Рішення № 15871315, 24.05.2011, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"24" травня 2011 р. Справа № 16/044-11

Господарський суд Київської області у складі судді Христенко О.О. розглянув

позов Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія Азов», м. Маріуполь,

Донецька область

до Акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія», м. Фастів

про стягнення 12 207,64 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_3 довіреність № б/н від 17.12.2010р. (представник);

від відповідача: не зявився.

Обставини справи:

Акціонерне товариство закритого типу «Страхова компанія Азов»звернулось до господарського суду Київської області з позовною заявою (вх. №суду 1145 від 24.03.2011 р.) до Акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія»про відшкодування шкоди в розмірі 10 410,86 грн. в порядку регресу, 921,28 грн. пені, 177,98 грн. 3% річних, 697,52 грн. інфляційних, а всього 12 207,64 грн. та судові витрати.

Ухвалою господарського суду Київської області від 28.03.2011 р. порушено провадження у справі № 16/044-11 за зазначеним позовом.

Представник позивача просить суд задовольнити позовні вимоги, оскільки вважає, що вони обґрунтовані та підлягають задоволенню з підстав, зазначених в позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні 12.04.2011р. проти позову усно заперечив, письмового відзиву на позов до суду не надав.

Розгляд справи відкладено на 10.05.2011р.

Судом здійснено заміну позивача Акціонерного товариства закритого типу «Страхова компанія Азов»на його правонаступника Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія Азов».

Відповідач в судові засідання 10.05.2011р. та 24.05.2011р. не зявився, вимоги ухвали суду не виконав, витребувані документи не надав, про причини неявки суд не повідомив, про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Розглянувши матеріали справи, проаналізувавши представлені докази в їх сукупності, господарський суд

встановив:

05 листопада 2009 р. водій ОСОБА_1, керуючи автомобілем «Skoda superb classik»державний номерний знак НОМЕР_1, в м. Києві по вул. Заозерній з боку пр. Ілліча у напрямку вул. М. Сибіряка не дотрималась безпечної дистанції, внаслідок чого здійснила зіткнення з автомобілем «Mitsubishi Lanser»державний номерний знак НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2, що підтверджується довідкою № 1335 від 17.11.2009. р. відділення ДАІ ГУ МВС України в Донецькій області.

Постановою Жовтневого районного суду м. Маріуполя від 24.11.2009 р. у справі № 3-5955/09 ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КпАП України та накладено стягнення за адміністративне правопорушення у вигляді штрафу у розмірі 340,00 грн.

На виконання вимог Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»від 01.07.2004р. № 1961-ІV цивільно-правова відповідальність ОСОБА_1, застрахована у відповідача, що підтверджується полісом № ВС/9492739.

Умовами договору страховим випадком визначено подію, внаслідок якої заподіяна шкода третім особам під час дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована за договором, що кореспондується зі ст. 6 Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Згідно ч. 1 ст. 22 Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Автомобіль «Mitsubishi Lanser»державний номерний знак НОМЕР_2, який належить ОСОБА_2 був застрахований у Акціонерному товаристві закритого типу «Страхова компанія Азов», що підтверджується договором страхування № 17521/А від 12.03.2009 р. добровільного страхування транспортних засобів. Відповідно до зазначеного договору страховик (позивач) застрахував майнові інтереси страхувальника, повязані з володінням, користуванням та розпорядженням автомобілем «Mitsubishi Lanser»державний номерний знак НОМЕР_2.

Власник автомобіля «Mitsubishi Lanser»державний номерний знак НОМЕР_2 ОСОБА_2 звернувся до позивача із заявою на виплату страхового відшкодування.

За результатами проведеного автотоварознавчого дослідження автомобіля «Mitsubishi Lanser»державний номерний знак НОМЕР_2, метою якого було визначення розміру матеріального збитку, завданого власнику вказаного автомобіля, було складено звіт № 677 від 22.12.2009 р. відповідно до якого матеріальний збиток, спричинений власнику автомобіля «Mitsubishi Lanser»державний номерний знак НОМЕР_2, становить 10 527,68 грн.

На підставі висновку звіту про належну оцінку з визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу № 677 від 22.12.2009р. позивач виплатив страхове відшкодування за договором страхування № 17521/А від 12.03.2009 р., що підтверджується платіжним дорученням № 292 від 10.02.2010 р. на суму 10 010,68 грн., а також позивач виплатив 400,00 грн. за проведення автотоварознавчого дослідження, що підтверджується платіжним дорученням № 675 від 28.12.2009р.

З матеріалів справи вбачається, що позивач звертався до відповідача з заявою про страхове відшкодування № СКА-1281-10 від 22.06.2010р. з проханням відшкодувати завдану шкоду у розмірі 10 410,68 грн.

Також, позивач направляв на адресу відповідача претензію № СКА-1738-10 від 31.08.2010р., з вимогою сплатити матеріальну шкоду у розмірі 10 410,68 грн.

Відповідач надав відповідь позивачу, в якій повідомив, що відмовляє у задоволенні заяви № СКА-1281-10 від 22.06.2010р. про відшкодування шкоди в порядку регресу, у звязку з тим, що АТ «Українська пожежно-страхова компанія»була позбавлена можливості прийняти участь у визначенні обставин, характеру та розміру збитків, оскільки пошкоджений автомобіль «Mitsubishi Lanser»державний номерний знак НОМЕР_2 оглядався без присутності аварійного комісара АТ «Українська пожежно-страхова компанія».

