строки та на умовах, що визначаються цим договором та додатками до нього.

Відповідно до вимог п.1.2. Договору, обєм, характер та вартість робіт, що будуть виконуватись підрядником, встановлюються згідно з додатком до цього Договору та Актом виконаних робіт, який буде виконаним після завершення робіт.

Згідно із вимогами п.п. 4.1., 4.3., 4.4. Договору, загальна вартість договору становить 9979,00 грн. (девять тисяч девятсот сімдесят девять гривень 00 коп.). Замовник (Відповідач) проводить оплату робіт по цьому Договору в наступному порядку: - протягом 3-х днів з моменту підписання даного Договору аванс у розмірі 2000 (дві тисячі) гривень; - протягом 7-ми днів з моменту підписання акту здачі-приймання робіт остаточний розрахунок, шляхом внесення коштів на банківський рахунок Підрядника (Позивача).

Договір у п.п. 2.2.4. передбачає, що після надання Підрядником (Позивачем) остаточного акту здачі-приймання робіт, на протязі 3-х робочих днів прийняти виконанні роботи та підписати остаточний акт або в той же термін надати Підряднику (Позивачу) письмову мотивовану відмову.

За наслідками дослідження даного Договору суд приходить до висновку, що останній за своєю правовою природою є договором підряду.

Відповідно до вимог ч.ч. 1, 2 ст. 640 Цивільного кодексу України, договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії.

Згідно із вимогами ч.ч. 1, 2 ст. 642 Цивільного кодексу України, відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною. Якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.

Відповідно до вимог ст. 839 Цивільного кодексу України, підрядник зобов'язаний виконати роботу, визначену договором підряду, із свого матеріалу і своїми засобами, якщо інше не встановлено договором. Підрядник відповідає за неналежну якість наданих ним матеріалу і устаткування, а також за надання матеріалу або устаткування, обтяженого правами третіх осіб.

Також, Цивільний кодекс України у ст. 853 передбачає, що замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі. Замовник, який прийняв роботу без перевірки, позбавляється права посилатися на недоліки роботи, які могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (явні недоліки). Якщо після прийняття роботи замовник виявив відступи від умов договору підряду або інші недоліки, які не могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (приховані недоліки), у тому числі такі, що були умисно приховані підрядником, він зобов'язаний негайно повідомити про це підрядника. У разі виникнення між замовником і підрядником спору з приводу недоліків виконаної роботи або їх причин на вимогу будь-кого з них має бути призначена експертиза. Витрати на проведення експертизи несе підрядник, крім випадків, коли експертизою встановлена відсутність порушень договору підряду або причинного зв'язку між діями підрядника та виявленими недоліками. У цих випадках витрати на проведення експертизи несе сторона, яка вимагала її призначення, а якщо експертизу призначено за погодженням сторін, - обидві сторони порівну. Якщо замовник протягом одного місяця ухиляється від прийняття виконаної роботи, підрядник має право після дворазового попередження продати результат роботи, а суму виторгу, з вирахуванням усіх належних підрядникові платежів, внести в депозит нотаріуса, нотаріальної контори на ім'я замовника, якщо інше не встановлено договором. Якщо ухилення замовника від прийняття виконаної роботи спричинило зміну строку здачі роботи, вважається, що право власності на виготовлену (перероблену) річ перейшло до замовника у момент, коли мало відбутися її передання.

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обовязковим до виконання сторонами.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України, субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Цивільний кодекс України в ст. 526 передбачає, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Крім того, Цивільний кодекс України у ст. 848 передбачає, що замовник має право у будь-який час перевірити хід і якість роботи, не втручаючись у діяльність підрядника. Якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків. Якщо під час виконання роботи стане очевидним, що вона не буде виконана належним чином, замовник має право призначити підрядникові строк для усунення недоліків, а в разі невиконання підрядником цієї вимоги - відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків або доручити виправлення роботи іншій особі за рахунок підрядника. Замовник має право у будь-який час до закінчення роботи відмовитися від договору підряду, виплативши підрядникові плату за виконану частину роботи та відшкодувавши йому збитки, завдані розірванням договору.

Відповідно до вимог ст.ст. 857, 858 Цивільного кодексу України, робота, виконана підрядником, має відповідати умовам договору підряду, а в разі їх відсутності або неповноти - вимогам, що звичайно ставляться до роботи відповідного характеру. Виконана робота має відповідати якості, визначеній у договорі підряду, або вимогам, що звичайно ставляться, на момент передання її замовникові. Результат роботи в межах розумного строку має бути придатним для використання відповідно до договору підряду або для звичайного використання роботи такого характеру. Якщо робота виконана підрядником з відступами від умов договору підряду, які погіршили роботу, або з іншими недоліками, які роблять її непридатною для використання відповідно до договору або для звичайного використання роботи такого характеру, замовник має право, якщо інше не встановлено договором або законом, за своїм вибором вимагати від підрядника: 1) безоплатного усунення недоліків у роботі в розумний строк; 2) пропорційного зменшення ціни роботи; 3) відшкодування своїх витрат на усунення недоліків, якщо право замовника усувати їх встановлено договором. Підрядник має право замість усунення недоліків роботи, за які він відповідає, безоплатно виконати роботу заново з відшкодуванням замовникові збитків, завданих простроченням виконання. У цьому разі замовник зобов'язаний повернути раніше передану йому роботу підрядникові, якщо за характером роботи таке повернення можливе. Якщо відступи у роботі від умов договору підряду або інші недоліки у роботі є істотними та такими, що не можуть бути усунені, або не були усунені у встановлений замовником розумний строк, замовник має право відмовитися від договору та вимагати відшкодування збитків. Умова договору підряду про звільнення підрядника від відповідальності за певні недоліки роботи не звільняє його від відповідальності за недоліки, які виникли внаслідок умисних дій або бездіяльності підрядника. Підрядник, який надав матеріал для виконання роботи, відповідає за його якість відповідно до положень про відповідальність продавця за товари неналежної якості.

Цивільний кодекс України у ч. 1 ст. 530 передбачає, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Судом в ході розгляду справи встановлено, що Відповідач в порушення вимог п.п. 3.1., 4.3. Договору не здійснив передоплату по Договору шляхом перерахування Позивачу коштів у вигляді авансу у сумі 2000,00 грн. (дві тисячі гривень 00 коп.). Однак, Відповідач від виконання Договору не відмовлявся та проти початку виконання Позивачем підрядних робіт без здійснення передоплати у вигляді авансу для оплати матеріалів не заперечував.

Позивач відступивши від умов Договору, визначених п.п. 3.1., 4.3. Договору, почав при відсутності передоплати у вигляді авансу виконувати умови Договору, проти чого Відповідач не заперечував та зауважень Позивачу не робив, про що свідчить мовчазна згода Відповідача, яка виразилась у тому, що Відповідач на виконання вимог п.п. 2.2.1., 2.2.2., 2.2.3, Договору надав Підряднику (Позивачу) обєм робіт, забезпечив Позивача необхідними приміщеннями для робітників, складання матеріалів та обладнання під час виконання цього договору та забезпечив Підрядника (Позивача) підводом електроенергії та водопостачання в межах, які необхідні для виконання робіт за цим договором, під час виконання робіт.

Виконавши підрядні роботи, передбаченні Договором, Позивач на виконання вимог п.п.2.1.3., 2.2.4. Договору з відступом від вимог п.п. 3.1., 4.3. Договору при відсутності передоплати у вигляді авансу у сумі 2000,00 грн. (дві тисячі гривень 00 коп.), проти чого Відповідач не заперечував та зауважень не висловлював, передав Відповідачу виконану роботу відповідно до предмета цього Договору, про що Позивач та Відповідач склали акт приймання виконаних підрядних робіт за березень 2010 року, довідку про вартість виконаних підрядних робіт за березень 2010 року та акт здачі-прийняття закінченої роботи від 29.03.2010 року за № 26-03/2010, які скріпили підписами та відбитками печаток і в яких Відповідач (Замовник) не зробив будь-якого зауваження або застереження щодо строків виконання робіт, якості, вартості, ціни та з приводу виконання робіт Позивачем з відступом від умов Договору внаслідок виконання робіт без передоплати у вигляді авансу чи відмову від прийняття виконаних Позивачем робіт внаслідок їх виконання Позивачем без передоплати у вигляді авансу.

За таких обставин суд приходить до висновку, що Позивач з дотриманням вимог ст.ст. 526, 629, 848, 853, 857, 858 Цивільного кодексу України виконав умови Договору своєчасно та належним чином, в звязку з чим Відповідач має зобовязання перед Позивачем з оплати виконаних Позивачем за Договором підрядних робіт у вигляді основного боргу у сумі 9979,00 грн. (девять тисяч девятсот сімдесят девять гривень 00 коп.).