З доказів по справі вбачається, що відповідач був повідомлений про страховий випадок, що підтверджується листом № 203 від 08.12.2009р., але не зміг направити свого представника для участі у огляді, визначенні обставин, характеру та розміру збитків.

Відповідно до п. 34.1 Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страховик терміново, але не пізніше трьох робочих днів (враховуючи день отримання письмового повідомлення про страховий випадок), зобов'язаний направити аварійного комісара або експерта на місце настання страхового випадку та/або до місцезнаходження пошкодженого майна для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків.

Згідно пункту 34.2 Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», якщо у визначений строк аварійний комісар або експерт не зявився, потерпілий має право самостійно обрати аварійного комісара або експерта для визначення розміру шкоди.

Ухвалою суду від 10.05.2011р. відповідача повторно було зобовязано надати суду відзив на позов, установчі документи та належним чином засвідчену копію поліса страхування цивільно-правової відповідальності № ВС/9492739.

Присутній в судовому засіданні 12.04.2011р. представник відповідача проти позову заперечував, вимоги ухвали суду не виконав письмового відзиву на позовну заяву та витребувані документи до суду не надав.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Тобто, обовязок доказування та заперечування покладається на сторони.

Позивач 12.04.2011р. направляв на адресу Моторного (транспортного) страхового бюро України запит № СКА-13/К-11 про надання відомостей щодо укладеного договору обовязкового страхування цивільно правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Моторне (транспортне) страхове бюро України 15.04.2011р. здійснила запит до єдиної централізованої бази даних, яка формується на підставі відомостей, отриманих від страховиків-членів Моторного (транспортного) страхового бюро України.

За результатами запиту отримано інформацію про наявність договору обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВС/9492739, укладеного відповідачем Акціонерним товариством «Українська пожежно-страхова компанія»по відношенню до транспортного засобу «Skoda superb classik»державний номерний знак НОМЕР_1, який був дійсним станом на дату ДТП.

Відповідно до ст. 993 ЦК України, до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Згідно ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обємі особою, яка її завдала.

Згідно ст. 1187 ЦК України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим обєктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до ст. 1188 ЦК України, шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, зокрема шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Згідно ст. 1191 ЦК України, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Таким чином, суд приходить до висновку, що у разі, коли цивільна відповідальність особи застрахована, то відшкодування шкоди в межах ліміту відповідальності проводиться страховою компанією.

Враховуючи вказане, суд погоджується з тим, що у разі, коли позивач відшкодував потерпілій особі шкоду, завдану внаслідок ДТП, то до нього перейшло право регресу щодо відшкодування витрат, пов'язаних із відшкодування шкоди потерпілій особі.

Що стосується вимоги позивача про стягнення 921,28 грн. пені, 177,98 грн. 3% річних, 697,52 грн. інфляційних.

Відповідно до ст. 546 ЦК України пеня є одним з видів забезпечення виконання зобовязань.

Як передбачено приписами п. п. 37.1, 37.2 ст. 37 Закону України від 01.07.2004р., № 1961-IV «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» виплата страхового відшкодування здійснюється протягом одного місяця з дня отримання страховиком визначених у статті 35 цього Закону документів або в строки та в обсягах, визначених рішенням суду. За кожен день прострочення виплати страхового відшкодування з вини страховика або МТСБУ особі, яка має право на отримання такого відшкодування, сплачується пеня з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє у період, за який нараховується пеня.

Вищевказаними нормами передбачені підстави стягнення пені саме у випадку прострочення страховиком зобовязання по виплаті страхового відшкодування, а не відшкодування шкоди в порядку зворотної вимоги (регресу).

Відповідно до ст. 27 ЗУ «Про страхування» та ст. 993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток, тобто тільки в межах фактичних витрат. Аналогічна правова позиція міститься в постанові Вищого господарського суду України від 26.05.2010р. № 25/326-7/216-09.

За таких обставин суд відмовляє позивачу в задоволенні позовних вимог в частині стягнення 921,28 грн. пені, 697,52 грн. інфляційних витрат та 177,98 грн. 3% річних.

Витрати по сплаті державного мита відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до ст. 44 Господарського процесуального кодексу України судом покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст. 124 Конституції України, ст. ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

вирішив:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія», що знаходиться за адресою: 08500, Київська обл., м.Фастів, площа Перемоги, 1, ідент. код 20602681 на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія Азов», що знаходиться за адресою: 87510, м. Маріуполь, Донецька область, пр. Адмірала Луніна, 18/3, ідент. код 24646706 (р/р 26506002000063 в АТ «Дельта Банк», МФО 380236) 10 010 (десять тисяч десять) грн. 68 коп. матеріальної шкоди, 400 (чотириста) грн. 00 коп. за проведення експертизи, 104 (сто чотири) грн. 11 коп. державного мита та 201 (двісті одна) грн. 26 коп. за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В решті позову відмовити.

Рішення вступає в законну силу після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання, і може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.

Суддя Христенко О. О.