Відповідач в ході розгляду справи чинність Договору не заперечував та від останнього не відмовлявся.

Таким чином, суд вважає доведеним наявність у Відповідача перед Позивачем заборгованості за Договором у вигляді основного боргу у сумі 9979,00 грн. (девять тисяч девятсот сімдесят девять гривень 00 коп.) внаслідок порушення Відповідачем умов Договору щодо оплати виконаних Позивачем підрядних робіт та вимог ст.ст. 526, 629, 848, 853, 857, 858 Цивільного кодексу України.

Судом перевірено обґрунтованість визначення Позивачем суми заборгованості Відповідача за Договором у вигляд основного боргу у сумі 9979,00 грн. (девять тисяч девятсот сімдесят девять гривень 00 коп.), за наслідками чого суд приходить до висновку, що заборгованість Відповідача за Договором у вигляді основного боргу у сумі 9979,00 грн. (девять тисяч девятсот сімдесят девять гривень 00 коп.) визначена Позивачем вірно та обґрунтовано і відповідає фактичним обставинам справи.

Позивач в порядку досудового врегулювання спору з дотриманням вимог ст.ст. 853, 857, 858 Цивільного кодексу України звертався до Відповідача з письмовою вимогою у вигляді претензії від 18.12.2010 року щодо погашення заборгованості за Договором.

Проте, Відповідач на вказану вимогу Позивача не відреагував, відповіді не надав та заборгованість за Договором перед Позивачем не погасив.

На час розгляду справи сума основного боргу Відповідачем не погашена та її наявність Відповідачем належними та допустимими доказами не спростована.

Таким чином, суд приходить до висновку, що вимоги Позивача про стягнення з Відповідача на його користь основного боргу за Договором у сумі 9979,00 грн. (девять тисяч девятсот сімдесят девять гривень 00 коп.) є обґрунтованими та доведеними по суду за допомогою належних і допустимих доказів, в звязку з чим підлягають задоволенню в повному обсязі.

Крім того, Позивач просить стягнути на його користь з Відповідача пеню у сумі 1816,18 грн. (одна тисяча вісімсот шістнадцять гривень 18 коп.).

Господарський кодекс України у ст. 216 передбачає, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до вимог ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з п. 1 ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання.

Господарський кодекс України у ст.230 передбачає, що застосування до учасника господарських відносин, який неналежно виконав свої зобовязання, штрафних санкцій.

Відповідно до ст. 231 Господарського кодексу України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Цивільний кодекс України у ст. 612 передбачає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення. Якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків. Прострочення боржника не настає, якщо зобов'язання не може бути виконане внаслідок прострочення кредитора.

Дії Відповідача є порушенням договірних зобовязань, тому Відповідач вважається таким, що прострочив виконання зобовязання, внаслідок чого є підстави для застосування встановленої законом відповідальності.

Згідно з п.п. 5.1., 5.4. Договору, за невиконання або неналежне виконання обовязків за цим договором винна сторона відшкодовує іншій стороні збитки, що виражаються у зроблених останньою витратах або пошкодженні майна. За несвоєчасне фінансування Замовник (Відповідач) сплачує Підряднику (Позивачу) пеню у розмірі 0,1 % від суми прострочення, за кожен день прострочення.

Таким чином, сума пені, яку Відповідач зобовязаний сплатити на користь Позивача у звязку із простроченням в оплаті за виконанні роботи, на день подання позовної заяви складає 1816,18 грн. (одна тисяча вісімсот шістнадцять гривень 18 коп.).

Перевіркою обґрунтованості нарахування пені суд приходить до висновку, що остання Позивачем нарахована Відповідачу обґрунтовано та вірно, в звязку з чим суд приходить до висновку, що вимоги Позивача про стягнення з Відповідача пені у сумі 1816,18 грн. (одна тисяча вісімсот шістнадцять гривень 18 коп.) є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Також, Позивач просить стягнути з Відповідача 3-и проценти річних у сумі 259,18 грн. (двісті пятдесят девять гривень 18 коп.) та інфляційні нарахування у сумі 528,89 грн. (пятсот двадцять вісім гривень 89 коп.).

У відповідності із ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Цивільний кодекс України у ст. 612 передбачає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення. Якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків. Прострочення боржника не настає, якщо зобов'язання не може бути виконане внаслідок прострочення кредитора.

На підставі вищевикладеного суд встановив, що дії Відповідача по несплаті виконаних Позивачем підрядних робіт станом на 19.04.2011 року у сумі 9979,00 грн. (девять тисяч девятсот сімдесят девять гривень 00 коп.), яка встановлена судом, є порушенням договірних зобовязань, тому Відповідач вважається таким, що прострочив виконання зобовязання, тобто не виконав встановлених Договором зобовязань, внаслідок чого є підстави для стягнення з Відповідача на користь Позивача інфляційних нарахувань і 3-х процентів річних. Позивач під час розгляду справи підтвердив суду свої вимоги щодо стягнення з Відповідача інфляційних нарахувань і 3-х процентів річних.

За розрахунком Позивача розмір інфляційних нарахувань становить 528,89 грн. (пятсот двадцять вісім гривень 89 коп.) та розмір 3-х процентів річних становить 259,18 грн. (двісті пятдесят девять гривень 18 коп.).

Перевіркою достовірності та правильності зазначеного розрахунку суд приходить до висновку, що останній являється обґрунтованим та вірним, в звязку з тим, що Позивачем суду доведено та Відповідачем не спростовано суму основної заборгованості 9979,00 грн. (девять тисяч девятсот сімдесят девять гривень 00 коп.) за Договором.

Враховуючи наявність у Відповідача заборгованості за Договорами, керуючись ст. 625 Цивільного кодексу України, суд приходить до висновку щодо обґрунтованості вимог Позивача про стягнення з Відповідача інфляційних нарахувань та 3-х процентів річних, внаслідок чого ці вимоги Позивача підлягають задоволенню судом в повному обсязі шляхом стягнення з Відповідача на користь Позивача інфляційних нарахувань у сумі 528,89 грн. (пятсот двадцять вісім гривень 89 коп.) та 3-х процентів річних у сумі 259,18 грн. (двісті пятдесят девять гривень 18 коп.).

Відповідно до вимог ст.32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Господарський процесуальний кодекс України у ст.36 встановлює, що письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про те, що копії документів, які знаходяться в матеріалах справи та надавались Позивачем суду в якості доказів, можуть вважатися належними та допустимими письмовими доказами, які стосуються предмета спору.

Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

У судовому засіданні надані Позивачем докази Відповідачем за допомогою належних і допустимих доказів не спростовані.

Крім того, Позивач просить стягнути з Відповідача на підставі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України на його користь судові витрати у вигляді державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Відповідно до ч. 5 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, при частковому задоволенні позову, господарські витрати покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. При відмові в задоволені позову господарські витрати покладаються на позивача.

Позивач довів суду здійснення ним господарських витрат у вигляді державного мита у сумі 125,85 грн. (сто двадцять пять гривень 85 коп.) та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236,00 грн. (двісті тридцять шість гривень 00 коп.), в звязку з чим дані вимоги Позивача підлягають задоволенню в повному обсязі.

Керуючись ст.ст.44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1.Позов приватного підприємства «Газ Буд Інвест»до товариства з обмеженою відповідальністю «Армада ГМБХ»про стягнення заборгованості, задовольнити повністю.

2.Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Армада ГМБХ», ідентифікаційний код: 35134213, місцезнаходження: 07700, Київська обл., м. Яготин, вул. Сільгосптехніки, 3, на користь приватного підприємства «Газ Буд Інвест», ідентифікаційний код: 33284023, місцезнаходження: 08320, Київська обл., Бориспільський р-н, с. Велика Олександрівка, вул. Червоноармійська, 51, заборгованість за Договором від 20.03.2010 року за № 3 у вигляді основного боргу у сумі 9979,00 грн. (девять тисяч девятсот сімдесят девять гривень 00 коп.), пені у сумі 1816,18 грн. (одна тисяча вісімсот шістнадцять гривень 18 коп.), 3-х процентів річних у сумі 259,18 грн. (двісті пятдесят девять гривень 18 коп.), інфляційних нарахувань у сумі 528,89 грн. (пятсот двадцять вісім гривень 89 коп.), державне мито у сумі 125,85 грн. (сто двадцять пять гривень 85 коп.) та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236,00 грн. (двісті тридцять шість гривень 00 коп.).

3.Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду Київської області набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання та може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Суддя Скутельник П.Ф.